Справа № 2-130/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2012 рокуКрасногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої - судді Нізік О.В.

при секретарі –Таран К.В.

за участю: представника позивача –ОСОБА_1

представника відповідачів –ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом комунального підприємства з транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс»Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з оплати за теплову енергію та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до комунального підприємства з транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс»Дніпропетровської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

11 лютого 2008 року КП ТПТЕ «Теплотранс»ДМР звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стягнення заборгованості з оплати за теплову енергію. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що відповідачі зареєстровані та проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. При передачі будинку в якому проживають відповідачі на обслуговування КП ТПТЕ «Теплотранс»ДМР ОСОБА_3 та ОСОБА_4 видано розрахункову книжку з відображенням реквізитів сторін, тарифів на теплову енергію, квартирі присвоєний особовий рахунок № 612454. Відповідачі з умовами договору погодились, користувались наданими послугами, однак з 2000 року за надані послуги з постачання теплової енергії не сплачують, договір про надання послуг з теплопостачання не розірвали у зв’язку з чим станом на 01.10.2011 року створилась заборгованість у сумі 5478 грн. 70 коп. Просили стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь КП ТПТЕ «Теплотранс»ДМР заборгованість з оплати за теплову енергію в сумі 5478 грн.71 коп.

27 березня 2009 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до КП ТПТЕ «Теплотранс»ДМР про стягнення матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що у зв’язку з неналежною подачею тепла КП ТПТЕ «Теплотранс»ДМР вимушені були придбати обігрівача за 1535 грн. 00 коп. які просять стягнути з КП ТПТЕ «Теплотранс»ДМР на їх користь солідарно. Також просили стягнути з КП ТПТЕ «Теплотранс»ДМР на їх користь солідарно моральну шкоду у сумі 5000 грн. 00 коп., оскільки багаторічне не виконання КП ТПТЕ «Теплотранс» ДМР своїх обов’язків нанесло їм значну моральну шкоду, вони постійно перебувають у стані роздратування, пригніченості, що виражається у нервових стресах та неможливості повноцінного проживання у своєму помешканні. Також просили стягнути з КП ТПТЕ «Теплотранс»ДМР на їх користь солідарно витрати понесені на оплату послуг адвоката у сумі 2500 грн. 00 коп. та судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі, в задоволенні зустрічних позовних вимог просила відмовити.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, просив в задоволенні позову відмовити натомість зустрічний позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги КП ТПТЕ «Теплотранс»ДМР обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі, натомість зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані та проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 3). При передачі будинку в якому проживають відповідачі на обслуговування Комунального підприємства ТПТЕ «Теплотранс»ДМР відповідачам було видано розрахункову книжку з відображенням реквізитів сторін, тарифів на теплову енергію, квартирі присвоєний особовий рахунок № 612454.

Відповідачі з умовами договору погодились, користувались наданими послугами, однак з 2000 року за надані послуги з постачання теплової енергії не сплачують, договір про надання послуг з теплопостачання не розірвали, у зв’язку з чим станом на 01.10.2011 року створилась заборгованість у сумі 5478 грн. 70 коп. (а. с. 4, 242-243).

Згідно п. 10 „Правил надання населенню послуг з водо-, теплозабезпечення та водовідведення", затверджених Постановою КМУ від 30.12.1997 р. за №1497 та п. 18 „Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 р. за №630 плата за надані послуги вноситься щомісячно.

Згідно ст. 68 Житлового Кодексу України, наймач повинен своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Згідно ст. 218 ЦК України, у разі фактичного споживання послуг з теплопостачання, фізична особа, що спожила послуги, вважається такою, що уклала договір про надання населенню послуг з теплопостачання.

Згідно ч.6 ст. 19 Закону України “Про теплопостачання”, та п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, оплата послуг повинна проводитись споживачем теплової енергії щомісячно за фактично отриману теплову енергію.

Судом встановлено, що впродовж опалювального сезону у квартирі відповідачки не було належної температури повітря, у зв’язку з чим відповідачка зверталася до позивача з заявами про перерахунок, зменшення суми нарахування оплати за теплову енергію (а. с. 90), про що у судовому засіданні підтвердили сторони.

На підставі вищевказаних заяв відповідачам був зроблений перерахунок оплати за теплову енергію, підприємство позивача здійснювало нарахування послуг за визначений період (а. с. 91) за фактичні дні подачі опалення та з урахуванням нижчого коефіцієнту сума оплати за теплову енергію була зменшена, про що судовому засіданні підтвердив представник позивача.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Станом на 01.10.2011 року створилась заборгованість у сумі 5478 грн. 70 коп. (а. с. 4, 242-243) однак з урахуванням строку позовної давності на дату звернення позивача до суду (11 лютого 2008 року) заборгованість за період з лютого 2005 року по жовтень 2011 року включно складає 3665 грн. 54 коп., яку слід солідарно стягнути з відповідачів на користь позивача.

На підставі ст. 88 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суму сплати державного мита позивачем у розмірі 15 грн. 00 коп., суд вважає за необхідне в задоволенні вимоги позивача щодо стягнення судових витрат з відповідачів відмовити.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог i заперечень. Частиною 3 вказаної статті передбачено, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі i щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Судом не встановлено жодних реальних збитків які понесли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 які б знаходились у причнному звязку з діями КП ТПТЕ «Теплотранс»(який у звязку із надходженням заява та скарг відповідачів здійснював перерахунок з у рахуванням нижчого коефіцієнту та відповідальності за несправну ситему опалення безпосередньо в будинку не несе) та які відповідачі просили відшокдувати у зустрічній позовній заяві.

Відповідно до положень ст. 10, ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Однак вимоги ст. 3 Закону України "Про захист прав споживачів” (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), згідно з якими споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством. Та оскільки судом по справі не встановлено обставин, з якими законом пов'язується право відповідачів на відшкодування моральної шкоди, суд вважає за необхідне в задоволенні зустрічних позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відмовити.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, враховуючи результат розгляду справи, суд вважає за необхідне відмовити позивачкам в задоволенні вимоги щодо стягнення з позивача судових витрат та витрат на правову допомогу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 22, 23 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 57, 58, 60, 81, 209, 212-216, 218 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги комунального підприємства з транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс»Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з оплати за теплову енергію –задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь вимоги комунального підприємства з транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс»Дніпропетровської міської ради суму заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з лютого 2005 року по жовтень 2011 року включно у розмірі 3665 грн. 54 коп.

В решті заявлених позовних вимог комунального підприємства з транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс»Дніпропетровської міської ради –відмовити.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 до комунального підприємства з транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс»Дніпропетровської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди –відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя                                                                                                      О. В. Нізік