ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Справа № 2-а-738/11

Головуючий у 1-й інстанції: Коваленко В.К.

Суддя-доповідач:Бондарчук І.Ф.

УХВАЛА

іменем України

"06" лютого 2012 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Бондарчука І.Ф.

суддів: Охрімчук І.Г.

Хаюка С.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації на постанову Брусилівського районного суду Житомирської області від "20" травня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Брусилівського районного суду Житомирської області 20 травня 2011 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_4 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірах менших ніж встановлено ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та провести виплату ОСОБА_4 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнюєчотирьом мінімальним заробітним платам встановленим Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" станом на червень 2010 року з урахуванням фактично отриманих коштів.

У апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Брусилівської райдержадміністрації Житомирської області, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить постанову скасувати та відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначив, що суд не дослідив та не проаналізував постанову Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року, на підставі якої здійснюється нарахування та виплата вказаної вищевказаної допомоги.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є постраждалою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, є інвалідом 3 групи внаслідок захворювання пов"язаного з Чорнобильською катастрофою. Перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Брусилівської райдержадміністрації Житомирської області та отримала в 2010 році 90 грн. щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах, які визначені постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року.

Відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" евакуйованим у 1986 році із зони відчудження 1-ї категорії щорічна допомога на оздоровлення виплачується в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Дія абзацу 2 ч.4 ст.48 зазначеного Закону зупинялася на 2008 рік в частині виплати допомоги на оздоровлення у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", однак відновлена відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року. В послідуючому не зупинялася та не викладалася в новій редакції, а тому доводи відповідача про те, що така норма не відновлена, є безпідставними.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Наявність у позивача права на призначення йому щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (частина 2 статті 46 Конституції України).

Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення позивачці застосуванню підлягає стаття 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з якої вбачається, що під час визначення розміру виплат за основу їх нарахування береться мінімальна заробітна плата, а не постанова Кабінету Міністрів України N 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивачки.

Доводи апелянта щодо правомірності його дій у зв'язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Ураховуючи викладене, підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 195,197,198,200,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Брусилівського районного суду Житомирської області від "20" травня 2011 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.Ф.Бондарчук

судді: І.Г. Охрімчук С.М.Хаюк

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу Управління праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації вул. Лермонтова, 7,смт. Брусилів,Житомирська область,12601