ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
"07" листопада 2006 р. 10:00 | справа № 20-5/131 |
Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Євдокимова І.В., при секретері Чорної М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі адміністративну справу
за позовом
За адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський рибоконсервний завод”
(99014 м. Севастополь, бухта Камишова)
до Державної виконавчої служби м. Севастополя,
(99011 м. Севастополь, вул. Кулакова, 37)
Державної виконавчої служби в Гагарінському районі м. Севастополя
(99038 пр. Жовтневої Революції, 8)
третя особа: Закрите акціонерне товариство „Банк НРБ” (01034 м. Київ, вул. Володимирська, 46)
про визнання рішень недійсними,
Представники сторін:
Позивач - Яловега Катерина Анатоліївна, представник, довіреність № 3 від 30.08.06, ВАТ "Севастопольський рибоконсервний завод";
Відповідач - Єрмолаєва Катерина Вікторівна, головний спеціаліст сектору аналітично- методичного забезпечення, статистичного обліку, довіреність № 1544/7-21/6 від 29.08.06, Державна виконавча служба Гагарінського району м. Севастополя;
Відповідач - Єрмолаєва Катерина Вікторівна, головний спеціаліст сектору аналітично- методичного забезпечення, статистичного обліку, довіреність № 1544/7-21/6 від 29.08.06, Державна виконавча служба м. Севастополя;
Третя особа - Гурін Дмитро Анатолійович, представник, довіреність № 224 від 31.07.06, ТОВ "Комерційний банк НРБ-Україна";
Суть спору:
Відкрите акціонерне товариство “Севастопольський рибоконсервний завод” звернулось до господарського суду із адміністративним позовом до Державної виконавчої служби м. Севастополя, Державної виконавчої служби в Гагарінському районі м. Севастополя про визнання рішень недійсними.
Позов мотивовано тим, що відповідач постановив рішення, якими порушив права та охоронювані інтереси позивача, які закріплені ст. 7 Закону України „ Про виконавче провадження” та ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Ухвалою суду від 01.06.2006 підготовче провадження по справі закінчено, та справа призначена до судового розгляду.
Ухвалою суду від 02.11.2006 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Закрите акціонерне товариство „Банк НРБ” .
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, мотивуючі свої заперечення тим, що оспорюванні рішення прийняті відповідно до вимог діючого законодавства України.
Згідно зі ст.ст.27, 49, 51, 121, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представникам сторін, роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд
В с т а н о в и в :
Відкрите акціонерне товариство “Севастопольський рибоконсервний завод” звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання протиправними та визнання недійсними постанови начальника ДВС м. Севастополя № 21/1/2006 від 10.04.2006 „Про результати перевірки виконавчого провадження”, постанови начальника ДВС м. Севастополя від 10.04.2006 про передачу матеріалів виконавчого провадження, постанови державного виконавця ДВС в Гагарінському районі м. Севастополя від 13.04.2006 про поновлення виконавчих проваджень № 13-187/06, № 13/186-06 про примусове виконавчого надпису № 6519 від 10.06.2005 про стягнення з ВАТ “Севастопольський рибоконсервний завод” на користь ЗАТ „Банк НРБ” 2933369,58 грн. за рахунок заставленого нерухомого майна: споруди „ХАРД” площею 2688,30 кв.м., виконавчого надпису № 6522 від 10.06.2005 про стягнення з ВАТ “Севастопольський рибоконсервний завод” на користь ЗАТ „Банк НРБ” 2754153,98 грн. за рахунок заставленого майна.
Суд вважає доводи позивача необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів входить розгляд спорів фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно з пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи Законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина 2 статті 2 КАСУ).
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
22.03.2006 начальником ДВС м. Севастополя була винесена постанова про проведення перевірки виконавчого провадження та його витребування в порядку ст.ст 8, 8-1, 8-2, 8-3 Закону України „Про виконавче провадження”.
За результатами перевірки була винесена постанова № 21/1/2006 від 10.04.2006, а також встановлено наступне.
На виконанні у ДВС в Гагарінському районі м. Севастополя перебуває зведене виконавче провадження про стягнення коштів з позивача на користь фізичних осіб, юридичних осіб та держави
22.09.2004 зазначене зведене виконавче провадження було зупинено на підставі того, що господарським судом м. Севастополя 11.05.2004 порушена справа про банкрутство ВАТ “Севастопольський рибоконсервний завод”.
Постановою державного виконавця відділу ДВС Гагарінського РУЮ м. Севастополя від 25.06.2005 на підставі заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження, було відкрито виконавче провадження № 13-846/05 по виконанню виконавчого надпису нотаріуса № 6522 від 10.06.2005 про стягнення коштів у сумі 2754153,98 грн. на користь ЗАТ „Банк НРБ” за рахунок заставленого майна, належного позивачеві. Відповідно до вимог ст. 24 Закону України „Про виконавче провадження” боржнику був наданий строк для добровільного виконання до 02.07.2005.
25.06.2005 за № 2-24-13/17090 постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена сторонам виконавчого провадження та нотаріусу, яким був виданий виконавчий надпис.
У строк добровільного виконання борг позивачем погашений не був.
Згідно зі ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження” у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження.
Відповідно до зазначених вимог Закону України „Про виконавче провадження” 04.07.2005 вищезгадане виконавче провадження було приєднано до зведеного виконавчого провадження про стягнення коштів з позивача.
04.07.2005 державним виконавцем була винесена постанова про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження” у зв’язку з порушенням господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника.
Вказана постанова прийнята з порушенням вимог чинного законодавства України та підлягала скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 6.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України15 грудня 1999 р. за № 865/4158, у разі порушення господарським судом справи про банкрутство боржника юридичної особи державний виконавець виносить постанову про зупинення виконавчого провадження, крім виконання провадження за зверненням стягнення на заставлене майно.
Постановою державного виконавця ВДВС Гагарінського РУЮ м. Севастополя від 25.06.2005, на підставі заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження, було відкрито виконавче провадження № 13-8405 по виконання виконавчого надпису нотаріусу № 6519 від 10.06.2005 про стягнення коштів в сумі 2933369,58 грн. на користь ЗАТ „Банк НРБ” за рахунок заставленого майна (предмет іпотеки), належного позивачеві.
Відповідно до вимог ст. 24 Закону України „Про виконавче провадження” боржнику був наданий строк для добровільного виконання до 02.07.2005 та 25.06.2005 за вих. № 2-24-13/17089 постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена сторонам виконавчого провадження та нотаріусу, яким був виданий виконавчий надпис.
У строк добровільного виконання борг позивачем погашений не був.
Відповідно до вимог ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження” 04.07.2005 зазначене виконавче провадження було приєднано до зведеного виконавчого провадження про стягнення коштів з позивача.
04.07.2005 державним виконавцем була винесена постанова про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження” у зв’язку з порушенням господарським судом м. Севастополя справи про банкрутство відносно боржника.
Зазначена постанова винесена з порушенням вимог діючого законодавства України та підлягала скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
В даному випадку договори застави та іпотеки, по яким виконавчі надписи були видані 10.06.2005, були укладені 10.06.2004 та 29.07.2004 відповідно, тобто після порушення справи про банкрутство та введення мораторію (11.05.2004), й таким чином, зобов’язання за вищезазначеними договорами не підпадають під дію мораторію.
Згідно з п. 6.2 Інструкції про проведення виконавчих дій у разі порушення судом провадження у справі про банкрутство боржника - юридичної особи державний виконавець виносить постанову про зупинення виконавчого провадження, крім виконання провадження за зверненням стягнення на заставлене майно.
З цих підстав дії державного виконавця ДВС в Гагарінському районі м. Севастополя по виконанню зведеного виконавчого провадження про стягнення коштів з позивача були визнані такими, що здійснені з порушенням вимог п. 6.2 Інструкції про проведення виконавчих дій та ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження” в частині зупинення виконавчого провадження № 13-845/05 по виконанню виконавчого напису нотаріуса № 6519 від 10.06.2005 про стягнення коштів в сумі 2933369,58 грн. на користь ЗАТ „Банк НРБ” за рахунок заставленого майна (предмет іпотеки), належного позивачеві, в частині зупинення виконавчого провадження № 13-846/05 по виконанню виконавчого напису нотаріуса № 6522 від 10.06.2005 про стягнення коштів в сумі 2754153,98 грн. на користь ЗАТ „Банк НРБ” за рахунок заставленого майна, яке належить позивачеві, скасована постанова державного виконавця від 04.07.2005 про зупинення виконавчого провадження № 13-845/05, постанова державного виконавця від 04.07.2005 про зупинення виконавчого провадження № 13-846/05.
Начальник ДВС в Гагарінському районі м. Севастополя зобов’язаний був поновити виконавче провадження № 13-845/05 по виконанню виконавчого напису нотаріуса № 6519 від 10.06.2005 про стягнення коштів в сумі 2933369,58 грн. на користь ЗАТ „Банк НРБ” за рахунок заставленого майна (предмет іпотеки), належного позивачеві, виконавче провадження № 13-846/05 по виконанню виконавчого напису нотаріуса № 6522 від 10.06.2005 про стягнення коштів в сумі 2754153,98 грн. на користь ЗАТ „Банк НРБ” за рахунок заставленого майна, яке належить позивачеві та вжити заходів до його належного виконання.
На виконання постанови начальника ДВС м. Севастополя від 10.04.2006 № 21/1/2006 державним виконавцем ДВС в Гагарінському районі м. Севастополя 13.04.2006 була винесена постанова про поновлення виконавчого провадження № 13-845/05 по виконанню виконавчого напису нотаріуса № 6519 від 10.06.2005 про стягнення коштів в сумі 2933369,58 грн. на користь ЗАТ „Банк НРБ” за рахунок заставленого майна (предмет іпотеки), належного позивачеві, виконавче провадження № 13-846/05 по виконанню виконавчого напису нотаріуса № 6522 від 10.06.2005 про стягнення коштів в сумі 2754153,98 грн. на користь ЗАТ „Банк НРБ” за рахунок заставленого майна, яке належить позивачеві.
Загальна сума боргу по зведеному виконавчому провадженню складає понад 16000000,00 грн.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 201 Закону України „Про виконавче провадження”, п. 2.1, 2.2, 4.1, 4.2 Порядку передачі матеріалів виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого або виконавчої групи, від одного державного виконавця до іншого, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 38/5 від 17.05.2004, зведене виконавче провадження про стягнення заборгованості з позивача було передано з ДВС в Гагарінському районі м. Севастополя до відділу примусового виконання рішень ДВС м. Севастополя як складне.
Таким чином, постанови, які оскаржуються по даній справі, винесені у повній відповідності з вимогами діючого законодавства України, та підстав для визнання їх недійсними не існує.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного , керуючись ст.ст 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
В позові відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя І.В. Євдокимов
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України
13.11.2006
Розсилка:
1. ВАТ “Севастопольський рибоконсервний завод” (99014 м. Севастополь, бухта Камишова)
2. Державна виконавча служба м. Севастополя (99011 м. Севастополь, вул. Кулакова, 37)
3. Державна виконавча служба в Гагарінському районі м. Севастополя (99038 пр. Жовтневої Революції, 8)
4. ЗАТ „Банк НРБ” (01034 м. Київ, вул. Володимирська, 46)
5. справа
6. наряд