Справа № 2-335/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          "23" листопада 2011 р. року Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

          Головуючого, судді –Козуб О. В.,

          при секретарі –Кузь Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Джанкой цивільну справу за позовною заявою Джанкойського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі ОСОБА_1 сільської ради Джанкойського району АРК до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Джанкойська об’єднана державна податкова інспекція в АР Крим, Джанкойська районна державна адміністрація про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином у розмірі 37645 гривень 18 копійок, -

встановив:

          Джанкойський міжрайонний прокурор звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі ОСОБА_1 сільської ради Джанкойського району АР Крим до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином у розмірі 37645 гривень 18 копійок, посилаючись на ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 36-1 ЗУ «Про прокуратуру», мотивуючи вимоги тим, що відповідно до ст.121 Конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, передбачених законом, право звернення прокурора до суду визначено п.6 ст. 20, ст.36-1 ЗУ «Про прокуратуру», ст.29 КПК України, згідно ст.36-1 вказаного Закону, підставою для представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або погрози порушення економічних, політичних і інших інтересів держави внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних і юридичних осіб, які виникають у відносинах між ними або державою, мотивуючи свої вимоги тим, що в ході досудового слідства по кримінальній справі відносно ОСОБА_3, встановлено, що ОСОБА_2, перебуваючи з 28.02.2000 року по 30.06.2010 року на посаді начальника управління агропромислового розвитку Джанкойської районної державної адміністрації, будучи посадовою особою, посада якого пов’язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функції, неналежно виконував свої посадові обов’язки, уклав з ОСОБА_4 16.05.2003 року договір оренди земельної ділянки площею 243,135 га на території ОСОБА_1 сільської ради, порушивши ст.19 ЗУ «Про оренду землі», ст.11 ЗУ «Про плату за землю», визначив в договорі вартість орендної плати замість встановленої законом мінімальної ставки орендної плати в розмірі 0,3% від грошової оцінки одиниці площі пашні, нижче за встановлений законом мінімуму замість встановленого законом мінімуму в сумі 2721 гривні за 1 рік, внаслідок чого, в період з 16.05.2003 року по 31.12.2009 року ОСОБА_4 нарахована та ним сплачена орендна плата за використання земельної ділянки в сумі 17118 гривень 72 копійки замість необхідної мінімальної орендної плати в сумі 54763 гривні 90 копійок, його діями завдано істотною шкоду державним інтересам в особі ОСОБА_1 сільської ради АР Крим у вигляді матеріальної шкоди у розмірі 37645 гривень 18 копійок. Постановою Джанкойського міськрайонного суду АРК від 21.08.2010 року розглянуто кримінальну справи за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ст.376 ч.1 КК України, ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за спливом строків давності, провадження у кримінальній справі закрито. Прокурором надано суду позов з виправленням технічних помилок, які допущені у позові в частині посилання на ст.17 КАС України, оскільки позов подано в цивільному провадженні, але допущено технічну помилку при друкуванні позову, уточнено позовні вимоги.

Ухвалою суду від 08.12.2010 року судом залучено до участі у вказаній цивільній справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Джанкойська об’єднана державна податкова інспекція в АР Крим, Джанкойська районна державна адміністрація.

Прокурор та представник позивача в судових засіданнях підтримали позовні вимоги у повному обсязі, підстав або предмет позову не змінили, просили задовольнити позов та стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 37645 гривень 18 копійок на користь позивача ОСОБА_1 сільської ради, завдана шкода полягає у ненадходженні до місцевого бюджету ОСОБА_1 сільської ради суми орендної плати у вказаному розмірі за договором оренди земельної ділянки площею 243,135 га, розташованої на території ОСОБА_1 сільської ради № 29 від 16.05.2003 року, укладеного між Джанкойською районною державною адміністрацією,

від імені якої виступав відповідач, та ОСОБА_4, у зв’язку із недбалістю відповідача, надали пояснення згідно змісту позову та зазначили, що винність дій відповідача підтверджено постановою суду, вину відповідач у скоєнні вказаного злочину визнав, його звільнено від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими обставинами. Постановою суду по кримінальній справі, яка не оскаржена відповідачем, на підставі проведеної судової експертизи визначено суму матеріальної шкоди завданої позивачу ОСОБА_1 сільській раді злочинними діями відповідача у розмірі 37645 гривень 18 копійок, шкода завдана державі в особі ОСОБА_1 сільської ради Джанкойського району АРК. Також, земельна ділянка, яка є предметом договору оренди № 29 від 16.05.2003 року, розташована на території ОСОБА_1 сільської ради, і остання отримує до свого бюджету орендну плату за вказаним договором. Не погодилися з запереченнями відповідача та представника третьої особи Джанкойської районної державної адміністрації щодо пропуску строку позовної давності, оскільки вина відповідача встановлена постановою суду від 21.08.2010 року у кримінальній справі, підстав для застосування строку позовної давності немає. Посилання відповідача та представника третьої особи на відсутність вини відповідача, на рішення комісії, розпорядження Джанкойської районної державної адміністрації та на повноваження Міськкомзему, необхідність їх перевірки також необґрунтовані, оскільки кримінальна справа закрита провадженням у зв’язку із спливом строків давності на підставі ст.49 КК України, відповідач вину визнав.

Відповідач в судових засіданнях не визнав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, просив відмовити у їх задоволенні,надав пояснення згідно змісту письмових заперечень, посилаючись на те, що вина його не встановлена, оскільки постанова суду у кримінальній справі не містить відомостей про встановлення його вини, він вину не визнає, а у кримінальній справі визнав вину, оскільки йому так порадили юристи, шкода ним не завдана, не погодився з сумою шкоди, надав розрахунок до письмових заперечень, згідно якого сума шкоди складає 2331 гривню 57 копійок урахуванням вимог ЗУ «Про оренду землі», з відповідними змінами, які вносилися до вказаного Закону протягом спірного періоду, обмеження мінімального розміру орендної плати встановлювалося у період з 05.05.2002 року по жовтень 2003 року, а з жовтня 2003 року обмеження мінімального розміру орендної плати не було, оспорював висновок експертизи, вважав, що сума шкоди експертом нарахована неправильно, не погодився з ним. Вказана сума є податковим боргом, а не шкодою, є заборгованістю по орендній платі і підлягає стягненню з платника податку ОСОБА_4 Відповідач повідомив, що постанову суду у кримінальній справі він не оскаржував. Посилався на Положення про Джанкойський районний відділ земельних ресурсів за 2003 рік, і пояснив, що до компетенції останнього відноситься перевірка розміру орендної плати, який не перевірив, компетенція вказаного відділу передбачає перевірку правильності нарахування орендної плати. Проект договору оренди земельної ділянки надавався у відділ земельних ресурсів, ним складений технічний звіт до проекту договору.0 Він діяв на підставі рішення комісії та розпорядження Джанкойської РДА про передачу землі в оренду ОСОБА_4, діяв від її імені на підставі довіреності, розпорядження ніхто не оспорював, воно не скасовано, при цьому посилався на Постанову ПВГС України № 6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ по спорах, які виникають у земельних правовідносинах». Також, відповідач зазначив, що він міг і не підписувати договір оренди з ОСОБА_4, якщо б на момент його укладення було встановлено, що умови договору відносно розміру орендної плати не відповідають закону, занижений, і відповідно до ст. 632 ЦК України ціна договору встановлюється за згодою сторін договору, у визначених законом випадках, застосовуються ціни (тарифи, ставки), які визначаються або регулюються уповноваженими органами виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Ст.30 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що зміни умов договору здійснюються за взаємною згодою сторін, а відповідно до ст.188 ЦК України зміни та розірвання договорів оренди землі в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю і затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного цією статтею. Крім цього, податкова інспекція повинна була побачити порушення та повідомити, що договір в частині розміру орендної плати не відповідає вимогам закону, саме ОДПІ повинна усунути ці порушення. Також зазначив, що ОСОБА_1 сільська рада не може бути позивачем, оскільки відповідно до п.2 ч.1, п.2 ч.2 ст.66, ст.69 Бюджетного кодексу України орендна плата за землю розподіляється між бюджетом АРК (25%), бюджетом району (15%) та бюджетом сіл та селищ (60%). Посилався на пропуск строку позовної давності при зверненні з вказаним позовом, оскільки відповідно до положень ст. 257 ЦК України загальний строк позовної давності складає 3 роки, а відповідно до ст. 264 ЦК України, строк позовної давності у даному випадку не переривався.

Представник третьої особи Джанкойської районної державної адміністрації вважала необґрунтованими заявлені позовні вимоги, заперечувала проти їх задоволення, пояснила, що у договорі оренди зазначено місце розташування земельної ділянки та розрахунковий рахунок, вказані землі є землями ОСОБА_1 сільської ради, розпорядження землями здійснює Джанкойська районна державна адміністрація, грошові кошти від оренди надходять як податок до сільської ради, надходять до державного бюджету або місцевого бюджету.

Орендна плата розподіляється між трьома позивача – Джанкойською ОДПІ, ОСОБА_1 сільською радою, Джанкойською районною державною адміністрацією. Відповідач ОСОБА_2 є посадовою особою, виконував розпорядження Джанкойської районної державної адміністрації, комісії. Підставою для укладення договору оренди відповідачем було розпорядження райдержадміністрації, письмова заява громадянина ОСОБА_4, рішення виконкому, виписка з протоколу комісії. При укладенні договору оренди відповідач керувався висновком комісії. Розпорядження не скасовано і не оскаржено будь-ким, відповідач діяв на підставі довіреності від імені Джанкойської районної державної адміністрації, у довіреності не обумовлювалося відповідальність відповідача за договором оренди, він тільки підписував договір оренди земельної ділянки. Також, проект договору оренди готовить відділ земельних ресурсів. У вказаній сумі шкоди зазначеної у постанові суду тільки 60% належать сільській раді, орендна плата перераховується в три бюджети у відсотковому відношенні. Посилалася представник на Рішення Конституційного Суду України про встановлення мінімального розміру орендної плати за землю. Крім цього, мотивувала заперечення проти позову тим, що позовна заява подана прокурором в порядку ст.17 КАС України, в порядку КАС України розглядаються справи за участю суб’єкта владних повноважень. ОСОБА_1 сільська рада не є органом державної влади, а є органом місцевого самоврядування. Також, зазначила, що у висновку експерта не визначалася сума шкоди, а визначено оренду плату, висновок не містить посилань на шкоду, а посилання є на орендну плату. Посилалася на пропуск строків позовної давності, передбаченого ст.ст. 257, 264 Цивільного кодексу України, переривання позовної давності у позивача не було, позивач знав про укладення договорів. Посилалася на ст. 56 ЗУ «Про землеустрій», і зазначила, що при підготовці технічної документації на земельну ділянку узгодження надається сільською радою, і сільська рада надала таке узгодження у березні 2003 року, знав позивач про порушення своїх прав.

Представник третьої особи Джанкойської ОДПІ в АРК підтримала заявлені вимоги прокурора та ОСОБА_1 сільської ради Данкойського району АРК у повномі обсязі, вважала, що вказані позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки вина відповідача встановлена постановою суду у кримінальній справі, його діями завдано шкоди у розмірі зазначеному у позові у вигляді недоотримання бюджетами відповідних рівнів податку. Розмір орендної плати встановлювався договірним шляхом, але законодавством України для вказаних договорів встановлена необхідність дотримання ЗУ «Про оренду землі», ЗУ «Про плату за землю» в частині плати за землю, вказані договірні відносини носять нормативний характер, оскільки по договору оренди предметом є землі державної власності. В 2007 році Джанкойська ОДПІ повідомляла Джанкойську РДА про приведенні діючих договорів оренди у відповідність вимогам законодавства щодо встановлення договором розміру орендної плати за землю, який не може бути меншим ніж плата за землю і не може перевищувати 10% нормативної грошової оцінки орендуємої земельної ділянки, та інше. Джанкойська ОДПІ не може втручатися у договірні відносини, але порушень вимог вказаних Законів не повинно допускатися посадовими особами, які укладають ці договори.

Судовим розглядом справи, матеріалами цивільної справи та кримінальної справи, дослідженими у судовому засіданні доказами встановлені факти та відповідні їм правовідносини.

Постановою Джанкойського міськрайонного суду АРК від 21.08.2010 року, яка набрала законної сили, встановлено, що ОСОБА_2, будучи начальником управління агропромислового розвитку Джанкойської районної державної адміністрації в період з 28.02.2000 року по 30 червня 2010 року, посадовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, проявив недбалість у роботі, підписав 16.05.2003 року договір оренди земельної ділянки площею 243,135 га на території ОСОБА_1 сільської ради з громадянином ОСОБА_4 і в порушення ст.19 ЗУ «Про оренду землі», ст.11 ЗУ «Про плату за землю», замість встановленої законодавством мінімальної ставки орендної плати в розмірі 3% від грошової оцінки одиниці площі пашні, вказав у договорі вартість орендної плати нижче встановленого законом мінімуму орендної плати, а саме в сумі 2721 гривні за 1 рік, внаслідок чого за період з 16.05.2003 року по 31.12.2009 року ОСОБА_4 за оренду вказаної земельної ділянки нараховано та сплачена останнім орендна плата за використання вказаної земельної ділянки у розмірі 17118 гривень 72 копійки замість необхідної мінімальної орендної плати у розмірі 54763 гривні 90 копійок. Діями ОСОБА_2, які полягали у неналежному виконанні його службових обов’язків внаслідок несумлінного до них ставлення, спричинили істотну шкоду інтересам держави в особі ОСОБА_1 сільської ради у розмірі 37645 гривень 18 копійок, яка виникла за рахунок ненадходження до бюджету належної суми орендної плати від ОСОБА_4Таким чином, ОСОБА_2 скоїв злочин, передбачений ч.1 ст.367 ЦК України, службова недбалість. Згідно цієї постанови, відповідач ОСОБА_2 визнав свою вину за пред’явленим обвинуваченням, вважав недоцільним дослідження доказів по фактичним обставинам справи, які ніким не оспорювалися, і дав показання відповідні встановленим судом, при укладенні вказаного договору з ОСОБА_4 він не перевірив положення закону стосовно визначення розміру орендної плати, поклався на думку спеціалістів. Розумів, що внаслідок його недбалості допущеної у роботі завдано шкоди сільській раді у вигляді недоотримання грошових коштів за оренду землі. Також суд вважав у постанові, що винність ОСОБА_2

об’єктивно підтверджена матеріалами кримінальної справи, показаннями свідків, розпорядженням, посадовою інструкцією, договором оренди земельної ділянки від 16.05.2003 року, розрахунком орендної плати, висновком будівельно-технічної експертизи. Цією постановою суду від 21.08.2010 року, звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України на підставі ст.49 КК України, провадження у кримінальні справ закрито. Позов Джанкойського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 сільської ради залишений без розгляду.

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи № 1791 від 15.07.2010 року (крим.справа а.с. 218-222) визначено, що мінімальний розмір орендної плати за використовувану ОСОБА_4 земельну ділянку площею 243,135 га згідно укладеного договору оренди землі № 29 від 16.05.2003 року та додаткової угоди до нього № 1 від 13.04.2004 року з урахуванням підвищення коефіцієнту індексації за період з 16.05.2003 року по 31.12.2009 року складає 54763 гривні 90 копійок.

Згідно змісту договору № 29 від 16.05.2003 року оренди земельної ділянки площею 243,135 га (землі водного фонду), розташованої на території ОСОБА_1 сільської ради, укладеного між Джанкойською районною державною адміністрацією в особі начальника управління сільського господарства та продовольства ОСОБА_2, діючий на підставі ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та довіреності, виданої Джанкойською РДА, та ОСОБА_4 (крим.справа а.с.134) визначено річну орендну плату у розмірі 2721 гривні 90 копійок (в місяць 226 гривень 82 копійки), та визначено, що орендна плата вноситься у грошовій формі на розрахунковий рахунок орендодателя: місцевий бюджет ОСОБА_1 сільської ради операційне управління Держказначейства в АР Крим м.Сімферополь. Пунктом 3.3 цього Договору визначено право і підстави зміни розміру орендної плати. До вказаного договору укладено сторонами також і додаткові угоди від 29.03.2007 року, від 13.04.2004 року в частині строку дії договору № 29 від 16.05.2003 року та строків оплати орендної плати, проведення індексації згідно вимог діючого законодавства, також мається в матеріалах кримінальної справи проект угоди № 3 від 21.11.2008 року про внесення змін та додатків до договору № 29 від 16.05.2003 року, який не підписаний сторонами.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, відповідача, представників третіх осіб, дослідивши матеріали цивільної справи і матеріали кримінальної справи, дослідивши та оцінивши докази, вважає, що позовні вимоги Джанкойського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі ОСОБА_1 сільської ради Джанкойського району АРК до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Джанкойська об’єднана державна податкова інспекція в АР Крим, Джанкойська районна державна адміністрація про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином у розмірі 37645 гривень 18 копійок підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1166 Цивільного кодексу України, що узгоджується з положеннями п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Ч.3 ст.10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України.

Частиною 4 ст.61 ЦПК України передбачено, що вирок у кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов’язковим для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, виключно з двох питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Інші обставини встановлені таким вироком, не є преюдиціальними, а тому підлягають доказуванню у загальному порядку.

Суд, задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, стягує з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сільської ради Джанкойського району АР Крим до його місцевого бюджету матеріальну шкоду у розмірі 37645 гривень 18 копійок, яка завдана внаслідок скоєння злочину відповідачем, і яка полягає у недоотриманій місцевим бюджетом ОСОБА_1 сільської ради орендної плати у вказаному розмірі за договором № 29 від 16.05.2003 року.

При цьому, суд виходить з того, що дійсно постановою Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 21.08.2010 року, яка має преюдиціальне значення стосовно обставин чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою, встановлено вину відповідача у скоєнні злочину, передбаченого ст.367 ч.2 КК України, а саме встановлено недбалість відповідача і його винні дії щодо неналежного виконання ним своїх посадових обов’язків начальника управління сільського господарства та продовольства Джанкойської районної державної адміністрації внаслідок недбалого ставлення до них, які полягали в порушенні ним положень ст.19 ЗУ «Про оренду землі», ст.11 ЗУ «Про плату за землю» при укладенні та підписанні 16.05.2003 року договору

оренди земельної ділянки площею 243,135 га, розташованої на території ОСОБА_1 сільської ради з громадянином ОСОБА_4, в якому занижено розмір мінімальної орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою, внаслідок чого за період з 16.05.2003 року по 31.12.2009 року ОСОБА_4 за оренду вказаної земельної ділянки нараховано та сплачена останнім орендна плата за використання вказаної земельної ділянки у розмірі 17118 гривень 72 копійки замість необхідної мінімальної орендної плати у розмірі 54763 гривні 90 копійок за спірний період, і різниця недоотриманої орендної плати підлягає стягненню з відповідача.

Суд, задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, погоджується з вказаним розміром матеріальної шкоди, оскільки вказаний розмір матеріальної шкоди у вигляді недоотриманої суми орендної плати за спірний період підтверджено постановою суду від 21.08.2010 року, та висновком будівельно-технічної експертизи № 1791 від 15.07.2010 року, проведеної у кримінальній справі, та розрахунок у вказаному висновку експертизи узгоджується з розрахунками проведеними і наданими до матеріалів кримінальної справи Джанкойською ОДПІ в АР Крим (ас. 74-75 крим.справи) та Міськрайонним управлінням держкомзему у м.Джанкой та Джанкойському районі АРК (крим.справа а.с.132-133). Відповідачем на підтвердження заперечень стосовно меншого розміру шкоди або відсутність шкоди не надано доказів, клопотань про проведення експертиз не заявлялося, суд не погоджується з розрахунком відповідача, оскільки він не є належним доказом, оскільки відповідач не є спеціалістом в цій галузі, і він не узгоджується з іншими належними доказами, дослідженими судом у кримінальні й та цивільній справі. В судовому засіданні експерт ОСОБА_5 підтвердила наданий у експертизі нею розрахунок суми мінімальної орендної плати за земельну ділянку на підставі договору № 29 від 16.05.203 року, пояснила, що вона надавала висновок експертизи за питаннями поставленими у постанові слідчого, і визначала розмір мінімальної орендної плати за землю за вказаним договором, яка повинна бути сплачена за спірний період. Вказана земельна ділянка відноситься до земель водного фонду, і згідно ЗУ «Про оренду землі» орендна плата за землю водного фонду не може бути меншою ніж встановлена орендна плата для земель сільськогосподарського призначення.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача та представника третьої особи Джанкойської РДА стосовно того, що вина відповідача не доведена, і постанова суду від 21.08.2010 року не містить відомостей щодо встановлення вини відповідача, виникнення цієї шкоди у відсутність перевірок та ненадання Джанкойській районній державній адміністрації Міськрайонним відділом земельних ресурсів та Джанкойською ОДПІ необхідних вказівок по вказаному договору щодо розміру орендної плати, посилання на звіт відділу земельних ресурсів Міськрайонного відділу земельних ресурсів, що відповідач діяв і визначав ставку орендної плати на підставі розпорядження Джанкойської районної державної та рішення комісії, оскільки вказані заперечення не узгоджуються зі змістом постанови суду, з якої вбачається, що відповідач визнав вину, винність його дії, крім визнання ним вини, підтверджена іншими дослідженими судом матеріалами кримінальної справи. Постанова суду від 21.08.2010 року не оскаржувалася, набрала законної сили, відповідач звільнений від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих обставин, відповідач не наполягав на винесенні судом виправдального вироку, а погодився з обставинами викладеними у обвинувальному висновку. Інших судових рішень про встановлення винних дій посадових осіб або інших осіб вказаних органів завданих злочином не надано суду. Вказані органи не укладали та не підписували вказаний договір оренди землі з ОСОБА_4. О.О.

Заперечення відповідача та представника третьої особи Джанкойської РДА в частині стягнення цієї недоотриманої суми орендної плати з ОСОБА_4 також не приймає суд до уваги, оскільки вказаний позов заявлений з підстав відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином – злочинними діями відповідача, з інших підстав позовних вимог прокурором не заявлялося. Договір № 29 від 16.03.2003 року не розірваний з ОСОБА_4, зміни до цього Договору в частині розміру орендної плати за землю не вносилися, додатковою угодою від 13.04.2004 року внесено зміни до цього Договору тільки в частині строку дії цього договору № 29 від 16.05.2003 року, інших змін не вносилося сторонами договору. Не надано суду відомостей, що Додаткова угода від 21.11.2008 року направлялася ОСОБА_4, підписана ним, та здійснено її державну реєстрацію. Даних про направлення цієї додаткової угоди до податкових органів також не надано.

Не є обґрунтованими та не приймаються до уваги заперечення відповідача та представника третьої особи Джанкойської РДА відносно неналежного позивача ОСОБА_1 сільської ради, оскільки постановою суду від 21.08.2010 року визначено, що шкода у вигляді недоотриманої орендної плати внаслідок заниження її розміру завдана ОСОБА_1 сільській раді та не надійшла до бюджету ОСОБА_1 сільської ради, та у договорі № 29 від 16.05.2003 року також визначено сторонами, що орендна плата перераховується на місцевий бюджет ОСОБА_1 сільської ради. Посилання відповідача на положення п.2 ч.1, п.2 ч.2 ст.66, ст.69 Бюджетного кодексу України, суд також не приймає до уваги, з підстав того, що у Договорі зазначено оперативне управління вказаним рахунком, на який надходять орендна плата за вказану земельну ділянку,

Управлінням Держказначейства в АРК м.Сімферополь, а вказаними нормами Бюджетного кодексу України визначено склад доходів бюджету АРК, районного бюджету та бюджету сіл, селищ.

Не є обґрунтованими і не приймаються судом посилання відповідача на положення ст. 632 ЦК України та Постанову ПВГС України, оскільки відповідач укладав та підписував договір № 29 від 16.05.2003 року, а ст. 13 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки. Таким чином, єдиною підставою для сплати земельного податку (орендної плати) є наявність укладеного між сторонами договору оренди щодо користування земельною ділянкою. Згідно ст.2 Закону України "Про плату за землю" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів). Договір в частині визначення ціни договору оренди (орендної плати) має нормативне регулювання, урегульоване ЗУ «Про ціну та ціноутворення» та ЗУ «Про плату за землю» ЗУ «Про оренду землі».

Суд не погоджується з доводами відповідача та представника третьої особи Джанкойської РДА стосовно пропуску строку позовної давності за заявленими позовними вимогами до відповідача ОСОБА_2 з підстав того, що вказана позовні вимоги заявлені про відшкодування відповідачем позивачу матеріальної шкоди, завданої злочином, а вина відповідача ОСОБА_2 встановлена постановою суду у кримінальній справі від 21.08.2010 року, а позов прокурора заявлений у кримінальній справі 29.07.2010 року залишений без розгляду вказаною постановою 21.08.2010 року. Строк позовної давності у даному випадку не сплив.

Згідно ст.88 Цивільного процесуального кодексу України, суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 376 гривень 45 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 120 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 14, ст.ст.57-60, ст.ст.61, 88, 212, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

          Позовну заяву Джанкойського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі ОСОБА_1 сільської ради Джанкойського району АРК до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Джанкойська об’єднана державна податкова інспекція в АР Крим, Джанкойська районна державна адміністрація про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином у розмірі 37645 гривень 18 копійок задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 до місцевого бюджету ОСОБА_1 сільської ради Джанкойського району АРК матеріальну шкоду у вигляді недотриманної орендної плати у розмірі 37645 гривень 18 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 376 гривень 45 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 120 гривень.

Рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя

ОСОБА_6