Справа № 22ц-571/08 Головуючий в 1 інстанції Грушицький А.І.
Категорія - 19 Доповідач Расевич С.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
29 липня 2008 року. м. Луцьк
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді - Расевича С.І.,
суддів Киці С.І., Стрільчука В.А.
при секретарі Масляній С.В.,
з участю
представників позивача Волкова І.М., Стамбульської О.М.,
представників відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом державного професійно-технічного навчального закладу “Луцьке вище професійне училище“ до ОСОБА_1та Міністерства освіти і науки України про визнання договору недійсним за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1на рішення Луцького міськрайонного суду від 12 травня 2008 року, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 12 травня 2008 року позов задоволено.
Поновлено строк позовної давності.
Постановлено визнати недійсним договір про пайову участь у реконструкції гуртожитку ВПУ № 9 під житловий будинок від 25 грудня 2002 року між вищим професійним училищем № 9 м. Луцька і ОСОБА_1.
Стягнуто з державного професійно-технічного навчального закладу “Луцьке вище професійне училище“ на користь ОСОБА_1сплачені нею за договором кошти в сумі 29324 грн. 12 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь державного професійно-технічного навчального закладу “Луцьке вище професійне училище“ 189 грн. 19 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнуто з ОСОБА_1 в доход держави 104 грн. 5 коп. судового збору.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1, покликаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та направити справу на новий розгляд.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що між вищим професійним училищем № 9, яке наказом Міністерства освіти і науки України від 27 липня 2006 року № 566 перейменоване у державний професійно-технічний навчальний заклад “Луцьке вище професійне училище“, і ОСОБА_1 25 грудня 2002 року укладено договір про пайову участь у реконструкції гуртожитку ВПУ № 9 під жилий будинок, за умовами якого ВПУ № 9 зобов'язувалось надати ОСОБА_1 в порядку дольової участі під реконструкцію квартиру № 38 на 7 поверсі загальною площею 59 м2 з подальшою передачею її у власність, а ОСОБА_1 зобов'язалася оплатити вартість загальної площі будівлі гуртожитку, отриманої в порядку пайової участі у реконструкції гуртожитку (а.с. 5).
В серпні місяці 1993 року гуртожиток було передано на баланс ПТУ № 9 з балансу 28 Державного підшипникового заводу Мінмашпрому України (а.с. 14).
Відповідно до п. 6.10 Статуту ВПУ № 9 майно училища, в тому числі і гуртожиток є державною власністю і закріплене за Міністерством освіти і науки України, а ВПУ № 9 користується цим майном. Отже, ВПУ № 9 вправі користуватися майном, яке знаходиться на балансі училища і належить державі.
Із листа Міністерства освіти і науки України № 1/11-3503 від 10 серпня 2001 року вбачається, що училищу було надано згоду на перепланування половини приміщення гуртожитку під житлові квартири для працівників училища. Однак, згоди на відчуження квартир Міністерство освіти і науки ВПУ № 9 не надавало.
Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За змістом ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Також згідно із ст. 127 ЖК Української РСР приміщення гуртожитків можуть використовуватися для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання і не можуть бути об'єктами відчуження.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня укладення оспорюваного договору, оскільки саме тоді позивач міг довідатися про порушення свого права.
Згідно ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Суд правильно задовольнив заяву про поновлення строку позовної давності, яку мотивовано тим, що директор училища ОСОБА_4 перебувала на цій посаді до травня місяця 2005 року, а вона як особа, що уклала незаконні договори не була зацікавлена у зверненні до суду з позовом, тому до зміни керівництва училище не мало можливості звернутися до суду з позовом. Рішення виконавчого комітету про надання дозволу на реконструкцію прийнято 28 жовтня 2004 року, а відсутність такого рішення свідчило про те, що реконструкція гуртожитку не може проводитись, тому до прийняття рішення виконкому училище не мало можливості звернутись до суду з позовом.
Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про недійсність укладеного договору та обґрунтовано привів сторони в попереднє становище, стягнувши з відповідача в користь позивача кошти по договору.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, наведених у рішенні.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду від 12 травня 2008 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до судової палати в цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: