14.08.2012
Справа №11/2190/867/2012 Головуючий у 1 інстанції: Майдан С.І.
Категорія: ч. 2 ст. 307 КК України Доповідач: Гемма Ю.М.
У Х В А Л А
іменем України
14 серпня 2012 року м. Херсон
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Гемми Ю.М.,
суддів Буженко Н.В., Калініченка І.С.,
з участю прокурора Коломійця В.С.,
захисника ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 07 березня 2012 року, -
в с т а н о в и л а:
Цим вироком:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м. Херсона, громадянина України, раніше судимого
21.04.2011 року за ч.1 ст.186 КК України на 6 місяців арешту,
звільненого 21.10.2011 року за відбуттям строку покарання,
України такого, що не має судимості,
засуджено за ч.2 ст. 307 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна, яке є його власністю.
Міру запобіжного заходу змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою.
Вирішено питання про судові витрати та речові докази.
Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він з метою збуту при невстановлених слідством обставинах придбав, зберігав при собі та перевіз на громадському транспорті по м. Херсону особливо небезпечний наркотичний засіб - каннабіс, масою 6,09г., який 25 лютого 2011 року близько 07:30 год., знаходячись на зупинці громадського транспорту «Залізнична»на Миколаївському шосе у м. Херсоні, незаконно шляхом продажу за 200 грн. збув ОСОБА_3.
Крім того, органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що він з метою збуту при невстановлених слідством обставинах придбав і зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, особливо небезпечний наркотичний засіб - каннабіс, масою 4г., який 25 грудня 2010 року близько 16 год., знаходячись у дворі свого будинку, незаконно шляхом продажу за 200 грн. збув ОСОБА_3.
За даним епізод обвинувачення за ч.2 ст. 307 КК України ОСОБА_2 виправдано.
В апеляції зі змінами прокурор просить скасувати вирок щодо ОСОБА_2 як незаконний у зв'язку невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, однобічністю судового слідства, м'якістю призначеного покарання. В обґрунтування доводів указує, що висновок суду про недопустимість зібраних у справі доказів та про виправдання ОСОБА_2 за епізодом збуту наркотичних засобів 25.12.2010 року є передчасним та невмотивованим, оскільки судом не дано оцінки дослідженим у справі доказам, що є порушенням вимог ст. 334 КПК України. Суд, взявши до уваги показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про наявність алібі у ОСОБА_2, що він 25.12.2010 року близько 16 год. не знаходився за місцем свого проживання, не врахував, що вони є близькими родичами та знайомими сім'ї ОСОБА_2, тоді як на досудовому слідстві таке алібі захистом не заявлялося. Судом однобічно дано оцінку показанням свідків ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, та даним оперативної закупки, які підтверджують факт збуту наркотичних засобів ОСОБА_2 25.12.2010 року за місцем його проживання. Тому вважає, що суд безпідставно визнав ці докази недопустимими та суперечливими. З цих підстав просить скасувати вирок щодо ОСОБА_2, а справу повернути на новий судовий розгляд.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 посилається на однобічність та неповноту досудового та судового слідства, стверджує, що оперативні закупки проведені незаконно, обвинувачення ґрунтується на недопустимих і недостатніх доказах, а тому висновок суду про його винність є суперечливим. Просить скасувати вирок, а справу повернути на додаткове розслідування, змінити йому запобіжний захід на підписку про невиїзд.
В апеляції з доповненнями захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 вказує на незаконність засудження ОСОБА_2 за ч.2 ст.307 КК України, обґрунтовуючи свої доводи тим, що докази у справ здобуті незаконним шляхом, оскільки матеріали оперативних закупок були сфальсифіковані органом дізнання. Цим доказам обвинувачення суд не дав належної оцінки. Тому вважає, що висновок суду про винність ОСОБА_2 у збуті наркотичних засобів не відповідає фактичним обставинам справи, який ґрунтується на недопустимих та суперечливих доказах, зокрема, показання зацікавлених осіб, інших доказів в матеріалах справи не має. Крім того, справу судом розглянуто з порушенням кримінально-процесуального закону, зокрема, обвинуваченому своєчасно не було вручено обвинувальний висновок, судовий процес фіксувався не в повному обсязі, копію вироку засудженому вручено несвоєчасно, чим було порушено його право на захист. Просить скасувати вирок, а справу щодо ОСОБА_2 закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 6 КПК України та звільнити його з-під варти в залі суду.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора зі змінами, та не заперечував проти задоволення апеляцій засудженого і його захисника в частині скасування вироку, пояснення засудженого ОСОБА_2 і його захисника ОСОБА_1 про підтримання ними доводів своїх апеляцій, які не заперечували проти задоволення апеляції прокурора в частині скасування вироку, у дебатах сторони підтримали свої позиції, останнє слово ОСОБА_2, в якому він просив задовольнити його апеляцію і захисника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції при розгляді справи допущено істотні порушення кримінально-процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, які тягнуть за собою безумовне скасування вироку.
