У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.07.08                                                                                               Справа №11/54/08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

   , Хуторной В.М.

при секретарі: Акімовій Т.М.

За участю представників сторін:

від позивача  –          Петруня А.В. (довіреність  б/н від 30.09.2005 р.)

від відповідача –      Притика І.В. (довіреність б/н від 07.04.2008 р.)          

                 

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПС Плюс» (м. Енергодар Запорізької області)

на рішення господарського суду Запорізької області від 04.03.2008 р.                                             у  справі  № 11/54/08

за позовом                  Товариства з обмеженою  відповідальністю «Комплекс-Агромарс»

                                    (с. Гаврилівка Вишгородського району Київської області)

до відповідача           Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПС Плюс»

                                    (м. Енергодар Запорізької області)

про стягнення суми,

Товариство з обмеженою  відповідальністю «Комплекс-Агромарс» звернулося до  господарського суду Запорізької  області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПС Плюс»  46190,20 грн. пені та 86017,50 грн. штрафу за порушення строків виконання зобов’язання по Додатковій угоді №№ 4, 5 Договору підряду   № 262-06/КАМ.

          Рішенням господарського суду Запорізької  області від 04.03.2008 р. у справі           № 11/54/08  (суддя  Гончаренко С.А.)  позов  задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 86017,50 грн. штрафу, 860,18 грн. державного  мита, 76,77 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу. В решті  позову  відмовлено.

          Рішення суду  мотивовано приписами ст. ст. 193, 230 ГК України, ст. ст. 526, 546 ЦК України  та умовами  Договору підряду № 262-06/КАМ і додатковими  угодами до нього   № 4 від 03.08.2006 р., № 5 від 07.08.2006 р.

                 Не погоджуючись з  прийнятим  судовим  актом,  ТОВ «ДПС Плюс»  (відповідач у справі) звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Заявник просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 04.03.2008 р. у справі № 11/54/08 та прийняти  нове, яким відмовити в задоволенні позовних  вимог ТОВ «Комплекс Агромарс» в повному  обсязі.

З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає, що господарським судом  Запорізької  області при прийнятті рішення було неправильно застосовано норми матеріального права, а також неповно з’ясовані  обставини, що  мають  значення  для  справи. Заявник  посилається на те, що суд  при постановленні оскаржуваного рішення не прийняв  до уваги заперечення  відповідача про  визначення  часу  початку виконання робіт. Вказує, що при підписанні акту від 07.08.2006 р. ТОВ «ДПС Плюс» було внесено зауваження тільки про початок устрою табору для  проживання  робітників, а не про початок робіт по договору підряду  № 262-06/КАМ від 09.06.2006 р. Зазначає, що всупереч вимог діючого законодавства та п. п. 4.10, 5.2 Договору підряду, замовник не надав підряднику проекту будівництва та дозвільну документацію, що  унеможливило виконання ТОВ «ДПС Плюс» підрядних робіт  у  встановлені  Договором строки. Заявник стверджує, що  з моменту укладення Договору підряду № 262-06/КАМ від 09.06.2006 р. та додаткових  угод до  договору підряду № 4 від 03.08.2006 р. та № 5 від 07.08.2006 р. замовником були  надані підряднику тільки розрахунки договірної  ціни  і  локальний  кошторис  будівництва санпропускника  та  розрахунки  договірної  ціни  і локальний  кошторис обладнання огорожі  виробничого майданчика № 29.  Будь-які  інші документи, за твердженням відповідача, замовником  йому  не передавалися.

          Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 23.04.2008 р. апеляційна скарга  ТОВ «ДПС Плюс»  прийнята  до провадження та призначена до розгляду на 22.05.2008 р. У зв’язку із необхідністю витребування від сторін додаткових  доказів розгляд справи відкладався до 22.07.2008 р.

          Розпорядженням  Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1298 від 22.07.2008 р. справу № 11/54/08 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Кагітіна Л.П. (доповідач), судді Колодій Н.А., Хуторной  В.М.  

За клопотанням представників сторін апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

           Представник заявника в судових засіданнях  підтримав  доводи в обґрунтування вимог по апеляційній  скарзі.

Позивач  у справі –  ТОВ «Комплекс Агромарс» апеляційну скаргу відповідача не визнає. Свою позицію виклав у письмовому  відзиві. Вказує, що акт від 07.08.2006 р. слід вважати актом про початок будівельних  робіт, передбачений додатковими  угодами №4 та №5 до договору підряду № 262-06/КАМ від 09.06.2006 р. Стверджує, що проектна та дозвільна  документація  відповідачу передавалися, проте  документального підтвердження  цьому  не має, оскільки Договором  такі  умови  визначені  не були. На думку   позивача, у випадку, якби  документи  відповідачу  передані  не були, він повинен був  звернутися  до Замовника та  попередити його про наявність обставин, які не дозволяють  приступити до виконання  робіт, чого  відповідачем  зроблено не було. Крім того,  позивач зауважує, що господарським  судом  Запорізької  області при постановленні  оскаржуваного рішення неправомірно відмовлено у стягненні  пені. Вказує, що хоча в Договорі і не визначено  розміру  подвійної облікової  ставки НБУ, однак  застосування саме такої  санкції  було передбачено, тому  вона підлягала  стягненню виходячи з мінімального розміру облікової ставки  НБУ.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав у повному обсязі доводи, викладені у письмовому відзиві на апеляційну скаргу. Просить залишити  апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення господарського  суду Запорізької області скасувати частково, прийняти  постанову  про задоволення позовних вимог в  повному  обсязі.

За згодою присутніх  в судовому засіданні 22.07.2008 р. представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

     Згідно ст.99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

     Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

           Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, Запорізький апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

09.06.2006 р. між Закритим акціонерним товариством «Комплекс Агромарс», (правонаступником якого є позивач у справі), та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДПС Плюс» був укладений договір підряду № 262-06/КАМ, відповідно до умов якого, підрядник (відповідач) зобов'язався виконати за замовленням Замовника (позивача) будівельні роботи, а останній – прийняти та оплатити їх вартість.

03.08.2006 р. сторони уклали додаткову угоду № 4, в якій визначили зобов'язання відповідача виконати роботи по будівництву санперепускника птахоферми № 29 за адресою:  смт. Димер Вишгородського району Київської області.

Загальна вартість робіт за додатковою угодою № 4 до договору підряду                            № 262-06/КАМ складає 320000,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 Додаткової  угоди № 4 початок  виконання  робіт – 2 календарні дні з дати підписання даної  угоди та передачі Підряднику  будівельного майданчика. Закінчення  виконання  робіт – 75 календарних днів  з дати початку  виконання  робіт        (п. 3.2 Додаткової  угоди № 4).

На виконання  п. 5.1 додаткової угоди № 4 до договору позивач здійснив попередню оплату робіт в сумі 207192,00 грн., що підтверджується пл. дорученнями № 0602 від 07.09.2006р. на суму 37192,00 грн. та № 7570 від 07.08.2006 р. на суму 170000,00 грн.

07.08.2006 р. сторони уклали додаткову угоду № 5, в якій відповідач взяв на себе зобов'язання виконати роботи по влаштуванню огорожі довжиною 1254 м з сітки стальної із плетеної оцинкованої проволоки, діаметром 2 мм, 35х35 мм, висотою 1,5 м на бройлерній птахофермі № 29 за адресою: смт. Димер Вишгородського району Київської області.

Загальна вартість робіт за додатковою угодою № 5 до договору підряду № 262-06/КАМ складає 253450,00 грн. Відповідно до п. 5.1 додаткової угоди № 5 до договору позивач здійснив попередню оплату робіт  в сумі 121164,00 грн., що підтверджується        пл. дорученням № 7859 від 16.08.2006 р.

Відповідно до п. 3.1 Додаткової  угоди № 4 початок  виконання  робіт – 2 календарні дні з дати підписання даної  угоди та передачі Підряднику  будівельного майданчика. Закінчення  виконання  робіт – 45 календарних днів  з дати початку  виконання  робіт        (п. 3.2 Додаткової  угоди № 5).

Згідно з п. 8.3 Договору в разі недотримання строку виконання робіт, передбаченого п. 2.1 даного Договору, підрядник сплачує Замовнику пеню в розмірі подвійної  облікової ставки НБУ від вартості  таких  робіт за кожен день прострочки, крім пені Підрядник також сплачує штраф  у розмірі 15 % від суми договору.

23.05.2007 р. Замовник, посилаючись на порушення з боку  Підрядника  строків  виконання  робіт за Додатковими угодами № №  4, 5, звернувся  до останнього з претензією та вимагав сплатити штрафні  санкції (пеню та штраф).

Відповідач  в добровільному  порядку  штрафні санкції не сплатив.

Стягнення з ТОВ  «ДПС Плюс» 46190,20 грн. пені та 86017,50 грн. штрафу за порушення строків виконання зобов’язання за Додатковими угодами № № 4, 5 Договору підряду   № 262-06/КАМ стало предметом  судового розгляду у даній справі.     

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню в силу наступного.

Правовідносини  сторін у справі  врегульовані  положеннями договору підряду       № 262-06/КАМ від 09.06.2006 р. та додатковими  угодами до нього, зокрема № 4 від 03.08.2006 р. та № 5 від 07.08.2006 р.

Відповідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за   договором   підряду    одна    сторона    (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 2 ст.875 ЦК України передбачено, що договір  будівельного  підряду  укладається  на проведення нового   будівництва,    капітального    ремонту,    реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків),  споруд,  виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт  або  виконати  інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник   зобов'язується   надати   підрядникові   будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію,  якщо цей обов'язок не покладається  на  підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з ч.1 ст.877 ЦК України підрядник  зобов’язаний  здійснювати будівництво та пов’язані з ним будівельні  роботи відповідно до проектної  документації, що визначає  обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які  ставляться до робіт  та до кошторису, що визначає ціну  робіт.

Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також  має бути визначено, яка із  сторін і в який строк зобов’язана  надати відповідну документацію (ч. 2 ст. 877 ЦК України).

Згідно ст. 323 ГК України договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво  укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів  підряду капітального будівництва, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.

Пунктами 4, 29 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. № 668,  що є обов’язковими під час укладання та виконання договорів підряду  в капітальному  будівництві,  передбачено, що  замовник  зобов’язаний надати підряднику будівельний  майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому  порядку проекту документацію, прийняти від підрядника закінчені  роботи та оплатити їх.

Відповідно до п. 5.2 Договору  Підрядник  зобов’язаний  організувати виконання  робіт у відповідності до погоджених Замовником Технічного завдання, кошторисів, Графіків  виконання  робіт по етапам, які  додаються до даного договору, а  також у відповідності з діючими будівельними  нормами та  правилами.

Відповідач у справі стверджує, що з моменту укладання Договору та Додаткових  угод  №4 та  №5 замовником  були надані  Підряднику лише розрахунки  договірної  ціни і  локальний  кошторис  будівництва санперепускника та обладнання огорожі виробничого  майданчика  № 29.  

Позивач доказів передачі проектної  документації відповідачу, ані в суд  першої інстанції, ані в суд  апеляційної  інстанції не представив. Вказує, що доказом  передачі  відповідачу всіх  необхідних для  будівництва  документів є той факт, що  ТОВ «ДПС Плюс» приступило  до виконання  підрядних  робіт, про що на його думку  свідчить акт від 07.08.2006 р. (арк. справи 20, том І)

Проте, колегія суддів вважає, що вказаний акт, в розумінні ст. ст.33, 34 ГПК України не може  прийматися  до  уваги як  доказ  на  підтвердження часу, з якого відповідач  приступив до виконання підрядних робіт за Додатковими  угодами. Як  свідчить копія  долученого до справи акту від 07.08.2006 р. з урахуванням примітки, зробленої  відповідачем, ТОВ «ДПС Плюс»  приступило до  облаштування табору  для проживання  робітників, а не  до  виконання  будівельних робіт.

Згідно до ч.3 ст.320 ГК України підрядник має право не братися за роботу,  а розпочату  роботу зупинити у разі порушення замовником своїх зобов’язань за договором, внаслідок якого  початок або продовження  робіт підрядником виявляються  неможливими чи  значно ускладненими.

Аналогічне положення закріплене в п. 5.1 Договору підряду від 09.06.2006 р. №262-06/КАМ.

Оскільки  позивачем, як замовником не був  належним чином виконаний  обов’язок з  передачі проектної  документації, відповідач відповідно до положень ст. 320 ГК України та умов п. 5.1 Договору скористався  правом на зупинення підрядних  робіт.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до  умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

          Аналогічні  приписи  містить   ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 3 ст. 220 ГК України передбачено, що боржник не вважається  таким, що прострочив  виконання  зобов’язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення  кредитора.

Кредитор  вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов’язання, якщо він відмовився прийняти належне  виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені  законом, іншими  правовими актами, або  випливають із  змісту  зобов’язання, до вчинення яких  боржник не міг виконати  свого зобов’язання  перед  кредитором (ч. 1 ст. 221 ГК України).   

Враховуючи те, що невиконання  відповідачем обов’язку за договором підряду  та Додатковими угодами №4 та №5 було викликане саме прострочкою виконання з боку   позивача  обов’язків з передачі необхідної  документації, ТОВ «ДПС Плюс» не можна вважати  таким, що прострочило виконання  зобов’язання.

З огляду на вищевикладене, застосування до відповідача штрафних  санкцій у вигляді  пені та штрафу за прострочення виконання зобов’язання є безпідставним.

Оскільки вимоги позивача є необґрунтованими, у позові  слід  відмовити в повному  обсязі.

Також, слід зазначити, що апеляційна інстанція вважає  необґрунтованими  підстави  відмови суду  першої  інстанції  у задоволенні позову  в частині  стягнення  пені з огляду на таке.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями у  цьому  Кодексі  визнаються  господарські санкції у  вигляді  грошової  суми (неустойка, штраф, пеня), яку  учасник господарських  відносин зобов’язаний сплатити у разі  порушення ним правил здійснення  господарської  діяльності, невиконання  або  неналежного виконання  господарського зобов’язання.

Пунктом 4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір  штрафних  санкцій  законом не визначено, санкції  застосовуються в розмірі, передбаченому  договором.

Відповідно до п. 8.3 Договору сторони визначили, що в разі недотримання строку виконання робіт, передбаченого п. 2.1 даного Договору, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної  облікової ставки НБУ від вартості  таких  робіт за кожен день прострочки.

Посилання ж суду першої  інстанції на те, що при встановленні  пені в розмірі подвійної  облікової  ставки НБУ необхідно  зазначати строк її дії є  необґрунтованим, оскільки п. 6 ст. 232 ГК України чітко передбачено, що нарахування штрафних  санкції за прострочення виконання  зобов’язання, якщо інше не встановлено  законом або договором,   припиняється через шість місяців від дня, коли  зобов’язання  мало бути виконано.

Отже, колегія суддів вважає, що  пеня (її розмір)  була  погоджена  сторонами  у Договорі  та, при  наявності підстав для застосування штрафних санкцій, підлягала задоволенню  у розмірі подвійної  облікової  ставки НБУ, яка  діяла  у період, за який проводиться  її  нарахування.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доводи заявника апеляційної скарги  ґрунтуються на нормах права,  підтверджені відповідними доказами та дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Враховуючи  допущене  судом  першої  інстанції  неповне  з’ясування  обставин, що призвело до  неправильного застосування норм  матеріального права, судовий  акт  у справі  слід скасувати частково, в задоволенні  позовних вимог  відмовити в повному  обсязі.

Судові витрати по розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій відповідно до приписів ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, п. п. 1, 3 ч.1 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний  господарський  суд

ПОСТАНОВИВ :

                 

         Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПС Плюс»              (м. Енергодар Запорізької  області)  задовольнити.

         Рішення господарського суду Запорізької області від 04.03.2008 р.                                             у  справі  № 11/54/08 скасувати  частково.

         В позові відмовити в повному обсязі.

         Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (07350, Київська область, Вишгородський район, с. Гаврилівка) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПС Плюс» (71503, Запорізька область, м. Енергодар,      вул. Радянська, 4)  430,08 грн. державного мита  по апеляційній  скарзі. Видати наказ.

          Видачу  наказу  із  вказівкою  необхідних  реквізитів доручити господарському суду Запорізької  області.

                 

  

 

 Хуторной В.М.