Справа № 1328/5-868/11 Головуючий у 1 інстанції: П.С. НЕВОЙТ

Провадження № 11/1390/226/12 Доповідач: Галин В. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Галина В.П.

суддів: Романюка М.Ф., Вовка А.С.

з участю прокурора: Шахрайчук Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 04.01.2012 року,

встановила:

ОСОБА_1 вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 травня 2007 року був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186, 71 КК України та засуджений до 4 (чотирьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі. Вироком від 29.11.2007 року Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 315, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_1 засуджений до покарання у вигляді 5 (п"ять) років 3 (три) місяці позбавлення волі. Вироком від 14.01.2008 року Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_1 засуджено до покарання у вигляді 5 (п"ять) років 3 (три) місяці позбавлення волі.

Початок строку покарання -03 травня 2007 року, кінець строку покарання - 03 серпня 2012 року.

Адміністрація Личаківської виправної колонії № 30 у Львівській області та спостережна комісія Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради звернулися до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1, покликаючись на те, що протягом строку відбування покарання засуджений зарекомендував себе наступним чином: за час відбування покарання у ЛВК № 30 порушень вимог режиму утримання не допускав. За сумлінну поведінку та добре ставлення до праці адміністрацією колонії двічі заохочувався. Відбув 2/3 строку покарання, на думку адміністрації Личаківської виправної колонії № 30 у Львівській області та спостережної комісії Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради довів своє виправлення.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 04.01.2012 року відмовлено в задоволенні даного подання.

На дану постанову суду засуджений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить таку скасувати та постановити нову, якою задоволити спільне подання адміністрації Личаківської виправної колонії № 30 у Львівській області та спостережної комісії Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради. Зазначає, що став на шлях виправлення, має декілька заохочень, брав участь в різних міроприємствах, брав щорічно активну участь в ремонтних роботах приміщень. Крім того зазначає, що він ВІЛ інфікований, а у місцях позбавлення волі не має відповідних препаратів для лікування.

Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечив апеляцію, перевіривши матеріали справи, та, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що така до задоволення не підлягає.

Відмовляючи в задоволенні вищевказаного подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_1 місцевий суд правильно зазначив, що ОСОБА_1 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, останній раз за тяжкий злочин. Під час іспитового строку, призначений вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.12.2006 року ОСОБА_1 вчинив ще три злочини, у т. ч. і тяжкі. Протягом строку відбування покарання до праці не залучався. Як вбачається з представленої характеристики, судом 07.12.2010 року відмовлено засудженому у застосуванні заохочувальної норми, передбачених ст. 81 КК України. Після цього він отримав тільки одне заохочення. Адміністрація не надала достатніх доказів того, що ОСОБА_1 своє поведінкою та сумлінним ставленням до виконання обов'язків в період відбування покарання засвідчив успішність процесу виправлення. Належне виконання засудженим законних вимог представників адміністрації виправно-трудової установи під час відбуття покарання, його належна поведінка та сумлінне ставлення до праці є для нього обов'язком впродовж всього строку відбування покарання.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляції є недостатньо обґрунтованими, а постанова районного суду є законною.

Керуючись ст. ст. 362, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 04 січня 2012 року, якою відмовлено в задоволенні подання адміністрації Личаківської виправної колонії № 30 у Львівській області та спостережної комісії Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 - залишити без змін, апеляцію самого засудженого - без задоволення.

Головуючий:

Судді: