Справа № 2-976/11

                                                                                          Провадження № 2/104/48/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          26 липня 2012 року Білогірський районний суду Автономної Республіки Крим у складі:

          головуючого -                                                    судді Лущеко Л.Г.

при секретарі -                                                              Бубновій Н.В.

          позивача                                                                       ОСОБА_1,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Білогірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства дослідного господарства “Кримська Роза” про індексацію заробітної платі та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

          позивач просить суд стягнути на його користь з ДПДГ “Кримська Роза” суму індексації невиплаченої заробітної плати в сумі 16318 грн;

стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 100000 грн.

          Свої вимоги мотивує тим, що 25.04.2001 року він був звільнений з ДПДГ “Кримська Роза” з посади директора наказом Інституту ефіроолійних і лікарських рослин за ст. 41 п.2 КЗпП України. Білогірський районний суд своєю ухвалою від 28.10.2002 року скасував наказ Інституту, оскільки він відмовився від відновлення на посаді, був звільнений за власним бажанням. Також, з відповідача на його користь була стягнута сума середньої заробітної плати за вимушений прогул у розмірі 3000 грн.

          Рішенням Білогірського районного суду АР Крим від 24.10.2007 року з відповідача на його користь була стягнута заборгованість по заробітній платі в сумі 967 грн, компенсація за затримку розрахунку при звільненні –20746 грн.

          Згідно рішення Білогірського районного суду АР Крим від 16.01.2009 року, з відповідача на його користь була стягнута компенсація за затримку розрахунку при звільненні в сумі 3097 грн.

Стягнення за ст. 117 п.2 КЗпП України припинилися 15.09.2008 року, оскільки сума неоплаченої заробітної плати 967 грн була погашена 15.09.2008 року.

          Виконавчі листи були здані в ВДВС. ДПДГ “Кримська Роза” було на межі банкрутства. З квітня 2010 року відповідач активно ввів в роботу близько 2000 га землі. ВДВС і позивач неодноразово зверталися до директора підприємства з проханням виконати рішення суду і ці звернення ні до чого не привели. Як видно з рішень суду від 24.12.2007 року і від 16.01.2009 року індексація сум заборгованості по заробітній платі проведена по 01.11.2007 року. За станом на 01.09.2011 року заборгованість не погашена і тому необхідно провести індексацію суми заборгованості як вимагає цього п.6 ст. 95 КЗпП України.

          За десятирічний період винесення і не виконання судових рішень він зазнав приниження і образи, що зробили негативний вплив на його здоров'я. У 2004 році він був вимушений відвідати лікарняну установу.

          У судовому засіданні позивач позовні вимоги уточнив, просив суд стягнути з відповідача на його користь 276187,00 грн за затримку розрахунку по заробітній платі; за послуги адвоката в сумі 50000,00 грн; моральну шкоду в сумі 150000 грн; судові витрати за проведення експертизи у сумі 5884,80 грн (а.с. 15, 38).

          Відповідач –представник Державного підприємства Дослідного господарства “Кримська Роза” у судове засідання не з’явився жодного разу з невідомої суду причини, хоча сповіщений був належним чином, своєчасно (а.с. 9, 14, 44, 96).

          Суд, з урахуванням думки позивача, вважає за можливе слухати справу у відсутність представника відповідача за наявними матеріалами справи і постановити заочне рішення, оскільки це не суперечить вимогам ст.224 ЦПК України.

          Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе позов задовольнити частково. Як убачається з матеріалів справи, 28 жовтня 2002 року Білогірським районним судом АР Крим була затверджена мирова угода між ОСОБА_1 та Державним підприємством дослідного господарства “Кримська Роза”, де з відповідача на користь ОСОБА_1 була стягнута сума середньої заробітної плати за вимушений прогул у розмірі 3000 грн (а.с. 3).

          Згідно рішення Білогірського районного суду АР Крим від 24 грудня 2007 року, з Державного підприємства дослідного господарства “Кримська Роза” на користь ОСОБА_1 була стягнута заборгованість по заробітній платі в сумі 967 грн, компенсація за затримку розрахунку при звільненні –20746 грн (а.с. 4).

          Як убачається з копії рішення Білогірського районного суду від 16 січня 2009 року, з Державного підприємства дослідного господарства “Кримська Роза” на користь ОСОБА_1 була стягнута компенсація за затримку розрахунку при звільненні в сумі 3097 грн (а.с. 5).

