Справа № 2-2816/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2012 рокуКрасногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді                                Дубіжанської Т.О.

при секретарі                                          Сорокіної А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2011 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів заборгованість за договором № 804944/ФЛ від 07.04.2008 року в розмірі 34 170 грн. 39 коп., а також судовий збір в розмірі 341 грн. 70 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 грн. В обґрунтуванні своїх вимог позивач вказав на те, що 07 квітня 2008 року між ВАТ «Комерційний банк «Надра»(якого правонаступником є ПАТ КБ «Надра») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 34 170 грн. 39 коп., згідно якого він надав відповідачу кредит на споживчі цілі у національній валюті України на загальну суму 19 400 грн. із розрахунку 2,7% на місяць строком з 07.04.2008 року по 06.04.2011 року. За договором поруки від 07.04.2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зобов’язалися відповідати перед позивачем як солідарні боржники. Відповідач порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість, таким чином, станом на 31.12.2010 року виникла заборгованість в розмірі 34 170 грн. 39 коп. Тому ПАТ КБ «Надра», яке є правонаступником всіх прав та зобов’язань ВАТ КБ «Надра»вимушений звернутися до суду для стягнення вказаної вище суми заборгованості.

У судове засідання представник позивача не з’явився, але в позовній заяві від 01.07.2011 року позивач просив розглянути справу без його участі, проти заочного розгляду не заперечував.

Відповідачі у судове засідання не з’явилися, були належним чином повідомлені, причин неявки не повідомили. Але від відповідача ОСОБА_1 надійшла до суду заява, в якій він позовні вимоги визнав частково, просив застосувати строки позовної давності, та розглядати справу за його відсутності.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 1054 ЦК України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов’язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

У відповідності до ст. 554 ЦК України - у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

У судовому засіданні встановлено, що 07 квітня 2008 року між ВАТ «Комерційний банк «Надра»та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 804944/ФЛ (а.с.6-8), згідно якого банк надав відповідачу кредит на споживчі цілі у національній валюті України на загальну суму 19 400 грн. із розрахунку 2,7% на місяць строком з 07.04.2008 року по 06.04.2011 року. Крім цього, 07 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 804944/ФЛ-П відповідно до якого поручитель взяв на себе зобов’язання відповідати перед кредитором по зобов’язаннях ОСОБА_1 за кредитним договором № 804944/ФЛ від 07.04.2008 року (а.с.9-10).

Відповідно до п.2.3.1, 2.3.2 Кредитного договору ОСОБА_1 зобов’язався повертати кредит та сплачувати нараховані відсотки щомісячно, до 15 числа поточного місяця, при цьому щомісячний платіж повинен складати суму не меншу, ніж зазначена п. 2.3.1 Кредитного договору. Відповідно до п.3.2.3 Кредитного договору позивач має право вимагати від відповідачки дострокового виконання зобов’язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором, якщо відповідачка не внесла черговий платіж у термін, визначений п.2.3.2 Кредитного договору.

ОСОБА_1 в добровільному порядку кошти не повернув, чим порушив прийняті на себе договірні зобов’язання. Станом на 31 грудня 2010 року розмір заборгованості позичальника по поверненню кредитних коштів за Кредитним договором становить 34 170 грн. 39 коп., в тому числі: заборгованість по тілу кредиту в розмірі 16 879 грн. 63 коп., несплачені відсотки в розмірі 12 950 грн. 62 коп., несплачену пеню за прострочення строків виконання зобов’язань в розмірі 3 980 грн. 14 коп., штраф в розмірі 360 грн. (а.с.11).

Згідно зі ст. 549 ЦК України, передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов’язання (п.3 ч.1 ст.611 ЦК).

Відповідно до вимог ст. 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність (тобто строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу) встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача за невиконання зобов’язання по кредитному договору пені у розмірі 3 980 грн. 14 коп. нарахованої за період з 20.05.2008 року по 30.12.2010 року. Позов подано до суду 15.07.2011 року. В своїй заяві відповідач просив застосувати строки позовної давності.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. У разі визнання судом поважними причин пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (частина 5 статті 267 ЦК України).