Згідно ст. 323 КПК України вирок суду має бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок тими доказами, які були розглянуті в судовому засіданні, і оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 334 КПК України та роз'яснень , які містяться в п.п.15-19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», із змінами внесеними згідно з Постанова Пленуму Верховного Суду України № 3 від 04.06.1992 р., № 12 від 03.12.1997 р., № 6 від 30.05.2008 р., - мотивувальна частина обвинувального вироку містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини й його мотивів. У цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази: обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованою -підстави для цього. Суду належить дати аналіз усіх зібраних у справі доказів, тобто, всіх фактичних даних, які містяться в показаннях свідків, потерпілих, підсудних, у висновку експерта та інших джерелах доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення. При постановленні вироку суд колегіально чи суддя одноособово, в умовах, що виключають будь-яке втручання у вирішенні конкретних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгулі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, зазначених у ст. 324 КПК України. Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку у точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивовано.
Однак зазначених вимог закону судом дотримано не було.
Як убачається зі змісту вироку, дійшовши висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, за епізодом збуту наркотичних засобів 25.02.2011 року, суд у той же час виправдав його за епізодом збуту наркотичних засобів 25.12.2010 року, тоді як у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованою, суд повинен навести підстави для виключення частини обвинувачення з обсягу пред'явленого органом досудового слідства обвинувачення за ч.2 ст. 307 КК України, як це передбачено ч. 1 ст.334 КПК України, а не виправдовувати за окремим епізодом обвинувачення даного злочину.
З таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він зроблений без належної перевірки всіх обставин справи і оцінки всієї сукупності доказів, отриманих під час досудового і судового слідства, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, як про це вказують апелянти.
Суд зазначив, що не може прийняти в якості належних, достовірних і допустимих доказів дані оперативної закупки наркотичних засобів у ОСОБА_2, показання свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які 25.12.2010 року проводили оперативну закупку наркотичних засобів, при цьому не навів переконливих мотивів, із яких він відкидає ці докази обвинувачення, а лише обмежився посиланням на те, що вони є недопустимими та суперечливими, а тому не приймає їх до уваги.
Однак у той же час суд взяв за основу обвинувального вироку показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які приймали участь у проведенні оперативних закупок наркотичних засобів у ОСОБА_2, і давали послідовні показання про обставини події 25.12.2010 року і 25.02.2011 року на досудовому та судовому слідстві, дані протоколів оперативних закупок, висновки фізико-хімічних експертиз, і не поставив під сумнів показання ОСОБА_3, який безпосередньо здійснював оперативні закупки наркотичних засобів як 25.12.2010 року, так і 25.02.2011 року.
Показання цих свідків, суд не проаналізував і не дав їм відповідної оцінки в сукупності з іншими доказами і навів у вироку переконливих мотивів, з яких він відкидає ці докази обвинувачення, тобто ці докази обвинувачення судом не були поставлені під сумнів.
За таких обставин, висновок суду про те, що показання свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_11, дані протоколів оперативної закупки наркотичних засобів у ОСОБА_2 25.12.2010 року є недопустимими та суперечливими, слід визнати неправильним.
Посилання суду на показання свідка ОСОБА_14, що вона як касир ФЧ УМВС України 21.12.2010 року не видавала гроші на проведення оперативної закупки, не спростовують і не підтверджують обвинувачення, оскільки вона підтвердила факт видачі грошей на проведення оперативних заходів, який судом не поставлено під сумнів.
Надаючи перевагу показанням засудженого ОСОБА_2, який заперечував факт збуту наркотичних засобів 25.12.2010 року, суд не зазначив мотивів, з яких він визнав ці його показання достовірними, та не звернув уваги на те, що вони суперечать зібраним та дослідженим у справі доказам, які ставлять під сумнів висновки суду як про його невинність за епізодом збуту наркотичних засобів 25.12.2010 року, так і винність засудженого за епізодом збуту наркотичних засобів 25.02.2011 року, що є недопустимим.
Крім того, перевіряючи алібі ОСОБА_2, суд у вироку послався на показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про те, що 25.12.2010 року близько 16 год. ОСОБА_2 не знаходився за місцем свого проживання, та не зважаючи на те, що вони суперечать іншим зібраним та дослідженим у справі доказам щодо обставин події, не дав їм ніякої оцінки щодо їх достовірності і допустимості на спростування чи підтвердження обвинувачення, та не навів мотивів, з яких він приймає чи відкидає ці докази захисту.
Таким чином, рішення суду щодо прийняття одних доказів і відхилення інших взагалі невмотивовано.
Оскільки виправдання ОСОБА_2 за епізодом збуту наркотичних засобів 25.12.2010 року тісно пов'язано з обсягом пред'явленого обвинувачення за ч.2 ст. 307 КК України, і від визнання його винним чи невинним за даним епізодом обвинувачення залежить визначення остаточної міри покарання, тому вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 не можна визнати законним і обґрунтованим, він підлягає скасуванню в повному обсязі з поверненням справи на новий судовий розгляд, який має бути проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону.
При новому судовому розгляді суду необхідно усунути зазначені порушення закону, дослідити обставини, які зазначені в ухвалі апеляційного суду, ретельно перевірити зібрані у справі докази, дати їм належну оцінку з урахуванням позиції обвинувача і захисту ОСОБА_2, із зазначенням мотивів, з яких суд приймає одні докази та відкидає інші, і в залежності від установлених обставин справи прийняти законне та обґрунтоване і належним чином умотивоване рішення.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
апеляції прокурора, засудженого ОСОБА_2 і захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 - частково задовольнити.
Вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 07 березня 2012 року щодо ОСОБА_2 - скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд у той же суд, але в іншому складі суду.
Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 -тримання під вартою залишити без змін.
Судді: