УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2007 р. м.Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області
в складі суддів: Собіни І.М., Оніпко О.В., Ковалевича С.П.
розглянувши в попередньому засіданні справу за касаційною скаргою Львівської державної залізниці на рішення Івано-Франківського міського суду від 29 березня 2005 року та на ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 30 серпня 2005 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської державної залізниці, Івано-Франківської дистанції колії цивільних споруд про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
встановила:
У вересні 2001 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Львівської державної залізниці, Івано-Франківської дистанції колії цивільних споруд про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Позовні вимоги мотивувала тим, що проживає у тому ж будинку, де відповідачу належить кімната. Позивачка неодноразово зверталась до відповідача із клопотанням про необхідність перекриття даху будинку та заміни водостічних труб і жолобів, проте, відповідач на її звернення не реагував і вона змушена була за власні кошти провести капітальний ремонт даху частини будинку. Просила стягнути з відповідача кошти за ремонт у розмірі 4515 грн. та 5000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 29 березня 2005 року позов задоволено частково. Стягнуто з Львівської державної залізниці на користь ОСОБА_1 4048 грн. 60 коп. матеріальної шкоди та 1000 грн. моральної шкоди.
Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 30 серпня 2005 року апеляційну скаргу Львівської державної залізниці відхилено, а рішення суду першої інстанції залишено без зміни.
У касаційній скарзі Львівська державна залізниця просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду від 29 березня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 30 серпня 2005 року і направити справу на новий розгляд. Вважає, що судом першої та апеляційної інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, не в повному об'ємі були досліджені докази та матеріали справи.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.2 ст.324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення.
Справа № 33-Ц-484 Категорія: 36
Головуючий у 1 інст. Островський Л.Є. Суддя-доповідач Оніпко О.В.
Згідно ст.335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до положень ст.337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що судові рішення суду першої та апеляційної інстанції ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» від 22 лютого 2007 року, ст.ст.333, 335-336, 338, 343, 344 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області,
ухвалила:
Касаційну скаргу Львівської державної залізниці відхилити. Рішення Івано-Франківського міського суду від 29 березня 2005 року та ухвала апеляційного суду Івано-франківської області від 30 серпня 2005 року залишити без зміни. Ухвала оскарженню не підлягає.