Тому, що стосується позовних вимог про стягнення несплаченої пені за прострочення строків виконання зобов’язань за кредитом, то вони підлягають частковому задоволенню в межах річного строку з 18.07.2010 року по 30.12.2010 року у сумі 1 364 грн. 98 коп.

Відповідно до п. 4.2 Кредитного договору від 07.04.2008 року передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, а саме: у разі прострочення позичальником строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного у п.п.2.3.2 Кредитного договору, більш ніж на два дні, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 30,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Оскільки позивачем не надано розрахунку щодо нарахування штрафу та за який період він нарахований, суд не може визначити перебіг позовної давності щодо цих вимог, та не має можливості перевірити правільність нарахування даної штрафної санкції, а тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу задоволенню не підлягають.

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»є правонаступником всіх прав та зобов’язань Відкритого акціонерного товариства «КБ «Надра» (а.с.22-23). Таким чином необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача суму боргу в розмірі 31 195 грн. 23 коп., у тому числі сума основного боргу за кредитом 16 879 грн. 63 коп., несплачені відсотки в розмірі 12 950 грн. 62 коп., несплачену пеню за прострочення строків виконання зобов’язань в розмірі 1 364 грн. 98 коп.

Що стосується соліданого стягнення суми заборгованості з другого відповідача –поручителя ОСОБА_2, то вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно п. п. 2.1, 2.2, 2.3 договору поруки № 804944/ФЛ-П від 07.04.2008 року укладеному між ВАТ комерцвійний банк «Надра»та ОСОБА_2 кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання зобов’язання, що витікає із кредитного договору при умові, якщо є установлений кредитним договором строк виконання позичальником зобов’язання в цілому чи в будь-якій його чатині не будуть виконані, а також при умові обов’язкового направлення поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов’язання позичальника в цілому або в тій чи іншій його частині. Поручитель зобов’язаний виконати взяті на себе зобов’язання по цьому договору, не пізніше 3-х днів з моменту отримання повідомлення від Кредитора про невиконання позичальником зобов’язань і необхідності їх виконання поручителем. У повідомленні повинно бути визначено розмір невиконаних позичальником зобов’язань, а також розрахунок суми штрафних санкцій, в разі їх наявності, що необхідно сплатити.

Відповідно до п. 2.4 того самого договору –повідомлення, що направляється кредитором поручителю, повинно бути здійснено у письмовій формі і буде вважатись поданим належним чином, якщо воно надіслано рекомендованим чи цінним листом (за адресою, що вказана у договорі) чи надано особисто поручителю.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач - поручитель ОСОБА_2 повідомлення з вимогою виконати зобов’язання позичальника в цілому або в тій чи іншій його частині, надісланого рекомендованим чи цінним листом (за адресою, що вказана у договорі) не отримував, особисто повідомлення про наявність заборгованості по кредитному договору з визначеним розміром невиконаних позичальником зобов’язань, а також розрахунок суми штрафних санкцій також не отримував.

Оскільки позивачем не надано доказів отримання відповідачем ОСОБА_2 повідомлень про виконання зобов’язань за позичальника, то суд вважає пред’явлення вимог до нього є безпідставним.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір в сумі 311 грн. 95 коп. та витрати на інформаційно-технічне обслуговування у сумі 120 грн., а всього в сумі 431 грн. 95 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 257, 258, 261, 267, 526, 549, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 57-61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором –задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»заборгованість по тілу кредиту в розмірі 16 879 грн. 63 коп., несплачені відсотки в розмірі 12 950 грн. 62 коп., несплачену пеню за прострочення строків виконання зобов’язань в розмірі 3 980 грн. 14 коп., штраф в розмірі 360 грн., а всього 34 170 грн. 39 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»судові витрати у розмірі по 230 грн. 85 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя                                                                        Т.О. Дубіжанська