ГАГАРІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

99045, м. Севастополь, вул.. Вакуленчука, 3 тел. 53-60-10

_______________________________________________________________________

Перша інстанція

Код суду 2702

Справа № 2-2651/11

Категорія 44

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

08 грудня 2011 року                                                             м. Севастополь

Гагарінській районний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді –Майданіка А.П.

при секретарі - Рудюк М.Р. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі, цивільну справу за позовом прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради до ОСОБА_1, третя особа Громадська організація "Дачне Товариство "Планета Плюс" про визнання недійсним державного акту, витребування нерухомого майна, суд, -

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2010 року прокурор Ленінського району м. Севастополя звернувся до суду з названим позовом, в якому посилаючись на неправомірне набуття відповідачем у власність та незаконне вибуття із державної власності земельної ділянки № 13/ 68 по вул. Епроновській в м. Севастополі, просить суд визнати недійсним державний акт серії ЯН № 076355 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га під №13/ 68 по вул. Епроновській в м. Севастополі, виданий на ім’я відповідача; витребувати на користь держави в особі Севастопольської міської Ради з незаконного володіння відповідача земельну ділянку площею 0,1000 га під № 68 по вул. Епроновській в м. Севастополі; стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 680 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що розпорядження голови Севастопольської міської державної адміністрації від 06 квітня 201 року № 1028-р “Про затвердження комплексного проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 13 га з встановленням меж в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування кварталу комплексної забудови (індивідуальної дачної) громадської організації “Дачне товариство “Планета Плюс»та про передачу у власність членам цієї організації земельних ділянок, розташованих в районі бухти Соляної», на підставі якого відповідачем набута у власність зазначена земельна ділянка, було скасоване розпорядженням голови Севастопольської міської державної адміністрації від 13.09.2010 року № 1793-р “Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 06.04.2010 № 1028-р, в зв’язку з чим прокурор вважає, що відповідач набув у власність земельну ділянку без законних підстав; як вважає відповідач,, в порушення ч. 1 ст. 118 Земельного кодексу України ( далі - ЗК України), не звертався з заявою про передачу у власність земельної ділянки до органу, який уповноважений державою здійснювати розпорядження землями територіальної громади – до Севастопольської міської ради, який не приймав рішення про передачу спірної земельної ділянки відповідачу, в зв’язку з чим вважає незаконним набуття відповідачем права власності на земельну ділянку на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 06.04.2010р. № 1028-р, а також те що відповідач, в порушення ст. ст.51, 118 ЗК України, ст. 9 Закону України “Про державну експертизу землевпорядної документації»не проводив державну експертизу землевпорядної документації, яка повинна обов’язково проводитись щодо земель рекреаційного призначення, і в порушення припису частини другої п. 7 ст. 118 ЗК України під час передачі у власність відповідача земельної ділянки не було отримано висновку комісії з питань, пов’язаних з погодженням документації із землеустрою.

Правовими підставами для задоволення позову, прокурор зазначає положення ст. 121 Конституції України, ст.ст. 9, 38, 41, 51, 80, 82, 93, 118, 127, 134, 116, 126, 152 ЗК України, ст. 203, 215, 387 ЦК України.

В судовому засіданні представник Севастопольської міської ради, помічник прокурора Ленінського району м. Севастополя підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві

Відповідач в судове засідання не з’явився, причини неявки не відомі. надав заяву про розгляд справи за його відсутність, заперечує проти задоволення позову .

Представник третьої особи –Громадська організація "Дачне Товариство "Планета Плюс" надав заяву про розгляд справи за його відсутність, заперечує проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне відмовити в задоволені позову з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено наступне:

Розпорядженням голови Севастопольської міської державної адміністрації “Про затвердження комплексного проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 13 га з встановленням меж в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування кварталу комплексної забудови (індивідуальної дачної) громадської організації “Дачне товариство “Планета Плюс»та про передачу у власність членам цієї організації земельних ділянок, розташованих в районі бухти Соляної» від 06.04.2010 року № 1028-р (далі –розпорядження від 06.04.2010р. № 1028-р) :

- затверджено комплексний проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 13 га з встановленням меж в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування кварталу комплексної забудови (індивідуальної дачної) ГО «Дачне товариство “Планета плюс”, що розташовані районі бухти Соляної за адресою вул. Епроновська № 13/1-113, загальною площею 13 га для індивідуального дачного будівництва членів організації;

- затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право власності кожного із 113 громадян –членів громадської організації “Дачне товариство “Планета плюс ” відповідно до списку, на земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва;

- передано у власність 113 громадян - членів громадської організації “Дачне товариство “Планета плюс”, земельні ділянки в межах їх безоплатної приватизації по 0,1000 га кожному, загальною площею 13 га для індивідуального дачного будівництва, які розташовані в районі бухти Соляної, з зазначенням адрес, вказаних в адресних довідках управління містобудування і архітектури міської державної адміністрації, відповідно додатку.

На підставі зазначеного розпорядження, відповідачу було видано державний акт ЯН № 076355 на право власності на земельну ділянку № 13/ 68 по вул. Епроновській в м. Севастополіна для індивідуального дачного будівництва.

На розпорядження від 06.04.2010 № 1028-р-р до Севастопольської міської державної адміністрації прокурором м. Севастополя було внесено протест № 07-1317 вих.10 від 30.08.2010 року з вимогою про скасування незаконного розпорядження, мотивованого перевищенням повноважень Севастопольської міської державної адміністрації при затвердженні комплексного проекту землеустрою та передачі у власність громадян земельних ділянок загальною площею 13 га в районі бухти Соляної, в наслідок чого, розпорядженням голови Севастопольської міської державної адміністрації “Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 06.04.2010 № 1028-р»було скасоване розпорядження від 06.04.2010 № 1028-р на підставі якого відповідачу виданий державний акт на спірну земельну ділянку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 17.02.2011 року по справі № 2а-3770/10/2770 задоволено позов Громадська організація "Дачне Товариство "Планета Плюс" до до Севастопольської міської державної адміністрації про визнання розпорядження протиправними та їх скасування, поміж іншого було скасоване розпорядження голови Севастопольської міської державної адміністрації “Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 06.04.2010 № 1028-р-р”№ 1793-р від 13.09.2010 року.

Ухвалою Севастопольського Апеляційного адміністративного суду від 18.05.2011 року по справі № 2а-3770/10/2770 апеляційні скарги Севастопольської міської державної адміністрації, Прокурора м. Севастополя, Севастопольської міської Ради залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 17.02.2011 року - без змін.

За таких обставин, посилання прокурора на скасування підстав (розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1028-р) для передачі у власність відповідачу спірної земельної ділянки суд визнає необґрунтованими.

В рамках цивільної справи 2-2651/11 суд позбавлений можливості досліджувати та оцінювати підстави позовних вимог, заявлених прокурором, в частині незаконного набуття відповідачем прав власності на земельну ділянку на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 06.04.2010 № 1028-р, а не на підставі відповідного рішення Севастопольської міської Ради, а також відповідні заперечення представників третіх осіб щодо правомірності розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації, так як такі підстави не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 17 КАС України, внаслідок спору щодо повноважень Севастопольської міської Ради та Севастопольської міської державної адміністрації з приводу розпорядження землями міста Севастополя.

З цих самих підстав, суд вважає неможливим дослідити посилання прокурора на порушення Севастопольською міською державною адміністрацією положень ст.ст. 9, 38, 41, 51, 80, 82, 93 ч. 2, 118, 127, 134 Земельного кодексу України при передачі у власність відповідачу спірної земельної ділянки.

