07.02.2012

Справа № 2-1324/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(повний текс 07 лютого 2012 року)

02 лютого 2012 р.                                          смт. Леніне

          Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим у складі

                                                            головуючого судді Кондрак Н.Й.

при секретарі Красненчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Садово-виноградарського товариства «Нептун»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Ленінської районної державної адміністрації, треті особи: відділ Держкомзему в Ленінському районі АРК, ОСОБА_4 про визнання недійсним державного акту про право приватної власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_5 товариство «Нептун»звернулося до Ленінського районного суду АР Крим з позовом до відповідачів як спадкоємців, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_6, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку № 137, розташовану за адресою АР Крим, Ленінський район, Мисівська сільська рада, СВТ «Нептун» площею 0,0600га серія ЯА № 669218, виданий 21 жовтня 2005 року Ленінською районною державною адміністрацією на імя ОСОБА_6, мотивуючи свої вимоги тим, що померлому ОСОБА_6 в порушення встановленого законом порядку було видано даний державний акт, зокрема, без вилучення його у СВТ «Нептун»та без його згоди, що порушує його права як землекористувача. За клопотанням представника позивача в якості співвідповідача ухвалою суду було притягнуто Ленінську районну державну адміністрацію.

Представники позивача в судовому засіданні на задоволенні позову наполягають в повному обсязі з наведених в позові підстав. Вважають, що державний акт померлому був виданий в порушення вимог діючого земельного законодавства без вилучення у СВТ «Нептун» як землекористувача, без його згоди та погодження меж земельної ділянки. Оскільки згоди на передачу у приватну власність Кручік.О.В. СВТ «Нептун»не надавало, про наявність даного державного акту стало відомо тільки влітку 2011 року при розгляді Ленінським районним судом справи за позовом ОСОБА_2 до СВТ «Нептун», ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення правління СВТ «Нептун». Крім того, СВТ «Нептун»по даний час сплачує земельний податок в тому числі і за дану земельну ділянку.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не зявились, направили свого представника.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав в повному обсязі. В подальшому в судове засідання не зявився, направив свого представника.

Представник відповідачів в судовому засіданні позов не визнала в повному обсязі. Вважає, що померлий був землекористувачем, внаслідок чого не вимагалося погодження передачі земельної ділянки йому у власність з СВТ «Нептун». Жодного порушення земельного законодавства допущено не було і вимоги і неправомірними.

Представник Ленінської районної державної адміністрації АР Крим у судове засідання не з’явився, був викликаний належним чином, надав суду свої заперечення, з яких вбачається що Ленінська районна державна адміністрація позовні вимоги позивачів з мотивів, зазначених в позові, не визнає в повному обсязі, але вважає, що державний акт має бути визнаний недійсним з тих підстав, що в ньому зазначено, що земельна ділянка передана на підставі розпорядження Ленінської РДА № 100 від 03.02.2005 року, хоча земельна ділянка передавалася на підставі розпорядження від 03.02.2004 року. Справу просить розглянути у відсутності представника.

Представник третьої особи - відділу Держкомзему у Ленінському районі АР Крим у судове засідання не з’явився, справу просять розглянути у відсутності представника на підставі документів, які є в матеріалах справи. Надав письмові пояснення, згідно яких вважають позовні вимоги необґрунтованими, оскільки у відповідності до ч. 6 ст. 118 ЗКУ передбачено згоду землекористувача у випадку вилучення земельної ділянки, що знаходиться у користуванні інших осіб. Спірна земельна ділянка знаходилася в користуванні громадянина, а не іншої особи. Ст. 35 ЗК України передбачає відсутність необхідності згоди інших членів садового товариства на приватизацію земельної ділянки членом товариства. Статут СВТ «Нептун»містить норму про те, що громадяни мають право на приватизацію земельної ділянки, що свідчить про те, що товариство заздалегідь дає свою згоду на приватизацію. Крім того, на момент приватизації відповідні органи не вимагали надання документів, які б підтверджували згоду садових товариств на вилучення земельної ділянки.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні просить позов задовольнити та пояснила, що вона спільно проживала з померлим та не повідомляла СВТ «Нептун», в тому числі і після смерті ОСОБА_6, про наявність спірного державного акту. Також пояснила, що вона сплачувала та сплачує в даний час земельний податок за спірну земельну ділянку.

Вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. За ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких між сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, виникає спір.

Як встановлено судом, СВТ «Нептун»згідно державного акту на право постійного користування землею ІІ-КМ № 001186 04 липня 1995 року (а.с. 6-9) надана земельна ділянка площею 35,09 гектарів для садово-виноградарського товариства. Таким чином, СВТ «Нептун»є землекористувачем. . Рішенням Конституційного суду України від 22.09.2005 року визнано неконституційними положення ЗКУ 2001 року, що зобов’язували переоформити право постійного користування, набуте на підставі ЗКУ, що діяв раніше. Підстави припинення права користування земельною ділянкою встановлені ст.. 141 ЗКУ та їх перелік є вичерпним.

У відповідності до ч. 5 ст. 116 ЗКУ надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом

21 жовтня 2005 року ОСОБА_6 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку № 137 площею 0,0600 га для ведення садівництва, розташовану за адресою АР Крим, Ленінський район, Мисівська сільська рада, СВТ «Нептун», серії ЯА № 669218 (а.с. 10). Держакт видано на підставі технічної документації по землеустрою (а.с. 55-60). З зазначених в даному державному акті та технічній документації відомостей вбачається, що земельна ділянка № 137 розміщена на землях СВТ «Нептун»і дана обставина учасниками процесу не оспорювалась. Таким чином, СВТ «Нептун» є належним позивачем.

Даний державний акт, згідно зазначених в ньому відомостей, видано на підставі розпорядження Ленінської РДА № 100 від 03.02.2005 року. В той же час, як вбачається з заперечень Ленінської РДА та наявного в технічній документації та наданого на запит суду розпорядження, розпорядження про передачу земельної ділянки ОСОБА_6 приймалося 03.02.2004 року. При цьому земельна ділянка надавалася для ведення індивідуального садівництва (а.с. 25). Відповідно, державний акт видано при відсутності відповідного рішення місцевого органу виконавчої влади, яке було підставою для його видачі згідно відомостей в даному державному акті, про що зазначає також Ленінська РДА в своїх запереченнях на позов.

Як вбачається з копії спадкової справи (а.с. 31-52), ОСОБА_6 помер 28 квітня 2009 року, відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 є спадкоємцями першої черги за законом, що прийняли спадщину, подавши у встановлений законом строк відповідні заяви в держнотконтору. Як вбачається з рішення Ленінського районного суду АР Крим від 03.12.2009 року третя особа ОСОБА_4 є спадкоємицею 4 черги (а.с. 12) та спільно проживала з померлим на час його смерті більше 5 років.

Частина 1 статті 116 ЗК України встановлює, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Реалізація такого права гарантується процедурою встановленою статтею 118 ЗК України про порядок вирішення органом місцевого самоврядування питання щодо розгляду заяв громадян на приватизацію, надання дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки. Згідно з правилами частин 6, 7 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходження земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. На підставі ст. 121 Земельного Кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара.

Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

В матеріалах справи міститься технічна документація, яка була надана відділом земельних ресурсів Ленінської РДА, у якій відсутні документи, які б свідчили про те, що користувач земельної ділянки СВТ «Нептун»надавав згоду на вилучення з його земель земельної ділянки № 137, оскільки згідно ст. 149 ЗК України вилучення земельних ділянок проводиться виключно зі згоди землекористувача.

Як вбачається з акту встановлення меж земельної ділянки в натурі (а.с. 59) від 10 червня 2005 року, в порушення ст. 198 ЗКУ межі земельної ділянки не було узгоджено з суміжним землекористувачем –СВТ «Нептун». При цьому в якості суміжного землекористувача зазначено Мисівську сільську раду.

Доводи третьої особи про законодавчо встановлене право члена кооперативу не узгоджувати з іншими членами кооперативу питання передачі йому у власність земельної ділянки суд не приймає, оскільки узгодження з членами кооперативу та узгодження з кооперативом як суміжним землекористувачем на користувачем земельної ділянки, яка передається у власність члену кооперативу, не є тотожними поняттями. Суд також вважає, що право ОСОБА_6 на користування земельною ділянкою виникло внаслідок членства в кооперативі, який є безпосереднім землекористувачем.

Суд вважає, що доводи представників позивача про те, що їм стало відомо про порушення їх права влітку 2011 року під час розгляду Ленінським районним судом справи за позовом ОСОБА_2 до СВТ «Нептун», ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення правління СВТ «Нептун»(а.с. 11) доведені доказами, оскільки третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що вона не сповіщала кооператив про наявність даного державного акту, доводи представника відповідачів ОСОБА_8 про те, що кооперативу було відомо про отримання державного акту, оскільки він надавав необхідні довідки, не доведені доказами, а наявна в технічній документації довідка СВТ «Нептун»свідчить тільки про те, що кооператив посвідчив членство в ньому померлого ОСОБА_6 та відсутність заборгованості по членським внескам, і не свідчить про те, що СВТ «Нептун»було відомо про отримання ним державного акту. Крім того, межі земельної ділянки, що свідчило б про обізнаність кооперативу щодо видачі державного акту, також не узгоджувались з СВТ «Нептун», більш того, він не був зазначений в якості суміжного землекористувача. Відповідно, суд вважає, що строк позовної давності не пропущено. Крім того, що згідно вимог п. 4 ч.1 ст. 268 ЦК України, що діяли на момент пред’явлення позову, на дані правовідносини позовна давність не поширюється.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 3, 16, 268 ЦК України, ст. 116, 118, 121, 125, 149, 198 ЗК України, ст.ст. 3, 7, 10,11, 88,179,208,209, 212-215,218 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку № 137, розташовану за адресою АР Крим, Ленінський район, Мисівська сільська рада, СВТ «Нептун» площею 0,0600га серія ЯА № 669218, виданий 21 жовтня 2005 року Ленінською районною державною адміністрацією на імя ОСОБА_6.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Ленінської районної державної адміністрації судові витрати судовий збір 94 (дев’яносто чотири) грн. 10 коп. в рівних частках по 23 (двадцять три) грн. 53 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Ленінський районний суд АРК шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Кондрак Н.Й.