ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.07.2008 Справа № 21/72-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: судді Науменко І.М. –доповідач
суддів: Білецької Л.М., Голяшкіна О.В.
при секретарі судового засідання: Лазаренко П.М.
за участю представників сторін:
Представники сторін у судове засідання не з"явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Фармацевтична фірма „У Фарма Трейд”, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.08р. у справі № 21/72-08
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Фармацевтична фірма „У Фарма Трейд”, м. Запоріжжя
до комунального підприємства „Широківська центральна районна аптека”, Дніпропетровська область
про стягнення 13072,24 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.08р. у справі № 21/72-08 (суддя Алмазова І.В.) позов задоволено частково.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач станом на момент розгляду справи доказів виконання зобов’язання та оплати заборгованості суду не надав.
Не погодившись з рішенням господарського суду, скаржник звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові, позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції було неповно досліджено матеріали справи та порушено норми матеріального та процесуального права при винесенні рішення.
Відповідач витребуваний судом відзив на апеляційну скаргу не надав.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, вивчивши апеляційну скаргу, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, 28.01.2003р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Фармацевтична фірма „У Фарма Трейд” та районним державним комунальним підприємством "Широківська центральна районна аптека" був укладений договір купівлі-продажу №1734/ДС/А та Додаткова угода до договору від 25.07.2005р відповідно умов якого позивач передав відповідачу лікарські засоби, вироби медичного призначення на загальну суму 5679,46грн., що підтверджено видатковими накладними - рахунками №769939 від 12.12.2007р., №770467 від 18.12.2007р., факт отримання за якими засвідчений розписом та круглою печаткою відповідача та довіреностями (копії в справі). Згідно п.5.1 Додаткової угоди до договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника не пізніше 30 календарних днів з моменту здійснення поставки, на підставі отриманих рахунків (видаткових накладних –рахунків), якщо інше не обумовлене у видатковій накладній –рахунку). За змістом кожної з видаткових накладних зазначений термін оплати, відповідно: відстрочка платежа по 28.01.2008р. включно, по 03.02.2008р. включно. Відповідачем оплата вартості даного товару виконана частково і на час звернення позивача до суду сума заборгованості склала 5002,34грн., що не заперечує відповідач.
Строк дії даного договору один рік з умовою продовженням його дії на тих самих умовах на кожний послідуючий рік, якщо кожна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії договору за 10 календарних днів до закінчення строку дії договору (п.7.1).
В силу ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Однак відповідач свої зобов’язання з оплати товару за даним договором у повному обсязі не виконав, на час проведення судового засідання докази або заперечення щодо умов договору №1734 ДС/А від 28.01.2003р. не надав, позовні вимоги в частині стягнення боргу доведені і підлягають задоволенню у сумі 5002,34грн.
Згідно п.5.2 Додаткової угоди до даного договору сторонами узгоджено, що у разі прострочення розрахунку покупець (відповідач) повинен сплатити постачальнику (позивачу) суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 24% річних (від простроченої суми) за користування коштами за кожен день, починаючи з першого дня прострочення по день здійснення платежу включно і позивач вимагає стягнення інфляційних, що підлягає задоволенню у сумі 330грн.28коп. Річні підлягають задоволенню у сумі 257грн.71коп.
Відповідно п.6.2 Додаткової угоди покупець за прострочення оплати отриманого товару сплачує постачальнику пеню за весь період прострочення оплати в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення і позивач вимагає стягнення пені за період з 29.01.2008р. по 17.04.2008р., що підлягає задоволенню у сумі 214грн75коп.
Згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, однак суд першої інстанції вірно зазначив в своєму рішенні, що позовні вимоги в частині стягнення 7056,00грн. боргу задоволенню не підлягають, оскільки заява позивача (вхідний від 22.04.2008р. №8382) про збільшення позовних вимог по суті не є заявою про збільшення позовних вимог, так як збільшенням суми позову є збільшення вимог за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” з наступними змінами і доповненнями), в той час як за змістом означеної заяви заявлені вимоги щодо оплати вартості товару, поставка якого здійснена за видатковою-накладною рахунком №778398 від 14.02.2008р., що не були заявлені, раніше і є додатковими вимогами про стягнення додаткової суми боргу, тощо.
За таких обставин не можуть бути прийняті до уваги та бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції доводи, викладені в апеляційній скарзі.
З огляду на викладене, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду не знаходить підстав, передбачених ст.. 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2008р. у справі № 21/72-08 - залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Фармацевтична фірма „У Фарма Трейд”, м. Запоріжжя –без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя І.М. Науменко
Суддя Л.М. Білецька
Суддя О.В. Голяшкін