Але, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 176 ЗК України, межі адміністративно-територіальних утворень (до яких відносяться зокрема межі населеного пункту - міста Севастополя згідно ст. 173 ЗК України) посвідчуються державним актом України, а право комунальної власності на землю згідно ст. 14 Законом України «По розмежування земель державної та комунальної власності» також посвідчується державним актом. Проте прокурором та позивачем не було надано підтверджень на наявність державного акту на право комунальної власності територіальної громади на землі населеного пункту –м. Севастополя взагалі та на земельну ділянку № 13 68 по вул. Епроновській в м. Севастополі зокрема. Крім того, межі міста Севастополя як населеного пункту, на час передачі відповідачу у власність земельної ділянки не були встановлені, що підтверджується Інформаційною довідкою Головного Управління Держкомзему у м. Севастополі № 8-1-1/5723 від 12.11.2010 року та рішенням Севастопольської міської Ради № 695 від 19.04.2011 року, з якого вбачається намір Севастопольської міської Ради розробити проект землеустрою з метою встановлення меж м. Севастополя як населеного пункту з подальшим отриманням Державного акту України в порядку п. к) ст. 9, ст. 83 ч. 4, ст. ст. 173, 174, 176 ЗК України.

Відсутність відповідного проекту землеустрою (обов’язковість якого встановлена ч. 2 ст. 173 ЗК України) щодо встановлення межі населеного пункту - міста Севастополя, відсутність рішення Верховної Ради про встановлення межі населеного пункту міста Севастополь (обов’язковість якого встановлена ч. 1 ст. 174 ЗКУ), наявність в адміністративно-територіальній одиниці України м. Севастополь, населених пунктів з встановленими межами, де діють відповідні базові органи місцевого самоврядування з самостійними правами щодо розпорядження землями в межах цих населених пунктів (Андріївська, Верхнесадовська, Тернівська сільські Ради та Качінська селищна Рада), виключають можливість застосування Севастопольською міською радою пункту 12 Перехідних положень ЗК України, тобто можливість розпоряджатися землями державної власності без визначення межі населеного пункту м. Севастополя.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про те, що на час передачі відповідачу у власність спірної земельної ділянки Севастопольська міська Рада не була власником земельної ділянки № 13 68 по вул. Епроновській в м. Севастополі, в зв’язку з чим, посилання прокурора на порушення відповідачем ч. 1 ст. 118 ЗК України, ст. 9 ЗК України щодо не звернення відповідача до Севастопольської міської Ради для отримання права власності на земельну ділянку, суд визнає необґрунтованим та визнає дії відповідача в частині звернення до Севастопольської міської Державної адміністрації такими, що відповідають положенням ч. 1 ст. 118 ЗК України, якими передбачається звернення громадянина за приватизацією земельної ділянки до Севастопольської міської державної адміністрації, про що свідчить заява відповідача про передачу у власність земельної ділянки, яка знаходиться у складі технічної документації з землеустрою.

Також, враховуючи, що Севастопольська міська рада не була власником земельної ділянки, посилання прокурора на захист прав позивача у спосіб, передбачений ст. 387 ЦК України не підлягає застосуванню.

Крім того, заявлений прокурором спосіб захисту прав позивача у вигляді визнання недійсним державного акту ЯН № 076355, як правочину, на підставі ст. 203, 215 ЦК України, не може бути застосований, так як державний акт на право власності на землю не є правочином, а є лише документом, що підтверджує право власності громадянина на земельну ділянку, набуту в порядку приватизації на підставі Розпорядження Голови Севастопольської міської державної адміністрації № 1029-р від 06.04.2010 року.

Посилання прокурора на положення ст. 38 ЗК України є безпідставним, так як земельна ділянка, що передана у власність відповідача не відноситься до земель житлової та громадської забудови, а відноситься до земель рекреаційного призначення.

Доводи прокурора в частині обґрунтування позову тими обставинами, що відповідачем не були дотримані ст. 51, 118, ЗК України, ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»в частині не проведення землевпорядної експертизи, яка обов’язково повинна проводитись для земель рекреаційного призначення, а також при передачі у власність відповідача земельної ділянки не було отримано висновку комісії з питань, пов’язаних з погодженням документації із землеустрою, суд вважає необґрунтованими, так як на підтвердження цих доводів не було надано належних та допустимих доказів. При попередньому розгляду справи, а також при закінчені з’ясування обставин та перевірки їх доказами, судом була надана можливість учасникам процесу надати додаткові докази, проте сторона позивача про наявність додаткових доказів не заявляла.

