Справа № 1-200/07
Вирок
Іменем України
2 липня 2007 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Верес М.Ф.
при секретарі Чепура B.C.
з участю прокурора Шестірко Н.М.
потерпілих ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця і мешкання АДРЕСА_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, освіта ІНФОРМАЦІЯ_3, приватного підприємця, одруженого, згідно Ст. 89 КК України не судимого в скоєнні злочину, передбаченого Ст. 172 ч.1 ЮС України,
Встановив:
Підсудний ОСОБА_4, будучи приватним підприємцем, з метою приймання склотари, обробки неметалевих відходів та брухту, використовуючи найману працю ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, фактично допустив до виконання трудових обов'язків в якості приймальників склотари, а ОСОБА_3 в якості вантажника. В порушення вимог Ст. 24 КЗпП України підсудний ОСОБА_4 фактично допустив до роботи приймальниками склотари у пункті прийому склотари по АДРЕСА_2 найманих працівників ОСОБА_2 з двадцятих чисел квітня 2004 року, ОСОБА_1 з десятих чисел лютого 2007 року та ОСОБА_3 з двадцятих чисел квітня 2004 року, але в порушення вимог Ст.ст. 21, 24 п. 6, 24 1 КЗпП України не оформив трудові відносини з найманими працівниками у письмовій формі, не зареєстрував трудові договори в Охтирському міськрайонному центрі зайнятості у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України, чим обмежив трудові права найманих працівників.
Діючи умисно, в порушення Наказу № 58 від 29.07.1993 року „Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників" згідно п. 2.20-1 підсудний ОСОБА_4 своєчасно не вніс записи до трудових книжок ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про їх прийняття на роботу відповідно до укладених з ними трудових договорів, чим грубо порушив законодавство про працю.
Підсудний ОСОБА_4, використовуючи найману працю ОСОБА_2 з 20 чисел квітня 2004 року до 23 травня 2007 року, ОСОБА_1 з десятих чисел лютого 2007 року до 23 травня 2007 року та ОСОБА_3 з двадцятих чисел квітня 2004 року до 23 травня 2007 року, діючи умисно, з корисливих спонукань, всупереч Ст. ст. 253, 256 КЗпП України, Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не сплачував страхових внесків до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України у м. Охтирка, до виконавчої дирекції Охтирського міжрайонного фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, до управління пенсійного фонду України в Охтирському районі, до управління пенсійного фонду України в м. Охтирка, що призвело до грубого порушення ним гарантованого Ст. 46 Конституцією України права на соціальний захист в частині обмеження в отриманні відповідних виплат в разі отримання травми пов'язаної з виробництвом.
В порушення вимог Ст. 43 п. 4 Конституції України, Ст. 95 КЗпП України, Ст. З Закону України „Про оплату праці" підсудний ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих спонукань видавав найманим працівникам ОСОБА_2 з квітня 2004 року по 23.05.2007 рік заробітні плати в розмірі по 210 грн. щомісяця, ОСОБА_1 з двадцятих чисел лютого 2007 року по 23.05.2007 рік в розмірі по 210 грн. за місяць та ОСОБА_3 з двадцятих чисел квітня 2004 року до 23.05.2007 р. у розмірі 280 грн., що нижче встановленої мінімальної заробітної плати , чим грубо порушив гарантоване Ст. 43 Контитуції України право на оплачувану працю кожного з найманих працівників.
В порушення Ст. 10 Закону України „Про відпустки" підсудний ОСОБА_4 не вів графік щорічних відпусток працівників.
Крім того, підсудний ОСОБА_4 в порушення Ст. 30 ч. 2 Закону України „Про оплату праці" не забезпечив достовірний облік виконуваної найманими працівниками роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку та не вів табелі обліку використання робочого часу, чим грубо порушив законодавство про працю. Своїми діями підсудний ОСОБА_4 скоїв злочин, передбачений Ст. 172 ч. 1 КК України, тобто інше грубе порушення законодавства про працю.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого Ст. 172 ч. 1 КК України визнав повністю і суду пояснив, що для здійснення роботи приймання склотари, обробки неметалевих відходів та брухту прийняв на роботу ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 При їх працевлаштуванні трудових договорів він не укладав та не реєстрував в Охтирському міськрайонному центрі зайнятості. Записи до трудових книжок він не вносив. Внесків за найманих працівників до виконавчої дирекції Охтирського міжрайонного фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та до управління пенсійного фонду України в м. Охтирка він не сплачував. Графік щорічних відпусток найманих працівників, табелі обліку робочого часу працівників він також не вів. Про суму заробітної плати з найманими працівниками було домовлено в усній формі. В скоєному щиро розкаявся , просив суд застосувати до нього Закон України „Про амністію" від 19 квітня 2007 року.
Крім повного визнання вини підсудним, його вина в інкримінованому йому злочині повністю підтверджується доказами зібраними під час досудового слідства і перевіреними в суді.
