Справа № 1-117 за 2011 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          1 квітня 2011 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Рябота В.І.,

при секретарі Риндя Л.А.,

з участю прокурора Сухонос А.В.,

                    адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, навчається в Прилуцькому професійному ліцеї, не одруженого, раніше не судимого,

за ст. 185 ч., ч. 2, 3 КК України;

В С Т А Н О В И В :

16 грудня 2009 року близько 19 год. ОСОБА_2, з метою викрадення чужого майна прибув до господарства, розташованого в с. Сухополова вул. Шевченка 2, де через вікно проник до сараю, звідки таємно викрав двох кролиць, вартістю 400 грн., завдавши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду і місця злочину зник.

          1 січня 2011 року ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в будинку № 13 по вул. Шевченка с. Сухополова, шляхом вільного доступу таємно викрав банківську картку «Приватбанку», з рахунку якої в подальшому зняв 500 грн., і з місця злочину зник, завдавши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду.

          В судовому засіданні ОСОБА_2 винним себе визнав повністю, підтвердивши вищевикладені обставини, та щіро розкаявся у вчиненому.

          Законний представник неповнолітнього підсудного, його мати ОСОБА_5, пояснила суду, що вона проживає разом з сином, оскільки шлюб з батьком дитини розірвано. Про факт крадіжки їй повідомив сусід, потерпілий ОСОБА_3, і вона спочатку не повірила, що її син міг вчинити крадіжку. На даний час її син навчається в ліцеї і після цих подій став більш зібраним, оскільки зрозумів що він накоїв. Він щіро розкаюється у вчиненому, кардинально змінив свою поведінку, став краще навчатися, завжди допомагає їй по господарству. З потерпілими син розрахувався сам, оскільки крім навчання він пішов працювати.

          Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив факт крадіжки належного йому майна та повідомив, що на даний час підсудний з ним розрахувався повністю, претензій до нього він не має, а тому просить суворо підсудного не карати, аналогічні пояснення надав суду і потерпілий ОСОБА_4.

          Представник органу опіки та піклування повідомив суду, що їм відомо про неповну сім’ю, проте ніяких нарікань на поведінку підсудного до них не надходило. Підсудний завжди позитивно характеризувався, а тому вона вважає, що це його помилка і він знайде в собі сили щоб виправитися, а тому вона просить суворо не карати підсудного.

          Оцінюючи наведене в сукупності суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_2 по епізоду викрадення кролиць за ст. 185 ч. 3 КК України як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна з проникненням у приміщення, та по епізоду викрадення банківської картки за ст. 185 ч. 2 КК України як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, кваліфіковані правильно, а його вина у вчиненому - доведена, як зізнанням підсудного, так і матеріалами справи, зокрема:

- протоколом огляду місця події від 3 січня 2011 року згідно якого було оглянуто металеву будку від вантажного автомобіля, яку потерпілий ОСОБА_3 використовував як сарай, і в якій знаходилися клітки з кролями ( а.с. 4-5 );

- довідкою ТОВ «Прилуцький ринок 1»про вартість тушки кроля ( а.с 7 );

- протоколом огляду місця події, будинку потерпілого ОСОБА_4 ( а.с. 24 );

- характеристикою підсудного з місця навчання від 24 січня 2011 року, де він характеризується з позитивного боку ( а.с.53);

- характеристикою підсудного з місця проживання від 11 лютого 2011 року, де він також характеризується з позитивного боку ( а.с.53).

          Вирішуючи питання про призначення покарання суд враховує, що підсудний розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, відшкодував завдані збитки, позитивно характеризується, то суд вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції його від суспільства, з призначенням покарання в межах санкції інкримінованого йому закону, ОСОБА_4 зі звільненням від відбуття покарання і наданням іспитового строку.

           На підставі ст. 104 КК України, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

          ОСОБА_2 визнати винним за ст. 185 ч., ч 2, 3 КК України і призначити покарання:

- за ст. 185 ч. 2 КК України - у вигляді 2 років позбавлення волі;

- за ст. 185 ч. 3 КК України –у вигляді 3 років позбавлення волі.

          Відповідно до вимог ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_2 до відбуття три роки позбавлення волі.

          Відповідно до вимог ст., ст. 75, 76, 104 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття призначеного покарання з випробуванням і наданням іспитового строку терміном на один рік, зобов’язавши періодично з’являтися в органи кримінально-виконавчої системи на реєстрацію та повідомляти зазначені органи про зміну місця проживання та роботи та навчання.

          Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу, залишити попереднім - підписку про невиїзд.

          Речові докази по справі ( а.с. 16 ) –знищіти.

          На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 днів через Прилуцький міськрайонний суд.

                    Суддя: