Справа № 2-120/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          "25" січня 2011 р. року Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

          Головуючого, судді –Козуб О. В.,

          при секретарі –Кузь Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Джанкой цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Джанкойського району Автономної Республіки Крим, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви на прийняття спадщини, -

встановив:

          ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 сільської ради Джанкойського району Автономної Республіки Крим про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви на прийняття спадщини після смерті її брата ОСОБА_6, який помер 13.01.2008 року, посилаючись на ст. 1272 Цивільного кодексу України, мотивуючи свої вимоги тим, що після смерті останнього залишилось спадкове майно у вигляді 1\2 частки житлового будинку № 54 по вул.Франка в с.Ярке Джанкойського району АРК, яку він заповів їй. Заповіт на її ім’я і імя ОСОБА_5 посвідчений секретарем Ярківської сільської ради Джанкойського району АРК, але вона не знала про заповіт, оскільки у спадковому будинку залишалася проживати колишня дружина померлого з дітьми – ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4, з якими вона не підтримувала стосунків. В 2009 році її тітці ОСОБА_7 повідомили у сільській раді про заповіт брата на її ім’я. Вона звернулася до сільської ради і отримала копію заповіту, зі змісту якого вона дізналася, що брат заповів майно їй, а синів позбавив права спадкування. Поважними причинами пропуску цього строку зазначала те, що вона тривалий час не могла заспокоїтися після смерті брата, дізналася про наявність заповіту тільки після спливу 1 року з дня смерті її брата, правовстановлюючих документів на будинок та документів підтверджуючих родинні відносини між нею та братом у неї відсутні і на її вимогу не були надані синами та колишньою дружиною спадкодавця.

Ухвалою суду від 16.03.2010 року залучено до участі у вказаній цивільній справі співвідповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини за законом та за заповітом після смерті ОСОБА_6.

У судових засіданнях позивач та її представник підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі, просили суд визначити позивачу додатковий строк 6 місяців, який є достатній для подання нею до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті її брата ОСОБА_6, який помер 13.01.2008 року, оскільки вона пропустила встановлений законом 6-місячний строк з поважних причин. Крім зазначених у позові причин пропуску вказаного строку, необізнаність про наявність заповіту на її користь, що підтверджується поясненнями свідків і відповідача ОСОБА_5, неможливість заспокоїтися після смерті брата і відсутність документів на будинок та документів про родинний зв'язок з братом, позивач зазначила також інші причини пропуску 6-місячного строку, а саме її стан здоров’я, оскільки вона з 2009 року перебуває на обліку в Новопокровській лабораторії ЗПСМ, дальність відстані проживання в Новотроїцькому районі Херсонській області, пенсійний вік. На початку судового розгляду справи позивач повідомила суд, що вона дізналася про заповіт на початку 2009 року від її тітки ОСОБА_7, а побачила його тільки на річницю смерті її брата після спливу 6 місячного строку для прийняття спадщини, а саме через рік після смерті брата. За вказаним заповітом спадкують вона і відповідач ОСОБА_5 на різне спадкове майно, і ОСОБА_5 надала їй копію заповіту. Потім позивач пояснила, що вона не пам’ятає чи приїжджала вона у с.Ярке в березні-квітні 2008 року.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх представник в судових засіданнях не визнали заявлені позовні вимоги позивача у повному обсязі, просили відмовити у задоволенні вказаного позову,посилалися на п.24 ППВСУ України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року та ст.1272 ч. 3 ЦК України. Зазначили відповідачі те, що позивач не зазначила об’єктивних, непереборних обставин пропуску цього строку на прийняття спадщини, і не надала доказів в їх підтвердження, зазначені нею причини не доведені нею як поважні і не є поважними в розумінні вищевказаних положень закону, оскільки Херсонська область не є тією відстанню, яка перешкоджала приїхати позивачу, вона в судові засідання неодноразово приїжджала і нічого їй не перешкоджало, її вік нормальний, тяжкими або хронічними захворюваннями, які перешкоджали їй приїхати, вона не страждає, а перебування на обліку у місцевій амбулаторії підтверджує тільки наявність ряду хвороб, які не є такими, що перешкоджали їй звернутися до нотаріальної контори, здійснити своє право на спадкування. Вони не згодні на прийняття позивачем спадщини, позивач дізналася про заповіт відразу після

смерті брата та у березні-квітні 2008 року коли приїжджала в сіло Ярке вже знала про наявність заповіту, вона неодноразово приїжджала в сіло, була в сільській раді, вона хотіла відмовитися від спадщини після смерті брата, але не подала заяви нотаріусу.Відповідач ОСОБА_4 також зазначив, що позивач повідомлялася свої братом при житті про залишення на її ім’я заповіту, померлий їздив до неї до смерті і повідомив її про це, що підтверджується свідком.

Відповідач ОСОБА_5 останні судові засідання не з’являлася, надала суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутність, визнала заявлені позовні вимоги позивача. Раніше у судовому засіданні, визнала позов у повному обсязі, просила визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті її брата ОСОБА_6, пояснив, що померлий ОСОБА_6 залишив заповіт при житті на випадок своєї смерті на її користь і на користь ОСОБА_1 заповіт на своє спадкове майно. Про вказаний заповіт вона дізналася у літку 2008 року від тітки померлого ОСОБА_7 і копія якого отримала також від останньої, до сільської ради вона не зверталася. Чи знала ОСОБА_1 про заповіт їй невідомо, чи оформила вона спадщину їй також не було відомо, вона не бачила позивача з літа 2008 року, але один раз вони бачилися на річницю смерті ОСОБА_6, тоді вона і повідомила її про наявність заповіту, а чи знала позивач раніше про його наявність вона й неї не запитувала.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Джанкойського району АР Крим в судові засідання не з’являвся, належним чином повідомлений. Головою ОСОБА_2 сільської ради надано суду письмову заяву про розгляд вказаної справи у відсутність їх представника, визнали заявлені позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.

Суд, заслухавши пояснення позивача та її представника, відповідачів та представника відповідачів, відповідача ОСОБА_5, дослідивши матеріали цивільної справи та оцінивши надані сторонами усні та письмові докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.01.2008 року у с.Кримка Джанкойського району АР Крим помер ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-АП № 097965, виданим 16.01.2008 року, про що ОСОБА_2 сільською радою Джанкойського району АР Крим 16.01.2008 року здійснено актовий запис про смерть № 1.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина за заповітом, оскільки померлим при житті на випадок смерті 17.10.2005 року був складений заповіт, який посвідчений секретарем Ярківської сільської ради Джанкойського району за № 132, і згідно якого він заповів 1\2 частку житлового будинку № 54 по вул.Франка в с.Ярке Джанкойського району АРК ОСОБА_1, а житловий будинок № 6 по вул.Пушкіна в с.Ярке Джанкойського району АРК заповів ОСОБА_5. Дублікат вказаного заповіту виданий 20 березня 2008 року секретарем Ярківської сільської ради ОСОБА_8 замість втраченого ОСОБА_5 Позивач ОСОБА_1 є сестрою померлого ОСОБА_6, а ОСОБА_5 співмешкала разом з померлим. Відповідач ОСОБА_4 є сином померлого, а відповідач ОСОБА_3 є колишньою дружиною померлого, що підтверджено і не оспорюється сторонами. Інший спадкоємець за законом, у разі відкриття спадщини за законом на спадкове майно померлого ОСОБА_6, є його син ОСОБА_9, який з заявою про прийняття спадщини не звертався, з позовами про визначення додаткового строку також не звертався. Даних про те, що останній фактично прийняв спадщину відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, а саме постійно проживав разом зі спадкодавцем ОСОБА_6 на момент відкриття спадщини також сторонами не надавалося і не повідомлено суду.

Згідно відповіді Джанкойської районної державної нотаріальної контори від 15.01.2010 року за № 20\01-14 та Витягу зі Спадкового реєстру від 15.01.2010 року № 22621824, після смерті ОСОБА_6, померлого 13.01.2008 року з заявами про прийняття спадщини за законом звернулися ОСОБА_4, ОСОБА_3 та 21.04.2008 року з заявою про прийняття спадщини за заповітом звернулась ОСОБА_5, заведена спадкова справа № 115\2008. Зареєстрований заповіт за № 132. З рішеннями суду про визначення додаткового строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 ніхто не звертався, свідоцтва про право на спадщину з законом і за заповітом не видавалися.

Згідно даних паспорту позивача ОСОБА_1 серії МО 352834, місце її проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_1 є пенсіонеркою, що підтверджено пенсійним посвідченням серії ААД № 421166.

ОСОБА_1 перебуває на диспансерному обліку в Новопокровській амбулаторії сімейної медицини с 2006 року з діагнозом подагрічеський поліартрит, та з 2009 року з діагнозом хронічний гастродуоденіт, холецистит, панкреатит.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

П.24 Постанови ПВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», передбачно, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Згідно роз’яснень, викладених в абзаці 6 цього пункту 24, вирішуючи

питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч.2 ст. 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Суд, приймає зазначені сторонами обставини і оцінює докази з урахуванням положень ст.ст. 57-59, 60, 61, 63 ЦПК України.

Суд, вважає, що підстав для визначення позивачу ОСОБА_1 додаткового строку для подання нею заяви до нотаріальної контори на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, який помер 13.01.2008 року, не вбачається, і суд відмовляючи у задоволенні позову позивача, бере до уваги те, що поважність причини пропуску цього строку не доведено позивачем, нею не наведено безперечних доказів на підтвердження існування об’єктивних, непереборних обставин, істотних труднощів для вчинення дій, які свідчать про бажання позивача прийняти спадщину шляхом своєчасного звернення до нотаріальної контори і подання заяви про прийняття спадщини, і не встановлено судом, оскільки позивач знала, що її брат помер 13.01.2008 року, знала про відкриття спадщини в 2008 році. Не скористалася своїм правом подати в 6-місячний строк заяву про прийняття спадщини після смерті свого брата, мала можливість подати таку заяву і також могла протягом 6 місяців її відізвати, у разі якщо не бажала приймати спадщину. Не зазначено позивачем в суді саме поважних причин пропуску цього строку - тривале відрядження, тривала хвороба або перебування тривалий час на лікуванні, вибуття за межи Криму або України тощо і не надано доказів в їх підтвердження.

Доводи позивача щодо поважності пропуску строку подання заяви на прийняття спадщини стосовно необізнаності про заповіт і те, що вона дізналася про нього тільки після спливу річного строку після смерті свого брата не підтверджено позивачем, оскільки свідок ОСОБА_10 підтвердила, що позивач приїжджала на похорони свого брата, потім приїжджала в березні-квітні 2008 року, була у неї в гостях і повідомила їй що брат залишив їй у спадщину 1\2 частку свого будинку, в якому на цей час проживають колишня дружина померлого і його сини, а інший будинок померлий залишив своїй співмешканці ОСОБА_5, вона була незадоволена цим, і хотіла щоб брат заповів їй не цю частку будинку, а той будинок що залишився у спадщину ОСОБА_11, у зв’язку із чим збиралася писати відмову від цієї спадщини, що також підтверджує пояснення відповідачів стосовно обізнаності позивача про заповіт, беседу з позивачем відповідачів про бажання останньої відмовитися від спадщини.

Також, доводи позивача не узгоджуються з поясненнями свідка ОСОБА_8, яка є секретарем сільської ради, яка посвідчувала заповіт, і працює до теперішнього часу секретарем у сільській раді, яка зазначила, що позивач разом зі своєю тіткою ОСОБА_7 приходила у березні 2008 року до сільської ради з питання оформлення спадщини, позивач цікавилася яке спадкове майно їй заповів брат, в чому воно полягає і порядок оформлення, чи можливо їй ознайомитися з заповітом, але позивач копію (дублікат) заповіту не отримувала. Крім цього вона повідомила позивачу, що останній потрібно оформити спадщину протягом 6 місяців. ОСОБА_5 також приходила до сільської ради на прикінці березня 2008 року, отримала дублікат заповіту. Відповідачі потім у квітні 2008 року також зверталася з питання спадщини ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_12 підтвердила, що позивач приходила у березні-квітні 2008 року до сільської ради разом з ОСОБА_7, а потім вона бачила позивача у ОСОБА_10.

Суд критично ставиться до пояснень позивача, і приймає до уваги те, що у своїй позовні заяві позивач зазначила, що вона звернулася до сільської ради і отримала копію заповіту, з якого їй стало відомо, що брат залишив їй у спадщину 1\2 частку свого будинку, а також зазначила, що в 2009 році у сільській раді її тітці ОСОБА_7 повідомили про спадщину і заповіт, але протягом судового розгляду справу позивач заперечувала, що вона взагалі приходила до сільської ради і пояснювала суду, що дізналася про заповіт на її користь залишений братом після річного строку і повідомила їй про це не ОСОБА_7, а ОСОБА_13, що також не узгоджується з поясненнями вищезазначених свідків та свідка ОСОБА_7 в цій частині.

Суд не приймає визнання відповідачем ОСОБА_5 заявлених позовних вимог позивача, з підстав того, що відповідач ОСОБА_5 зазначила у суді, що вона дізналася про заповіт у літку 2008 року, їй подзвонила тітка померлого ОСОБА_7 і отримала його копію від ОСОБА_7, вона до сільської ради не зверталася, що суперечить дублікату заповіту, в якому зазначено, що дублікат ОСОБА_5 виданий секретарем сільської ради у березні 2008 року. Також, її пояснення не узгоджуються з поясненнями відповідачів та інших свідків. При цьому, відповідач звернулася до нотаріальної контори 21 квітня 2008 року з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_6, про що свідчить відповідь нотаріальної контори.

Свідок ОСОБА_7 пояснила в суді, що вона отримала дублікат заповіту в сільській раді на прикінці травня 2008 року і передала його ОСОБА_11, заповіт був складений її племінником ОСОБА_6, який помер, на користь позивача та ОСОБА_5 Повідомила свідок суду, що позивач приїжджала до села на похорони та на річницю смерті її племінника, більше жодного разу не приїжджала позивач, але вказані пояснення протиречать поясненням свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15 Свідки ОСОБА_16 і ОСОБА_17 не надали будь-яких пояснень по суті спору, тільки підтвердили, що позивач з ОСОБА_5 на річницю

смерті ОСОБА_6 спілкувалися між собою, ОСОБА_5 показувала заповіт, яв якому вона і позивач зазначені спадкоємцями, чи знала ОСОБА_1 про заповіт до цього не знають.

Посилання позивача на відсутність правовстановлюючих документів на спадковий будинок та документів, підтверджуючих її родинні відносини з померлим не є поважними причинами пропуску нею строку, оскільки вона мала можливість подати письмову заяву про прийняття спадщини протягом 6 місяців, а потім оформити спадщину протягом будь-якого часу після спливу 6 місяців, отримати дублікат правовстановлюючого документі або взяти його у ОСОБА_5, яка звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Також згідно заповіту померлий заповів спадщину позивачу не як сестрі, без зазначення родинних відносин.

Також, відмовляючи у задоволенні позову, суд вважає, що віддаленість проживання позивача, а саме у Новотроїцькому районі Херсонській області не може бути тією суттєвою, об’єктивною обставиною, яка перешкоджала позивачу приїхати до нотаріальної контори для подання заяви на прийняття спадщини після смерті її брата ОСОБА_6, оскільки позивач протягом 2008-2009 року приїжджала у село Ярке Джанкойського району АР Крим, неодноразово приїжджала до суду, матеріальних ускладнень у позивача не виникало. Також, вона мала можливість направити вказану заяву про прийняття спадщини поштою.

Не приймає суд до уваги і надану позивачем медичну довідку Новопокровської амбулаторії сімейної медицини як поважність пропуску 6-місячного строку у зв’язку із станом здоров’я, у зв’язку з тим, що згідно вказаної довідки позивач з 2006 року перебуває на обліку з діагнозом подагрічеський поліартрит, та з 2009 року з діагнозом хронічний гастродуоденіт, холецистит, панкреатит, але довідці не міститься даних про перебування позивача на лікуванні або про неможливість за станом здоров’я внаслідок цих хвороб рухатися, їздити, потрібність у сторонньому догляді. Суд не вважає зазначені у довідці хвороби такими, що перешкоджали позивачу прибути до нотаріальної контори і подати заяву.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, судові витрати по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи відшкодуванню позивачу та стягненню з відповідачів не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 60, 88, 212, 213, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

          Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Джанкойського району Автономної Республіки Крим, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_13 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви на прийняття спадщини у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя

ОСОБА_18