Справа № 2-3231/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2012 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючої                                                             судді Токар Н.В.,

при секретарі                                                            Коломійченко Д.П.,

за участю позивача                                                   ОСОБА_1,

за участю представника відповідача                              ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального житлово –експлуатаційного підприємства «Південне»Дніпропетровської міської ради, Дніпропетровської міської ради про зобов’язання зробити залік, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011 року позивач звернулася до суду з позовною заявою, неодноразово уточнюючи позовні вимоги (арк.с.25,66), просила винести рішення, яким зобов’язати КЖЕП «Південне»Дніпропетровської міської ради провести залік коштів у розмірі 7219 грн. 95 коп., де сума 6119 грн. 95 коп. –витрачених на ремонт щілин зовні житлового будинку та стін в середині квартири АДРЕСА_1, а сума –1100 грн. 00 коп. –вартість проведеного будівельно-технічного експертного дослідження, у рахунок оплати послуг з утримання житлового будинку по квартирі АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача КЖЕП «Південне»Дніпропетровської міської ради –судові витрати по справі.

В обґрунтування позовної заяви, позивач вказала на те, що вона, разом зі своїми батьками –ОСОБА_3, ОСОБА_4 є власницею квартири АДРЕСА_1, який перебуває на балансі та обслуговуванні КЖЕП «Південне»Дніпропетровської міської ради, а управління майном, яке перебуває у комунальній власності, здійснює Дніпропетровська міська рада. У квітні 2004 року позивач звернулася до відповідача із письмовою заявою щодо виконання ремонтних робіт по герметизації щілин зовнішньої стіни будинку та відповідно стіни, де мешкає позивач, проте, ремонтні роботи відповідачем так і не були проведені, у зв’язку з чим, позивач вимушена була сама провести ремонтні роботи по герметизації щілин зовнішньої стіни житлового будинку та косметичного ремонту стін в середині квартири АДРЕСА_1 на суму 6119 грн. 95 коп., яку просила стягнути з відповідача, а також суму 1100 грн. 00 коп., витрачених на проведення будівельно-технічного експертного дослідження, у зв’язку з чим, позивач вимушена звернутися до суду.

У судовому засіданні позивач підтримала уточнені позовні вимоги, просила позов задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві.

Представник відповідача - КЖЕП «Південне»Дніпропетровської міської ради у судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, заперечував проти їх задоволення, пояснивши суду, що вперше позивач звернулася до відповідача з вимогою щодо виконання ремонтних робіт по герметизації щілин зовнішньої стіни будинку №166-а по вул.Робочій у м.Дніпропетровську у квітні 2004 року, проте, з вимогою щодо проведення заліку коштів у розмірі 7219 грн. 95 коп., у рахунок оплати послуг з утримання житлового будинку по квартирі АДРЕСА_1, позивач звернулася до суду у вересні 2011 року, тобто майже через 7 років, у зв’язку з чим, просив суд застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача - Дніпропетровської міської ради в судове засідання не з’явився, про день і час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Вислухавши позивача, заперечення представника відповідача - КЖЕП «Південне»Дніпропетровської міської ради, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.267 ЦК України, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

За змістом ст.ст.256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, разом зі своїми батьками –ОСОБА_3, ОСОБА_4 є власницею квартири АДРЕСА_1 (арк.с.5-7,47-52).

Будинок №166-а по вул.Робочій у м.Дніпропетровську перебуває на балансі та обслуговуванні КЖЕП «Південне» Дніпропетровської міської ради, а управління майном, яке перебуває у комунальній власності, здійснює Дніпропетровська міська рада.

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як було з’ясовано в судовому засіданні, ОСОБА_1 вперше звернулася до відповідача у квітні 2004 року із письмовою заявою щодо виконання ремонтних робіт по герметизації щілин зовнішньої стіни будинку та відповідно стіни, де мешкає позивач (арк.с.8,9,10).

Оскільки ремонтні роботи відповідачем так і не були проведені, позивач ОСОБА_1 вимушена була сама провести ремонтні роботи по герметизації щілин зовнішньої стіни житлового будинку та косметичного ремонту стін в середині квартири на суму 6119 грн. 95 коп., що підтверджено копіями квитанцій (арк.с.16-19) та висновком будівельно-технічного експертного дослідження №844-10 від 16.10.2011 року (арк.с.27-62).

Отже, позивач, мала право на звернення до суду з позовом, починаючи з квітня 2004 року, з дня, коли дізналася про герметизацію щілин зовнішньої стіни житлового будинку №166-а по вул.Робочій у м.Дніпропетровську. З цього дня, відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України, і починається перебіг строку позовної давності, коли особа довідалася про порушення свого права. Отже, строк позовної давності, сплинув 08 квітня 2007 року. З огляду на це, позивач звернулася до суду з позовом тільки 12 вересня 2011 року, згідно вхідного штампу канцелярії суду. Таким чином, позивачкою був пропущений строк звернення до суду за захистом порушених прав.

Клопотання про поновлення пропущеного строку, позивачем заявлено не було.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Така заява була зроблена представником відповідача.

Тому, згідно ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача є незаконними, правового значення для вирішення зазначеного матеріально-правового спору, з урахуванням його характеру та юридично значимих фактів, не мають, вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального житлово –експлуатаційного підприємства «Південне»Дніпропетровської міської ради, Дніпропетровської міської ради про зобов’язання зробити залік – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачи апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

ОСОБА_5