СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
23 липня 2008 року | Справа № 2-8/258-5020-11/128 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Прокопанич Г.К.,
Фенько Т.П.,
за участю представників сторін:
прокурора: не з'явився,
позивача: не з'явився,
відповідача: Любарська Г.В., довіреність б/н від 10.09.2007,
розглянувши апеляційні скарги прокурора міста Ялти та Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Дмитрієв В.Є.) від 27.05.2008 у справі №2-8/258-5020-11/128
за позовом заступника прокурора міста Ялта (вул. Кірова, 18, місто Ялта, 98600)
в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища (вул. Кечкеметська, 198, місто Сімферополь, 95022)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Югсевморсервіс" (вул. Гер. Севастополя, 13, місто Севастополь, 99001)
про стягнення 8481,20 грн.
ВСТАНОВИВ:
Заступник прокурора міста Ялти звернувся в господарський суд в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього середовища до Товариства з обмеженою відповідальністю „Югсевморсервіс” Відкритого акціонерного товариства „Севморзавод” в особі структурного підрозділу „Дитячий оздоровчий комплекс „Берегове” про відшкодування шкоди у сумі 8841,20 грн. за порушення законодавства про охорону навколишнього середовища. Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі акту перевірки дотримання Дитячим оздоровчим комплексом „Берегове” природоохоронного законодавства від 18.04.2007 виявлено порушення закону, а саме: встановлено у 2006 році самовільне користування відповідачем підземними водами з двох джерел без оформлення дозволу на спецводокористування. За самовільне користування без дозволу розраховано суму шкоди, яка складає 8481,20 грн.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 27.05.2008 у справі № 2-8/258-5020-11/128 (суддя Дмитрієв В.Є.) у позові відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що на час перевірки відповідач здійснював господарську діяльність щодо спеціального водокористування на підставі дозволу на спеціальне водокористування (УКР-КРИ № 262), строк дії якого був до 01.01.2007, наданого Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з екології та природних ресурсів 26.08.2005 на право користування прісною водою з трьох джерел: № 149 („Биюк-Барлар” (391/31), № 150 „Мшатка-Чокрак” (396-39), № 151 „Мінеіз” (401/40)), якими відповідач користувався у відповідності з дозволеним лімітом водоспоживання (30,05 тис. куб.м. в рік або 82,0 куб. м. на добу). Суд першої інстанції не прийняв до уваги рукописні зміни у дозвіл, згідно яких відповідачу не надано дозволу на спецкористування водою з двох джерел внаслідок відсутності дозволу на користування надрами, оскільки підстави для припинення права спеціального користування визначені статтями 54, 55 Водного кодексу України. Порядок припинення права спеціального водокористування відносно відповідача не здійснювався. Закони України „Про бюджет України на 2006 рік” № 3235-IV від 20.12.2005, „Про бюджет України на 2007 рік” № 489-V від 19.12.2006, „Про бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-VI від 28.12.2007 зупинили надання дозволу на користування надрами. Постановою Верховної ради Автономної Республіки Крим „Про затвердження плану заходів щодо поліпшення водопостачання та водовідведення сільських населених пунктів Автономної Республіки Крим на період 2004 -2008 років” № 950-3/04 від 21.05.2004 передбачено, що Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, казенне підприємство „Південьєкогеоцентр” зобов’язані забезпечити надання дозволів на спецводокористування всім суб’єктам господарської діяльності, у тому числі сільським комунальним службам, незалежно від наявності у них дозволу на користування надрами. Суд також звернув увагу на різни варіанти дозволів, які надані відповідачу та знаходяться у позивача.
Не погодившись з вказаним рішенням, Республіканський комітет з охорони навколишнього природного середовища та прокурор міста Ялта звернулись з апеляційними скаргами, у яких просять скасувати рішення та задовольнити позов у повному обсязі.
Доводи скарг фактично збігаються та мотивовані тим, що судом порушено норми матеріального права.
Позивач та прокурор вважають, що внаслідок перевірки дотримання Дитячим оздоровчим комплексом „Берегове” природоохоронного законодавства 18.04.2007 виявлено порушення закону, а саме: встановлено у 2006 році самовільний забір підземних вод з двох джерел № 150 і № 151 без оформлення дозволу на спецводокористування. При цьому вказується на те, що дозвіл на спецводокористування діяв відносно джерела № 149, на яке не потрібно дозволу на користування надрами.
Сторона на прокурор дають правове визначення спеціального водокористування та вказують на те, що відповідач здійснює спеціальне водокористування.
Згідно з частиною 1 статті 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Таким чином, відповідач зобов’язаний оформити дозвіл на спеціальне водокористування з двох джерел № 150 і № 151.
Посилання суду на Закони України „Про бюджет України на 2006 рік” № 3235-IV від 20.12.2005, „Про бюджет України на 2007 рік” № 489-V від 19.12.2006, „Про бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-VI від 28.12.2007 про зупинення надання дозволу на користування надрами є неспроможною, оскільки предметом спору є відшкодування збитків за порушення вимог водного законодавства, а не надання чи ненадання відповідного дозволу.
Також прокурор та позивач спростовують доводи суду про різни варіанти дозволу.
Більш детальніше доводи вказані у скаргах.
Розпорядженнями виконуючого обов’язку голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.07.2008 змінено склад судової колегії, суддів Маслову З.Д., заплава Л.М. та Антонову І.В. замінено на суддів Прокопанич Г.К. та Фенько Т.П.
В судове засідання прокурор та представник позивача не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Судова колегія розглядає справу за відсутністю вказаних осіб, за наявними у справі матеріалами.
Повторно, відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України розглянувши справу, судова колегія встановила таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Югсевморсервіс” є власником нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: місто Ялта, смт. Санаторне, вул. Південна, 1 (Дитячий оздоровчий комплекс „Берегове”).
18 квітня 2007 року Управлінням екологічної інспекції Південно-Кримського регіону проведено планову перевірку дотримання норм природоохоронного законодавства у Дитячому оздоровчому комплексі „Берегове”.
У ході перевірки були виявлені факти порушень природоохоронного законодавства з боку відповідача, а саме: самовільний забір (без спеціального дозволу) у 2006 році підземних вод з двох джерел: № 150 і № 151, а також скид засмічених речовин з перевищенням затверджених концентрацій, про що складений акт № 211.50 від 18.04.2007.
За результатами перевірки посадова особа притягнута до адміністративної відповідальності за скид засмічених речовин з перевищенням затверджених концентрацій, а саме: порушення пункту 3 статті 44 Водного кодексу України на підставі постанови № 008393 -050/61 від 20.04.2007.
Судова колегія не може погодитись з висновками акту перевірки про те, що у 2006 році відповідачем самовільно з двох джерел здійснювався забір підземних вод.
З матеріалів справи вбачається, що 26.08.2005 відповідачем отриманий дозвіл на спеціальне водокористування (УКР-КРИ № 262), строк дії якого був до 01.01.2007, наданий Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з екології та природних ресурсів на право користування прісною водою з трьох джерел: № 149 („Биюк-Барлар” (391/31), № 150 „Мшатка-Чокрак” (396-39), № 151 „Мінеіз” (401/40)), якими відповідач користувався у відповідності з дозволеним лімітом водоспоживання (30,05 тис. куб.м. в рік або 82,0 куб. м. на добу).
Згідно умов даного дозволу водокористування дозволено з джерел № 149, № 150 і № 151.
Таким чином, у 2006 році забір підземних вод з боку відповідача здійснювався на підставі вказаного дозволу.
Отже, до 01.01.2007 самовільного забору підземних вод не здійснювалось.
Судова колегія не може погодитись з доводами позивача і прокурора відносно стягнення збитків у сумі 8481,20 грн.
Розрахунок відшкодування збитків за порушення природоохоронного законодавства за самовільне використання підземних вод здійснено за 2006 рік в об’ємі використання 18, 2 тис. куб. м. води.
Але судовою колегією встановлено, що на 2006 рік діяв дозвіл на спецводокористування № 262 від 26.08.2005, строк дії якого закінчився 01.01.2007.
Розрахунку сум збитків за період 01.01.2007 на час проведення перевірки до 18.04.2007 суду не надано.
Доводи апеляційних скарг про відсутність дозволу на два джерела прісної води є неспроможними, оскільки позивач та прокурор не надали суду першої інстанції обґрунтованості та правомірності внесення змін у дозвіл на спеціальне водокористування (УКР-КРИ № 262) згідно Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” № 2806-IV від 06.09.2005. Відсутні докази того, що позивач повідомив відповідача про внесення вказаних змін. Крім того, суд першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність правових підстав для внесення змін у вказаний дозвіл на підставі Законів України „Про бюджет України на 2006 рік” № 3235-IV від 20.12.2005, „Про бюджет України на 2007 рік” № 489-V від 19.12.2006, „Про бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-VI від 28.12.2007 та постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим „Про затвердження плану заходів щодо поліпшення водопостачання та водовідведення сільських населених пунктів Автономної Республіки Крим на період 2004-2008 років” № 950-3/04 від 21.05.2004, згідно якої передбачено, що Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, казенне підприємство „Південьєкогеоцентр” зобов’язані забезпечити надання дозволів на спецводокористування всім суб’єктам господарської діяльності, у тому числі сільським комунальним службам, незалежно від наявності у них дозволу на користування надрами.
За такими обставинами відсутні правові підстави для задоволення апеляційних скарг.
Оскільки суд першої інстанції всебічно та повно з’ясував обставини справи, вирішив спір з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, рішення суду зміні чи скасуванню не підлягає.
Судова колегія звертає увагу прокурора міста Ялта на правильне дотримання застосування норм Господарського процесуального кодексу України при оскарженні судових рішень у господарському процесі.
Так, згідно статті 91 Господарського процесуального кодексу України прокурор має право подати апеляційне подання, а не апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги прокурора міста Ялти та Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Севастополя від 27.05.2008 у справі № 2-8/258-5020-11/128 залишити без змін.
Головуючий суддя підпис В.А. Лисенко
Судді підпис Г.К. Прокопанич
підпис Т.П. Фенько