Справа № 22-4712/2007р.                          Головуючий в 1 інстанції Принцевська Н.М.

Категорія 23                                                 Доповідач Стельмах Н.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 липня 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С, суддів Молчанова С.І., Рецебуринського Ю.Й., при секретарі Андрусь B.C., розглянув у відкритому судовому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за  позовом  ОСОБА_1,   ОСОБА_2  до   ЗАТ „Укркотлосервіс", 3-я особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди і

встановив:

в апеляційній скарзі ЗАТ „Укркотлосервіс" оспорює обгрунтованість судового рішення, яким задоволено частково вказаний позов, і ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки вважає, що суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відповідальності підприємства та порушив норми матеріального і процесуального права.

В засіданні апеляційного суду представник ЗАТ „Укркотлосервіс" ОСОБА_4 підтримала доводи апеляційної скарги і просила про її задоволення, скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову, а пердставник позивачів ОСОБА_5 заперечував проти доводів скарги, просив її відхилити і залишити судове рішення без зміни.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

26 серпня 2005 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з вказаним позовом до відповідача і зазначали, що 4 жовтня 2004 року з вини водія відповідача Непомнющего Е.Є., який порушив правила дорожнього руху, трапилося зіткнення автомашин ВАЗ-21051, державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 та ГАЗ-2705, р/номер 09350 ЕВ, що належить відповідачу ЗАТ „Укркотлосервіс".

Внаслідок цього позивачці ОСОБА_1 було спричинено матеріальну шкоду в розмірі вартості поновлювального ремонту машини в сумі 1177,24 грн., а ОСОБА_2 моральну шкоду, яку він оцінює в 3000 грн., оскільки під час ДТП пережив нервове потрясіння і моральні страждання.

Позивачи просили ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на їх користь вказані суми, а також судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 30 березня 2007 року

позов задоволено частково, з ЗАТ „Укркотлосервіс" стягнуто на користь ОСОБА_1 1177,24 грн. матеріальної шкоди та 250 грн. судових витрат і на користь

ОСОБА_2 800 грн. у відшкодування моральної шкоди та 59,50 грн. судових

витрат.                                                                         

Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови "Пpo судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" №-6 від 27.03.92 р. з наступними змінами, особи, винними діями яких заподіяно шкоду джерелу підвищеної небезпеки і які самі не є потерпілими внаслідок шкоди, заподіяної цим джерелом підвищеної небезпеки, відповідають за заподіяну шкоду на підставі ст. 440 ЦК України (в редакції 1963 року).

Згідно із ст. ст. 1166, 1167 ЦК України майнова та моральна шкода, завдані фізичній особі відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала за наявності її вини.

Відповідно до вимог ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

При розгляді цієї справи судом встановлено, що 4 жовтня 2004 року водій ЗАТ „Укркотлосервіс" ОСОБА_3, керуючи належною підприємству машиною ГАЗ-2705 порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху, почав рухатися назад не переконавшись в безпеці цього маневру і наїхав на машину ВАЗ-2105, що належить на праві власності ОСОБА_1, державний номер НОМЕР_1, що стояла позаду.

Внаслідок такого зіткнення машину ВАЗ-2105 було ушкоджено і вартість відновлювального ремонту відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи становить 1238,69 грн.

Тому суд дійшов обгрунтованого висновку щодо наявності підстав для відшкодування відповідачем власнику машини ОСОБА_1 спричиненої таким чином, матеріальної шкоди.

Апеляційний суд не може визнати спроможними доводи скарги щодо недоведеності вини підприємства в спричиненні позивачам матеріальної і моральної

шкоди, неналежного встановлення розміру шкоди, неповідомлення 3-ї особи про розгляд справи, окільки вказані доводи спростовуються матеріалами справи.

Зокрема, доводи представника відповідача про те, що водій ОСОБА_3 скрив від підприємства факт ДТП спростовано наказом по підприємству від 11 жовтня 2005 року, яким ОСОБА_3 огодршено догану (а.с.40).

Таким чином, відповідачу вже в жовтні 2004 року, тобто відразу після ДТП за участі його автомобіля було відомо про її обставини і відповідно про спричинення позивачам шкоди, але не вжито заходів щодо з'ясування її обсягу та відшкодування.

За таких обставин, посилання на те, що представник підприємства не був присутнім при огляді машини позивачів не є підставою для сумніву в обгрунтованості встановленого висновком експерта розміру шкоди, оскільки судом перевірено відповідність врахованих експертом ушкоджень машини їх переліку, встановленому актом огляду машини, складеним працівником ДАЇ і підписаним водієм ОСОБА_3

Крім того, всупереч доводам скарги, 3-я особа ОСОБА_3 неодноразово належним чином був повідомлений судом про час та місце розгляду справи (а.с.23, 35, 52, 56, 80, 93), тому суд відповідно до вимог чинного законодавства розглянув справу у відсутність вказаної особи.

Не можна визнати спроможними і доводи скарги щодо недоведеності факту спричинення моральної шкоди ОСОБА_2, який під час ДТП знаходився за кермом машини ВАЗ-2105, на яку наїхала машина відповідача під керуванням ОСОБА_3, і є очевидниим, що внаслідок такої ДТП він переніс нервове потрясіння.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що з врахуванням характеру, обсягу та тривалості спричинених ОСОБА_2 винними діями працівника відповідача моральних страждань, суд обгрунтовано частково задовольнив позов про відшкодуванян моральної шкоди, визначивши її розмір у 800 грн.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи, то підстав для задоволення скарги і зміни судового рішення немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

апеляційну скаргу ЗАТ „Укркотлосервіс" відхилити, рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 30 березня 2007 року залишити без зміни..

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.