Справа №11-360/2008р.                                                  Головуючий у 1 інстанції - Жук М.І.

Категорія -  ст. 124 КК                                                    Доповідач - Білобров В.Д.

 

 

 

УХВАЛА

 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 

          21 липня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

 

 

Головуючого судді -     Білоброва В.Д.

суддів -                          Антипець В.М., Демченка О.В.

при секретарі -             Масловій О.В.

з участю прокурора -  Сороки Г.В.

адвоката -                     ОСОБА_2

засудженої -                 ОСОБА_1

потерпілого -               ОСОБА_3

 

                            розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора м. Чернігова Редюк А.О. та адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_1 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 квітня 2008 року, -

 

ВСТАНОВИЛА:

 

           Цим вироком:    

                                             

                                                                          ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженка та мешканка АДРЕСА_1  громадянка України, українка, розлучена, з повною загальною середньою освітою,  не працююча, раніше судима:

                                                                    -  12.09.2007 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ст.187 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, згідно ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк 2 роки, -

 

         засуджена за  ст. 121 ч.1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 3 років 4 місяців позбавлення волі.

 

У відповідності до ст. 71 КК  України, до призначеного покарання частково приєднано невідбута частина покарання за вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 вересня 2007 року, остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців.

Стягнуто з ОСОБА_1 в доход держави 465 грн. 23 коп. в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого.

          Питання речових доказів вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.

 

         Як встановив суд, ОСОБА_1 близько 23 години 16 жовтня 2007 року та її знайомі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у помешканні ОСОБА_5 в АДРЕСА_2 вживали спиртні напої.

Перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_3 висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_4, намагався її обнімати, пред'являв до неї різного роду претензії.

ОСОБА_1, з метою припинення такої поведінки ОСОБА_3, зробила йому зауваження, а той, будучи незадоволений цим, наніс їй по обличчю декілька ударів та вдарив  коліном в голову, коли ОСОБА_1 сиділа на стільці, а вона,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, взяла зі стола ніж та умисно нанесла ним один удар в живіт ОСОБА_3, заподіявши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини, з пошкодженням правої долі печінки та жовчного міхура, яке ускладнилось внутрішньо-черевною кровотечею.

           

         В апеляціях:

          

            Помічник прокурора м. Чернігова, не оспорюючи доведеності вини засудженої та кваліфікації її дій, не погоджується з вироком суду і просить його скасувати за м'якістю призначеної міри покарання, а справу прийняти до свого провадження і постановити новий вирок, яким призначити вирок без застосування ст. 69 КК України. Вважає, що суд призначив ОСОБА_1 покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі засудженої, необґрунтовано застосувавши до призначеного  покарання ст. 69 КК України. Також вказує, що судом не зазначені обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і не в повній мірі враховано тяжкість скоєного злочину

              

         Адвокат ОСОБА_2,  в інтересах засудженої ОСОБА_1, просив вирок скасувати, а справу закрити за відсутністю в діях засудженої складу злочину. Вважає, що виходячи з зазначених доказів у справі, суд повинен був застосувати ч. 1, 2 ст. 36 КК України - необхідна оборона та виправдати ОСОБА_1 Звертає увагу, що сам потерпілий допускає, що з його боку могли бути дії, про які свідчить засуджена, тому ОСОБА_3 відмовився від свого позову і просив не карати ОСОБА_1 суворо.

 

         Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав свою апеляцію,

адвоката та засуджену, які заперечували, щодо апеляції прокурора та просили задовольнити апеляцію адвоката, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора і адвоката підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

              Відповідно до вимог ст. 323 КПК України, вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Оцінює суд докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

              Згідно вимог ст. 334 КПК України, мотивувальна частина вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу та наслідків злочину, форму вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо засудженої, з зазначенням мотивів з яких суд відкидає інші докази.

              Цих вимог закону суд не дотримався. При визнанні ОСОБА_1 винною в умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння та кваліфікуючи її дії за ч. 1 ст. 121 КК України суд у вироку не послався, що потерпілий завдав засудженій численні ушкодження і вона перевищила межі необхідної оборони.

              Суд визнав, як пом'якшуючу обставину, що засуджена вчинила злочин під впливом неправомірної поведінки потерпілого напередодні нанесення удару ножем, що надавало їй права на необхідну оборону та активне сприяння в розкритті злочину.

         Засуджена ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного та місцевого судів по ст. 121 ч.1 КК України винною себе  визнала частково. Пояснювала, що під час розпиття спиртних потерпілий чіплявся до ОСОБА_4  та бив ту, а коли вона заступилась почав бити і її, а вона захищаючись вдарила потерпілого ножем.

          Потерпілий ОСОБА_3 показав, що 16 жовтня 2007 року, вечором, в квартирі ОСОБА_5 разом із засудженою та ОСОБА_4 розпивали спиртні напої. Між ним та ОСОБА_4 виник конфлікт. Втрутилась ОСОБА_1 він вдарив її рукою в обличчя і після цього відчув гострий біль в області живота та втратив свідомість. Детальних обставин не пам'ятає, так як знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Не заперечував, що міг напасти на засуджену і побити її, після чого вона застосувала відносно нього ніж.

          Свідок ОСОБА_5 показав, що 16 жовтня  2007 року в його квартирі ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розпивали спиртні напої. ОСОБА_1 намагалась припинити конфлікт між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і той почав її бити. Вона схопила зі столу ніж і вдарила потерпілого в живіт. 

          Свідок ОСОБА_4 показала, що потерпілий чіплявся до неї потім почав бити, а коли ОСОБА_1 заступилась за неї наніс тій декілька ударів коліном в область голови. Після цього, згідно показань свідка, ОСОБА_1 нанесла удар ножем потерпілому.     

                  

Відповідно до висновків судово-медичної експертизи № 2806 від 06.11.2007 року вбачається, що у потерпілого ОСОБА_3 були виявлені тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини, з пошкодженням правої долі печінки та жовчного міхура, яке ускладнилось внутрішньо-черевною кровотечею та було заподіяно 16 жовтня 2007 року колючо-різаним предметом, яким міг бути ніж (а.с 57-58).           

        

          Також  вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом відтворення обстановки та обставин події, згідно якого засуджена розказувала та показувала за яких обставин вчинила злочин (а.с. 33). При проведенні  цієї слідчої дії ОСОБА_1 наполягала, що нанесла ножове поранення  потерпілому після того, як він став бити її.

 

          Колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку з причин м'якості покарання чи неповного та необ'єктивного розгляду справи. Всі обставини, на які посилаються заявники в своїх апеляціях, судом при обранні покарання засудженій враховані.

         

         Разом з тим вирок суду щодо ОСОБА_1 необхідно змінити, перекваліфікувати її дії з ч. 1 ст. 121 КК України на ст. 124 КК України тому, що вона умисно заподіяла тяжкі тілесні ушкодження, вчинені при перевищенні меж необхідної оборони і призначити покарання в межах санкції даної статті, в решті вирок суду залишити без змін.  Колегія суддів дійшла до переконання, що заподіюючи тілесних ушкоджень потерпілому, ОСОБА_1 піддалась нападу з його боку. Про це, зокрема, свідчать не тільки показання свідка ОСОБА_6, а й документи, отримані з Чернігівського СІЗО-31, згідно яких при поступленні в СІЗО у засудженої зафіксовані численні синці та садна обличчя, грудної клітини, стегон.  Показання ОСОБА_1 про напад на неї потерпілого нічим не спростований.   Тому колегія суддів апеляційного суду вважає, що усі сумніви необхідно тлумачити на користь засудженої, а   тому вирок місцевого суду необхідно змінити.    

 

Керуючись ст. ст. 365, 366, КПК України, колегія суддів

 

Ухвалила:

 

                      Апеляції помічника прокурора м. Чернігова Редюка А.О. та адвоката ОСОБА_2 , в інтересах засудженої ОСОБА_1, задовольнити частково,  вирок Деснянського районного суду  від 15 квітня 2008 року щодо ОСОБА_1змінити, перекваліфікувати її дії з   ч. 1 ст. 121 КК України на ст. 124 КК України і вважати її засудженою до покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі.

                       На підставі ст. 71 КК України частково приєднати не відбуте покарання за вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 вересня 2007 року і остаточно покарання ОСОБА_1 визначити у виді 3 років 4 місяців позбавлення  волі .

                       В решті вирок суду щодо ОСОБА_1залишити без змін.

                  

 

СУДДІ:

 

Антипець В.М.                               Білобров В.Д.                               Демченко О.В.