Справа № 2-280/11

У Х В А Л А

"17" жовтня 2012 р. Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Бондарьової Г.М.

при секретарі:Фадєєвої Т.Б.

за участі позивачки ОСОБА_1,її представника адвоката ОСОБА_2,відповідача ОСОБА_3його представника ОСОБА_4,відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Першотравенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3,ОСОБА_5,Виконавчого комітету Самарської сільської ради ,Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання заповіту недійним,

В С Т А Н О В И В:

10 січня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом,посилаючись на те,що 30 жовтня 2010 року померла її та відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 мати-Галів ОСОБА_6.

За життя мати мала квартиру № 91 в будинку № 6 міста Першотравенська Дніпропетровської області,яка належала їй на праві приватної власності.

У зв»язку з хворобою матері вона,позивачка, сумісно зі своєю донькою,здійснювали догляд за матір»ю.

З цієї причини мама звернулася до неї з проханням запросити до неї нотаріуса для того,щоб скласти заповіт.

21 лютого 2009 року приватним нотаріусом Першотравенського міського нотаріального округу ОСОБА_7 був складений заповіт який був зареєстрований за р.№ 633.

На протязі року після складення заповіту хвороба матері прогресувала і незабаром у мами виявилася катаракта обох очей,церебральний атеросклероз,симптоматична артеріальна гіпертензія,дисцикулярна енцелопатія 3 ступеня,лівосторонній геміпарез з грубим порушенням функцій нижніх кінцівок,цукровий діабет.

Висновком МСЕК від 19 березня 2010 року матері було встановлено першу групу інвалідності по загальному захворюванню безстроково.

Згідно висновку ЛКК від 03 березня 2010 року у мами почалися незворотні процеси нічної спутаності,частковим порушенням самообслуговування,грубо орієнтована,періодично неадекватна,психомоторне збудження,агресія.

Відповідач ,її брат ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_8,коли мама перебувала у такому стані,приїхали до неї,щоб провідати її.

ОСОБА_3 протягом 40 років проживає у місті Зугрес і тому не знає навіть назву сіл у Петропавлівському районі,звернулися до ОСОБА_9 Іванівни-рідної сестри його дружини ,яка мешкає у смт.Петропавлівка і знає багатьох посадових осіб,з проханням оформити заповіт їх матері на всіх них.

З цією метою 21 серпня 2010 року відповідач ОСОБА_3 за допомогою ОСОБА_9. звернулися до секретаря Самарської сілльскої оради Петропавлівського району ОСОБА_10,яка склала заповіт,який був зареєстрований за р.№113.Згідно вказаного заповіту все майно мама заповідає їй позивачці,та відповідачам у рівних частках кожному.Згідно змісту заповіту їх мама виявила сама бажання 21 серпня 2010 року,тобто у суботу о 10 годині 10 хвилин звернутися до Самарської сільської ОСОБА_11,мешканцем якої вона ніколи не була,не знала місця її знаходження,зробила заповіт.

Незважаючи на те,що мама не бачила обома очима,згідно змісту заповіту вона сама прочитала його вголос,особисто його підписала.Крім того,мама не пересувалася вільно,а пересувалася за допомогою інвалідного візка і тому не могла поїхати у село Самарське особисто.Заповіт був виготовлений у приміщенні Самарської сільської ради,а потім її брат ОСОБА_3 привіз його до матері додому,де вона підписала його,не маючи уяви та не бачачи очима,не усвідомлюючи те,що вона підписує.Фактично ОСОБА_3Й,ОСОБА_12,ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за попередньою домовленістю скоїли злочин,передбачений ст..364 та 366 КК України.

Як вбачається з історій хвороби матері в момент підпису заповіту вона знаходилася у хворобливому стані,не розуміла значення своїх дій,не бачила і не могла бачити зміст тексту заповіту.

Згідно вимог закону за бажанням спадкодавця його заповіт може бути засвідчений при свідках.

У випадках передбачених абзацем третім частини другої ст..1248 та 1252 ЦК України присутність не менш двох свідків при затвердженні заповіту є обов»язковим.

Відповідачі навмисно порушили вказані вимоги закону,не попередили її як фактичного опікуна матері,таємно від неї в іншому місці ,до якого їх матір не мала ніякого відношення і навіть не знала місцезнаходження села Самарське,без її вільного волевиявлення ,без свідків уклали цей правочин.

