Судове рішення #2529522
Справа № 11 -646-07 Головуючий у 1-й інстанції: Крутій Ю

Справа № 11 -646-07 Головуючий у 1-й інстанції: Крутій Ю.П .

Категорія: ст 185. ч. 4 КК Доповідач: Царюк В.В.

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області

у складі: головуючого - Ржепецького О.П.. судців : Гулого В.П.,  Царюка В.В. за участю прокурора Багірової В. А.

ЗО серпня 2007 року розглянув у відкритому судовому засіданні в м.  Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого   ОСОБА_1 на вирок  Ленінського районного   суду Миколаївської області    від 6.06.2007 року яким, -

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженець   с.  Богдан Рухівського району  Закарпатської області,  раніше судимий :

1989                             р. Братським р\с Миколаївської обл.. за  ст. . 17-215 -3 ч.1,  215-3 ч.2,  42 КК України-до 1 року позбавлення  волі;

1990                             р. цим же судом за  ст. . 140 ч.2,  140 ч.3 208, 42 КК України до   6 років   п\в; 19.05.1997 року цим же судом за  ст. .81 ч.3 КК України - до 4 років п\в ;

 

2001                              року цим же судом за  ст. . 185 ч.3,  140 ч.2 КК України - до 4 років п\в;

2002                              року   Заводським р\с м.  Миколаєва за  ст. .289 ч.3,  69 КК України - до 5 років п\в; 17.04.2007 року Братським р\с  за  ст. .289 ч.2 КК України - до 5 років п\в;

 

Засуджений за  ст. . 185 ч.4 КК України - до   6 років позбавлення волі.

На підставі ч.4  ст.  70 КК України за сукупністю злочинів за цим вироком та вироком Братського районного суду Миколаївської області від 17.04.2007 року- призначено покарання - 6 років 6 місяців позбавлення  волі.

На підставі  ст. . 71 КК України шляхом приєднання частково невідбутої частини покарання за вироком Заводського районного суду м.  Миколаєва від 28.03.2002 року остаточно призначено покарання - 6 років 9 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому,  що у період з 25-го по 26 вересня 2006 року за попередньою домовленістю з іншою особою проник у кв.АДРЕСА_1,  звідки викрали майно потерпілої  ОСОБА_2 на загальну суму 60 440 грн.

У апеляції засуджений просить розцінювати його дії,  пов'язані з володінням майном потерпілої як заздалегідь не обіцяне приховування злочину,  та просить пом'якшити призначене йому остаточно покарання,  посилаючись на те,  що у вчиненні крадіжки майна потерпілої участі не приймав,  на досудовому слідстві давав неправдиві покази і обмовив себе,  речі потерпілої,  які у нього були вилучені,  йому передавав ОСОБА_3,  а також він їх придбавав на ринку. Засуджений вважає,  що суд дав невірну оцінку доказам по справі та невірно встановив суму матеріальних збитків,  яка підлягає відшкодуванню на користь потерпілої.

Заслухавши доповідь судді,  прокурора,  який вважав,  що апеляція засудженого не підлягає задоволенню,  вивчивши матеріали кримінальної справи та перевіривши доводи апелянта,  колегія суддів дійшла слідую чого.

Вина засудженого ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки власного майна з проникненням до житла потерпілої ОСОБА_2 знайшла своє повне підтвердження у наведених у вироку суду першої інстанції доказах. Посилання засудженого на те,  що він обмовив себе під час досудового слідства, - є безпідставними,  оскільки судом такі заяви засудженого перевірялись і їм дана належна оцінка. Так,  за заявою засудженого про застосування до нього насильства з боку працівників міліції,  судом призначалась перевірка,  яка таких фактів не виявила. Разом з тим,  саме ОСОБА_1 вказав працівникам міліції місця зберігання викрадених речей і саме там вони були знайдені,  що свідчить про об'єктивність свідчень засудженого. Його показання на досудовому слідстві про місце та спосіб проникнення до житла ОСОБА_2 підтверджуються протоколом огляду місця події. Речі,  які були вилучені у ОСОБА_3,  ОСОБА_1 та інших осіб ,  кому вони їх передавали для зберігання,  впізнані потерпілою саме як ті,  що були у неї  викрадені.

 

Що стосується суми відшкодування матеріальної шкоди,  то судом вона підрахована вірно і на підставі даних про вартість викраденого майна  та  повернутого потерпілій.

За таких обставин,  колегія суддів вважає,  що апеляція засудженого задоволенню не підлягає,  а висновки суду ,  як в частині аналізу доказів,  так і в частині цивільного позову - є правильними і обгрунтованими.

Керуючись  ст. . ст. . 365, 366  КПК  України,  колегія суддів, -

 

УХВАЛИЛА:

 

Вирок Ленінського районного суду М. Миколаєва від 6.06.2007 року відносно ОСОБА_1 - залишити без змін,  а апеляцію засудженого на цей вирок- залишити без задоволення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація