Справа № 2-1105/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          "06" березня 2012 р. року Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

          Головуючого, судді –Кутанова Г. М.,

          при секретарі –Хавхун С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Джанкой цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоді

встановив:

          Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

У судовому засіданні представник позивачів підтримав позовні вимоги у повному обсязі та пояснив, що 03.08.2010р. відбулося ДТП, винуватцем якого є відповідач, що підтверджується постановою Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 14.10.2011р. Внаслідок ДТП позивачі отримали травми та на наступний час є інвалідами.

Просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 100000грн. та моральну шкоду у сумі 100000 грн., а також на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у сумі 100000грн. та моральну шкоду у сумі 100000грн.

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав частково. Визнає моральну шкоду у сумі 50000грн. кожному. Визнає матеріальну шкоду на користь ОСОБА_1 у сумі 30000грн. та матеріальну шкоду на користь ОСОБА_2 у сумі 30000грн.

Вислухавши доводи представника позивачів,представника відповідача, перевіривши матеріали справи, перевіривши матеріали кримінальної справи №1-428/11 по обвинуваченню ОСОБА_3 по ч.2 ст.286 УК України, вивчивши матеріали справи і давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Приходячи до такого висновку, суд виходить з наступного.

У суді встановлені таки факти та відповідні їм правовідносини.

03.08.2010р. відбулося ДТП, винуватцем якого є відповідач, що підтверджується постановою Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 14.10.2011р. по кримінальної справі № 1-428/11р.

Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, ..., що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортнім засобом, механізмом, іншим об’єктом , використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В суді встановлено, що відповідач є власником автомобіля, він керував автомобілем при ДТП.

Відповідно до наданих до суду вимог-заявок Джанкойської ЦРЛ, товарних чеків, медичних карток стаціонарного хворого та інших документів, що знаходяться у матеріалах цієї справи та кримінальної справи № 1-428/11 та яки були перевірені у судовому засіданні, матеріальна шкода складається с наступного.

У ОСОБА_1 : вимоги-заявки № 541,№ 557Джанкойської ЦРЛ у сумі 1287грн., залізничні квітки у сумі 215грн., доставка хворого -1100грн., апарати Ілізарова на суму 18528грн. ремонт мотоцикла на суму 37998грн, лікування та харчування у м. Лазова та у м. Харків у сумі 6678,90 грн., а усього 65807грн.

У ОСОБА_2: вимоги-заявки № 323,№ 326,№ 537 Джанкойської ЦРЛ у сумі 1584грн., товарні чеки на суму 2071грн.залізничні квітки на суму 215 грн., а усього 3870грн.

Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Суд вважає, що представником позивачів повністю підтверджені вимоги ч.2 ст.23 ЦК України окремо на кожного позивача.

Встановлено, що відповідач у момент ДТП ухилився від надання допомоги позивачам, до наступного часу не вибачився перед ними, матеріальної допомоги не надав. В наслідок ДТП позивачі сталі інвалідами другої групи, не мають можливості самостійно передвіщатися, що дійсно створює фізичну біль та страждання, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом, у душевних стражданнях.

При таких обставинах, відповідно до ч.4 ст.23 ЦК України, суд вважає що позовні вимоги відносно моральної шкоди підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вимоги, передбачені ст..1195 ЦК України у судовому засіданні заявлені не були.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,212,214,215,218 ЦПК України, ст.ст.23, 1187 ЦК України, суд

вирішив:

          Позов задовольнити частково.

Стягнути с ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 65807грн. та моральну шкоду у сумі 100000грн., а усього 165807грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у сумі 3870грн та моральну шкоду у сумі 100000грн., а усього 103870грн.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АРК через Джанкойський міськрайонний суд відповідно до вимог ст. 294 ЦПК України.

Рішення надруковане суддею в нарадчій кімнаті.

Суддя

ОСОБА_4