ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" липня 2008 р. | Справа № 2/116/15-2А. |
за позовом Повного товариства ломбард “Ювелір-сервіс”Павлова ТетянаОлександрівна і компанія, м. Луцьк
до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції, м. Луцьк
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 04.12.2007 р. № 0002411701/3
Суддя Черняк Л. О.
При секретарі Андрусенко О. О.
ПРЕДСТАВНИКИ:
від позивача: Павлова Т.О.- директор, Масич В.І. –представник (дов. у справі).
від відповідача: Дячук В.М. –податковий інспектор (дов. у справі)
Представникам сторін у судовому засіданні роз’яснені права та обов’язки, передбачені ст. ст. 49, 51 КАС України.
В засіданні суду 30.07.2008 р. згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суть спору: Позивач –Повне товариство ломбард “Ювелір-сервіс”Павлова Тетяна Олександрівна і компанія у позовній заяві та в заяві про зміну позовних вимог просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 04.12.2007 р. № 0002411701/3 про визначення податкового зобов’язання по податку з доходів найманих працівників в сумі 4620,57 грн., в т. ч. 1450,19 грн. за основним платежем та 3080,38 грн. штрафних санкцій.
Позовні вимоги обґрунтовані таким. У відповідності до ст. 1 Закону про фінансові послуги ломбард - це фінансова установа видом діяльності якої є надання фінансових послуг, у тому числі надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту. З огляду на норми ст. 1046 Цивільного кодексу України та п.п. 4.3.2 ст. 4 Закону України про ПДФО позика (фінансовий кредит) є грошовою сумою, що підлягає поверненню, і протягом дії договору не може зважатися доходом фізичної особи, яка отримала таку позику. Отож, надаючи позику і беручи у заставу рухоме майно, ломбард не був і не буде податковим агентом.
Посилаючись на приписи ст. 19 Закону про заставу п. 1.2. ст. 1, п.п. 2.16 п. 4.2. ст 4, п.п. 8.2.1. ст. 8 п.п. 20.3.2. ст. 20, п. 89.2. ст. 89 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб», ст. 1046 Цивільного кодексу України позивач зазначив, що за позичковими операціями ломбард не є податковим агентом, бо в цьому випадку він не може виконувати зобов'язання з нарахування, утримання та перераховування податку до бюджету від імені і за рахунок платника податку, оскільки під час видачі позика не є доходом позичальника, а якщо заставлену річ не викуплено в момент закінчення договору, ломбард не має коштів позичальника, з яких потрібно було б утримати податок. Ломбардом було звернено стягнення на заставлене фізичною особою майно після надання цій особі позики, на нього покладається обов'язок нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку з доходів фізичної особи, бо такий обов'язок покладається на податкового агента тільки до або під час виплати саме доходу (а не суму позики) на користь платника цього податку. Ломбард не може нараховувати, утримувати та перераховувати податок з доходів тому, що під час видачі позики вона не є доходом позичальника, а на момент закінчення договору у ломбарду не має коштів позичальника.
Крім того при перевірці не було дана належним чином оцінка укладених між сторонами договорів. Так, в договорі ломбардного кредиту, який укладається між сторонами, зазначається, що заставотримач зобов'язується негайно повернути заставодавцю предмет застави при виконанні останнім основного зобов'язання у повному обсязі та у строк. У разі невиконання заставодавцем, як позичальником основного зобов'язання по договору ломбардного кредиту у повному обсязі та у строк. Заставотримач має право набувати право власності на закладене майно. В момент переходу права власності або в момент примусового відчуження заставленого майна оцінена вартість останнього підлягає переоцінці за цінами, встановленими міністерством фінансів України, які діють на час переоцінки (без урахування ПДВ). Переоцінка проводилась у відповідності до розпоряджень Національного банку України "Про закупівельні ціни на дорогоцінні метали та брухт". Порушень проведеної переоцінки не виявлено.
Таким чином, ломбард "Ювелір-сервіс", зважаючи на викладене, стверджує, що дохід фізичної особи, отриманий від ломбарду у зв'язку з невиконанням нею своїх зобов'язань за договором позики щодо викупу заставних речей, є доходом, отриманим не від податкового агента, і тому підлягає оподаткуванню у складі загального річного оподаткованого доходу такого платника податку.
Відповідач в засіданні суду та в письмових поясненнях проти позову заперечив, констатуючи факти встановлені актом перевірки та зазначивши, що підчас одержання ломбардом коштів від реалізації заставленого майна, що перевищує розмір забезпечення заставою вимог заставодержателя (ломбарду) є також об'єктом оподаткування в платника податку, якому вона повертається, та підлягає оподаткуванню ломбардом згідно ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб." Ломбард, як податковий агент має виконати всі свої функції щодо нарахування (виплати) доходу, утримання (сплати), та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, а також надання відповідно до п. 19.2 ст. 19 названого Закону податковому органу звітності.
Свої пояснення податкова інспекція обґрунтовує приписання статтей 589-591 Цивільного кодексу України, ст. 2 Закону України "Про заставу", ст. 1 п. 12.1 ст. 12 Закону "Про податок з доходів фізичних осіб". від 22.05.03р. № 889-IV.
Крім того, ДПІ вказує на те, що відповідно до п.п. 4.3.23 п. 4.3 ст. 4 зазначеного Закону до переліку, які не включається до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу відноситься, зокрема, основна сума кредиту, що утримується платником податку. Тобто, згідно із цим Законом сума позики є доходом фізичної особи, яка її одержує, але до визначеного договором терміну (до її повернення) вона не є об'єктом оподаткування. У разі невиконання фізичною особою зобов'язання, забезпеченого заставою, тобто після закінчення терміну дії договору у такої фізичної особи виникає об'єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб у вигляді коштів, отриманих у позику та не повернутих у встановлений договором строк.
Таким чином ДПІ вважає, що товариство ломбард зобов'язане було нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб із суми грошових коштів, одержаних від реалізації заставленого майна.
Тому за результатами перевірки донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 1540,19грн. (в тому числі у 2006р. - 961,62грн., 7397,10грн. х 13%), у 2007р. - 578,56грн.(3857 х 15%). Відповідно до п.п. 17.1.9, п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосована штрафна санкція (1540,19 х 2) = 3080,38 грн., всього 4620,57 грн.
Із досліджених матеріалів справи, пояснень представників сторін суд
в с т а н о в и в :
Згідно акту від 26.06.2007р. № 63/2200/30584340 "Про результати виїзної планової перевірки повного товариства ломбард "Ювелір-сервіс" Павлова Тетяна Олександрівна і компанія з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2002р. по 31.03.2007р." протягом перевіряємого періоду ПТ Ломбард "Ювелір-сервіс" Павлова Тетяна Олександрівна і компанія (надалі ломбард) було реалізовано закладне майно. Одержана від реалізації предметів застави грошова сума перевищувала розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, а саме:
- у 2006р. товариством було погашено (за рахунок коштів одержаних від реалізацій предметів застави) кредитів на суму 6354,15грн., виручка від реалізацій склала 7397,10грн. в тому числі додатково отримано 1042,95грн;
- у 2007р. погашено кредитів на суму 3268,77грн., виручка від реалізації склала 3857,06грн. в тому числі додатково отримано 588,29грн.
За висновками перевірки, протягом періоду, що перевірявся, ломбард у порядку визначеному ст. 8 Закону "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. № 889-IV (надалі Закон № 889- IV) та за ставкою відповідно до п. 7.1 ст. 7 Закону було зобов'язано нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб із суми грошових коштів, одержаних від реалізації заставленого майна, а саме:
- в 2006р. 961,63грн. від суми доходу реалізації заставленого майна 7397,10грн;
- в 2007р. - 3857,06грн.
За наслідками перевірки керівником ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.07.07р. № 0002411701/0 про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в сумі 4620,57грн. із них: 1540,19грн - основний платіж, 3080,38грн штрафна санкція (а. с. 5).
У зв’язку з адміністративним оскарженням було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.12.2008 р. № 0002411701/3, не змінюючи при цьому суми податку.
Враховуючи те, що.
Приписами положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 24.05.2005р. за № 565/10845, встановлено, що ломбард - це фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів під заставу майна на визначений строк і під процент, та надання супутніх послуг ломбарду; фінансовий кредит ломбарду - надання ломбардом коштів у позику, забезпечених заставою, на визначений строк та під процент.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України від 22.05.2003р. № 889- IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі Закон № 889- IV), дохід - це сума будь-яких коштів, одержаний платником податку у власність або нарахованих на його користь. Виходячи із цього у позичальника в момент одержання грошей за договором позики виникає дохід. Але позика (фінансовий кредит) є грошовою сумою, яка підлягає поверненню, і протягом строку дії договору позики на підставі п.п. 4.3.2.3 п. 4.3 ст. 4 зазначеного Закону не розглядається як оподатковуваний дохід фізичної особи, яка одержала таку позику. У податковому періоді (місяці), коли договір позики закінчиться, а позичальник не виконає умови договору щодо викупу закладених речей, у такого позичальника - платника порядку виникає оподаткований дохід у вигляді одержаної у власність грошової суми, яка підлягала поверненню.
Згідно ст. 575 Цивільного кодексу України у ломбардів позика під заставу є закладом, який передається заставодавцем лише у володіння заставодержателя (ломбарду - позикодавця), а за самим заставодавцем зберігається право користування і розпорядження предметами застави (ст. 586 Цивільного кодексу України), тобто власник закладених речей не втрачає права власності на них. Статтею 589 Цивільного кодексу України встановлено, що заставодержатель у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, , додатково набуває право звернення стягнення на предмет застави. Отже, ломбард як протягом дії договору застави (закладу), так і після його закінчення, не є власником закладених речей. Він тільки має право володіти закладеними речами протягом дії договору застави, а при невикупі речей (невиконанні договору заставодавцем) лише набуває право їх реалізувати та за рахунок одержаної від продажу суми задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, виключаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також втрат понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором, та покрити свої витрати пов'язані з невиконанням заставодавцем договору.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про заставу" якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю.
Оскільки законом та умовами договору застави передбачено задоволення вимог ломбарду за рахунок одержаної суми, то на виконання закону і договору заставодавцю повертається саме залишок суми. З наведеного випливає, що коли ломбардом реалізовано заставлене майно, в нього наявні гроші заставодавця - платника податку, в якого у звітному періоді (місці реалізації) виник оподатковуваний дохід у зв'язку з невиконанням договору позики у вигляді обумовленої договором суми позики.
Відповідно до п. 1.1 ст. 1, п.п. 12.1 ст. 12 Закону України № 889- IV «Про податок з доходів фізичних осіб» додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди). Дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.
Таким чином саме із суми неповернутої позики ломбард, як податковий агент, має нарахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб у порядку, визначеному ст 8 Закону № 889 IV та за ставкою п. 7.1 ст. 7 Закону, якими передбачено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування.
Пунктом 19.2 ст. 19 Закону встановлено, що особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані:
а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок;
б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається;
в) надавати платнику податку на його вимогу відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;
г) надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Під час одержання ломбардом коштів від реалізації заставленого майна сума, яка перевищує розмір забезпечених заставою вимог заставодержателя (ломбарду), є також об'єктом оподаткування в платника податку, якому вона повертається, та підлягає оподаткуванню ломбардом згідно зі ст. 8 закону № 889- IV. Ломбард, як податковий агент має виконати свої функції щодо нарахування (виплати) доходу, утримання (сплати) та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, надання відповідно до п. 19.2 ст. 19 Закону податковому органу звітності за формою № 1-ДФ.
Матеріали перевірки (акт від 26.06.2007р., а. с. 30,31) свідчить, що в 2006р. від отриманої суми від реалізації заставленого майна 7397,10грн. необхідно було утримати податок з доходів фізичних осіб - 961,63грн; у 2007 році від суми 3857,06грн. слід було утримати податок - 578,56грн.
Штрафна санкція в сумі 3080,38грн. застосована до позивача відповідно до п.п. 17.1.9. п. 17 ст. 17 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Таку правову позицію підтримує Вищий адміністративний суд України.
Таким чином, аналізуючи зібрані докази у справі суд приходить до висновку про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 04.12.2007р. № 000241170/3.
Керуючись ст. ст. 70, 71, 86, 158-186 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб», господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
В позові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 04.12.2007 р. № 0002411701/3 про визначення податкового зобов’язання ломбарду по податку з доходів найманих працівників в сумі 4620,57 грн., в т. ч. 1450,19 грн. за основним платежем та 3080,38 грн. штрафних санкцій – відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л. О. Черняк
Дата виготовлення повного тексту постанови 28.07.2008 р.
Суддя Черняк Л.О.