Справа № 11-231/08 Головуючий в 1 інстанції Шарунович В.В.
Категорія ст. ч.2 ст. 15 -ст.186 ч. 2, Доповідач в апеляційній інстанції Силка Г.І.
ст.187 ч.2 КК України
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 23 травня 2008 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду
Волинської області в складі:
головуючого судді - Силки Г.І.,
суддів - Матата О.В., Польового М.І.,
за участю прокурора - Смолюка Б.С.,
засуджених - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
захисника - ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_3, помічника Ковельського міжрайонного прокурора на вирок Ковельського міськрайонного суду від 22 червня 2007 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дрогобичі Львівської області, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1, судимого:
1) вироком Дрогобицького міського суду від 27.06.2002 року за ч. 2 ст. 186 КК України на 1(один) рік позбавлення волі;
2) вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області за ч. 1 ст. 187, ч.4 ст. 70 КК України на 3(три) роки позбавлення волі,
засуджено за ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 186 КК України на 5(п'ять) років позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 187 КК України на 8(вісім) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є у власності засудженого.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_1 покарання 8(вісім) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого;
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, уродженця м. Ковель Волинської області, жителя АДРЕСА_2, неодруженого, непрацюючого, судимого вироком Ковельського міськрайонного суду від 14.03.2007 року за ст. 190 ч.1 КК України до 2(двох) років обмеження волі,
засуджено за ч. 2 с. 187 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 4(чотири) роки 6(шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Ковельського міськрайонного суду від 14.03.2007 року визначивши остаточно до відбування ОСОБА_2 5(п'ять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.
Запобіжний захід засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено попередній - тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 постановлено рахувати з 04 квітня 2007 року.
Вироком вирішено долю речових доказів,-
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що він повторно за попередньою змовою з ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 03 квітня 2007 року близько 22 год. 30 хв. в м. Ковелі по вул. Незалежності, з метою заволодіння майном ОСОБА_4 вчинили напад на останнього поєднаний з насильством небезпечним для його життя та здоров'я, спричинивши потерпілому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я та заволоділи мобільним телефоном «Нокіа-6100» вартістю 400 грн., сім картою мобільного оператора зв'язку «ЮМС» вартістю 50 грн., на рахунку якої було 15 грн., сім-картою мобільного оператора зв'язку «Діджус» вартістю 25 грн., грошима в сумі 3 грн.
Крім того, ОСОБА_1 близько 01 год. 40 хв. 04.04.2007 року у м. Ковель на бульварі Л. Українки із корисливих спонукань з погрозою застосування насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я стосовно гр. ОСОБА_5 повторно відкрито намагався заволодіти майном останнього, однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежала від його волі, оскільки потерпілий втік з місця вчинення злочину.
В апеляціях засуджений ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_3 вказують, що засуджений щиро розкаявся у скоєному, сприяв розкриттю злочину, збитки повністю відшкодував, має тяжку хворобу, на його утриманні у цивільному шлюбі є двоє дітей. Просять змінити вирок щодо ОСОБА_1 та пом'якшити йому покарання на підставі ст. 69 КК України.
Помічник Ковельського міжрайонного прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції вказує на безпідставність вмінення ОСОБА_1 обтяжуючої покарання обставини - вчинення злочину повторно. Просить виключити цю обтяжуючу обставину із мотивувальної частини вироку.
Засудженим ОСОБА_2 вирок не оскаржувався.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляцій, думку прокурора, який підтримав свою апеляцію і заперечив проти апеляцій засудженого і його захисника, пояснення засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_3, які прохали задовольнити їх апеляції, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляцію помічника прокурора слід задовольнити, а в апеляціях ОСОБА_1 і його захисника відмовити.
Судом правильно встановленні фактичні обставини справи і зроблений обґрунтований висновок про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за якими він засуджений, що по суті не оспорюється в апеляціях. Такий висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку і перевірених судом доказах.
Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України судом кваліфіковано правильно.
Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При обранні покарання ОСОБА_1 судом враховано, що останній неодноразово судимий, у тому числі й за вчинення розбійного нападу, однак на шлях виправлення не став, а вчинив аналогічні корисливі, тяжкий та особливо тяжкий злочини. Злочини вчинив у стані алкогольного сп'яніння, що є обтяжуючою покарання обставиною.
Враховано судом і пом'якшуючу покарання обставину ОСОБА_1 відшкодування заподіяних збитків потерпілому на що вказує захисник у своїй апеляції.
Є безпідставними посилання в апеляціях захисника і ОСОБА_1 на те, що судом не враховано, що останній хворіє та має на утриманні двоє дітей. В матеріалах справи відсутні будь-які підтверджуючі документи про наявність у ОСОБА_1 хвороби. В матеріалах міститься лише виписка № 217, про те, що ОСОБА_1 знаходився на лікуванні в лікувальній установі у період з 06 по 20 листопада 2003 року з приводу завданих йому ножових поранень, однак без вказівки на хворобу, як наслідок.
Немає в справі й будь-яких документів, що вказували б на цивільний стан засудженого(стан шлюбу чи батьківства).
Враховуючи показання ОСОБА_1 як на досудовому слідстві (а.с. 91, 94), так і в судовому засіданні (а.с. 165) де він винним себе визнає частково, на досудовому слідстві назвав не своє прізвище, неможна вважати, що даний засуджений щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, на що посилається захисник у своїй апеляції. Враховуючи вищенаведене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції ОСОБА_1 призначене покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Підстав для пом'якшення покарання із застосуванням ст. 69 КК України колегія суддів не вбачає.
Однак, враховуючи те, що повторність є кваліфікуючою ознакою злочинів, за які засуджено ОСОБА_1, то врахування судом цієї обставини, як обтяжуючої покарання є невірним. Тому дана обтяжуюча покарання обставина підлягає виключенню із мотивувальної частини вироку.
Також суд у вступній частині вироку помилково вказав дату вироку Дрогобицького міського суду Львівської області, яким був засуджений ОСОБА_1 20.12.2002 року, замість 27.06.2002 року, що підлягає виправленню.
Відповідно ч. 2 ст. 68 КК України в яку внесенні зміни Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності» від 15.04.2008 року, за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання передбаченого санкцією статті Особливої частини цього кодексу.
Як вбачається із вироку ОСОБА_1 засуджений за закінчений замах на грабіж за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України і призначено йому покарання за цією статтею 5(п'ять) років позбавлення волі. Враховуючи вищенаведений Закон покарання ОСОБА_1 за цією статтею має бути призначене не більше 4 (чотирьох) років позбавлення волі. Тому вирок і цій частині слід змінити, зменшивши покарання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України до 4(чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію помічника Ковельського міжрайонного прокурора Мосійчук О.П. задовольнити.
Апеляції засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Вирок Ковельського міськрайонного суду від 22 червня 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити.
На підставі ч. 2 ст. 68 КК України зменшити ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України з 5(п'яти) років позбавлення волі до 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Залишити ОСОБА_1 призначене покарання судом за ч. 2 ст. 187 КК України - 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 до відбування 8(вісім) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
Виключити із мотивувальної частини вироку обтяжуючу покарання обставину ОСОБА_1 - вчинення злочину повторно.
У вступній частині вироку внести виправлення дати судимості ОСОБА_1 Дрогобицьким міським судом Львівської області за ч. 2 ст. 186 КК України з 20.12.2002 року на 27.06.2002 року.
В решті вирок залишити без зміни.
Головуючий Г.І. Силка
Судді: О.В. Матат
М.І. Польовий
Головуючий \ підпис \ Г.І. Силка
Судді \ підпис \ \ підпис \ О.В. Матат М.І. Польовий
Оригіналу відповідає:
Суддя Апеляційного суду
Волинської області Г.І. Силка