Категорія справ: 46 Справа № 2-а-1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2007 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Костюкевича С.Ф.
при секретарі Боймиструк О.Ф.
за участю представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача - Малогловця І.В.
Управління праці, соціальних питань та
у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи Маневицької
райдержадміністрації
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Маневичі в порядку адміністративного судочинства справу за позовом ОСОБА_1до Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Маневицької райдержадміністрації про визнання протиправною відмови у виплаті разової грошової допомоги,
ВСТАНОВИВ:
10 січня 2007 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Маневицької райдержадміністрації (далі Управління праці) про визнання протиправною відмови Управління праці у виплаті разової грошової допомоги, як члену сім'ї померлого ветерана війни у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що вона має статус члена сім'ї померлого ветерана війни, є вдовою, котра вдруге в шлюбі не перебувала. Відповідно до положень Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року (далі З.У. „Про статус ветеранів ...") вона має право на щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Однак, в квітні 2004 року їй було виплачено вказану допомогу в розмірі 65 гривень. Позивачка зверталась до Управління праці з заявою про виплату разової грошової допомоги, як члену сім'ї померлого ветерана війни та як вдові інваліда війни, яка не одружилась вдруге, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, що становить за її розрахунками 1358,45 грн. = (284,69 грн. х 5 - 65 грн.), але їй відповіддю з Управління праці за № 5888 від 18.12.2006 року у виплаті вказаних коштів було відмовлено. Покладаючись на зазначені обставини, позивачка ОСОБА_1 просила визнати протиправною відмову Управління праці у виплаті разової грошової допомоги, як члену сім'ї померлого ветерана війни, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та стягнути на її користь залишок по вказаній грошовій допомозі в сумі 1358,45 гривень. Вважає, що такі дії відповідача суперечать діючому законодавству, зокрема, положенням Конституції України, З.У. „Про статус ветеранів ...", Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік" та не враховано рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2004 року від 1 грудня 2004 року, де було
2
визнано ст. 44 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік" таким, що не відповідає Конституції України.
Позивачка ОСОБА_1 на виклик в судове засідання не з'явилася, але подала в суд письмову заяву, в якій просила розглядати справу у її відсутності, де зазначила, що її інтереси в суді буде представляти ОСОБА_2
В судовому засіданні представник позивачки - ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, пояснив, що ОСОБА_1 має статус члена сім'ї померлого ветерана війни. Відповідно до положень Закону України „Про статус ветеранів ..." вона має право на щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Однак, у 2004 році їй було виплачено вказану допомогу в розмірі 65 гривень. Вважає, що такі дії відповідача суперечать діючому законодавству, зокрема, положенням Конституції України, Закону України „Про статус ветеранів ...", Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік". ОСОБА_1 в кінці 2006 року зверталась до Управління праці із заявою про виплату разової грошової допомоги, як члену сім'ї померлого ветерана війни, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, що становить за її розрахунками 1358,45 грн. (284,69 грн. х 5 - 65 грн.), але їй у виплаті вказаних коштів їй було відмовлено відповіддю від 18.12.2006 р. Просив визнати протиправною відмову Управління праці у виплаті разової грошової допомоги ОСОБА_1, як члену сім'ї померлого ветерана війни, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та стягнути на її користь 1358,45 гривень.
Представник відповідача - Управління праці Малогловець І.В. позовних вимог не визнав, пояснив, що позивачка ОСОБА_1 дійсно має статус члена сім'ї померлого ветерана війни. Відповідно до положень З.У. „Про статус ветеранів ..." вона має право на щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня, як члену сім'ї померлого ветерана війни. Вказана допомога їй була виплачена в квітні 2004 року через поштове відділення в розмірі 65 гривень, тобто, в розмірі, який передбачено ст. 34 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік", виключно яким встановлюється щорічний розмір виплат разової грошової допомоги як члену сім'ї померлого ветерана війни. Це саме було роз'яснено ОСОБА_1. у відповіді на її заяву, подану до Управління праці. Крім того додав, що Управління праці до вищестоящих та центральних органів влади щодо збільшення асигнувань на виплату разової грошової допомоги ветеранам війни не зверталось, оскільки це не входить до його компетенції. Вважає позовні вимоги, викладені позивачкою ОСОБА_1 та її представником ОСОБА_2, безпідставними, а тому у їх задоволенні просив відмовити, із-за безпідставності, оскільки рішення Конституційного Суду України від 1.12.2004 року не поширюється на правовідносини, які виникли і діяли до 1 травня 2004 року - терміну сплати одноразової грошової допомоги.
Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 має статус члена сім'ї померлого ветерана війни та вдови інваліда війни, що не одружилась вдруге, що підтверджується дослідженими судом посвідченнями вдови та інваліда серії Г № НОМЕР_1 від 27.02.2001 року та серії М № НОМЕР_2 від 27.12.1994 року.
12 грудня 2006 року ОСОБА_1 подала до Управління праці заяву про виплату різниці між уже виплаченою грошовою допомогою в сумі 65 грн. та сумою разової грошової допомоги передбаченою Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі 1358,45 грн.
З оглянутої в судовому засіданні відповіді на її заяву Управління праці № 5888/1.9 від 18.12.2006 року їй було роз'яснено, що відповідно до ст. 34 Закону України „Про Державний бюджет на 2004 рік" виплата вказаної допомоги у 2004 році проводилась в розмірі 65 грн., які нею і були отримані у квітні 2004 року, а тому її вимоги є безпідставними.
3
Згідно ст.ст. 15, 17-1 Закону України „Про статус ветеранів ..." щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним в статті 10 цього Закону - дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Відповідно до ст. 34 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік" від 27.11.2003 року установлено, що у 2004 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів ..." здійснюється у таких розмірах: ...членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, - 65 гривень.
Конституція України, на ст.ст. 1, 3, 8, 22 якої посилаються позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2, не містить норм, які б встановлювали ієрархічну залежність одних законів від інших. Прийняті Верховною Радою України закони є актами рівної юридичної сили. Єдиним законом України, який Конституція України виокремлює серед інших, це закон про Державний бюджет України, оскільки згідно з Конституцією України цей закон приймається щорічно та має визначений термін дії, суб'єктом права законодавчої ініціативи щодо цього Закону є тільки Кабінет Міністрів України, виключно цим законом визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, які мають бути задоволені виходячи з фінансових можливостей держави. Закон про Державний бюджет України має особливість -приведення окремих норм інших законів у відповідність з бюджетним законодавством. Закон України „Про Державний бюджет України на 2004 рік" був прийнятий пізніше в порівнянні із Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а тому суд вважає, що при визначенні розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як члену сім'ї померлого ветерана війни, слід керуватись саме цим Законом „Про державний бюджет України на 2004 р.", ст. 44 якого передбачає виплату вказаних коштів в розмірі 65 грн., тобто у розмірі, який було отримано позивачкою ОСОБА_1 через відділення ВАТ „Ощадбанк" у Маневицькому районі в квітні 2004 року.
З рішення Конституційного Суду України N 20-рп/2004 від 1 грудня 2004 року (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій) визнано таким, що не відповідає Конституції (є неконституційним) положення ст. 44 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік" в частині виплати щорічної разової грошової допомоги в розмірі 65 грн. відповідно до Закону України „Про статус ветеранів ..." членам сім'ї загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни визнаних за життя інвалідами.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Суд вважає, що є безпідставними посилання позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 на рішення Конституційного Суду України N 20^рп/2004 від 1 грудня 2004 року, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст. 44 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", щодо виплати разової грошової допомоги в розмірі 65 грн. членам сімей загиблих та дружинам, оскільки п. З зазначеного Рішення Конституційного Суду передбачено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 1 грудня 2004 року, а в статтях 73, 74 Закону
4
України „Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 року зазначається, що рішення Конституційного Суду не поширюються на правовідносини, які виникли до його прийняття. Таким чином дія вказаного Рішення не поширюється на правовідносини, які виникли і діяли до його прийняття, так як ст. 44 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік" в частині виплати разової грошової допомоги членам сімей, зазначених в ст. 10 Закону України „Про статус ветеранів війни ..." діяла до 5 травня 2004 року, тобто до часу визначеної законодавством виплати, а сама виплата позивачці разової грошової допомоги була здійснена у квітні 2004 року, що не заперечується і сторонами, а рішення Конституційного Суду України було ухвалено значно пізніше 1 грудня 2004 року.
Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці про визнання протиправною відмови у виплаті разової грошової допомоги, як члену сім'ї померлого ветерана війни у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та стягнення 1358,45 гривень слід відмовити.
Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито" від 21.01.1993 року ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 1, 3, 8, 22, 152 Конституції України, ст.ст. 73, 74 Закону України „Про Конституційний Суд України" від 16.10.1996 року, ст.ст. 4, 11, 14, 71, 86, 94 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 34 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23.12.2004 року, ст.ст. 10, 15, 17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1до Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Маневицької райдержадміністрації про визнання протиправною відмови у виплаті разової грошової допомоги, як члену сім'ї померлого ветерана війни, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та стягнення 1358 гривень 45 копійок, відмовити.
ОСОБА_1від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 94 КАС України, п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито" від 21.01.1993 року звільнити.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.