Крім того, третьою особою Громадська організація "Дачне Товариство "Планета Плюс" надані для огляду та долучені до матеріалів справи:

- висновок Державної експертизи землевпорядної документації від 29.03.2010 року № 1464-1/10, проведеної в порядку абз. 4 ч. 8 ст. 118 ЗК України, відповідно до п. 11 якого, наданий Громадська організація "Дачне Товариство "Планета Плюс" проект землеустрою з відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної дачної забудови в районі Бухти Соляної по вул. Епроновська,13 відповідає вимогам діючого законодавства, нормативно-технічним документам. Положеннями ст. 51 ЗК України визначено віднесення до складу земель рекреаційного призначення земель для дачного будівництва, в зв’язку з чим суд приходить до висновку про відповідність державної експертизи землевпорядної документації земельному законодавству;

- висновок постійно діючої в м. Севастополі комісії з розгляду питань, пов’язаних з узгодженням документації по землеустрою за Протоколом № 10 від 24.03.2010 року, відповідно до якого узгоджено проект землеустрою з відведення земельної ділянки 13 га в районі б. Соляної в м. Севастополі.

За таких обставин, суд визнає необґрунтованими посилання прокурора на не проведення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації та неотримання висновку постійно діючої в м. Севастополі комісії з розгляду питань, пов’язаних з узгодженням документації по землеустрою.

За змістом частини п’ятої статті 361 Закону України «Про прокуратуру», прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Таким чином, прокурор може звертатися до суду з позовами про захист, зокрема інтересів держави, в яких обґрунтовує необхідність захисту, та самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави.

Інтереси держави закріплюються як нормами Основного Закону, так і нормами інших правових актів, Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основу перших покладено потребу в здійсненні загальнодержавних ( політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб’єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Звернення прокурора до суду з позовною заявою в інтересах органу місцевого самоврядування з питань, які не торкаються загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державному кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, є зверненням в інтересах цього органу, а не держави.

Таким чином, враховуючи, що в ході судового розгляду справи не надано належних доказів, які б підтвердили право власності Севастопольської міської Ради на земельну ділянку, надану у власність відповідачу; враховуючи правомірність дій відповідача при отриманні у власність земельної ділянки в порядку приватизації та не встановлення судом порушень прав позивача з боку відповідача; враховуючи непередбачені законодавством способи захисту прав, заявлені прокурором та позивачем, суд визнає позовні вимоги неправомірними та необґрунтованими, в зв’язку з чим вважає за необхідне відмовити в їх задоволенні.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, враховуючи, що Севастопольська міська Рада не звільнена від сплати судового збору на підставі п. 11 Декрету КМ України «Про державне мито»від 21.01.1993 № 7-93, так як позовні вимоги не стосуються підстав припинення права власності за ст. 140 ЗК України або за ст. 346 ЦК України, а також враховуючи, що Севастопольська міська Рада не звільнена від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи за ч. 4 ст. 81 ЦПК України, з Севастопольської міської Ради на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 680 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 79, 88, 208, 209, 213-215 ЦПК України, ст. ст., 16, 202, 203, 215, 331, 387 ЦК України, ст. ст. 9 п. к), 17,51, 52, 81, 83, ч. 4, 116, 118, 121, 122, 140, 173-176, п. 12 Перехідних положень ЗК України, ст.9 Закону України «Про державну землевпорядну експертизу» суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову - відмовити.

Стягнути з Севастопольської міської Ради на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 680 гривень.

Стягнути з Севастопольської міської Ради на користь ТУ Державної Судової Адміністрації в м. Севастополі витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 гривень.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення не набуло чинності

З оригіналом згідно:

Суддя Гагарінського районного

суду м. Севастополя                              /підпис/                              ОСОБА_2

Суддя Гагарінського районного

суду м. Севастополя                                                                      А.П. ОСОБА_2