14.07.2011 І інстанція

код суду 2702

справа № 2а-669/11

категорія __

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2011 року Гагарінський районний суд м. Севастополя в складі

Головуючого судді -          Майданік А.П.,

При секретарі - Гладнєвої Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни”, суд, -

В С Т А Н О В И В:

06.05.2010 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя, в якому просить суд поновити пропущений строк для звернення до суду, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну надбавку до пенсії як дитині війни у розмірі 20 % за період з травня 2008 року по грудень 2009 роки включно, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року вона є дитиною війни. Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни з 01 січня 2006 року до пенсії повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідач проти підстав заявленого позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що Законом України "Про соціальний захист дітей війни" не визначений механізм розрахунку підвищення пенсії, передбачений ст. 6 цього Закону, а саме зі змісту даної статті не вбачається яким саме органом, за рахунок яких коштів та джерел і в якому саме порядку здійснюється призначення та виплата пенсії. Також наполягав на застосуванні до вимог позивача ст.. 99 КАС України.

У судове засідання позивачка не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі.

Сторони до судового засідання не з’явилися, про часта місце розгляду справи повідомлені належним чином .

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до наданих доказів встановлено, що позивач має правовий статус «дитини війни», що підтверджується відповідним посвідченням.

Згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, дитині війни підлягає сплаті щомісячна соціальна пенсія в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Як вбачається з матеріалів справи позивачу така допомога не сплачувалася з тих підстав, що ст. ст. 77, 110 Законом України „Про державний бюджет України на 2006 рік” та ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” було призупинено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Згідно з п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»- Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Статтею 22 Конституції України визначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином посилання представника відповідачів на необґрунтованість позовних вимог з підстав зупинення дії ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок –20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»від 5 жовтня 2000 року № 2017-III, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня –48,10 грн., з 01 липня –48,20 грн., з 01 жовтня –49,80 грн.

Відповідно до ст. 96 Конституції України Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня.

Статтею 46 Бюджетного Кодексу України передбачено, якщо до початку бюджетного періоду не набрав чинності закон про Державний бюджет України, Кабінет Міністрів України має право здійснювати витрати Державного бюджету України, базуючись на показниках попереднього бюджетного періоду по доходах та видатках Державного бюджету України, тобто щомісячні видатки Державного бюджету України не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених законом про Державний бюджет України на попередній бюджетний період, крім випадків, передбачених ч.4 ст. 15 Кодексу.

Згідно з Законом України „Про державний бюджет України на 2009 рік” розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність складав у 551,00 гривень.

Судом встановлено, що за спірний період з травня 2008 року по грудень 2009 роки включно відповідачем нарахована та виплачена позивачу щомісячна державна допомога не у повному розмірі, що є порушенням вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»

Водночас, відповідно до ст. 99 КАС України (у редакції, що діяла на час звернення позивача до суду) для звернення до адміністративного суду за захистом прав і свобод та інтересів особи встановлюється річний строк.

Згідно зі ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Позивачем заявлена вимога про поновлення пропущеного строку, але поважність причини пропуску річного строку для звернення за захистом до суду позивачем не доведена, у зв’язку з чим суд задовольняє вимоги позову частково лише за період з травня по грудень 2009 року включно.

Згідно ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи, що було задоволено позовні вимоги позивача, відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати покладаються на державу.

Керуючись ст. ст. 2-154, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоплачене підвищення до державної пенсії, як дитині війни, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що обчисляється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно до статті 1 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати", за період з травня по грудень 2009 року включно з урахуванням здійснених виплат.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя виконати постанову суду негайно.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Судові витрати покласти на державу.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання її копії сторонами по справі шляхом подання апеляційної скарги до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Гагарінський районний суд м. Севастополя.

Суддя Гагарінського районного

суду м. Севастополь                                         /підпис/ ОСОБА_2

З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили.

Суддя Гагарінського районного

суду м. Севастополь                                                    А.П. ОСОБА_2