ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.07.2008 Справа № 20/44-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: судді Науменко І.М. –доповідач
суддів: Білецької Л.М., Голяшкіна О.В.
при секретарі судового засідання: Лазаренко П.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Никоненко Ірина Станіславівна представник, довіреність №б/н від 18.04.08;
від відповідача: Ботвінко Роман Анатолійович представник, довіреність №016-15 від 03.01.08;
розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства „Світлотехніка”, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.08р. у справі № 20/44-08
за позовом закритого акціонерного товариства „Світлотехніка”, м. Запоріжжя
до закритого акціонерного товариства „Криворізький завод гірничого обладнання”, м. Кривий Ріг
про стягнення 13916,42 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.08р. у справі № 20/44-08 (суддя Пархоменко Н.В.) позов задоволено частково.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів направлення відповідачу рахунку на оплату товару.
Не погодившись з рішенням господарського суду, скаржник звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, в частині відмови в позові, посилаючись на те, що судом першої інстанції було неповно досліджено матеріали справи та порушено норми матеріального та процесуального права при винесенні рішення.
Відповідач в своєму відзиві на апеляційну скаргу просив залишити рішення без змін.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, вивчивши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення частковому скасуванню, з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, 11.12.03р. між Закритим акціонерним товариством „Світлотехніка” (продавець) та Закритим акціонерним товариством „Криворізький завод гірничого обладнання” (покупець) було укладено договір поставки №228, відповідно якого позивач зобов’язався передати у власність, а відповідач прийняти і оплатити товар. На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв у власність товар на суму 13 559,76 грн., підтверджується накладними (які знаходяться у матеріалах справи).
Відповідач, частково розрахувався за продукцію у сумі - 4000,00 грн., залишок складає - 9 559,76 грн.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно п. 2.2. Договору покупець повинен провести розрахунок за поставлений товар протягом 25 календарних днів з дня поставки товару на підставі рахунку виставленого продавцем.
Розглянувши заперечення відповідача, в тій частині що відповідач не надав рахунки, а отже строк виконання зобов’язання по оплаті не настав суд зазначає наступне, відповідно до довідки банку АКБ «Укрсоцбанк»№ 15-43/67-433 від 20.03.2008р. відповідач 09.02.2006р. сплатив заборгованість у сумі 4000 грн.00 коп. при сплаті цієї заборгованості посилався на рахунок №2634 від 09.12.2005р. , що є доказом отримання відповідачем цього рахунку , не сплаченою по рахунку залишилась сума 931 грн.40 коп. яка ї підлягає стягненню, оскільки відповідач сплатив рахунок 09.02.2006року , а інших доказів отримання ним рахунку позивач не надав то інфляційні втрати і 3% річних повинні бути розраховані з 09.02.2006 року.
Однак колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про те, що доказів направлення відповідачу рахунку № б\н від 09.02.2006р. на суму 8628,36 грн. позивач не надав, от же за цим рахунком строк оплати товару не настав, оскільки за умовами Договору відповідач не був позбавлений можливості витребувати у позивача згаданий рахунок на оплату вартості товару.
Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Відповідно до п.5.2. договору в разі несвоєчасної оплати за поставлений товар відповідач оплачує позивачу пеню від суми поставленого товару у розмірі 0,04 % за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної ставки НБУ.
Однак судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно відмовив в задоволенні позову в цій частині, оскільки 06.04.2006р, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області по справі Б29/64-06 ,та 12.04.2007р ухвалою господарського суду Дніпропетровської області по справі Б15/57-07 порушено провадження у справі про банкрутство відповідача та введено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів . Згідно п. 4 ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), та не застосовуються інші санкції за несвоєчасне або не належне виконання грошових зобов’язань.
Таким чином з відповідача слід стягнути на користь позивача 8628,36 грн. за Договором поставки, 3% річних від даної суми, індекс інфляції від зазначеної суми та судові витрати в цій частині позову, а в решті позову стосовно неустойки (штрафу, пені) - відмовити.
Таким чином рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню на підставі п1 ч.1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства „Світлотехніка”, м. Запоріжжя –задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2008р. у справі № 20/44-08 –скасувати частково.
Стягнути з закритого акціонерного товариства „Криворізький завод гірничого обладнання” на користь закритого акціонерного товариства „Світлотехніка” основного боргу –9559,76 грн., 501,89 грн. –3% річних, 492,33 грн. –інфляційних витрат, 105,54 грн. –витрат по сплаті державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 52,77 грн. –витрат по сплаті державного мита за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, 118,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видачу наказу, оформленого згідно Господарського процесуального кодексу України та Закону України „Про виконавче провадження” доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя І.М. Науменко
Суддя Л.М. Білецька
Суддя О.В. Голяшкін