16.08.2012 < >

Справа № 2-627/11

Провадження № 2/0305/11/2012

                                         Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2012 року Ківерцівський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Пономарьової О.М.

при секретарі Карпуку А.С.

з участю представника позивача

за первинним позовом ОСОБА_1

позивача за об'єднаним позовом ОСОБА_2

представника органу опіки і піклування

Прилуцької сільської ради ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ківерці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк" до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - орган опіки та піклування Ківерцівської районної державної адміністрації про стягнення боргу на предмет іпотеки та справу, об'єднану в одне провадження, за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк", ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Ківерцівського районного нотаріального округу ОСОБА_6, орган опіки та піклування Ківерцівської районної державної адміністрації, орган опіки і піклування Прилуцької сільської ради про визнання недійсним договору іпотеки,-

в с т а н о в и в:

20.04.2011 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки та виселення із зняттям з реєстраційного обліку. В обґрунтування заявлених вимог вказують, що в серпні 2005 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 33 280 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12% річних на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення кредиту 18 серпня 2025 року. Для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 31 серпня 2005 року між позивачем та відповідачем укладено договір іпотеки, за умовами якого відповідач надав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно – житловий будинок з надвірними господарськими спорудами за адресою с. Прилуцьке вул. Ківерцівській, 39, Ківерцівського району загальною площею 61,6 кв. м.

ОСОБА_4 належним чином умов договору про повернення кредиту частками не виконує, тому станом на 07 квітня 2011 року утворилася заборгованість у розмірі 30 311,44 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 241 513 грн. 24 коп.

Посилаючись на норми Закону України «Про іпотеку» позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки та земельну ділянку за адресою с. Прилуцьке вул. Ківерцівській, 39, Ківерцівського району шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, а також виселити відповідача з житлового будинку, розташованого за вказаною адресою, зі зняттям його з реєстраційного обліку.

Заочним рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 23.05.2011 року позов задоволено.

Ухвалою суду від 02.08.2011 року за заявою відповідача ОСОБА_4 заочне рішення суду від 23.05.2011 року скасоване. Справа призначена до судового розгляду.

Ухвалою суду від 21.09.2011 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, залучено орган опіки і піклування Ківерцівської районної державної адміністрації.

В ході судового розгляду ухвалою суду від 06.10.2011 року справу за позовом Публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк" до ОСОБА_4 про стягнення боргу на предмет іпотеки об'єднано в одне провадження з позовом, поданим до суду 22.09.2011 року ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк", ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Ківерцівського районного нотаріального округу ОСОБА_6, орган опіки та піклування Ківерцівської районної державної адміністрації, орган опіки і піклування Прилуцької сільської ради про визнання недійсним договору іпотеки.

Позивач за об'єднаним позовом ОСОБА_2, діючи в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5, покликаючись на те, що договір іпотеки, укладений 31.08.2005 року між ЗАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_4 - батьком неповнолітнього ОСОБА_5, не був погоджений у встановленому порядку Органом опіки і піклування, а також на те, що на час укладення оспорюваного договору у спірному житловому будинку разом з ОСОБА_4 проживав і проживає на даний час неповнолітній син, який має право на користування цим житлом як член сім'ї власника, посилаючись на норми Закону України «Про охорону дитинства» та Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей», просить визнати недійсним договір іпотеки від 31.08.2005 року, укладений між ОСОБА_4 та ЗАТ КБ «Приват Банк» про надання в іпотеку нерухоме майно - житловий будинок загальною площею 61,6 кв. м. з надвірними господарськими спорудами за адресою с. Прилуцьке вул. Ківерцівській, 39, Ківерцівського району Волинської області; зобов'язати приватного нотаріуса Ківерцівського нотаріального округу ОСОБА_6 виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано в іпотеку за вказаним договором.

В судовому засіданні ОСОБА_2 позов підтримала в повному об’ємі та просила його задовольнити.

Представник позивача за первинним позовом ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення боржника, давши пояснення за обставинами, викладеними в позові. Збільшив розмір заборгованості за кредитним договором, визначивши її в сумі 38 106,29 доларів США, та просив залишити без розгляду позов в частині звернення стягнення боргу за кредитним договором на земельну ділянку, що знаходиться в с. Прилуцьке вул. Ківерцівській, 39, Ківерцівського району Волинської області. Вимоги за об'єднаним позовом не визнав, посилаючись на те, що неповнолітня дитина, в чиїх інтересах виступає позивач за об’єднаним позовом, не мала права власності на об’єкт іпотеки, а право користування спірним житлом у неповнолітнього виникло після укладення договору іпотеки.

Представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_8 в судовому засіданні позов ПАТ КБ «Приват Банк» не визнала, заперечуючи при цьому факт отримання її довірителем кредиту в сумі 33 280,00 доларів США, розмір заборгованості за кредитом. Позов ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки визнала з підстав, зазначених у позові.

Представники органів опіки і піклування Ківерцівської райдержадміністрації та Прилуцької сільської ради в судовому засіданні, висловлюючи свою думку щодо предмету спору, покликаючись на норми Законів України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей» та «Про охорону дитинства» просили захистити права та законні інтереси неповнолітньої дитини.

Ухвалою суду від 13.08.2012 року вимоги ПАТ КБ «Приват Банк» в частині звернення стягнення боргу за кредитним договором на земельну ділянку, що знаходиться в с. Прилуцьке вул. Ківерцівській, 39, Ківерцівського району Волинської області, залишені без розгляду.

Заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини.

У справі встановлено, що 18.08.2005 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого відповідно до витягу зі Статуту, затвердженого загальними зборами акціонерів від 30.04.2009 року, є Публічне акціонерне товариство КБ «Приват Банк», та ОСОБА_4 укладено кредитний договір за № VO10GF00000470, згідно якого позивач надав відповідачеві кредит в сумі 33 280,00 доларів США, в т.ч. на купівлю житла - 26 000,00 дол. США та на сплату страхових платежів –7280 дол. США, під 12,00 відсотків річних, з кінцевим терміном повернення 18.08.2025 року, сплатою комісії в розмірі 0,22 відсотка від суми кредиту та пені в розмірі 0.15% від суми простроченого платежу за кожен день порушення зобов’язань.

          Факт отримання кредитних коштів стверджується заявою на видачу кредиту від 31.08.2005 року та розпорядженням банку від цього ж числа про видачу готівкових коштів в сумі 26 000 доларів США згідно кредитного договору за № VO10GF00000470 (т.2 а.с.33).

Відповідно до взятих зобов’язань (п.1.1 кредитного договору), відповідач у період часу з 18 по 24 число кожного місяця повинен був здійснювати щомісячні платежі у розмірі 346,51 доларів США для погашення заборгованості.

Отже, між позивачем та відповідачем в силу ст. 1046 Цивільного кодексу України склалися зобов'язальні правовідносини з приводу позики грошей, тобто грошові зобов'язання.

Відповідно до умов п.4.1 договору, за порушення позичальником зобов"язань по сплаті відсотків за користування кредитом та передбаченої договором винагороди- комісії, останній зобов"язувався сплатити банку пеню в розмірі 0,15 відсотків за кожен день прострочки.

Згідно з п.3 ст.3 та ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договорів та визначенні умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, вимог розумності та справедливості.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та відповідачем 31.08.2005 року було укладено договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, загальною площею 61,6 кв.м. що знаходяться за адресою: с. Прилуцьке по вул. Ківерцівській, 39, Ківерцівського району і належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу, 25.08.2005 року посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_6 за № 2693, відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" ( серія СВХ № 631345). Сторони при укладенні договору іпотеки визначили вартість предмета іпотеки в розмірі 131 300грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № VO10GF00000470 від 16.08.2005 року відповідач станом на 11.07.2012 року має заборгованість зі сплати кредиту в розмірі 38 106,29 доларів США, з яких 24 516,61 дол. США – заборгованість за кредитом, 8287,90 дол. США – заборгованість по відсотках за користування кредитом, 1403,70 дол. США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 3898,08 дол. США, що еквівалентно 31 145, 57 грн., – пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Доказів на спростування правильності наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 11.07.2012 року ОСОБА_4 та його представник суду не надали, хоч і предствником заеречувався факт невиконання умов кредитного договору щодо повернення коштів, ніяких заходів по погашенню заборгованості за час розгляду справи не здійснювалось.

Заперечення представника відповідача ОСОБА_8 щодо факту отримання її довірителем ОСОБА_4 кредиту в розмірі 33 280, 00 доларів США не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду. Як встановлено з пояснень представника позивача та наданих доказів, 7 280,00 доларів США були зарезервовані банком на сплату страхових платежів за договором особистого страхування ОСОБА_9 та за договором страхування нерухомого майна (предмету іпотеки) (т.2 а.с.113-118). Оскільки зазначена сума не використовувалась для погашення страхових платежів в розрахунок заборгованості по кредиту станом на 07.04.2011 року вона не включалась. Згідно меморіальних валютних ордерів від 25.08.2011 року (т.2 а.с.119-120) банком було проведено страховий платіж на загальну суму 222,56 долара США так як відповідач не вніс страховий платіж за 2011 рік., що і збільшило борг за тілом кредиту станом на 11.07.2012 року.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. ОСОБА_4 в порушення умов договору, який згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов’язковим до виконання, та в порушення ст. 525 Цивільного кодексу України односторонньо відмовився від своїх зобов’язань за цим договором, порушив свої зобов’язання по поверненню суми позики за цим договором. Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлено обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини суми кредиту позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, та сплати процентів.

Згідно з ч.1 ст.33 ЗУ “Про іпотеку” у разі невиконання боржником основного зобов’язання, іпротекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.24 іпотечного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у в випадках, передбачених п.18.8.1, 18.8.2, 18.9 договору, на підставі рішення суду.

Згідно ст.589 ЦК України, ст.ст.20, 24 Закону «Про заставу» та ст.33 Закону України «Про іпотеку», п18.8.1- 18.8.2 іпотечного договору сторони дійшли згоди, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі порушення позичальником якого-небудь із зобов’язань , передбачених умовами кредитного договору. Відповідно до п. 18.10 договору іпотеки у разі звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з п.18.8 цього договору іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання.

Ст.39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосування процедури продажу, встановленої ч.1 ст.38 цього закону, яка передбачає право іпотекодежателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі - покупцеві. Враховуючи те, що вибір способу реалізації предмета іпотеки належить позивачу (кредитору) (ч. 1 ст. 12, ст. ст. 38, 39 Закону України «Про іпотеку»), банк обрав спосіб реалізації, пред'явивши відповідний позов до боржника. При зверненні стягнення на предмет іпотеки позивач скористався правом на визначення ціни продажу в порядку, передбаченому ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Відповідно до ст. 109 ЖК України, ч.1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

У частинах 2 і 3 цієї ж ст. 40 законодавець установлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотеко держателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок, житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено ч. 3 ст. 109 ЖК України.

З матеріалів справи вбачається, що 01 лютого 2011 року позивачем було надіслано відповідачу письмову вимогу про усунення порушених взятих на себе за кредитним договором зобов'язань та про необхідність у разі невиконання кредитних зобов'язань добровільного звільнення займаного ним жилого приміщення, що є предметом іпотеки, у тридцятиденний строк з дня отримання ( а.с.49-50).

У справі немає будь-яких фактичних даних про те, що відповідач ОСОБА_4 своєчасно виконав свої грошові зобов'язання за вказаним вище договором і не порушував умови договору Відповідач не надав відповідно до ст. 60 ЦПК України суду доказів, які б підтвердили ту обставину, що відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України борг за кредитним договором він повернув позивачу і не порушував умови про сплату кредиту частками.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача у повному обсязі та звернення стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 38 106,29 дол США, що складається з: 24 516,61 доларів США - заборгованості за кредитним договором, 8 287,90 дол. США - за відсотками, 1 403,70 дол США - за комісією, 3 898,08 дол.США, що еквівалентно 31 145,57 грн. пені, з врахуванням спеціальної позовної давності строком в один рік, на заставлене майно відповідача - житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: с. Прилуцьке по вул. Ківерцівській, 39, Ківерцівського району, та належать ОСОБА_4

Крім того, для реалізації позивачем наданого йому права продажу предмету іпотеки шляхом укладення договору купівлі-продажу предмету іпотеки із будь-якою особою - покупцем, позивач відповідно до Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, повинен мати у своєму розпорядженні оригінали правовстановлюючих документів, технічний паспорт на предмет іпотеки, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно. Відповідно до вимог вищевикладеної Інструкції та тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, правом на одержання правовстановлюючого документу і витягу з реєстру права власності на нерухоме майно володіє власник майна, його спадкоємці, правонаступники і уповноваженні особи.

У зв’язку з викладеним суд вважає за необхідне надати позивачу право на одержання у Волинському БТІ витягу з Державного реєстру права власності на нерухоме майно для продажу предмету іпотеки.

В силу ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно довідки Прилуцької сільської ради Ківерцівського району у зазначеному будинку зареєстрований відповідач по справі ОСОБА_4 з дружиною ОСОБА_2 та неповнолітнім сином ОСОБА_5

Враховуючи дизпозитивність цивільного судочинства, що передбачає власний розсуд особи, яка бере участь у справі, щодо предмету спору, суд задовольняє вимоги позивача в частині виселення відповідача ОСОБА_4 з житлового будинку за адресою с. Прилуцьке вул. Ківерцівська, 39, Ківерцівського району Волинської області без надання іншого житлового приміщення із зняттям його з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ківерцівського РВ УМВС України у Волинській області. Оскільки позов про виселення до інших осіб, що зареєстровані в будинку, не пред'явлено, вони у справі не мали процесуального статусу відповідачів, то підстав для виселення інших осіб у даній справі немає.

Як встановлено в судовому засіданні на час укладення договору іпотеки (31.08.2005 року) в будинку за адресою с. Прилуцьке вул. Ківерцівська, 39, Ківерцівського району Волинської області ніхто з сторін у справі зареєстрований не був. З витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно вбачається, що право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, загальною площею 61,6 кв.м., що знаходяться за адресою: с. Прилуцьке по вул. Ківерцівській, 39, Ківерцівського району, зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 25.08.2012 року.

Згідно заяви ОСОБА_2, поданої приватному нотаріусу Ківерцівського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_6 31.08.2005 року (т.1 а.с.181) ОСОБА_2 дала свою згоду на передачу в іпотеки її чоловіком ОСОБА_4 житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: с. Прилуцьке по вул. Ківерцівській, 39, Ківерцівського району.

У підтвердження того, що сім'я ОСОБА_4 на час укладення спірного договору іпотеки була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1 кім. 410 а, в матеріалах справи наявна довідка дочірньої фірми «Чоботар» (т.1 а.с.158), паспорти громадян України, видані на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_10, анкета-заява про надання кредиту (а.с.101-107 т.2).

Згідно записів будинкової книги (а.с.151-156 т.1) сім'я ОСОБА_10 разом з малолітньою дитиною зареєструвалась в будинку за адресою с. Прилуцьке по вул. Ківерцівській, 39, Ківерцівського району 29.09.2005 року.

Суд не погоджується з посилання позивача на покази свідка ОСОБА_11 оскільки вказаними показами не стверджується факт постійного проживання сім'ї ОСОБА_10 у новопридбаному будинку до моменту укладення договору іпотеки. Посилання позивача на те, що на час укладення договору іпотеки спірним будинком користувався малолітній ОСОБА_5 не заслуговує на увагу, оскільки це не відповідає фактичним обставинам справи, та спростовуються наданими документами при укладенні договору, іншими доказами у справі.

Відтак при укладенні іпотечного договору вимоги ч. 6 ст. 203 ЦК України порушені не були. Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 18 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що діти члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Суд також не погоджується з посиланням позивача на Закон України "Про охорону дитинства", яким захищені права дітей, які проживають в домоволодінні, на яке звертається стягнення, як на підстави для задоволення позову,. так як в п. 44 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року визначено, що згідно зі статтею 32 ЦК, статтею 177 СК та статтею 17 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III "Про охорону дитинства" батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

У зв'язку із наведеним суди повинні виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

Оскільки на момент укладення договору іпотеки сторони дотримались вимог, які встановлені законодавством, суд прийшов до висновку, що укладення договору про передачу в іпотеку спірного житлового будинку не порушувало прав та законних інтересів малолітнього ОСОБА_5 і отримання дозволу на укладення такого договору від органу опіки та піклування не потребувало. Тому позов щодо визнання недійсним договору іпотеки з послідуючими зобов’язаннями приватного нотаріуса ОСОБА_6 вчинити ряд дій до задоволення не підлягає.

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 2458,07 грн. (судовий збір в сумі 1708,50 грн. + 629,57 грн. та витрати по оплаті ІТЗ у сумі 120 грн.).

Керуючись ст. ст. 10,11, 212-215 ЦПК України , ст.ст. 3, 258, 526, 572, 612, 589, 590, 1046, 1054 ЦК України, ст.ст. 1,3,12,33,39-40 ЗУ «Про іпотеку», ст. 109 ЖК України, Законом України "Про охорону дитинства" , суд,-

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задовольнити.

Звернути стягнення заборгованості за кредитним договором № V010GF00000470 від 18.08.2005 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством КБ "Приватбанк" та ОСОБА_4, в розмірі 38106,29 дол США, що складається з: 24516,61 доларів США - заборгованості за кредитним договором, 8287,90 дол. США - за відсотками, 1403,70 дол США - за комісією, 3898,08 дол.США, що еквівалентно 31145,57 грн. пені, на належний ОСОБА_4 житловий будинок загальною площею 61,6 кв.м. з надвірними будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою с. Прилуцьке вул. Ківерцівська, 39, Ківерцівського району Волинської області, шляхом безпосереднього продажу предмета іпотеки ПАТ КБ "Приватбанк" з укладенням від імені ОСОБА_4 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ "Приватбанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, з початковою ціною продажу 131300 грн.

Виселити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 з житлового будинку за адресою с. Прилуцьке, вул. Ківерцівська, 39, Ківерцівського району Волинської області без надання іншого житлового приміщення із зняттям його з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Ківерцівського РВ УМВС України у Волинській області.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк" судові витрати в сумі 2458 грн. 07 коп.

В задоволенні позову ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк", ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Ківерцівського районного нотаріального округу ОСОБА_6, орган опіки та піклування Ківерцівської районної державної адміністрації, орган опіки і піклування Прилуцької сільської ради про визнання недійсним договору іпотеки - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ківерцівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення та набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Ківерцівського районного суду ОСОБА_12