Справа № 2-5738/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2012 м. Севастополь

Гагарінський районний суд м. Севастополя в складі:

Головуючого, судді: О.Д.Опанасюка

при секретарі: М.Р.Рудюк

З участю позивачки: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про про стягнення додаткових коштів на утримання дитини ,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з нього додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, пов’язані з оплатою підготовчих курсів та навчання сина у приватному навчальному закладі усього 16.720 грн. Свої вимоги позивачка мотивує тим, що відповідач є батьком дитини, однак не бере участь у додаткових витратах пов’язаних з освітою сина.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги про стягнення з відповідача додаткових витрат на утримання сина підтримала, уточнивши суми додаткових витрат, які вона просить стягнути – 4.100 грн. (половину суми сплаченої за навчання сина).

Відповідач – у ході судового засідання уточнені позовні вимоги визнав, просив розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення додаткових витрат на 4 місяці.

Суд, заслухав пояснення позивачки та відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 4 ст. 174 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За вимогами ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір таких витрат визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від

15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" за змістом статті 185 Сімейного кодексу України передбачено участь батьків у додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом), і визначаються у твердій грошовій сумі, оскільки йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати.

Як видно з копії свідоцтва про народження, батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 записаний відповідач ОСОБА_2, а матір’ю - позивачка по справі.

Між сторонами по справі 04.03.2010 року був укладений договір про припинення права на аліменти на дитину - ОСОБА_3 у зв’язку з набуттям права власності на нерухоме майно.

У ході судового засідання було встановлено, що ОСОБА_3 постійно проживає з матір’ю – ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Як вбачається з довідки від 02.09.2011 року, ОСОБА_3 навчається на денному відділенні в Севастопольському комерційному технікумі на 1 курсі на договірній основі в період з 01 вересня 2011 року по 28 лютого 2015 року. Повна вартість навчання складає 31.320 грн. (довідка – а.с. 20, договір про виконання зобов’язань з професійної підготовки молодого спеціаліста – а.с.19).

Відповідно до наданих позивачкою квитанції усього на даний час оплачено за навчання ОСОБА_3 – 8.200 грн.

У зв’язку з чим, суд вважає необхідним задовольнити уточнені вимоги позивачки, стягнути з відповідача на її користь половину суми сплаченої за навчання сина, тобто 4.100 грн.

Згідно положень ст.217 ЦПК України, суд вважає можливим розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення додаткових витрат у розмірі 4.100 грн. шляхом розподілення її сплати у рівних частках на чотири місяці, тобто по 1.025 грн. щомісяця, враховуючи, що позивачка не заперечувала проти розстрочення виконання рішення суду

Крім того, з відповідача підлягають стягненню на користь позивачки судовий збір у розмірі 167 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., усього 197 грн.

Керуючись ст. ст. 121, 155, 180-185 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10,11, 60, 79, 88, 208- 209, 212-215, 217 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3 АРК громадянина України на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 4.100 (чотири тисячі сто) грн.

Розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення додаткових витрат у розмірі 4.100 (чотири тисячі сто) грн. шляхом розподілення її сплати у рівних частках на чотири місяці, тобто по 1.025 (одній тисячі двадцять п’ять) грн. щомісяця.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 197 (сто дев’яносто сім) грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя через Гагарінський районний суд м. Севастополя у порядку, передбаченому ст. ст. 292, 294 ЦПК України.

Суддя: