Справа № 316/70/12
Провадження № 2/0316/35/2012
ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 травня 2012 року Турійський районний суд
Волинської області
в складі: головуючого судді Воробей І.В.
при секретарі Ганюк З.Ю.
з участю: прокурора Трофімука О.В.
особи, в інтересах якої подана заява ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
представника третьої особи, яка не заявляє
самостійних вимог щодо предмета спору,
на стороні відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Турійськ Волинської області цивільну справу за позовом прокурора Турійського району Волинської області в інтересах ОСОБА_1 до Турійської центральної районної лікарні Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Рожищенському районі Волинської області, про визнання недійсними актів форми НПВ, встановлення факту настання нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом, зобов’язання скласти і видати акт форми Н-1, поставити нещасний випадок на облік як такий, що пов’язаний з виробництвом,-
в с т а н о в и в:
Прокурор Турійського району Волинської області звернувся в суд з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Турійської центральної районної лікарні Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Рожищенському районі Волинської області, про визнання недійсними актів форми НПВ, встановлення факту настання нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом, зобов’язання видати акт форми Н-1, посилаючись на те, що 31 травня 2011 року приблизно о 10 годині старша медична сестра пологово-гінекологічного відділення Турійської центральної районної лікарні Волинської області ОСОБА_1 під час виходу з його маніпуляційного кабінету зачепилася ступнею лівої ноги за край лінолеумного покриття підлоги коридору і внаслідок цього впала та отримала травму у вигляді перелому шийки лівого стегна, однак за результатами первинного і повторного розслідувань цього нещасного випадку комісії, які їх проводили, прийшли до висновку, що він не пов’язаний з виробництвом й настав через незадовільний стан здоров’я потерпілої, зумовлений наявністю у неї в’ялого парезу лівої нижньої кінцівки з порушенням її функцій внаслідок перенесеного в дитинстві поліомієліту, та невиконання ОСОБА_1 посадових обов’язків, яке виявилося у проведенні нею в робочий час маніпуляції, що не було передбачено її посадовою інструкцією, тобто не під час виконання потерпілою трудових обов’язків і не на її робочому місці. Оскільки вищевказаний нещасний випадок стався після прибуття ОСОБА_1 до Турійської центральної районної лікарні Волинської області і в період перебування протягом робочого часу на її території потерпілої, яка попри наявність у неї наслідків перенесеного в дитинстві поліомієліту згідно запису у медичній книжці була визнана придатною до виконання на період з 15 грудня 2010 року до 14 червня 2011 року посадових обов’язків старшої медичної сестри пологово-гінекологічного відділення зазначеного закладу охорони здоров’я, до яких належить і передбачений п.2.24 її посадової інструкції обов’язок надавати в разі потреби невідкладну допомогу хворим, через невідповідність технічного стану підлоги цього відділення вимогам ч.1 ст.6, ч.1 ст.13 Закону України “Про охорону праці”, п.4.4 Санітарних правил влаштування, обладнання та експлуатації лікарень, пологових будинків та інших лікувальних стаціонарів СанПіН 5179-90, затверджених Головним державним санітарним лікарем СРСР 29 червня 1990 року, п.4.3.5 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року № 1410/10009, і згідно з п.14 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, визнається пов’язаним з виробництвом, то просив визнати недійсними акти комісії Турійської центральної районної лікарні Волинської області з розслідування нещасного випадку форми НПВ від 14 червня 2011 року № 1 і від 06 липня 2011 року № 2, встановити факт настання 31 травня 2011 року в Турійській центральній районній лікарні Волинської області пов’язаного з виробництвом нещасного випадку зі старшою медичною сестрою її пологово-гінекологічного відділення ОСОБА_1, а також - зобов’язати адміністрацію Турійської центральної районної лікарні Волинської області видати їй акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, форми Н-1.
В судовому засіданні прокурор Трофімук О.В. уточнив позовні вимоги прокурора Турійського району Волинської області, підтримав позов, ствердив наведені у ньому факти і просив суд визнати недійсними акти комісії Турійської центральної районної лікарні Волинської області з розслідування нещасного випадку форми НПВ від 14 червня 2011 року № 1 і від 06 липня 2011 року № 2, встановити факт настання 31 травня 2011 року в Турійській центральній районній лікарні Волинської області пов’язаного з виробництвом нещасного випадку зі старшою медичною сестрою її пологово-гінекологічного відділення ОСОБА_1, а також - зобов’язати адміністрацію Турійської центральної районної лікарні Волинської області скласти та видати їй акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, форми Н-1, який стався 31 травня 2011 року в Турійській центральній районній лікарні Волинської області зі старшою медичною сестрою її пологово-гінекологічного відділення ОСОБА_1, і поставити його на облік як такий, що пов’язаний з виробництвом.
Особа, в інтересах якої подана заява, ОСОБА_1 заявлені в даному судовому засіданні прокурором Трофімуком О.В. позовні вимоги підтримала повністю та пояснила, що 31 травня 2011 року вона після прибуття до Турійської центральної районної лікарні і протягом свого робочого часу на прохання її головної медичної сестри ОСОБА_4, що скаржилася на напад ниркової кольки, прийшла разом з нею до маніпуляційного кабінету пологово-гінекологічного відділення зазначеного закладу охорони здоров’я, старшою медичною сестрою якого вона на той час була, і за допомогою належних ОСОБА_4 шприца і медичного препарату “Но-шпа” зробила останній ін’єкцію, оскільки чергова медична сестра вищевказаного відділення, котра могла виконати цю маніпуляцію, перебувала у відпустці, а адміністрацією лікарні питання про її заміну вирішене ще не було. Разом з тим, ствердила, що розтягнутий край лінолеумного покриття підлоги коридору пологово-гінекологічного відділення Турійської центральної районної лікарні біля входу до його маніпуляційного кабінету не прилягав до неї щільно, не був прибитий до підлоги чи підведений під її плінтус. Також пояснила, що в зв’язку з цим, коли вона, зачиняючи двері даного кабінету, вийшла з нього в коридор, праву ногу поставила на підлогу безпосередньо за його дверми, а ліву – змістила назад для опори, то задня частина підошви взутого на неї шльопанця опинилася під лінолеумним покриттям, а п’ята її лівої ступні – на ньому. Крім цього, зазначила, що після того, як вона повернулася спиною до зачинених нею дверей маніпуляційного кабінету, щоб йти далі по коридору, то і її ліва ступня, і взутий на неї шльопанець опинилися під лінолеумним покриттям й через це вона впала на підлогу та отримала перелом шийки лівого стегна. При цьому ствердила, що наслідки перенесеного нею у дев’ятирічному віці у легкій формі поліомієліту ніколи не були підставою її звернень за медичною допомогою, тимчасової непрацездатності або нарікань щодо якості та оперативності виконання нею трудових обов’язків з боку адміністрації Турійської центральної районної лікарні за всі 48 років її роботи у ній, а також – не спричиняли її падінь та не обмежували інтенсивність її руху, в зв’язку з чим не могли слугувати причиною нещасного випадку, що стався з нею. Вважає, що настання зазначеного нещасного випадку не спричинене і невиконанням нею власних посадових обов’язків, оскільки вона є медичною сестрою стаціонару вищої категорії, а тому має право проводити маніпуляції і згідно з посадовою інструкцією старшої медичної сестри пологово-гінекологічного відділення Турійської центральної районної лікарні була зобов’язана надати хворій на напад ниркової кольки ОСОБА_4 невідкладну допомогу, зробивши їй відповідну ін’єкцію.
В судовому засіданні представник відповідача - Турійської центральної районної лікарні Волинської області - ОСОБА_2 позов не визнав і суду пояснив, що, хоча нещасний випадок стався з ОСОБА_1 після її прибуття до Турійської центральної районної лікарні Волинської області та в період перебування протягом робочого часу на її території потерпілої, однак він не пов’язаний з виробництвом й настав через незадовільний стан здоров’я ОСОБА_1, зумовлений наявністю у неї в’ялого парезу лівої нижньої кінцівки з порушенням її функцій внаслідок перенесеного в дитинстві поліомієліту, та невиконання ОСОБА_1 посадових обов’язків, яке виявилося у проведенні нею в робочий час маніпуляції, що не було передбачено її посадовою інструкцією, оскільки стан здоров’я ОСОБА_4 не був загрозливий для життя і остання не перебувала на лікуванні в зазначеному закладі охорони здоров’я, тобто не під час виконання потерпілою трудових обов’язків та не на визначеному п.2.32 посадової інструкції старшої медичної сестри пологово-гінекологічного відділення Турійської центральної районної лікарні робочому або іншому, пов’язаному з виконанням роботи, місці. В зв’язку з цим просив суд відмовити прокурору Турійського району Волинської області в позові за його безпідставністю.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Рожищенському районі Волинської області – ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав і з підстав, наведених у поясненні представника відповідача - Турійської центральної районної лікарні Волинської області - ОСОБА_2, також просив відмовити прокурору Турійського району Волинської області в позові за його безпідставністю.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, свідків, дослідивши матеріали справи та речові докази, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Так, з акта розслідування нещасного випадку, що стався 31 травня 2011 року о 10.30 год. в Турійській центральній районній лікарні Волинської області, від 14 червня 2011 року форми Н-5 вбачається, що комісія, яка його проводила, встановила, що 31 травня 2011 року старша медична сестра пологово-гінекологічного відділення Турійської центральної районної лікарні Волинської області ОСОБА_1, перебуваючи на робочому місці згідно з табелем використання робочого часу на травень 2011 року, на прохання її головної медичної сестри ОСОБА_4, що скаржилася на напад ниркової кольки, приблизно о 10.00 год. прийшла разом з нею до маніпуляційного кабінету пологово-гінекологічного відділення зазначеного закладу охорони здоров’я і там зробила останній ін’єкцію, після чого, вийшовши з даного кабінету, почала зачиняти його двері на ключ і, зі слів потерпілої, намагаючись зробити лівою ногою крок назад, зачепилася нею за лінолеум та впала, отримавши при цьому перелом шийки лівого стегна (а.с.26-27).
Як видно з цього ж акта, комісія, яка проводила розслідування нещасного випадку, що стався 31 травня 2011 року о 10.30 год. в Турійській центральній районній лікарні Волинської області, керуючись п.17 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, прийшла до висновку, що він не пов’язаний з виробництвом й настав через незадовільний стан здоров’я потерпілої, зумовлений наявністю у неї в’ялого парезу лівої нижньої кінцівки з порушенням її функцій внаслідок перенесеного в дитинстві поліомієліту, та невиконання ОСОБА_1 посадових обов’язків, яке виявилося у проведенні нею в робочий час не на своєму робочому місці маніпуляції, що не було передбачено її посадовою інструкцією (а.с.26-27).
За наслідками розслідування нещасного випадку, що стався 31 травня 2011 року о 10.30 год. в Турійській центральній районній лікарні Волинської області, комісія, яка його проводила, склала акт про нещасний випадок на підприємстві, не пов’язаний з виробництвом, форми НПВ від 14 червня 2011 року № 1, у п.10 якого зазначила, що порушення вимог законодавства про охорону праці допустила старша медична сестра пологово-гінекологічного відділення Турійської центральної районної лікарні Волинської області ОСОБА_1 (а.с.24-25).
Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 як особи, котрі входили до складу комісії з розслідування нещасного випадку, що стався 31 травня 2011 року о 10.30 год. в Турійській центральній районній лікарні Волинської області, у судовому засіданні ствердили викладені у вищевказаних актах обставини.
З припису головного державного інспектора управління Держгірпромнагляду у Волинській області ОСОБА_10 від 29 червня 2011 року № 1 за формою Н-9 вбачається, що нещасний випадок зі старшою медичною сестрою гінекологічного відділення ОСОБА_1 стався 31 травня 2011 року о 10.30 год. на території Турійської центральної районної лікарні Волинської області в робочий час, коли вона, виходячи з маніпуляційного кабінету гінекологічного відділення, зачепилася за незакріплений лінолеум, внаслідок чого отримала перелом шийки лівого стегна, і його причиною є незадовільний технічний стан підлоги в приміщенні гінекологічного відділення, краї лінолеумного покриття якої не підведені під плінтус та не закріплені, а порушеннями вимог законодавства про охорону праці, що призвели до нещасного випадку, є порушення вимог п.4.4 Санітарних правил влаштування, обладнання та експлуатації лікарень, пологових будинків та інших лікувальних стаціонарів СанПіН 5179-90, затверджених Головним державним санітарним лікарем СРСР 29 червня 1990 року, п.4.3.5 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року № 1410/10009, в зв’язку з чим він прийшов до висновку, що даний нещасний випадок пов’язаний з виконанням трудових обов’язків, і запропонував головному лікарю Турійської центральної районної лікарні Волинської області ОСОБА_11 на підставі ст.ст.22, 39 Закону України “Про охорону праці” провести його повторне розслідування, визнати останній пов’язаним з виробництвом та скласти акт за формою Н-1 (а.с.18).
Постановою головного державного інспектора управління Держгірпромнагляду у Волинській області ОСОБА_10 від 29 червня 2011 року № 46/8-37 голову комісії з розслідування нещасного випадку, що стався 31 травня 2011 року о 10.30 год. в Турійській центральній районній лікарні Волинської області, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.41 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 85.00 грн. за те, що він не забезпечив його об’єктивне розлідування й тим самим порушив вимоги п.108 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 (а.с.20).
Викладені у зазначених вище приписі та постанові обставини свідок ОСОБА_10 ствердив і в судовому засіданні.
Попри це, з акта повторного розслідування нещасного випадку, що стався 31 травня 2011 року о 10.30 год. в Турійській центральній районній лікарні Волинської області, від 06 липня 2011 року форми Н-5 вбачається, що комісія, яка його проводила, за обставин, викладених у акті первинного розслідування цього нещасного випадку від 14 червня 2011 року форми Н-5, керуючись п.17 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, прийшла до висновку, що він не пов’язаний з виробництвом й настав через незадовільний стан здоров’я потерпілої, зумовлений наявністю у неї в’ялого парезу лівої нижньої кінцівки з порушенням її функцій внаслідок перенесеного в дитинстві поліомієліту, та невиконання ОСОБА_1 посадових обов’язків, яке виявилося у проведенні нею в робочий час не на своєму робочому місці маніпуляції, що не було передбачено її посадовою інструкцією (а.с.15-16).
Не погоджуючись зі змістом вищевказаного акта, член комісії з розслідування нещасного випадку, що стався 31 травня 2011 року о 10.30 год. в Турійській центральній районній лікарні Волинської області, - головний страховий експерт з охорони праці управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Волинській області ОСОБА_12 письмово виклав і додав до нього свою окрему думку, яка зводиться до того, що цей нещасний випадок пов’язаний з виробництвом і за наслідками його розслідування повинен бути складений акт форми Н-1 на підставі п.14 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 (а.с.17).
Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні підтвердив зазначені ним у доданій до акта повторного розслідування нещасного випадку, що стався 31 травня 2011 року о 10.30 год. в Турійській центральній районній лікарні Волинської області, від 06 липня 2011 року форми Н-5 окремій думці обставини.
За наслідками повторного розслідування нещасного випадку, що стався 31 травня 2011 року о 10.30 год. в Турійській центральній районній лікарні Волинської області, комісія, яка його проводила, склала акт про нещасний випадок на підприємстві, не пов’язаний з виробництвом, форми НПВ від 06 липня 2011 року № 2, у п.10 якого зазначила, що порушення вимог законодавства про охорону праці допустила старша медична сестра пологово-гінекологічного відділення Турійської центральної районної лікарні Волинської області ОСОБА_1 (а.с.13-14).
Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 як особи, котрі входили до складу комісії з повторного розслідування нещасного випадку, що стався 31 травня 2011 року о 10.30 год. в Турійській центральній районній лікарні Волинської області, у судовому засіданні ствердили викладені у вищевказаних актах обставини.
Відповідно до п.38 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, посадова особа органу Держнаглядохоронпраці має право у разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт форми Н-5, акт форми Н-1 (або форми НПВ) чи незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, із змістом акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), надходження скарги або незгоди з висновками розслідування про обставини та причини нещасного випадку чи приховання нещасного випадку видавати обов’язкові для виконання роботодавцем приписи за формою Н-9 згідно з додатком 8 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), визнання чи невизнання нещасного випадку пов’язаним з виробництвом і складення акта форми Н-1 (або форми НПВ). Рішення посадової особи органу Держнаглядохоронпраці може бути оскаржено у судовому порядку.
Згідно з п.39 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, роботодавець зобов’язаний у п’ятиденний строк після одержання припису за формою Н-9 видати наказ про виконання запропонованих у приписі заходів, а також притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавства про охорону праці. Про виконання цих заходів роботодавець повідомляє письмово орган Держнаглядохоронпраці, посадова особа якого видала припис, в установлений ним строк.
З припису головного державного інспектора управління Держгірпромнагляду у Волинській області ОСОБА_10 від 09 серпня 2011 року № 46/8-66 вбачається, що його припис від 29 червня 2011 року № 1 за формою Н-9 в частині взяття на облік та пов’язання з виробництвом нещасного випадку зі старшою медичною сестрою гінекологічного відділення ОСОБА_1 головним лікарем Турійської центральної районної лікарні Волинської області ОСОБА_11 всупереч п.п.38, 39 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, не виконано, в зв’язку з чим він повторно запропонував йому виконати викладені у ньому вимоги (а.с.9).
Постановою головного державного інспектора управління Держгірпромнагляду по Волинській області ОСОБА_10 від 09 серпня 2011 року № 46/8-40 головного лікаря Турійської центральної районної лікарні Волинської області ОСОБА_11 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-4 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 136.00 грн., за те що він не виконав вимоги припису від 29 червня 2011 року № 1 за формою Н-9 (а.с.12).
Згідно з ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Турійського районного суду Волинської області від 29 серпня 2011 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_11 до головного державного інспектора управління Держгірпромнагляду по Волинській області ОСОБА_10 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в той самий день набрала законної сили, встановлено, що останній, встановивши факт вчинення ОСОБА_11 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-4 КУпАП, не звернув уваги на те, що той своїми діями намагався забезпечити виконання його припису, а тому ступінь бездіяльності ОСОБА_11, яка не призвела до бажаного наслідку, є малозначною, в зв’язку з чим даний адміністративний позов задоволено частково і оскаржувану постанову лише змінено зі звільненням ОСОБА_11 від адміністративної відповідальності в силу малозначності правопорушення та оголошенням йому усного зауваження на підставі ст.22 КУпАП (а.с.160-162).
Та обставина, що старша медична сестра пологово-гінекологічного відділення Турійської центральної районної лікарні Волинської області ОСОБА_1 станом на 31 травня 2011 року мала вищу кваліфікаційну категорію медичної сестри стаціонару, загальний стаж роботи 48 років та стаж роботи за фахом 41 рік, стверджується її посадовою інструкцією, затвердженою головним лікарем Турійської центральної районної лікарні Волинської області ОСОБА_11 05 січня 2009 року (а.с.6-8).
Згідно з п.1.3 цієї посадової інструкції, старша медична сестра пологово-гінекологічного відділення Турійської центральної районної лікарні Волинської області у своїй роботі керується чинним законодавством України про охорону здоров’я, Кодексом законів про працю України та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я, організацію дільничної допомоги населенню (а.с.6-8).
Пунктами 2.18, 2.24, 7.1 посадової інструкції старшої медичної сестри пологово-гінекологічного відділення Турійської центральної районної лікарні Волинської області передбачено, що вона зобов’язана у своїй роботі додержуватись принципів медичної етики, в разі потреби надавати хворим невідкладну допомогу і підпорядковується як завідувачу відділенням, так і головній медичній сестрі закладу (а.с.6-8).
Та обставина, що станом на 31 травня 2011 року ОСОБА_4 обіймала посаду головної медичної сестри Турійської центральної районної лікарні Волинської області, визнана особами, які беруть участь у справі, й у відповідності до ч.1 ст.61 ЦПК України не підлягає доказуванню.
Факт звернення 31 травня 2011 року приблизно о 10.00 год. головної медичної сестри Турійської центральної районної лікарні Волинської області ОСОБА_4 під час її робочого часу згідно з табелем його використання на травень 2011 року у зв’язку з наявністю у неї нападу ниркової кольки за медичною допомогою до ОСОБА_1 стверджується актами про нещасний випадок на підприємстві, не пов’язаний з виробництвом, форми НПВ від 14 червня 2011 року № 1 і від 06 липня 2011 року № 2, а також показаннями свідка ОСОБА_4 (а.с.13-14, 24-25).
Згідно з п.п.“а”, “б”, “г” ч.1, ч.2 ст.78 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”, всі медичні та фармацевтичні працівники зобов’язані сприяти охороні та зміцненню здоров’я людей, запобіганню та лікуванню захворювань, надавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу, безоплатно надавати першу невідкладну медичну допомогу громадянам у разі нещасного випадку та в інших екстремальних ситуаціях, дотримувати вимог професійної етики, нести також інші обов’язки, передбачені законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”, медичною допомогою є діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами, а пацієнтом – фізична особа, яка звернулася за медичною допомогою та/або якій надається така допомога.
Разом з тим, особи, які беруть участь у справі, визнали й ту обставину, що 31 травня 2011 року приблизно о 10.00 год. чергова медична сестра пологово-гінекологічного відділення Турійської центральної районної лікарні Волинської області, до трудових обов’язків котрої належить виконання маніпуляцій, перебувала у відпустці, і тому вона у відповідності до ч.1 ст.61 ЦПК України не підлягає доказуванню.
Крім цього, в судовому засіданні особа, в інтересах якої подана заява, ОСОБА_1 ствердила, що вона до того, як ОСОБА_4 звернулася до неї за медичною допомогою на сходовій клітці Турійської центральної районної лікарні, прямувала до її адміністрації з метою вирішення останньою питання про заміну відсутньої чергової медичної сестри пологово-гінекологічного відділення і після надання ОСОБА_4 такої допомоги продовжила рух в тому ж напрямку, однак за вказаних у наданому нею суду поясненні обставин впала та отримала травму.
Пунктами 2.1, 2.15, 2.28 посадової інструкції старшої медичної сестри пологово-гінекологічного відділення Турійської центральної районної лікарні Волинської області передбачено, що вона зобов’язана організовувати роботу середнього та молодшого медичного персоналу, складати графіки відпусток працівників на рік, з’ясовувати їх з завідувачем відділення та головою профспілкового комітету, передавати на затвердження керівнику закладу, складати графіки роботи медичного персоналу відділення та забезпечувати їх виконання (а.с.6-8).
Таким чином, оскільки надання ОСОБА_1 своєчасної і кваліфікованої медичної допомоги ОСОБА_4, яка звернулася за останньою саме до неї у зв’язку з нападом ниркової кольки, сприяння охороні здоров’я ОСОБА_4 та лікуванню наявного у тієї захворювання, дотримання в такий спосіб медичної етики і субординації, організація роботи середнього і молодшого медичного персоналу, в тому числі і чергової медичної сестри пологово-гінекологічного відділення Турійської центральної районної лікарні, згідно зі складеними графіками їх відпусток та роботи й забезпечення виконання цих графіків входило до визначених п.п.“а”, “б”, “г” ч.1, ч.2 ст.78 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” професійних обов’язків ОСОБА_1 як медичного працівника, загалом, та, відповідно, до передбачених п.п.2.1, 2.15, 2.18, 2.24, 2.28 посадової інструкції останньої її трудових обов’язків як старшої медичної сестри, зокрема, і пересування ОСОБА_1 по коридору пологово-гінекологічного відділення Турійської центральної районної лікарні здійснювалося 31 травня 2011 року з метою їх виконання, то нещасний випадок, який трапився з ОСОБА_1 в ході такого пересування, стався з нею під час виконання трудових обов’язків у період її перебування на території Турійської центральної районної лікарні, пов’язаного з виконанням роботи, протягом робочого часу, а тому він є пов’язаним з виробництвом на підставі ч.1 п.14 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112.
Крім цього, та обставина, що нещасний випадок з ОСОБА_1 настав під час виконання нею трудових обов’язків, стверджується і актами його розслідування форми Н-5 від 14 червня 2011 року та від 06 липня 2011 року, з яких вбачається, що комісія, яка проводила розслідування, прийшла до висновку, що він не пов’язаний з виробництвом на підставі п.17 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, котрий визначає умови, за яких визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися внаслідок раптового погіршення стану здоров’я працівника саме під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків (а.с.15-16, 26-27).
Натомість, викладений у актах розслідування нещасного випадку з ОСОБА_1 форми Н-5 від 14 червня 2011 року та від 06 липня 2011 року висновок комісії, яка його проводила, про настання останнього саме через раптове погіршення стану здоров’я потерпілої спростовується витягом з постанови ЛКК при Турійській центральній районній поліклініці Волинської області від 09 червня 2011 року, витягом з медичної карти амбулаторного хворого від 09 червня 2011 року, лікарським консультативним висновком від 09 грудня 1992 року, з яких вбачається, що після захворювання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на поліомієліт в 1953 році його наслідки у вигляді в’ялого парезу лівої нижньої кінцівки з порушенням її функцій було діагностовано ще 09 грудня 1992 року, однак їх наявність, як видно з особової медичної книжки серії АВ № 739352, не перешкоджала її допуску до роботи, в тому числі і до виконання ОСОБА_1 обов’язків медичного працівника та старшої медичної сестри пологово-гінекологічного відділення Турійської центральної районної лікарні на період з 15 грудня 2010 року до 14 червня 2011 року і не свідчила про незадовільний стан її здоров’я (а.с.28-31).
Крім цього, свідки ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_15, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 в судовому засіданні ствердили, що наявність у ОСОБА_1 наслідків перенесеного в дитинстві поліомієліту у вигляді в’ялого парезу лівої нижньої кінцівки з порушенням її функцій не була підставою нарікань щодо якості та оперативності виконання нею трудових обов’язків з боку адміністрації Турійської центральної районної лікарні та не спричиняла її випадкових падінь.
Не вбачається зв’язку між настанням нещасного випадку з ОСОБА_1 та раптовим погіршенням стану її здоров’я і з медичної карти стаціонарного хворого № 6485-718 (а.с.163-174).
Разом з тим, свідок ОСОБА_16 суду показала, що краї лінолеумного покриття коридору пологово-гінекологічного відділення Турійської центральної районної лікарні 31 травня 2011 року до настання нещасного випадку з ОСОБА_1 не були прибиті до підлоги чи підведені під її плінтус, внаслідок чого під час регулярних вологих прибирань вона просовувала під ці краї руку з ганчіркою та вимивала з-під них сміття. Також, ствердила, що краї лінолеумного покриття були прибиті до підлоги коридору пологово-гінекологічного відділення Турійської центральної районної лікарні через кілька днів після настання нещасного випадку з ОСОБА_1
Оглядом у судовому засіданні шльопанця на ліву ногу, у який під час настання нещасного випадку була взута ОСОБА_1, пошкоджень на ньому не виявлено і встановлено, що його підошва має форму платформи довжиною 26 см та висотою від 1.5 см у її передній частині до 5 см у задній.
З протоколу огляду місця події від 20 червня 2011 року вбачається, що лінолеумне покриття коридору пологово-гінекологічного відділення Турійської центральної районної лікарні знаходиться на віддалі 26 см від лівого та 29 см від правого краю дверної коробки маніпуляційного кабінету і його краї по всій довжині зазначеного коридору прибиті до підлоги металевими скобами світлого кольору (а.с.158-159).
З цього ж протоколу видно, що в ході проведення вищевказаного огляду було вилучено фрагмент лінолеумного покриття підлоги довжиною 121 см і шириною 10 см, наявного перед входом до маніпуляційного кабінету пологово-гінекологічного відділення Турійської центральної районної лікарні, та 29 металевих скоб, за допомогою яких він був прибитий до неї (а.с.158-159).
Також, оглядом у судовому засіданні вилученого під час зазначеного вище огляду місця події фрагмента лінолеумного покриття встановлено, що його зовнішній край не має деформацій та інших пошкоджень, ніж отвори від скоб без ознак корозії.
Оглядом у судовому засіданні 29 металевих скоб світлого кольору, вилучених під час того ж огляду місця події , встановлено, що вони також не мають ознак корозії.
Таким чином, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів проведення регулярного вологого прибирання підлоги в коридорі пологово-гінекологічного відділення Турійської центральної районної лікарні та відсутності попри це на скобах, за допомогою яких до неї було прибито край лінолеумного покриття перед входом до маніпуляційного кабінету, ознак корозії, суд приходить до висновку, що 31 травня 2011 року о 10.30 год. останнє не було прикріплене до підлоги і тому показання свідка ОСОБА_16 про це відповідають дійсності.
Наведений ОСОБА_1 у наданих суду поясненнях механізм її падіння через незадовільний технічний стан підлоги в приміщенні пологово-гінекологічного відділення, краї лінолеумного покриття якої не були підведені під плінтус та не закріплені, підтвердили у судовому засіданні й свідки ОСОБА_17, ОСОБА_18 і ОСОБА_19, яким ОСОБА_1 розповіла про нього відразу після настання з нею нещасного випадку.
З огляду на викладене вище, суд відхиляє як недостовірні докази, джерелом яких були показання свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_20, котрі в судовому засіданні ствердили, що краї лінолеумного покриття були прибиті до підлоги коридору пологово-гінекологічного відділення Турійської центральної районної лікарні до настання нещасного випадку з ОСОБА_1
Згідно з п.4.4 Санітарних правил влаштування, обладнання та експлуатації лікарень, пологових будинків та інших лікувальних стаціонарів СанПіН 5179-90, затверджених Головним державним санітарним лікарем СРСР 29 червня 1990 року, лінолеумні покриття підлог в лікувальних установах не повинні мати дефектів (щілин, тріщин, дірок тощо), повинні бути гладкими, щільно пригнаними до основи. Шви прилягаючих один до одного листків лінолеуму повинні бути ретельно пропаяні. Краї лінолеуму біля стін повинні бути підведені під плінтус, який повинен бути щільно закріплений (без щілин) між стіною і підлогою.
Відповідно до п.4.3.5 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року № 1410/10009, килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях з масовим перебуванням людей повинні надійно кріпитися до підлоги.
Частиною1 статті 6 Закону України “Про охорону праці” передбачено, що умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.
Згідно з ч.1 ст.13 Закону України “Про охорону праці”, роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Головним лікарем Турійської центральної районної лікарні Волинської області з метою створення в її пологово-гінекологічному відділенні умов праці відповідно до нормативно-правових актів та забезпечення додержання вимог законодавства щодо прав його працівників у галузі охорони праці 05 січня 2009 року було затверджено посадову інструкцію старшої медичної сестри пологово-гінекологічного відділення Турійської центральної районної лікарні, згідно з п.п.2.26, 2.29 якої саме на неї покладено обов’язок знати і виконувати правила охорони праці та протипожежної безпеки, організовувати безпечні умови праці для середніх та молодших медичних працівників даного відділення (а.с.6-8).
Разом з тим, в судовому засіданні особа, в інтересах якої подана заява, ОСОБА_1 ствердила, що середні та молодші медичні працівники пологово-гінекологічного відділення Турійської центральної районної лікарні до настання з нею нещасного випадку неодноразово повідомляли їй про те, що незакріплення лінолеумного покриття підлоги його коридору перед входом до маніпуляційного кабінету було причиною їх падінь, однак подання завідувачу господарством зазначеного закладу охорони здоров’я відповідної заявки на господарське обслуговування з цього приводу вона з метою організації безпечних умов їх праці не забезпечила.
Свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_16 показали суду, що ОСОБА_1 не ставила перед ними як перед завідувачем господарством Турійської центральної районної лікарні і сестрою-господаркою її пологово-гінекологічного відділення, відповідно, питання про прикріплення до підлоги лінолеумного покриття перед входом до маніпуляційного кабінету даного відділення до настання з нею нещасного випадку.
Викладене вище дає суду підстави вважати, що ОСОБА_1, будучи зобов’язаною знати і виконувати правила п.4.4 Санітарних правил влаштування, обладнання та експлуатації лікарень, пологових будинків та інших лікувальних стаціонарів СанПіН 5179-90, затверджених Головним державним санітарним лікарем СРСР 29 червня 1990 року, п.4.3.5 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року № 1410/10009, та з їх дотриманням організувати умови праці як у пологово-гінекологічному відділенні Турійської центральної районної лікарні, загалом, так і в його маніпуляційному кабінеті та в коридорі перед входом до нього, зокрема, допустила невідповідність умов праці та її безпеки вищевказаним вимогам законодавства про охорону праці, чим порушила останні й спричинила настання з нею самою нещасного випадку.
Відповідно до ч.ч.2, 4, 5 ст.13 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг. Нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення нормативних актів про охорону праці застрахованим, також є страховим випадком і не звільняє страховика від виконання зобов’язань перед потерпілим.
Згідно з ч.1 ст.14 вищевказаного Закону, нещасний випадок – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть.
У відповідності до ч.1 п.14. Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов’язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов’язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні.
Беручи до уваги наведене вище, суд приходить до висновку, що, хоча нещасний випадок й стався з ОСОБА_1 внаслідок порушення нею нормативних актів про охорону праці, однак він трапився в процесі виконання потерпілою трудових обов’язків й за умов, зазначених в ч.ч.1, 2 Переліку обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, а тому він є страховим.
Разом з тим за змістом ст.ст.3, 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 Закону України “Про охорону праці”, роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об’єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов’язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
Згідно з пп.2 п.10 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов’язаний негайно утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку та організувати розслідування.
У відповідності до п.13 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, комісія зобов’язана, окрім іншого, також з’ясувати обставини і причини нещасного випадку, визначити, чи пов’язаний цей випадок з виробництвом, скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5, а також акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов’язаний з виробництвом, або акт про нещасний випадок, не пов’язаний з виробництвом, за формою НПВ, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов’язаний з виробництвом, і передати їх на затвердження роботодавцю.
Також пунктами 37, 38 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, у разі виявлення під час розслідування нещасного випадку порушень вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів з охорони праці, відмови роботодавця скласти або затвердити акт форми Н-5, акт форми Н-1 (або форми НПВ) чи незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, із їх змістом, незгоди з висновками розслідування про обставини та причини нещасного випадку визначено такі способи захисту прав, свобод та інтересів потерпілого як проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляд затвердженого акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), визнання нещасного випадку пов’язаним з виробництвом і складення акта форми Н-1.
З огляду на зазначені вище способи захисту прав, свобод та інтересів потерпілих від нещасних випадків на виробництві, суд на підставі доведеного у судовому засіданні факту отримання 31 травня 2011 року в Турійській центральній районній лікарні Волинської області старшою медичною сестрою її пологово-гінекологічного відділення ОСОБА_1 під час виконання своїх трудових обов’язків перелому шийки лівого стегна за вказаних у цьому рішенні обставин приходить до висновку, що слід встановити, що даний нещасний випадок пов’язаний з виробництвом, визнати недійсними акти про нещасний випадок на підприємстві, не пов’язаний з виробництвом, форми НПВ від 14 червня 2011 року № 1 і від 06 липня 2011 року № 2, зобов’язати Турійську центральну районну лікарню Волинської області скласти та видати ОСОБА_1 акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, форми Н-1, який стався 31 травня 2011 року в Турійській центральній районній лікарні Волинської області зі старшою медичною сестрою її пологово-гінекологічного відділення ОСОБА_1, і поставити його на облік як такий, що пов’язаний з виробництвом.
Крім того, згідно з ч.3 ст.88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути у доход держави судовий збір в сумі 536.50 грн., оскільки позивач звільнений від його сплати у відповідності з п.11 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір” (107.30 х 5 = 536.50).
На підставі наведеного, керуючись п.4.4 Санітарних правил влаштування, обладнання та експлуатації лікарень, пологових будинків та інших лікувальних стаціонарів СанПіН 5179-90, затверджених Головним державним санітарним лікарем СРСР 29 червня 1990 року, п.4.3.5 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року № 1410/10009, пп.2 п.10, п.13, ч.1 п.14, п.п.37, 38, 39 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, ч.ч.1, 2 Переліку обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, ч.1 ст.3, п.п.“а”, “б”, “г” ч.1, ч.2 ст.78 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”, ч.1 ст.6, ч.1 ст.13, ч.ч.1, 2 ст.22 Закону України “'Про охорону праці”', ч.ч.2, 4, 5 ст.13, ч.1 ст.14 Закону України “'Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, п.11 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір”, ст.ст.3, 4, 10, 11, 60, ч.ч.1, 3 ст.61, ч.3 ст.88, ст.ст.212 -215 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в:
Позов прокурора Турійського району Волинської області в інтересах ОСОБА_1 до Турійської центральної районної лікарні Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Рожищенському районі Волинської області, про визнання недійсними актів форми НПВ, встановлення факту настання нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом, зобов’язання скласти і видати акт форми Н-1, поставити нещасний випадок на облік як такий, що пов’язаний з виробництвом, задовольнити повністю.
Встановити, що нещасний випадок, який стався о 10 годині 30 хвилин 31 травня 2011 року в Турійській центральній районній лікарні Волинської області зі старшою медичною сестрою її пологово-гінекологічного відділення ОСОБА_1, пов’язаний з виробництвом.
Визнати недійсним акт комісії з розслідування нещасного випадку, який стався о 10 годині 30 хвилин 31 травня 2011 року в Турійській центральній районній лікарні Волинської області зі старшою медичною сестрою її пологово-гінекологічного відділення ОСОБА_1, форми НПВ від 14 червня 2011 року № 1.
Визнати недійсним акт комісії з розслідування нещасного випадку, який стався о 10 годині 30 хвилин 31 травня 2011 року в Турійській центральній районній лікарні Волинської області зі старшою медичною сестрою її пологово-гінекологічного відділення ОСОБА_1, форми НПВ від 06 липня 2011 року № 2.
Зобов’язати Турійську центральну районну лікарню Волинської області скласти та видати ОСОБА_1 акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, який стався о 10 годині 30 хвилин 31 травня 2011 року в Турійській центральній районній лікарні Волинської області зі старшою медичною сестрою її пологово-гінекологічного відділення ОСОБА_1, форми Н-1.
Зобов’язати Турійську центральну районну лікарню Волинської області поставити на облік нещасний випадок, який стався о 10 годині 30 хвилин 31 травня 2011 року в Турійській центральній районній лікарні Волинської області зі старшою медичною сестрою її пологово-гінекологічного відділення ОСОБА_1, як такий, що пов’язаний з виробництвом.
Стягнути з Турійської центральної районної лікарні Волинської області у доход держави судовий збір в сумі 536.50 (п’ятсот тридцять шість гривень 50 копійок).
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий