УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2007 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області на підставі Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення розгляду цивільних справ" від 22.02.2007 року у складі:
Медяного В.М., Матківської М.В., Оніщука В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - виконавчий комітет Житомирської міської ради, про вселення та виселення відповідача без надання іншого житла, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 8 липня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 6 вересня 2005 року;
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2001 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3, третя особа - виконавчий комітет Житомирської міської ради, про вселення та виселення відповідача без надання іншого житла, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що наймачем спірної квартири АДРЕСА_1 на підставі ордеру від 22.07.1983 року був ОСОБА_5(бувший чоловік та батько). Крім нього, право на це жиле приміщення мали і позивачі, як члени сім"ї наймача. В період їх тимчасової відсутності в квартирі, за позовом ОСОБА_5 рішенням Корольовського районного суду від 16.06.1998 р. їх визнано втратившими право користування цією квартирою. На підставі вказаного рішення ОСОБА_5 одноособово приватизував квартиру, одержав свідоцтво про право власності, а згодом продав квартиру ОСОБА_6, а ОСОБА_6, в свою чергу; продала квартиру ОСОБА_3 та ОСОБА_7. Однак рішенням Корольовського районного суду від 30.10.2000 року визнано недійсними свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, видане на ім'я ОСОБА_5, а також укладений ним договір купівлі-продажу вказаної квартири з ОСОБА_6,а також договір купівлі-продажу квартири, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, ОСОБА_7, а дану квартиру повернуто в державний житловий фонд міськвиконкому.
Рішенням Корольовського районного суду від 25 травня 2001 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 21.11.2001 року, позов задоволено та вселено ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з неповнолітніми дітьми ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в квартиру АДРЕСА_1, а також виселено з цієї квартири ОСОБА_3 без надання іншого жилого приміщення.
Справа № 33ц-628кс/07 головуючий першої інстанції Драч Ю.І.
Категорія 30 Доповідач Медяний В.М.
2
У березні 2005 року ОСОБА_4 звернулася до суду в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_10,ОСОБА_11, ОСОБА_12 із заявами про перегляд рішення суду від 25.05.2001 року в зв'язку з нововиявленими обставинами і про поновлення пропущеного строку подачі заяви про перегляд рішення.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 8.07.2005 p., залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 6.09.2005 року, відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_4 про поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення суду від 25.05.2001 року в зв'язку з нововиявленими обставинами і про поновлення пропущеного строку подачі заяви про перегляд рішення.
В касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати вищевказані ухвали суду першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а справу передати на новий розгляд суду першої інстанції.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.
Відмовляючи у прийнятті заяви ОСОБА_4 про поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення суду від 25.05.2001 року в зв'язку з нововиявленими обставинами і про поновлення пропущеного строку подачі заяви про перегляд рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заявниця ОСОБА_4 і інші особи в інтересах яких вона звернулася до суду, участі у справі не приймали, а тому ними не може бути подана до суду вказана заява.
Суд першої інстанції правильно відмовив в прийнятті заяви ОСОБА_4, а апеляційний суд обґрунтовано погодився з висновком місцевого суду, вірно дійшов висновку про необхідність відхилення апеляційної скарги ОСОБА_4 та залишення ухвалу суду першої інстанції без змін.
Посилання ОСОБА_4 в доводах касаційної скарги на рішення Конституційного Суду України є безпідставним, оскільки ОСОБА_4 не надала суду належних доказів на підтвердження наявності у неї законних прав та інтересів, які були порушені.
Зазначені ухвали постановлено з додержанням вимог закону, а тому підстави для їх скасування відсутні. Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не впливають на правильність постановлених цими судами ухвал.
Відповідно до ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також відсутні, передбаченні частиною першою ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Наведені у касаційній скарзі доводи, висновок судів не спростовують.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області; -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Ухвалу Корольовського районного суду Житомирської області від 8 липня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 6 вересня 2005 року -залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.