Справа № 105/1144/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.10.2012 року Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді –Федоренко Е. Р.,
при секретарі –Сорочан А.В., Жмур Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Джанкой цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» в особі Джанкойського РЕМ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг за користування електричною енергією і суми заподіяної шкоди,
встановив:
27.08.2012 року ПАТ «ДТЕК Крименерго» в особі Джанкойського РЕМ звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг за користування електричною енергією і суми заподіяної шкоди. Позов мотивовано тим, що 15 лютого 2010 року представниками Джанкойського РЕМ ПАТ «Крименерго» в домоволодінні відповідача оглядом на місці встановлено порушення Правил користування електричною енергією шляхом самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів та електропроводки до електричної мережі, накидання проводів на лінію електропередачі, в результаті чого електроенергія споживалася, але лічильником не враховувалась. Абонент раніше відключений від електропостачання. За цим порушенням був складений акт № 183933 про порушення Правил користування електричною енергією побутовим споживачем. У відповідності з п.53 Правил користування електричною енергією для населення проведений розрахунок спожитої безоблікової енергії. Сума спричиненої шкоди відповідно до розрахунку складає 948,02 грн. Також відповідач прострочив внесення платежів за споживання електричної енергії, у зв’язку з чим за період з 01.09.2009 року по 01.08.2012 року склалася заборгованість в розмірі 3,60 грн. Позивач просив стягнути з відповідача суму спричиненої шкоди по акту, суму заборгованості по оплаті за користування електричною енергією, що разом складає 951,62 грн., і судові витрати у розмірі 214 грн.60 коп.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Прокурор в інтересах відповідача, відповідач та її представник в судовому засіданні заперечували проти позову в повному обсязі з тих підстав, що споживач ОСОБА_2 на момент перевірки 15 лютого 2012 року за місцем проживання був відсутній і ніяк не міг бути присутнім при складенні акту, а тим більш відмовлятися від підпису в ньому, оскільки в цей час вже знаходився у розшуку як безвісно відсутній і відносно нього в Джанкойському МРВ ГУ МВС була заведена розшукова справа. Рішенням Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 22 лютого 2012 року ОСОБА_2 був визнаний безвісно відсутнім. Таким чином правові підстави для притягнення ОСОБА_1 до цивільно-правової відповідальності відсутні, оскільки надані позивачем документи про порушення правил користування електричною енергією викликають сумнів, отже не є належними доказами у справі. Заборгованість по оплаті послуг за користування електричною енергією також не визнають, оскільки відповідач у відповідності з договором не є споживачем електроенергії, а договір про надання послуг був укладений з ОСОБА_2 Відповідач взагалі не проживає за вказаною адресою, і на даний час в судовому порядку вирішується питання про її вселення в цей будинок, у якому проживають її онуки. У зв’язку з безвісною відсутністю ОСОБА_2 відповідач також не може нести відповідальність у порядку правонаступництва, оскільки законодавством не передбачено правонаступництво у сфері енергопостачання. За таких обставин вважають, що у відповідача немає зобов’язань перед ПАТ «ДТЕК Крименерго», нею не укладався договір про надання послуг електроенергією, і таких послуг вона не отримувала.
Вислухав представників сторін, відповідача, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судом встановлено, що 15 лютого 2010 року представниками Джанкойського РЕМ ВАТ «Крименерго» в домоволодінні відповідача за адресою: Джанкойський район АР Крим, с. Ближньогородське, вул. Єременко, 33, оглядом на місці встановлено порушення Правил користування електричною енергією шляхом самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів та електропроводки до електричної мережі, накидання проводів на лінію електропередачі, в результаті чого електроенергія споживалася, але лічильником не враховувалась. Абонент раніше відключений від електропостачання. За вказаним порушенням був складений акт № 183933 про порушення Правил користування електричною енергією побутовим споживачем.
Комісією по розгляду Актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення прийнято рішення (Протокол № 56 від 01.11.2010 року) про нарахування розміру відшкодування збитків. Згідно з Правилами користування електричною енергією для населення та Методикою проведений розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. Сума спричиненої шкоди відповідно до розрахунку становить 948,02 грн. (а.с.5).
Правовідносини сторін регулюються статтями 526, 714, 1166 Цивільного кодексу України, Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 року та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою Постановою Національної комісії регулювання електроенергії України № 562 від 04.05.2006 року, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 року за № 782/12656.
Правилами користування електричною енергією для населення регулююються відносини між громадянами (споживачами електричною енергією) та енергопостачальником.
