Справа: № 22ц-5036/07 Категорія: 21

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04 жовтня 2007 року   Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі :

Головуючий: Медведев А.М., Суддів: Фарятьєва CO., Заїки В.В. при секретарі: Михайлової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровську Луганської області на рішення Кіровського міського суду Луганської області від 26 липня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровську Луганської області про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат, -

ВСТАНОВИЛА:

16 липня 2007 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровську Луганської області, посилаючись на те, що відповідачем, починаючи з 01 березня 2002 року, щорічно при вирішення питання про перерахунок страхових виплат, які йому сплачуються у зв'язку з пошкодженням здоров'я на виробництві, в порушення ч.2 ст.29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань", яка регулює ці перерахунки, замість коефіцієнту зростання середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики, запроваджувався коефіцієнт зростання середньомісячної реальної заробітної плати, що є незаконним і, що призвело до зменшення розміру належних йому страхових виплат і недоплати за період з 01 березня 2002 року по 01 березня 2007 року у сумі 2639 грн. 04 коп. Оскільки добровільно відповідач не бажає провести належний перерахунок та доплатити йому вказану суму, а також визначити нову суму щомісячних платежів, яка з 01 березня 2007 року повинна складати 414 грн. 24 коп., тому просив суд стягнути з відповідача на його користь одноразово 2639 грн. 04 коп. і зобов'язати відповідача сплачувати йому з 01 березня 2007 року по 414 грн. 24 коп. щомісячно до наступного перерахунку.

Рішенням Кіровського міського суду Луганської області від 26 липня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені.

В апеляційній скарзі відповідач з рішенням суду не згоден, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивачеві відмовити, посилаючись на те, що оскаржуване рішення було ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши правильність і законність оскаржуваного рішення, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст.10 ЦПК України, обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює

необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб.

Згідно зі ст. 11 ЩІК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно зі ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, судом під час розгляду цієї справи були створені такі умови: сторони були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи і мали реальну можливість як дати свої пояснення по справі, так і надати всі наявні у них докази. Судом були досліджені і оцінені в їх сукупності всі докази, надані сторонами, відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України.

При цьому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що належним відповідачем по справі є саме Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Кіровську Луганської області, оскільки позивач перебуває на обліку саме у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціапьного страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Кіровську Луганської області, у нього ж знаходиться особова справа позивача, призначення, перерахунок та виплата належних йому страхових виплат здійснюється на підставі постанов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Кіровську Луганської області.

Крім того , згідно зі ст. 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, які спричинили втрату працездатності", безпосереднє управління Фондом ССНВ дійсно здійснюють його правління та виконавча дирекція. Згідно зі ст. 18 цього ж Закону, виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду. При цьому Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду. Однак робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах та містах обласного значення. Управління та відділення виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Приймаючи рішення по справі, суд виходив з того, що предметом спору по даній справі є коефіцієнти, застосовані відповідачем для перерахунку сум щомісячних страхових виплат у разі зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики, передбаченого ч.2 ст.29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, які спричинили втрату працездатності" .

В період з 01.03.2002 р. по 01.03.2007 р. правління Фонду щорічно виносило постанови "Про перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим (ч.1енам їх сімей)", згідно з якими з 01 березня поточного року провадилися перерахунки сум щомісячних виплат потерпілим на коефіцієнт зростання середньомісячної реальної заробітної плати в галузях економіки.

Судом було встановлено, що така практика суперечить принципу повного відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому внаслідок пошкодження здоров'я, що цим фактично були внесені зміни в ч.2 ст.29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, які спричинили втрату працездатності" в частині терміну, так як ця норма права не містить в собі такого терміну як реальна заробітна плата. Законодавство в спірних правовідносинах не передбачає використання показника реальної середньої заробітної плати.

Але при цьому суд не взяв до уваги наступного.

26.03.2007 року набрав чинності Закон України „Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ч.ч. 12,13 якого передбачено, що рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими.

Рішення правління Фонду, які мають нормативний характер і стосуються прав та обов'язків страхувальників і застрахованих осіб, підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому для реєстрації нормативно-правових актів органів виконавчої влади.

Правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України прийнято постанову від 27.04.2007 року № 24, яка була зареєстрована в Мінюсті 22.06.2007 року за № 715/13982 і якою було затверджено Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат.

Згідно із п.п. 3.8; 3.8.1; 3.8.2. зазначеного Порядку, перерахування розміру щомісячної страхової виплати у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки.

Підставою для перерахування розміру щомісячної страхової виплати з 1 березня кожного року є зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики.

Перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Коефіцієнти підвищення страхових виплат у 2002 році - 1,193, у 2003 році - 1,182, у 2004 році -1,152, у 2005 році -1,238, у 2006 році -1,203, у 2007 році -1,183.

Тобто, станом на 22.06.2007 року на законних підставах Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України затвердив вищезазначені коефіцієнти за 2002-2007 p.p., чого судом при ухваленні рішення після 22.06.2007 року не було взято до уваги.

За таких підстав рішення суду в силу вимог ст. 309 ЩІК України підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 303,307,309,316 ЩІК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Кіровську Луганської області - задовольнити.

Рішення Кіровського міського суду Луганської області від 26 липня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Кіровську Луганської області про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат - скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимогОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Кіровську Луганської області про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржене з дня його проголошення у касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України.