          Відповідно до вимог ст. 95 КЗпП України, мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

          Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб.

          Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини 1 ст. 1 ЗУ “Про оплату праці”, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

          Згідно ст. 34 ЗУ “Про оплату праці”, компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати, провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

          Як убачається з матеріалів справи, ДПДГ “Кримська Роза” своєчасно не виплатило ОСОБА_2 заробітну плату та остаточний розрахунок при звільненні, чим порушило умови оплати, передбачені с. 116 КЗпП України.

          Згідно зі ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

          Також, це не суперечить вимогам ст. 117 КЗпП України, де передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

          Згідно висновку судової економічної експертизи № 649 від 25.06.2012 року, загальна сума заборгованості по заробітній платі та середньому заробітку за весь час затримки з 25.04.2001 року по 31.12.2011 року остаточного розрахунку ДПДГ “Кримська Роза” перед ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнтів підвищення мінімальної заробітної плати та з урахуванням інфляції (компенсації), за вирахуванням обов’язкових платежів і внесків станом на 31.12.2011 року склала 166598, 49 грн (сто шістдесят шість тисяч п’ятсот дев’яносто вісім грн 49 коп) (а.с. 83-94).

          Як убачається зі ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди робітнику провадиться у тому випадку, якщо порушення його законних прав привели до моральних страждань, втраті нормальних життєвих зв’язків та потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

          Позивачу була спричинена моральна шкода, яка виразилась в тому, що за десятирічний період винесення і не виконання судових рішень він зазнав приниження і образи, що робить негативний вплив на його здоров'я, вимушений був неодноразово звертатися до суду (а.с. 106).

          З урахуванням обставин справи, а також принципів справедливості та розумності, на думку суду заявлені вимоги щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 150000,00 грн є завищеними, а тому оцінює їх в 5000,00 грн.

          Що стосується вимог про стягнення з відповідача судових витрат за послуги адвоката в сумі 50000,00 грн, у суда виникає сумнів, оскільки в квитанції є виправлення (а.с. 50), а розмір цієї допомоги не відповідає принципам розумності, тому з ДПДГ “Кримська Роза” на користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати за правову допомогу в сумі 500,00 грн.

          Також, слід стягнути з ДПДГ “Кримська Роза” на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати за проведення судової економічної експертизи у сумі 5884,80 грн (а.с. 57, 99).

          Відповідно до вимог ст. 88 ч.3 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, тому з ДПДГ “Кримська Роза” слід стягнути судовий збір у дохід держави у розмірі по матеріальним вимогам у сумі 1665,98 грн (одна тисяча шістсот шістдесят п”ять грн 98 коп); по моральним вимогам у сумі 214,60 грн (двісті чотирнадцять грн 60 коп).

          Керуючись ст.ст. 1, 34 ЗУ “Про оплату праці”, ст.ст. 95, 116-117, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212-215, 224-228, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

          позов задовольнити частково.

          Стягнути з Державного підприємства дослідного господарства “Кримська Роза” на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки за період з 25.04.2001 року по 31.12.2001 року остаточного розрахунку з урахуванням коефіцієнтів підвищення мінімальної заробітної плати та з урахуванням інфляції (компенсації), за вирахуванням обов’язкових платежів і внесків станом на 31.12.2011 року у розмірі 166598,49 грн (сто шістдесят шість тисяч п’ятсот дев’яносто вісім грн 49 коп), моральну шкоду у сумі 5000,00 грн (п’ять тисяч грн 00 коп).

          Стягнути з Державного підприємства дослідного господарства “Кримська Роза” на користь ОСОБА_1 судові витрати за проведення експертизи у сумі 5884,80 грн (п’ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири грн 80 коп), за надану правову допомогу у сумі 500,00 грн (п’ятсот грн 00 коп).

          В решті вимог відмовити.

          Стягнути з Державного підприємства дослідного господарства “Кримська Роза” на користь держави судовий збір по матеріальним вимогам у сумі 1665,98 грн (одна тисяча шістсот шістдесят п”ять грн 98 коп); по моральним вимогам у сумі 214,60 грн (двісті чотирнадцять грн 60 коп).

          Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення заробітної плати в межах місячного платежу.

          Відповідачем заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

          Позивачем на рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня одержання його копії в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Білогірській районний суд АР Крим.

          У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

          Головуючий