Позивачка вважає,що вказаний заповіт,як такий що складений з порушенням вимог до його форми та посвідченням є нікчемним.

За позовом зацікавленої особи суд визнає заповіт недійсним,якщо буде встановлено ,що волевиявлення спадкодавця не було вільним і не відповідало його волі.

При таких обставинах,які вона виклала у своєму позові,.волевиявлення матері не тільки не було вільним,але і не було зрозуміле їй у зв»язку з її хворобою,яка перешкоджала їй розуміти значення своїх дій,прочитати зміст заповіту.

З врахуванням викладеного позивачка просить суд рішенням суду визнати вказаний заповіт недійсним та анулювати реєстровий номер №113 від 21 серпня 2010 року який знаходиться у справах виконавчого комітету Самарської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.

За результатами розгляду справи направити прокурору Петропавлівського району матеріали для перевірки та вирішення питання про порушення кримінальної справи відносно осіб у навмисному порушенні закону.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги.

Відповідачі у справі ОСОБА_3 та ОСОБА_5Й позов не визнали,пояснивши суду,що ОСОБА_3 приїхав вгості до матері у м.Першотравенська .21 серпня 2010 року мати побажала скласти заповіт . ОСОБА_3 разом з його дружиною за бажанням матері повезли її на автомобілі марки «Жигулі»,помістивши її візок у багажник автомобіля до Самарської сільської ради для посвідчення заповіту,оскільки у місті Першотравенську державного нотаріуса немає,а приватний в цей день не працював,вони поїхали спершу до Миколаївської сільської ради,де у зв»язку з весіллям неможливо було посвідчити заповіт,тому вони поїхали до Самарської сільської ради,де мати надавши наявний у неї паспорт та ідентифікаційний код ,склала заповіт,який посвідчила секретар сільської ради,яка розмовляла з матір»ю перед його посвідченням і бачила її адекватний стан та її волю залишити заповіт на всіх трьох дітей.

Ніякої змови у них з посадовою особою сільської ради не було.

Мати незважаючи на хворобу була адекватна,все розуміла, нормально спілкувалася з ними та іншими людьми,в окулярах дивилася телевізор.

Відповідачі просять суд відмовити позивачці у задоволенні позову.

Представник відповідача у справі виконавчого комітету Самарської сільської ради,Петропавлівського району Дніпропетровської області в судове засідання не з»явився,відповідачем надано заяву про слухання справи у їх відсутність,секретар,яка посвідчила заповіт на даний час не працює в сільській раді.

Свідок у справі ОСОБА_13 суду пояснив,що він зять померлої ,йому відомо,що перший заповіт теща склала на дружину здраво,а за другий заповіт він нічого не знає,всі документи тещі дружини знаходилися у його дружини ,їх передала теща дружині для зберігання,дружина доглядала за тещею,він також допомогав,вони спілкувалися до самої смерті,теща його впізнавала завжди,розуміла,коли до неї зверталися і виконувала прохання.Інколи теща могла лаятися нецензурно ,щось розповідати,але його впізнавала завжди.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила,що вона була знайома з померлою,коли та захворіла за нею більше всіх доглядала дочка ОСОБА_14,вони наймали людей,щоб доглядали за матір»ю,але ті довго не затримувалися із-за грубощів ОСОБА_5.

Померла більше довіряла дочці та у дочки були її документи.

Вона,ОСОБА_11 також за проханням ОСОБА_1 доглядала за хворою,та з нею бесідувала на різні теми,вона все пам»ятала,вони з нею розмовляли про життя,померла пам»ятала навіть все як було в дитинстві,вона їй готовула їжу,питала що зварити,та відповідала зрозуміло.

Перший заповіт робився в її присутності,а за другий вона не знає нічого і не чула про нього від померлої нічого.

Вона бачили синці у бабушки на лиці,коли ОСОБА_1 вернулася з моря,вона запитувала ,та сказала,що впала.

Після першого разу виписки із лікарні вона була в світлій пам»яті,а коли другий раз положили в лікарню,бабушка була вже агресивна на цей час,син ОСОБА_15 її накрутить,а вона кричить на весь будинок.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила,що вона з 2006 року по 30 жовтня 2010 року працювала секретарем Самарської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Вона згідно своїх повноважень посвідчувала заповіти не тільки жителям Самарської сільської ради,а і іншим громадянам,які зверталися з таким проханням.

21 серпня 2010 року в суботу в сільській раді був робочий день у зв»язку з переносом святкового дня.До неї зателефонувала жінка з питанням чи вони працюють та чи можливо посвідчити заповіт,на що вона дала позитивну відповідь.

Згодом до сільської ради чоловік та жінка ввезли на візку жінку в роках,можна сказати бабушку,яка попрохала скласти заповіт.

Після того як бабушка надала паспорт,ідентифікаційний код вона склала заповіт,який бабушка особисто прочитала вголос та підписала.У неї,як секретаря сільської ради ніяких сумнівів у дієздатності бабушки не виникло,вона повідомила,що вона з Першотравенська та бажає скласти заповіт на всіх своїх трьох дітей.Вона помітила лише те,що у бабушки ліва рука майже не рухалася,та висіли окуляри,які їй допомогли надіти,коли вона читала заповіт та підписувала його.Також вона не помітила якихось синців чи інших явних ушкоджень на обличчі бабушки.При спілкуванні з бабушкою у неї не виникло сумнівів відносно її дієздатності.

Після пояснення сторін,свідків в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявляла клопотання про призначення у справі посмертної судово-психіатричної експертизи,яку вона згодна оплатити,на вирішення якої поставити питання:

1.страждала ОСОБА_12 психічною хворобою,якщо так,то якою?

2.Дозволяла хвороба,якою страждала ОСОБА_12 розуміти значення своїх дій та керувати ними?

3.Розуміла ОСОБА_12 значення своїх дій при складанні заповіту 21 серпня 2010 року?

Відповідачі у справі та їх представник вважали ,що необхідності в призначенні такої експертизи немає,оскільки ОСОБА_12 була адекватною на день складання заповіту ,та також бачила очима.

Ухвалою суду від 24 березня 2011 року у справі була призначена судово-психіатрична експертиза/посмертно/ ОСОБА_12,померлої 30 жовтня 2010 року у місті Першотравенську Дніпропетровської області на вирішення якої були поставлені питання:

1.          Чи страждала ОСОБА_12 яким-небудь психічним захворюванням чи іншим психічним розладом здоров»я на день складання нею заповіту 21 серпня 2010 року?

2.          Чи могла вона розуміти значення своїх дій і чи могла керувати ними на день складання заповіту на 21 серпня 2010 року?

Проведення експертизи було доручено Дніпропетровському обласному психоневрологічному диспансеру.

За клопотанням експерта від 17 травня 2011 року судом були зібрані та надані експерту додаткові документи,відомості та інші додаткові докази.

В судовому засіданні від 24 березня 2011 року свідок ОСОБА_11 суду показала,що вона була знайома з ОСОБА_12І,коли та захворіла.Більше всіх за нею доглядала дочка ОСОБА_14,яка наймала людей,щоб доглядали за матір»ю,але ніхто довго не затримувався із-за грубості ОСОБА_5.ОСОБА_12 більше довіряла дочці.Вона також за проханням ОСОБА_1 доглядала за ОСОБА_12,бесідувала з нею на різні теми,вона все пам»ятала,вони з нею розмовляли про життя,вона пам»ятала навіть все в дитинстві,вона їй готувала їжу,питала що приготувати,вона відповідала понятно.Перший заповіт складався у її присутності,про другий заповіт їй нічого невідомо і від ОСОБА_12 вона про нього не чула.Після першої виписки з лікарні ОСОБА_12 була в світлій пам»яті,коли другий раз клали в лікарню,вона була уже агресивна,син ОСОБА_15 її накрутить і вона кричить на весь будинок/а.с.69/

Допитаний у судовому засіданні 04.10.2011 року лікар ОСОБА_16 в своїх показах відмічав: «Перший раз,коли ОСОБА_12 звернулася за медичною допомогою вона лежала весь термін,в неї відмічалося психомоторне збудження,неправильна поведінка,галюциноз,вона була в деякій мірі дезорієнтована.Після інсульта була виписана зі стаціонару,вона пройшла повний курс лікування у стаціонарі,а коли проходила повторний курс відновлюючий,вона знаходилася у лікарні один день,а потім вночі було психомоторне збудження,крик,шум,неадекватна поведінка відносно співробітників і вони попередили родичів,щоб на ніч вони її забирали з відділення.На ніч її забирали,потім привозили,проводились капельниці і знову забирали.Вона порушувала лікарняний режим і не давала іншим лікуватися.Вдень вона вела себе спокійніше,а вночі її стан починався типу хронічного судинного психозу.Вночі вона кричала на все відділення,гукала сина,кричала якісь імена,їй виділась якась дитина. Вона була виписана,в стані не було суттєвих змін,нервово нестабільна.Він не може визначити її дієздатність,але вона прості елементарні дії розуміла,але не завжди виконувала,тобто,коли починались маніпуляції вона вроді і виконувала,але в той же час відносно санітарок появлялись моменти агресії,вона хватала їх за руки і била.Частіше він говорив з сином,з сином вона вела себе спокійніше.Медперсоналу з нею справлятися не вдавалось. На прості питання вона відповідала,в основному так-ні,по іменах вона всіх знала, враження таке,що вона просто реагувала на білий халат.Вона не завжди називала прізвище і не завжди орієнтувалася де вона знаходиться,не завжди знала пори року,час доби.Галюцінаторні явища були,їй часто виділась якась дитина в палаті.Вона пізнавала оточуючих,поведінка була неадекватною,але сина та дочку вона пізнавала завжди.Вела себе агресивно.Її прив»язували тільки коли вводили внутрівенні ін»екції,так як вона могла просто вирвати систему/а.с.70-71

Свідок ОСОБА_11 в своїх показах в судовому засіданні 04.10.2011 року відмітила ,що ОСОБА_12 їй не розповідала про свої фантазії. Не було такого,щоб вони сиділи з ОСОБА_12 вона з кимось третім розмовляла.Останнім часом вона погано реагувала,зразу ж після інсульта вона краще реагувала

А.с.71.

Свідок ОСОБА_12-невістка ОСОБА_12 в судовому засіданні 04.10.2011 року показала,що вона ніколи не бачила і не чула,щоб бабушка ОСОБА_12 погано говорила,ніяких відхилень вона в неї не бачила.До неї вона відносилась нормально.21.08.2010 року ОСОБА_12 ,мати її чоловіка- відповідача у справі ОСОБА_3,була нормальна,вона читала,дивилася телевізор,розповідала їм все,не кричала,не шуміла.

А.с.72,73.

За життя ОСОБА_12 під наглядом врача психіатра не знаходилась,за медичною допомогою не зверталася.

/а.с.58/

Згідно висновку амбулаторної/посмертної/ судово-психіатричної експертизи від 08 грудня 2011 року визначити психічний стан ОСОБА_12 на період складання та підписання нею заповіту 21 серпня 2010 року та вирішити експертні питання не представляється можливим,у зв»язку з малоінформативністю показів свідків і відсутністю відомостей про її психічний стан на період складання заповіту 21 серпня 2010 року.

/а.с.75-77/

Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи № 2300-12 від 31.08.2012 року рукописні записи «Заповит і мною прочитанный и подписанный особісто в голос»та підпис від імені ОСОБА_12 в графі «Підпис»заповіту ОСОБА_12 від 21.08.2010 року,який посвідчений секретарем Самарської сільської радли Петропавлівського району Дніпропетровської області ОСОБА_10 та зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 113 –виконані самою ОСОБА_12.

Підпис від імені ОСОБА_12 в графі «Розписка в одержанні нотаріально оформленого документа» номер нотаріальної дії «113»від 21.08.2010 року в журналі реєстрації нотаріальних дій виконкому Самарської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області-виконаний не ОСОБА_12,а іншою особою з наслідуванням її справжньому підпису.

А.с.______________

В судовому засіданні 17 жовтня 2012 року позивачка та її представник заявили клопотання про призначення повторної судово-психіатричної експертизи,посилаючись на те,що первинний висновок судово-психіатричної експертизи КЗ «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня»Дніпропетровської обласної ради був зроблений про неможливість проведення експертизи та відпости на поставлені питання у зв»язку з недостатнім об»ємом медичних документів.

Однак ,згідно історії хвороби,яку позивачка надала до матеріалів справи,у її матері,згідно висновку ЛКК від 03 березня 2010 року,почалися незворотні процеси нічної сплутаності,часткове,а потім і повне,порушення самообслуговування,грубо орієнтована,періодично неадекватна,психомоторне збудження,агресія.

В такому становищі її мама не могла їхати на далеку відстань у Петропалівський район щоб скласти заповіт.Про це свідчить запис в книзі реєстрації заповітів Самарської сільської ради Петропавлівського району.В книзі реєстрації заповітів підпис зроблена іншою особою,а не матір»ю.Це означає, на думку позивачки ,що заповіт був складений в Самарській сільській раді,а потім відповідач-брат ОСОБА_3 одвіз його матері додому,де продиктував текст підпису,а потім одвіз заповіт до сільської ради.Таким чином при складанні заповіту посадова особа ОСОБА_10 не перевіряла дієздатність її матері,не з»ясовувала її ставлення до заповіту і не встановлювала її справжнє волевиявлення.

Крім того,позивачка вважає,що в судовому засіданні було встановлено ,що її мама під час лікування в Першотравенській міській лікарні ,знаходячись в неврологічному віділлені,внаслідок захворювання органічне захворювання головного мозку,психо-органічний синдром з ознаками нічної сплутаності,кидалась на медичний персонал лікарні,проявляла агресію до будь-кого із сторонніх людей,які намагалися спілкуватися з нею.При такому становищі її мати могла виявити агресію і неадекватність і в сільській раді,про що знав брат-Галів В.Й. і тому не повіз матір до Самарської сільської ради.

При викладених нею обставинах позивачка вважає,що в момент підпису заповіту у себе вдома,під впливом її брата-Галів В.Й,.її мати взагалі не розуміла значення своїх дій і не могла керувати своїми діями.

Таким чином,враховуючи захворювання її матери,її психічний та неврологічний статус,позивачка вважає,що виникла необхідність у призначенні повторної судово- психіатричної експертизи,на вирішення якої позивачка просить поставити питання:

1.Чи страждала ОСОБА_12 яким- небудь психічним захворювання ,або іншим психічним розладом здоров»я в день складання заповіту 21.08.2010 року?

2.Чи могла ОСОБА_12 розуміти значення своїх дій і чи могла керувати ними в день складання заповіту 21.08.2010 року?

3.Чи могла ОСОБА_12 з урахуванням обставин і хвороби,у повній мірі,вільно та обізнано приймати рішення та реалізовувати їх своїми діями?

Позивачка згодна оплатити проведення повторної судово-психіатричної експертизи.

Повторну експертизу просить доручити Київському міському центру судово-психіатричних експертиз.

В розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи,історії хвороби ОСОБА_12 і її амбулаторні карти.

Відповідач у справі ОСОБА_3,його представник ОСОБА_4.О. та відповідач ОСОБА_5 вважають клопотання про призначення повторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_12 посмертно необґрунтованим,вважають таке клопотання затягуванням розгляду справи ,просять в його задоволенні відмовити.

Вислухавши пояснення сторін,свідків,дослідивши матеріали справи ,суд вважає за можливе задоволення клопотання позивачки,підтриманого її представником,оскільки для розгляду справи необхідні спеціальні знання для повного та всебічного її розгляду та виключення сумнівів в правильності первинної судово-психіатричної експертизи,на які посилається позивачка,доручивши проведення повторної судово-психіатричної експертизи Київському міському центру судово-психіатричної експертизи,на який наказом Міністерства охорони здоров»я України № 194 від 05 липня 1996 року покладено функцію проведення повторних,особливо складних та спірних експертиз з усіх територій України.

На підставі викладеного,керуючись ст..ст.143,144,145,147,150 ЦПК України суд,

Ухвалив:

Призначити по справі повторну судово-психіатричну експертизу/посмертно/ ОСОБА_12,померлої 30 жовтня 2010 року у місті Першотравенську Дніпропетровської області на вирішення якої поставити питання:

1.Чи страждала ОСОБА_12 яким-небудь психічним захворюванням чи іншим психічним розладом здоров»я на день складання заповіту 21 серпня 2010 року?

2.Чи могла ОСОБА_12 розуміти значення своїх дій та керувати ними на момент складання заповіту 21 серпня 2010 року?

3.Чи могла ОСОБА_12 з врахуванням визначених обставин та хвороби у повній мірі вільно та обізнано приймати рішення та реалізовувати їх своїми діями?

Проведення експертизи доручити Київському міському центру судово-психіатричної експертизи/вул.Фрунзе,буд.103-а м.Київ,03110/.

Експертів про кримінальну відповідальність за ст..ст.384,385 КК України попередити.

В розпорядження експертів надати дану цивільну справу,оригінали історій хвороби ОСОБА_12 та її медекспертну справу.

Справу зупинити до одержання результатів експертизи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині зупинення провадження у справі подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд протягом п»яти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи,яка її оскаржує,апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя:

ОСОБА_17