ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "15" липня 2008 р.                                                           Справа № 4/60-08

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

                                                                                   

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача:        Сарбаєв Ю.А., довіреність №1510-ню від 06.05.2008р.,

від відповідача:    не з'явився,

від третьої особи:не з'явився,

  

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли", м.Ладижин Вінницької області   

на рішення господарського суду Вінницької області

від "13" травня 2008 р.  у справі № 4/60-08   (суддя Білоус В.В.)

за  позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", м.Київ    

до Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли", м.Ладижин Вінницької області

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Відкрите акціонерне товариство "Домобудівний комбінат", м.Хмельницький  

про стягнення 13070грн. штрафу за неправильне зазначення в залізничній накладній коду одержувача вантажу,

 

ВСТАНОВИВ:

  

В квітні 2008р. Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" подало до господарського суду Вінницької області позовну заяву про стягнення з ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" 13070грн. штрафу за неправильне зазначення в залізничній накладній коду одержувача вантажу.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 13.05.2008р. у справі №4/60-08  позов задоволено: стягнуто з ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" 13070грн. штрафу за неправильне оформлення накладної, 130грн.70коп. витрат по сплаті державного мита  та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням,  ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказане рішення суду з підстав неправильного застосування норм матеріального права.

Обґрунтовуючи доводи скарги, відповідач посилаючись на  ст.122, ст.118 Статуту залізниць України, вважає, що штраф застосовується до вантажовідправника у разі невірного зазначення у накладній   коду та адреси вантажоодержувача, що може утруднити або унеможливити доставку, а також видачу вантажу вчасно та належному одержувачу. Зазначає, що в накладній № 41600518 адреса вантажоодержувача - ВАТ "Домобудівний комбінат" вказана і згідно відмітки перевізника на накладній вантаж був виданий акціонерному товариству своєчасно,  а відтак відсутні підстави притягнення ВАТ "ЛЗСЦ" до відповідальності у вигляді накладення штрафу.

Позивач в письмовому відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні не погоджуються з доводами апеляційної скарги. Вважають, що при винесенні рішення господарським судом Вінницької області в повній мірі досліджено матеріали справи та винесено законне та обґрунтоване рішення,  тому апеляційну скаргу вважають безпідставною,  в зв’язку з чим просять оскаржуване рішення господарського суду Вінницької області залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.  Вказують, що відповідно до п.п. 5.5 п.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві  юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф. Сплата штрафу за неправильне зазначення коду  одержувача вантажу, передбаченого ст.122 Статуту залізниць, настає незалежно від понесення збитків, наявності чи відсутності вини.

Третя особа не скористалась правом надання письмового відзиву на апеляційну скаргу, а відповідач та третя особа не скористались своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважних представників в судове засідання не направили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином (а.с.82-84).

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Згідно приписів ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами,  наданими суду першої інстанції.

З врахуванням викладеного колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача та третьої особи, оскільки неявка представників не перешкоджає повному та всебічному розгляду апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи документами.

Переглянувши рішення суду першої інстанції відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом Вінницької області  04 лютого 2008р. відповідачем зі станції Ладижин, Одеської залізниці відправлено вантаж – цеглу будівельну силікатну одинарну у вагонах №66962085, №63853568 на станцію призначення Гречани, Південно-Західної залізниці, що підтверджується завіреною копією накладної №41600518 (а.с.11).

При відвантаженні вантажу і заповненні комплекту перевізних документів у залізничній накладній №41600518 відповідач вказав  одержувачем вантажу – ВАТ "Домобудівний комбінат", з його поштовою адресою – вул.Курчатова, 118, м.Хмельницький, 28025, код одержувача –3905.

При надходженні вантажу на станцію призначення 08.02.2008р. було виявлено, що вантажовідправником був неправильно зазначений код одержувача вантажу - ВАТ "Домобудівний комбінат", а саме: замість правильного коду одержувача - 4740, фактично зазначено код - 3905.

Код 4740  присвоєний ВАТ "Домобудівний комбінат" на підставі договору №625 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 19.02.2007 року (а.с.14), який діяв на момент прибуття вагонів №66962085, №63853568 по вищезазначеній відправці на ст.Гречани. Про неправильне зазначення відправником коду одержувача було в установленому порядку складено акт загальної форми №2 від 08.02.2008р. (а.с.13). Факт неправильного зазначення в накладній коду одержувача не заперечується відповідачем.

За вказане порушення на підставі ст.ст.118 та 122 Статуту залізниць України позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі п'ятикратної провозної  плати за всю відстань перевезень, а саме 13070грн. (2614,0грн. х 5), що підтверджується розрахунком позивача (а.с.15).

Предметом розгляду даного спору є стягнення з відповідача штрафу в розмірі 13070грн.  за неправильне зазначення у накладній коду одержувача вантажу. Причиною виникнення спору є різне тлумачення сторонами ст.122 Статуту залізниць. Відповідач вважає, що відповідальність згідно ст.122 Статуту залізниць України може застосовуватися лише за наявності сукупного порушення – неправильного зазначення в накладній маси, кількості місць, вантажу, коду та адреси одержувача, а позивач вважає, що відповідальність у вигляді штрафу наступає за кожне окреме порушення, вказане в ст.122 Статуту залізниць України ( неправильне зазначення в накладних коду, адреси…) і не залежить одне від одного та не потребує настання негативних наслідків.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального законодавства,  апеляційний господарський суд вважає скаргу необґрунтованою, виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли правовідносини з перевезення вантажу залізничним транспортом, які регулюються Законом України "Про транспорт", Законом України "Про залізничний транспорт", ст.307 ГК України, ст.908 ЦК України, Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів, виданих на виконання і на розвиток Статуту залізниць України.  

Відповідно до ч.5 ст.307, ч.2 ст.908 ЦК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб‘єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457 затверджено Статут залізниць України, на підставі якого затверджуються Правила перевезення вантажів, Технічні умови навантаження і кріплення вантажів, Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, інші нормативні акти. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки. Санітарні норми та правила на залізничному транспорті є без виключення обов‘язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України(т.ст.3,4 Статуту).

На підставі Статуту розроблені і затверджені Правила перевезення вантажів залізничним транспортом України, складовою частиною яких (розділ 4) є Правила оформлення перевізних документів, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084 (ст..ст.6,23,24 Статуту).

Відповідно до розділу 4 Правил на кожне відправлення вантажу відправник (в даному випадку ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли") повинен надати станції відправлення комплект перевізних документів. Накладна є обов‘язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, який укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи –одержувача. Усі відомості, передбачені формою бланку перевізного документу, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Графи комплекту перевізних документів, які заповнюються вантажовідправником перелічені в п.2.1 розділу 4 Правил. Вантажовідправник обов‘язково повинен зазначити повне найменування, поштову адресу та цифровий код  одержувача, точне найменування станції та залізниці призначення вантажу і код станції.

Відповідно до Інструкції по кодуванню об‘єктів станції найменування вантажовідправників, вантажоодержувачів та вантажу на залізниці, затвердженої Міністерством шляхів сполучення СРСР від 15.05.1970р., чинної на сьогоднішній день, оскільки Україною аналогічний акт не прийнятий, для кодування об‘єктів станції вантажовідправників, вантажоодержувачів та вантажів, які користуються послугами залізниці, застосовується чотирьохзначний код.

Залізницею був засвідчений факт неправильного зазначення відправником – відповідачем у справі, відомостей, про що було складено акт загальної форми №2 від 08.02.2008р. (а.с.13), передбачений ст.129 Статуту.

Відповідач, оформлюючи перевізні документи, в графі накладної "Одержувач" і "Його поштова адреса" вказав  "ВАТ "Домобудівний комбінат", його поштову адресу: "вул.Курчатова, 118, м. Хмельницький, 28025" і код "3905", який не належить цьому підприємству, оскільки згідно договору №625 від 19.02.2007р. код одержувача - 4740 (а.с.14).

Статтею 122 Статуту залізниць України (надалі Статут) передбачено, що за неправильно  зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі ст.118 цього Статуту, а саме у розмірі п‘ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Друге речення цієї статті свідчить про те, що сплата штрафу настає незалежно від виникнення якихось наслідків, пов‘язаних із неправильним зазначенням у накладній маси, кількості вантажу, коду, адреси одержувача.

Згідно ст. 908 ЦК України відповідальність сторін за договором перевезення встановлюється транспортними кодексами, статутами. Зміст ст.ст. 118, 112 Статуту залізниць України дає підстави вважати, що відповідальність у вигляді штрафу за неправильне зазначення в залізничній накладній  коду одержувача вантажу настає  незалежно від вини та заподіяних збитків, втрат та незалежно від того чи це утруднило чи унеможливило видачу вантажу одержувачу. Стягнення штрафу ст.122 Статуту передбачено з вантажовідправника. Згідно залізничної накладної, вантажовідправником в ній вказано відповідача.

Крім того, згідно п.21 оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007р. №01-8/917 "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства"  залізниця має право нараховувати штраф на підставі пунктів 118 та 122 Статуту залізниць України окремо за кожне порушення: неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача. При цьому неправильно зазначені код або адреса одержувача вважаються окремими порушеннями.

Тобто, неправильно вказано має бути хоча б одна відомість; при цьому код та адреса вантажоодержувача вважаються окремими порушеннями.

З врахуванням викладених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд першої інстанції  обґрунтовано задовольнив позовні вимоги,  стягнувши з відповідача на користь позивача 13070грн. штрафу за неправильне оформлення накладної.

Судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не  ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Рішення  господарського суду Вінницької області від 13.05.2008р. у справі №4/60-08 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для скасування вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                              

                                        

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 13 травня 2008року у справі №4/60-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства  "Ладижинський завод силікатної цегли", м.Ладижин Вінницької області - без задоволення.

2. Справу №4/60-08 повернути до господарського  суду Вінницької області.   

Головуючий суддя                                                                  

судді:

                                                                                             

Віддруковано 4прим.:

-----------------------------------

1 - до справи;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - третій особі.