Так, потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що в 10 числах лютого 2007 року з метою працевлаштування вона звернулася до приватного підприємця ОСОБА_4, який здійснював підприємницьку діяльність у пункті прийому склотари по АДРЕСА_2. Підсудний ОСОБА_4 взяв її на роботу приймальником склотари, її робочий день тривав з 8 до 17 години щоденно з обідньою перервою з 12 до 13 години. Заробітну плату вона отримувала один раз на тиждень з урахуванням кількості робочих днів по 15 грн. за один 8-го динний робочий день. Трудових договорів з нею підсудний ОСОБА_4 не укладав, записи про працевлаштування в її трудову книжку не вносив. При працевлаштуванні вона сама не бажала, щоб він її офіційно прийняв на роботу, так як вона перебуває у декретній відпустці. Претензій матеріального та морального характеру до підсудного ОСОБА_4 вона не має.
Потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що у двадцятих числах квітня 2004 року з метою працевлаштування вона звернулася до приватного підприємця ОСОБА_4, який здійснював підприємницьку діяльність у пункті прийому склотари по АДРЕСА_2 і була прийнята на роботу приймальником склотари. Робочий день тривав з 8 до 17 години щоденно з обідньою перервою з 12 до 13 години. Заробітну плату вона отримувала один раз на тиждень з
урахуванням кількості робочих днів по 15 грн. за один 8-годинний робочий день. Трудових договорів з нею підсудний ОСОБА_4 не укладав, записи про працевлаштування в її трудову книжку не вносив. При працевлаштуванні вона сама не бажала, щоб він її офіційно прийняв на роботу, так як також доглядала за онуком. Претензій матеріального та морального характеру до підсудного ОСОБА_4 вона не має.
Потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що в двадцятих числах квітня 2004 року з метою працевлаштування він звернувся до приватного підприємця ОСОБА_4, який здійснював підприємницьку діяльність у пункті прийому склотари по АДРЕСА_2 і взяв його на роботу вантажником. Робочий день його тривав з 8 до 17 години щоденно з обідньою перервою з 12 до 13 години. Працював він по 7 днів, а послідуючі 7 днів був вихідний. Заробітну плату він отримувала один раз на тиждень з урахуванням кількості робочих днів по 20 грн. за один 8-годинний робочий день. Трудових договорів з ним підсудний ОСОБА_4 не укладав, записи про працевлаштування в його трудову книжку не вносив. Працевлаштовуватися офіційно у нього наміру не було. Претензій матеріального та морального характеру до підсудного ОСОБА_4 він не має.
Вина підсудного підтверджується:
· актом перевірки НОМЕР_1 від 23.05.2007 року (а.с.6-6);
· Довідкою Охтирського міськрайонного центру зайнятості, згідно якої підсудний ОСОБА_4, будучи приватним підприємцем використовуючи найману працю не укладав трудових відносин з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (ах. 11);
· довідкою управління пенсійного фонду в м. Охтирка, згідно якої трудові угоди на ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до відділу надходження доходів не надавалися, нарахування заробітних плат та сплата страхових внесків за них не проводилися (а.с.19);
· довідкою відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Охтирка, яка підтверджує, що приватний підприємець ОСОБА_4 у фонді не зареєстрований (а.с.22);
· довідкою виконавчої дирекції Охтирського міжрайонного фонду соціального страхування з тимчасовою втратою працездатності, де вказано, що приватний підприємець ОСОБА_4 в Охтирській міжрайонній виконавчій дирекції Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на обліку не знаходиться і внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не сплачує (а.с.24);
· Довідкою Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції, де вказано, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в Охтирській МДПІ як суб'єкт підприємницької діяльності і найманих працівників ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 він не реєстрував (а.с.26);
· свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи від 22.02.2000 року (а.с.69);
Таким чином, дослідивши приведені докази по справі та давши їм оцінку в їх сукупності, суд вважає, що підсудний винний в грубому порушенні законодавства про працю і такі його дії суд кваліфікує за ст. 172 ч. 1 ЮС України.
При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
До обставин, що пом'якшують покарання суд відносить щире каяття підсудного ОСОБА_4, активне сприяння розкриттю злочину та усунення спричиненої шкоди. Обставин, які обтяжують покарання суд не встановив.
Згідно з положеннями Ст. 1 п. "б" Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року підлягають звільненню від покарання особи , не позбавлені батьківських прав, що мають дітей, яким не виповнилося 18 років або дітей інвалідів незалежно від їх віку.
Судом встановлено, що підсудний ОСОБА_4 має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 21
квітня 1997 року, а тому підпадає під дію Ст. 1 п. „б" Закону України „Про амністію" від 19 квітня 2007 року.
Суд вважає, що міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу слід залишити попередню - підписку про невиїзд.
На підставі вищевикладеного, керуючись Ст. ст. 323-324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд -
Засудив:
ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого Ст. 172 ч. 1 КК України та призначити йому покарання за цим законом -позбавити права обіймати посади, діяльність яких пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на два роки.
На підставі Ст. 1 п. „б" Закону України „Про амністію" від 19 квітня 2007 року звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання .
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 15 діб з часу його проголошення.