Відповідно до п.53 Правил у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
З акту про порушення правил користування електричною енергією від 15 лютого 2010 року вбачається, що складений він у присутності споживача ОСОБА_3, який від підпису відмовився, про що представниками енергопостачальника складений акт (а.с.6).
Згідно постанови Джанкойського МВ ГУ МВС України в АР Крим про відмову у порушенні кримінальної справи від 15 жовтня 2009 року, 31 серпня 2009 року у чергову частину Джанкойського МВ звернулася гр-ка ОСОБА_4 про надання допомоги по розшуку її брата ОСОБА_2, який 18 серпня 2009 року поїхав на море і зник (а.с.32).
Згідно відповіді Джанкойського МВ ГУ МВС України в АР Крим № 8594 від 14 жовтня 2011 року, ОСОБА_2 знаходиться у розшуку як безвісно відсутній (розшукова справа № 10926146 від 10.09.2009 року) (а.с.33).
Рішенням Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 22 лютого 2012 року ОСОБА_2 визнаний безвісно відсутнім (а.с.14).
Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_5 пояснила, що працює контролером ПАТ «ДТЕК Крименерго», 15 лютого 2010 року приймала участь у складенні акту про порушення правил електричною енергією в домоволодінні відповідача за адресою: Джанкойський район АР Крим, с. Ближньогородське, вул. Єременко, 33, було виявлено порушення правил користування електричною енергією у вигляді накидання фазного проводу. Громадянин представився ОСОБА_2, з його слів і були записані дані в акт, від підпису в акті він відмовився. На даний час всіх обставин вона не пам’ятає, але на її погляд, це був чоловік середніх літ.
Згідно ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Суд вважає, що докази, надані позивачем, у якості підтвердження позовних вимог про порушення правил користування електричною енергією у вигляді розкрадання електричної енергії, не можуть бути належними та допустимими у розумінні ст.ст.58-59 ЦПК України, оскільки присутність ОСОБА_2 при складенні акту від 15 лютого 2010 року нічим не підтверджена, зважаючи на те, що обставинами справи встановлено, що останній в цей час знаходився у розшуку як безвісно відсутній. Також суду не надано доказів про те чи викликався ОСОБА_2 на засідання комісії по розгляду акту, хоча у відповідності з п. 53 Правил акт про порушення не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживача про час і дату засідання комісії.
Таким чином у задоволенні позову в частині відшкодування збитків за порушення правил користування електричною енергією по акту від 15 лютого 2010 року має бути відмовлено.
При цьому суд не приймає до уваги доводи представників відповідача, що заборгованість по оплаті послуг не повинна бути покладена на відповідача, виходячи з наступного.
Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального-господарства.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник.
В разі, коли жиле приміщення належить особі на праві власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа. Участь інших осіб, які проживають у жилому приміщенні, у таких витратах визначається його власником і обов’язки по оплаті вказаних послуг виникають у них лише перед останнім (ст. 156 ЖК України).
ОСОБА_1 є власником домоволодіння, розташованого за адресою: Джанкойський район АР Крим, с. Ближньогородське, вул. Єременко, 33, що вбачається з матеріалів справи, і не заперечувалося відповідачем та її представниками у судовому засіданні.
Таким чином обов’язок по оплаті послуг за користування електричною енергією має бути покладений саме на неї, як власника домоволодіння, навіть при тому, що вона там не проживає і не користується такими послугами.
Доводи відповідача щодо відсутності укладеного договору між відповідачем та енергопостачальником також не можуть бути прийняті до уваги судом.
Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов’язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.
Зокрема, обов’язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов’язком виконавця – надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання.
Таким чином, необхідність укладення договору про надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов’язок, а не право сторін.
Сама по собі відсутність письмового договору між сторонами не може бути підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості за фактично надані послуги.
Заборгованість по оплаті послуг за період з 01.09.2009 року по 01.08.2012 року згідно наданого позивачем складає 3,60 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності з положеннями статті 88 Цивільного процесуального кодексу України. Позов задоволено частково, у відсотковому відношенні до пред’явленого розміру позовних вимог складає 0,37%. Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено – у розмірі 0,81 грн.
З урахуванням викладеного, на підставі статей 526, 714, 1166 Цивільного кодексу України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Правил користування електричною енергією для населення, керуючись статтями 10, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
Позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» в особі Джанкойського РЕМ – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» в особі Джанкойського РЕМ заборгованість по оплаті послуг за користування електричною енергією у розмірі 3 грн.60 коп. і судовий збір у розмірі 0,81 грн.
В іншій частині позову – відмовити.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
ОСОБА_6