ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" липня 2008 р. Справа № 14/13-08/02-2
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідачів:
- Вінницької обласної державної адміністрації: не з'явився,
- Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Літинський автобусний парк", м.Літин
на ухвалу господарського суду Вінницької області
від "29" травня 2008 р. у справі № 14/13-08/02-2 (суддя Залімський І.Г.)
за позовом Державного підприємства "Літинський автобусний парк", м.Літин
до Вінницької обласної державної адміністрації, м.Вінниця
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про визнання недійсним конкурсу
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 29.05.2008р. у справі №14/13-08/02-2 відмовлено у прийнятті позовної заяви Державного підприємства "Літинський автобусний парк", м.Літин до Вінницької обласної державної адміністрації, м.Вінниця та до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1про визнання недійсним конкурсу на підставі п.1 ст.62 ГПК України, оскільки даний спір не підлягає розгляду в господарському суді.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ДП "Літинський автобусний парк" звернулось до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, оскільки, на його думку, заявлений позов підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Зазначає, що відповідачем у справі є Вінницька обласна державна адміністрація як замовник перевезень., а відносини з перевезень регулюються актами цивільного законодавства, зокрема, ст.650 ЦК України, Законом України "Про автомобільний транспорт" та Порядком проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування.
В судове засідання представники сторін не з'явились.
На адресу Житомирського апеляційного господарського суду надійшли заява (вх.№02-01/4475/08 від 07.07.2008р.) від ДП "Літинський автобусний парк" про розгляд апеляційної скарги без участі його представника та заява від підприємця ОСОБА_1. (вх.№02-01/4578 від 11.07.2008р.) про відкладення розгляду апеляційної скарги.
Зважаючи на те, що про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги учасники процесу були повідомлені належним чином, а також, враховуючи положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що нез'явлення в судове засіданні представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Державне підприємство "Літинський автобусний парк" звернулось до суду з позовом до Вінницької обласної державної адміністрації та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення засідання конкурсного комітету з підготовки та проведення конкурсів на перевезення пасажирів.
Ухвалою від 29.05.2008 року господарський суд Вінницької області відмовив у прийнятті позовної заяви Державного підприємства "Літинський автобусний парк", з посиланням на п.1 ст.62 ГПК України; позовні матеріали повернув заявнику (а.с.1-2).
Відмовляючи в прийнятті позовної заяви, господарський суд Вінницької області виходив з того, що на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАСУ, поширюється компетенція адміністративних судів, крім того, заявлена позивачем вимога визнати недійсним рішення засідання конкурсного комітету не узгоджується з положеннями ГПК України, а отже, даний спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства відповідним адміністративним судом.
Розглядаючи питання про обґрунтованість винесеної господарським судом ухвали, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує таке.
Статтею 129 Конституції України закріплено один з основних принципів судочинства - законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен не лише правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін, а й додержуватись норм процесуального права.
Як встановлено ст.2 Закону України від 7 лютого 2002 року №3018-III "Про судоустрій України", завданням суду є забезпечення захисту гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Згідно з ч.3 ст.6 названого Закону, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Можливість широкого застосування судової форми захисту ґрунтується, насамперед, на положеннях ст.124 Конституції України, відповідно до якої юрисдикція суду поширюється на усі правовідносини, які виникають в державі.
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій України", місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Підвідомчість справ господарським судам визначається статтею 12 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст.1 вказаного Кодексу, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Статтею 4-1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом, та розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 Господарського процесуального кодексу України (частина 1 статті 21 цього Кодексу).
Таким чином, господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає положенням статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.
Відповідно до ч.2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України, на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Як передбачено ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;
5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Пункт 1 ч.1 ст.3 КАС України встановлює, що справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як визначено пунктом 6 ч.1 ст.3 КАС України, адміністративним позовом є звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Згідно пункту 7 цієї ж статті, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Виходячи з цих норм, спір є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративної юрисдикції у тому разі, якщо він виник із публічно-правових відносин за участю суб'єкта владних повноважень, який саме у цих відносинах здійснює надані йому чинним законодавством владні управлінські функції.
З урахуванням наведеного, господарський суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у прийнятті позовної заяви Державного підприємства "Літинський автобусний парк" про визнання недійсним рішення засідання конкурсного комітету з підготовки та проведення конкурсів на перевезення пасажирів.
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу спростовуються вищевказаним, матеріалами справи та не грунтуються на вимогах чинного законодавства.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла до висновку, що ухвала господарського суду Вінницької області від 29.05.2008 року є законною і обгрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 101,103,105,106 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 29.05.2008р. у справі №14/13-08/02-2 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Літинський автобусний парк", м.Літин - без задоволення.
2. Справу №14/13-08/02-2 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 5прим.
1 - до справи
2 - позивачу
3,4 - відповідачам
5 -в наряд