Справа № 2-627/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2012 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Шавиріної Л.П.

при секретарі - Киркач Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красний Лиман за участю сторін та їх представників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 справу за позовом ОСОБА_16 до ОСОБА_17 про визнання права власності на сумісне майно, поділ майна, припинення права власності та стягнення компенсації вартості майна та зустрічним позовом ОСОБА_17 до ОСОБА_16 про визнання права власності на сумісне майно і його поділ, суд –

                                                   ВСТАНОВИВ:

          12.07.2011 року та 01.08.2011 року ОСОБА_16 та ОСОБА_17 звернулися до суду з позовами один до одного про визнання права власності на сумісне майно та його поділ.

В судовому засіданні ОСОБА_16 свої позовні вимоги підтримала повністю і суду показала, що з 15.07.1995 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_17 і від сумісного шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з позивачкою.

Влітку 2010 року шлюбні відносини між сторонами було припинено, а 5.05.2011 року вона вибралася з квартири АДРЕСА_1, що належить відповідачу.

В період перебування у шлюбі сторони наступне рухоме та нерухоме майно :

1.          Автомобіль Chevrolet Aveo державний номерний знак АН 6590ВС, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_17.

2.          Земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд, розташовану по вул.. Оборона,66 в м. Красний Лиман Донецької області кадастровий номер 141330000010030089, що зареєстрована на праві власності за ОСОБА_17.

3.          Земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд, розташовану по вул.. Оборона,66-а в м. Красний Лиман Донецької області кадастровий номер 141330000010030090, що зареєстрована на праві власності за ОСОБА_17.

4.          Гараж № 76, розташований у гаражно-будівельному кооперативі «Світлофор» в м. Красний Лиман Донецької області, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_17.

5.          Земельну ділянку № 76 площею 0,0031 га для будівництва та обслуговування гаражу, розташовану в гаражно-будівельному кооперативі «Світлофор» м. Красний Лиман Донецької області кадастровий № 141330000010120500.

6.          Два кондиціонера «Panasonik».

Просила визнати вказане майно сумісною власністю та поділити його між

сторонами, залишивши в натурі за ОСОБА_17 все майно за виключенням земельної ділянки площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд, розташованої по вул.. Оборона,66-а в м. Красний Лиман Донецької області, на яку припинити право власності відповідача і визнати таке за нею. Стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію вартості 1/2 частини гаражу та земельної ділянки під ним, автомобіля та кондиціонерів в сумі 51686,5 грн.

Крім того вказала, що в 1998 році ОСОБА_17 отримав в дар квартиру АДРЕСА_2, яку сторони за власні кошти та безвідплатної допомоги їх батьки до 2007 року відремонтували, встановили в ній індивідуальне опалення. Тому просила стягнути з ОСОБА_17 на її користь Ѕ частину витрат на збільшення вартості вказаної квартири в сумі 33614,5 грн. А також позивач просила стягнути з відповідача на її користь понесені нею судові витрати на сплату судового збору, по проведенню судових експертиз, забезпеченню доступу експертів до об»єкту обстеження, та правової допомоги в сумі 9857,53 грн.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_17 пояснила, що визнає їх частково, бо предмети домашньої обстановки та обіходу, на які вказує відповідач, за виключенням комп»ютеру та набору меблів для дитячої кімнати, на момент виїзду її з квартири АДРЕСА_1, залишилися в квартирі, яка належить ОСОБА_17 Що ж стосується земельної ділянки площею 0,08 га, розташованої в с. Рубці та 1/3 частини квартири АДРЕСА_3, то вказане майно поділу не підлягає, бо придбане нею в порядку безоплатної приватизації задовго до 2011 року.

Представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_19 повністю підтримали позовні вимоги позивача та просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_17, не заперечуючи дату та місце реєстрації шлюбу та дату народження дитини, позовні вимоги визнав частково лише в частині поділу гаражу, 2 кондиціонерів, 2 земельних ділянок, розташованих по вул.. Оборона,66 та 66-а в м. Красний Лиман, та автомобіля Chevrolet Aveo державний номерний знак АН 6590ВС, за виключенням витрат, понесених відповідачем в 2010-2011 роках на підтримання його технічного стану в сумі 4696,7 грн., та оплати витрат по встановлення індивідуального опалення, заміні системи водопостачання та водовідведення, 2-х металево пластикових вікон, 2-х віконно-балконних блоків, та металевих вхідних дверей. Що стосується визнання об»єктом сумісної власності земельної ділянки площею 0,0031 га, на якій розташований спірний гараж, то вважає вказані позовні вимоги позивача необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню, бо вказана земельна ділянка являється його особистою власністю як отримана безкоштовно в порядку приватизації.

Разом з тим, відповідачем заявлено зустрічний позов про визнання об»єктами сумісної власності та поділ:

1.          Земельної ділянки площею 0,08 га для індивідуального дачного будівництва, розташованої в с. Рубці Краснолиманської міської ради, яка належить на праві власності позивачу ;

2.          1/3 частини квартири АДРЕСА_4, яка належить на праві власності позивачу;

3.          Телевізора «Самсунг» ;

4.          Домашнього кінотеатру «Самсунг»;

5.          Холодильника «Норд»;

6.          DVD плеєра «ВВК»;

7.          Пральної машинки «Арістон»;

8.          Мікрохвильової печі;

9.          Пилососа «Самсунг»;

10.          Пароварки ;

11.          Тумби під телевізор;

12.          Комп»ютера;

13.          Лазерного принтера «Кенон» ;

14.          Комп»ютерного столу;

15.          Шафи для передпокою;

16.          Комоду для взуття;

17.          М»якого куточка;

18.          Набору меблів для дитячої кімнати;

19.          Картини «Віденський спуск»;

20.          Картини «Вікно»;

21.          Картини «Повернення»;

22.          Картини «Піони»;

23.          Картини «Засмага»;

24.          Графіки 2 шт.

Враховуючи те, що все перелічене майно, за виключенням 5 картин та графіки,

знаходиться у позивача, просив стягнути з неї на його користь компенсацію вартості вказаного майна в сум 8025,0 грн.

Крім того, відповідач ОСОБА_17 просив стягнути з позивача на його користь понесені ним судові витрати по оплаті судового збору, правової допомоги, витрат на проведення судових експертиз в сумі 4893,0 грн.

З»ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

15 липня 1995 року відділом РАЦС Краснолиманського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб між позивачем та відповідачем(а.с.12).

Від сумісного життя сторони мають неповнолітнього сина – ОСОБА_18, 23.12.1998 року, який проживає з позивачем(а.с.13).

01 вересня 2010 року шлюбні відносини між позивачем та відповідачем припинено.

В період перебування у шлюбі сторони придбали наступне рухоме та нерухоме майно, вартість якого встановлена експертних шляхом та за домовленістю сторін :

1.          Автомобіль Chevrolet Aveo державний номерний знак АН 6590ВС, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_17, - 55542,0 грн.(л.д.76,99-102).

2.          Земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд, розташовану по вул.. Оборона,66 в м. Красний Лиман Донецької області кадастровий номер 141330000010030089, що зареєстрована на праві власності за ОСОБА_17 – 25560,0 грн.

3.          Земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд, розташовану по вул.. Оборона,66-а в м. Красний Лиман Донецької області кадастровий номер 141330000010030090, що зареєстрована на праві власності за ОСОБА_17 – 25560,0 грн.

4.          Гараж № 76, розташований у гаражно-будівельному кооперативі «Світлофор» в м. Красний Лиман Донецької області, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_17 – 46126,0 грн.

5.          Два кондиціонера «Panasonik» - 4000,0 грн.

6.          Набір меблів для дитячої кімнати – 2000,0 грн.

7.          Комп»ютер – 2900,0 грн., а всього на суму 161688,0 грн.

Відповідно до ст. 60 СК України(в редакції 10 січня 2002 року) та ст.22 Кодексу про шлюб та сім»ю України (в редакції 20.06.1969 року) майно, набуде подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікову на праві спільної сумісної власності.

Тому суд приходить до висновку про те, що автомобіль, 2 земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку по вул.. Оборона в м. Красний Лиман, гараж, 2 кондиціонера, комп»ютер, набір меблів для дитячої кімнати всього на суму 161688,0 грн., слід визнати спільною сумісною власності подружжя.

Згідно ст. 70,71 СК України та ст.ст.28,29 КпШС України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними і якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. Майно, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі без шкоди для його господарського призначення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між сторонами, з присудженням іншому з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на вказане майно.

Тому частка в грошовому вираженні кожного з подружжя складає 80844,0 ( 161688 : 2) грн.

Тобто позовні вимоги позивача в частині визнання за ним права власності на Ѕ частину автомобіля, 1 земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку по вул.. Оборона,66-а в м. Красний Лиман, гаражу, 1 кондиціонера, Ѕ частини гаражу, та вимоги відповідача в частині визнання за ним права власності на Ѕ частину комп»ютеру, Ѕ частину набору меблів для дитячої кімнати, являються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

При вирішенні питання про поділ сумісно нажитого майна в натурі, суд враховує те, що між сторонами практично відсутній спір про порядок такого поділу і взаємної компенсації вартості невідповідності часток у вказаному майні.

Тому, враховуючи те, що автомобіль, гараж, меблі, комп»ютер, являються неподільними речами, а 2 кондиціонери невід»ємним обладнанням квартири АДРЕСА_2, яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_17, автомобіль більше двох років з моменту розпаду сім»ї знаходиться в користуванні відповідача ОСОБА_17, дитячі меблі та комп»ютер знаходяться у позивача, використовуються неповнолітнім сином сторін, який проживає разом з позивачем, ніхто із сторін не претендує в натурі на майно, яке перебуває в користуванні у іншої сторони, як і не заперечує проти сплати компенсації його вартості іншій стороні, суд вважає можливим розділити спільно нажите майно наступним чином -

залишити за ОСОБА_17 на праві власності :

1.           Автомобіль Chevrolet Aveo державний номерний знак АН 6590ВС, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_17, - 55542,0 грн.

2.          Земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд, розташовану по вул.. Оборона,66 в м. Красний Лиман Донецької області кадастровий номер 141330000010030089, що зареєстрована на праві власності за ОСОБА_17 – 25560,0 грн.

3.          Гараж № 76, розташований у гаражно-будівельному кооперативі «Світлофор» в м. Красний Лиман Донецької області, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_17 – 46126,0 грн.

4.          Два кондиціонера «Panasonik» - 4000,0 грн., а всього на суму – 131228,0 грн. ;

залишити за ОСОБА_16 на праві власності :

1.          Земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд, розташовану по вул.. Оборона,66-а в м. Красний Лиман Донецької області кадастровий номер 141330000010030090, що зареєстрована на праві власності за ОСОБА_17 – 25560,0 грн.

2.          Набір меблів для дитячої кімнати – 2000,0 грн.

3.          Комп»ютер – 2900,0 грн., а всього на суму 30460,0 грн.

При цьому з відповідача на користь позивача слід стягнути в рахунок грошової

компенсації невідповідності часток у сумісно нажитому майні 53834,0(80844,0 – 30460) грн.

Враховуючи те, що земельна ділянка площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд, розташована по вул.. Оборона,66-а в м. Красний Лиман Донецької області кадастровий номер 141330000010030090, зареєстрована на праві власності за ОСОБА_17, в зв»язку з визнанням її об»єктом сумісної власності сторін, виділом частки майна в натурі і залишенням її за позивачем, на підставі ст.ст.364,365 ЦК України припинити право власності ОСОБА_17 на земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд, розташовану по вул.. Оборона,66 в м. Красний Лиман Донецької області кадастровий номер 141330000010030089.

А також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_17 під час шлюбу набув у власність на підставі договору дарування, посвідченого 28.04.1998 року приватним нотаріусом Краснолиманського нотаріального округу Донецької області по реєстру № 1197, квартиру АДРЕСА_5(а.с.14). Позивач просила стягнути з відповідача на її користь Ѕ частину вартості виконаного під час шлюбу разом з відповідачем суттєвого покращення вартості вказаної квартири в сумі 33614,5 грн.

В судовому засіданні з пояснень сторін та свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_20, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14, що починаючи з 1998 року і практично до моменту розпаду сім»ї сторони та їх близькі родичі з метою створення комфортних умов для житла як позивача так і відповідача, а також їх неповнолітнього сина, суттєво збільшили цінність вказаної квартири внаслідок сумісних трудових та грошових затрат. При цьому, не оспорюючи об»єми і перелік ремонтних робіт та їх вартість, встановлену в результаті експертного дослідження – 67229,0 грн., та висновку експертів про суттєве збільшення вартості квартири в результаті вказаних ремонтних робіт ( а.с.104-133,174-178), жодна із сторін не надала суду докази фактичних витрат на проведення таких, а також тому, що вказані роботи були виконані за особисті кошти відповідача. Навпаки батьки сторін - ОСОБА_20, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 вказували на те, що надавали безвідплатну допомогу сторонам без укладення будь-яких угод(договорів).

Згідно ст.. 25 КпШС України та ст..62 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових, грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 368 ЦК України передбачено, що майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім»ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ст.ст.11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При винесення рішення відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достовірність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Але відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження своїх заперечень про те, що усі інші ремонтні роботи, виконані в квартирі АДРЕСА_1 (роботи по демонтажу заповнення дверного отвору між кухнею та коридором, розбиранню старої та обладнанню нової перегородки між кухнею та коридором, виконанню на ній штукатурних робіт з обох сторін та встановленню в ній нового блоку дверей, об’єднанню вбиральні та ванної кімнати, збільшенню площі кухні, виконанню арки при вході в вітальню, встановленню ванни, унітазу, облицюванню кахлем ванної кімнати та кухні, покриттю підлоги лінолеумом у трьох жилих кімнатах, кухні, коридорі, лоджії, встановленню дерев’яних плінтусів у всіх приміщеннях, обладнанню підвісної стелі двох жилих кімнат, кухні, ванної кімнати, поклейці шпалер у жилих кімнатах, кухні, коридорі, склінню балкону та лоджії, обшивці балкону та лоджії деревом, монтаж індивідуального опалення, водопостачання та каналізації, облаштуванню двох вікон металевопластиковими вікнами, облаштуванню двох віконно-дверних блоків, облаштуванню вхідних металевих дверей), окрім монтажу опалення, водопостачання, водовідведення, встановлення двох вікон та двох балконних блоків, виконано за його власні кошти або на підставі договорів, передбачених ст.. 368 ЦК України, та не призвели до збільшення вартості вказаної квартири.

Тому суд приходить до висновку про доведеність в судовому засіданні позовних вимог позивача про визнання робіт в квартирі АДРЕСА_1 по демонтажу заповнення дверного отвору між кухнею та коридором, розбиранню старої та обладнанню нової перегородки між кухнею та коридором, виконанню на ній штукатурних робіт з обох сторін та встановленню в ній нового блоку дверей, об’єднанню вбиральні та ванної кімнати, збільшенню площі кухні, виконанню арки при вході в вітальню, встановленню ванни, унітазу, облицюванню кахлем ванної кімнати та кухні, покриттю підлоги лінолеумом у трьох жилих кімнатах, кухні, коридорі, лоджії, встановленню дерев’яних плінтусів у всіх приміщеннях, обладнанню підвісної стелі двох жилих кімнат, кухні, ванної кімнати, поклейці шпалер у жилих кімнатах, кухні, коридорі, склінню балкону та лоджії, обшивці балкону та лоджії деревом, монтаж індивідуального опалення, водопостачання та каналізації, облаштуванню двох вікон металевопластиковими вікнами, облаштуванню двох віконно-дверних блоків, облаштуванню вхідних металевих дверей такими відповідно до висновку експертизи на суму 67229,0 грн. виконаними за сумісні кошти сторін, та такими, що призвели до суттєвого збільшення вартості вказаної квартири.

В зв»язку з цим позивач має право на Ѕ частину вартості вказаних покращень, що в грошовому еквіваленті складає 33614,5 грн., яку слід стягнути з власника квартири - відповідача на її користь.

Суд також приходить до висновку про те, що сторонами не доведено позовні вимоги про визнання сумісною власністю та поділ земельної ділянки площею 0,0031 га кадастровий № 141330000010120500, земельної ділянки площею 0,08 га кадастровий № 1423084300050001082, 1/3 частини квартири № 4, розташованої у м. Красний Лиман Донецької області по вул.. Пушкіна,5-а.

Так судом встановлено, що під час шлюбу на підставі рішення Краснолиманської міської ради від 09.04.2008 року № 5/22-1573 (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 718285 від 15.05.2008 року - а.с.48,78,213,214)та розпорядження Краснолиманського міського голови № 90 від 22.12.1995 року(свідоцтво про право власності, видане Представництвом Фонду ДМУ від 22.12.1995 року – а.с.79,216-219) позивач ОСОБА_16 набула у власність внаслідок приватизації державного житлового фонду 1/3 частину квартири № 4, розташованої у м. Красний Лиман Донецької області по вул.. Пушкіна,5-а, та внаслідок безоплатної передачі у власність земельну ділянку площею 0,08 га для індивідуального дачного будівництва, розташовану в районі с. Рубці Краснолиманської міської ради Донецької області кадастровий № 1423084300050001082.

Таким же чином, під час шлюбу на підставі рішення Краснолиманської міської ради від 20.12.2007 року № 5/19-1331(державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 695152 від 28.01.2008 року – а.с.22,23,251) внаслідок безоплатної передачі у власність відповідач ОСОБА_17 набув у власність земельну ділянку № 76 площею 0,0031 га для будівництва та обслуговування гаражу, розташовану в гаражно-будівельному кооперативі «Світлофор» м. Красний Лиман Донецької області кадастровий № 141330000010120500.

Вирішуючи питання поділу земельної ділянки площею 0,0031 га, розташованої під гаражем № 46 у гаражно-будівельному кооперативі «Світлофор» в м. Красний Лиман Донецької області, зареєстрованої на праві власності за ОСОБА_17, яка є предметом позовних вимог позивача, та земельної ділянки площею 0,08 га для індивідуального дачного будівництва, розташованої в с. Рубці Краснолиманської міської ради, 1/3 частини квартири АДРЕСА_4, що належать на праві власності ОСОБА_16, суд враховує наступне.

Законом України від 11.01.2011 року № 2913-У1 «Про внесення змін до статті 61 Сімейного кодексу України щодо об»єктів права спільної сумісної власності подружжя» , який набрав чинності 08 лютого 2011 року , статтю 61 СК України доповнено частиною п»ятою, якою передбачено, що об»єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації.

Разом із тим відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом»якшують або скасовують відповідальність особи. Згідно зх. частинами першої та другої статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, акт цивільного законодавства не має зворотної дії в часі, крім випадків, коли він пом»якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Тому, одержані сторонами під час шлюбу (в 1995 році та в 2008 році) у власність шляхом приватизації державного житлового фонду на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» 1/3 частина квартири АДРЕСА_4, та безоплатної передачі у власність на підставі ст..116,118,121 ЗК України земельна ділянка площею 0,08 га для індивідуального дачного будівництва, розташована в районі с. Рубці Краснолиманської міської ради Донецької області кадастровий № 1423084300050001082,земельна ділянка № 76 площею 0,0031 га для будівництва та обслуговування гаражу, розташована в гаражно-будівельному кооперативі «Світлофор» м. Красний Лиман Донецької області кадастровий № 141330000010120500, є особистою приватною власністю сторін, а не спільною сумісною власністю подружжя, в зв»язку з чим поділу між сторонами не підлягають.

Крім того та з підстав, передбачених ст..ст.11,60 ЦПК України, суд також вважає недоведеними заперечення відповідача в частині його посилань на те, що проведені ним 09.09.2010 року та 27.07.2011 року заміни деталей та складових в автомобілі Chevrolet Aveo державний номерний знак АН 6590ВС на суму 4696,7 грн. призвели до покращення об»єкта сумісної власності і збільшення його вартості після припинення шлюбних відносин саме на вказану суму.

При цьому суд приймає до уваги також те, що відповідачем не надано суду будь-яких доказів тому, що на момент розпаду сім»ї ( влітку 2010 року) вказаний автомобіль перебував у технічному стані, який унеможливлював його подальшу експлуатацію. Навпаки, зібрані по справі докази свідчать про те, що з вказаного часу автомобіль вибув із сумісної власності сторін бо продовжував експлуатуватися лише відповідачем, а позивач не мала можливості ним користуватися.

Відповідно до ст..ст.319,322 ЦК України власність зобов»язує, в зв»язку з чим саме власник несе тягар утримання свого майна.

Саме таким власником, який одноособово користувався спірним автомобілем з літа 2010 року і по час проведення ремонтних робіт, являвся відповідач ОСОБА_17

Тому суд приходить до висновку про те, що понесені відповідачем 09.09.2010 року та 27.07.2011 року витрати на суму 4696,7 грн. по заміні деталей та складових автомобіля Chevrolet Aveo державний номерний знак АН 6590ВС, який є об»єктом рухомого майна, вартість якого зменшується в залежності від строку експлуатації, не призвели до покращення об»єкта сумісної власності і збільшення його вартості після припинення шлюбних відносин саме на вказану суму, а були направлені на збереження його технічного стану, а тому і його вартості, яку він мав на момент розпаду сім»ї. В зв»язку з наданими доказами суд вважає неможливим зменшити вартість автомобіля, як сумісно нажитого майна, на суму 4696,7 грн.

А також ОСОБА_17 звернувся до суду з зустрічним позовом про поділ між сторонами предметів домашньої обстановки та обіходу, вартість яких сторони встановили по домовленості :

1.          Телевізора «Самсунг» вартістю 3000 грн.;

2.          Домашнього кінотеатру «Самсунг» вартістю 2000 грн.;

3.          Холодильника «Норд» вартістю 100 грн.;

4.          DVD плеєра «ВВК» вартістю 100 грн.;

5.          Пральної машинки «Арістон» вартістю 2000 грн;

6.          Мікрохвильової печі вартістю 300 грн;

7.          Пилососа «Самсунг» вартістю 300 грн.;

8.          Пароварки вартістю 250 грн.;

9.          Тумби під телевізор вартістю 900 грн.;

10.          Комп»ютера вартістю 290 грн.;

11.          Лазерного принтера «Кенон» вартістю 100 грн.;

12.          Комп»ютерного столу вартістю 300 грн.;

13.          Шафи для передпокою вартістю 300 грн.;

14.          Комоду для взуття вартістю 300 грн.;

15.          М»якого куточка вартістю 1200 грн.;

16.          Набору меблів для дитячої кімнати вартістю 2000 грн.;

17.          Картини «Віденський спуск» вартістю 300 грн.;

18.          Картини «Вікно» вартістю 50 грн.;

19.          Картини «Повернення» вартістю 50 грн.;

20.          Картини «Піони» вартістю 100 грн.;

21.          Картини «Засмага» вартістю 3 грн.;

22.          Графіки 2 шт. на суму 26,0 грн., а всього на суму 16579,0 грн.

При цьому відповідач ОСОБА_17, посилаючись на те, що все перелічене майно вартістю 16050,0 грн. вивезено позивачкою в травні місяці 2011 року і знаходиться в її користуванні, за виключенням картин та графіки на суму 529,0 грн., залишити на праві власності за позивачкою, стягнувши з неї на його користь Ѕ частину його вартості в сумі 8025,0 грн. А собі в натурі просив залишити картини та графіку на суму 529,0 грн.

При вирішенні вказаних вимог суд враховує, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження переліку майна та місця його знаходження, за виключенням набору меблів для дитячої кімнати та комп»ютеру, наявність яких та місце знаходження встановлено з пояснень позивача ОСОБА_16 та свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12.

А позивачем навпаки суду надано докази тому, що окрім набору меблів для дитячої кімнати та комп»ютеру, жодного іншого майна з квартири відповідача вона не вивозила, все вказане майно знаходилося в квартирі відповідача на момент її виїзду з такої, що підтверджено також в судовому засіданні свідками ОСОБА_11, ОСОБА_12 та актом опису майна, складеним на момент виїзду позивача з квартири(а.с.15).

Тому з підстав, передбачених ст..ст.11,60 ЦПК України суд також вважає недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню зустрічні позовні вимоги відповідача в частині поділу предметів домашньої обстановки та обіходу -

1.          Телевізора «Самсунг» вартістю 3000 грн.;

2.          Домашнього кінотеатру «Самсунг» вартістю 2000 грн.;

3.          Холодильника «Норд» вартістю 100 грн.;

4.          DVD плеєра «ВВК» вартістю 100 грн.;

5.          Пральної машинки «Арістон» вартістю 2000 грн;

6.          Мікрохвильової печі вартістю 300 грн;

7.          Пилососа «Самсунг» вартістю 300 грн.;

8.          Пароварки вартістю 250 грн.;

9.          Тумби під телевізор вартістю 900 грн.;

10.          Лазерного принтера «Кенон» вартістю 100 грн.;

11.          Комп»ютерного столу вартістю 300 грн.;

12.          Шафи для передпокою вартістю 300 грн.;

13.          Комоду для взуття вартістю 300 грн.;

14.          М»якого куточка вартістю 1200 грн.;

15.          Картини «Віденський спуск» вартістю 300 грн.;

16.          Картини «Вікно» вартістю 50 грн.;

17.          Картини «Повернення» вартістю 50 грн.;

18.          Картини «Піони» вартістю 100 грн.;

19.          Картини «Засмага» вартістю 3 грн.;

20.          Графіки 2 шт. на суму 26,0 грн., а всього на суму 11679,0 грн.

А в частині поділу комп»ютера вартістю 2900 грн. та набору меблів для дитячої кімнати вартістю 2000 грн. зустрічні позовні вимоги ОСОБА_17 суд знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того сторони просили стягнути один з одного понесені ними судові витрати : позивач на суму 9857,53 грн., у тому числі по оплаті правової допомоги в сумі 2000,0 грн., судовий збір 993,01 грн. оплату експертиз – 6377,0 грн., та забезпечення доступу до об»єкта дослідження при проведенні експертизи 487,92 грн., а відповідач на суму 4893,0 грн., у тому числі по оплаті правової допомоги 2500,0 грн., судового збору 171,0 грн., проведенню судових експертиз 2222,0 грн.

При вирішенні позовних вимог сторін в частині відшкодування понесених ними судових витрат, суд знаходить їх такими, що підлягають задоволенню частково з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать :

1)          витрати на правову допомогу ;

2)          витрати сторін та їх представників, що пов’язані з явкою до суду ;

3)          витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведення судових експертиз ;

4)          витрати, пов’язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, відповідно до ст. 88 ЦПК України суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Але позивачем надано суду докази лише по сплаті судового збору на суму 993,01 грн.(а.с.1,2,160), експертиз в сумі 962,20 грн.(л.д.153,155,168), правової допомоги в сумі 2000 грн. (а.с.262-264) – усього на суму 3955,21 грн.

А відповідачем надано суду докази лише по сплаті судового збору на суму 171,0 грн.(а.с.43,44), правової допомоги в розмірі 500,0 грн.(а.с.49) та експертизи в сумі 1250,0 грн. (а.с.225) – усього на суму 1921,0 грн.

Інші судові витрати документально сторонами не підтверджено, тому суд вирішує питання про розподіл саме підтверджених судових витрат, а в непідтвердженій частині судових витрат позовні вимоги сторін задоволенню не підлягають.

В той час як ціна позову позивача ОСОБА_16 складає 113713,5 грн(27771,0+23063,0+25560,0+2000,0+33614,5+1705,0).

А ціна зустрічного позову відповідача ОСОБА_17 складає 45138,97 грн.(16579,0+1159,97+27400,0).

Відповідно до ст. 3 Декрету КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 року позивачі при зверненні до суду повинні були сплатити судовий збір у розмірі 1% від суми позову, тобто ОСОБА_16 в сумі 1137,14 грн., ОСОБА_17 – 451,39 грн.

Незважаючи на це при зверненні до суду сторонами попередньо сплачено судовий збір відповідно позивачем 993,01 грн. та відповідачем 171 грн.

Враховуючи те, що відповідно до ст.. 4,6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року вказаний розмір збору не змінився, а також до теперішнього часу в повному розмірі не сплачено, він підлягає стягненню зі сторін на користь держави - з позивача в сумі 144,13 грн.(1137,14-993,01), а з відповідача в сумі 280,39(451,39-171,0) грн.

При цьому суд вважає, що відповідно до ст. 88 ЦПК України враховуючи те, що позовні вимоги позивача задоволено повністю за виключенням вимог на суму 1705 грн., а в задоволенні зустрічних позовних вимог відповідача відмовлено повністю, за виключенням вимог на суму 2450 грн., недоплачений судовий збір повинен бути відшкодованим на користь держави наступним чином:

позивачем - в сумі 17,05 грн.(1705х1%) ;

відповідачем – в сумі 402,02 грн.(144,13-17,05+280,39).

Крім того, відповідно до задоволених позовних вимог позивача з відповідача на користь позивача ОСОБА_16 слід стягнути сплачений нею судовий збір в сумі 993,01 грн. А також відповідно до задоволених зустрічних позовних вимог на користь відповідача ОСОБА_17 стягнути з позивача ОСОБА_16 оплачений відповідачем ОСОБА_21 судовий збір в сумі 2,45 грн.(2450х1%).

А також пропорційно до задоволених позовних вимог з відповідача ОСОБА_17 на користь позивача ОСОБА_16 слід стягнути понесені нею та підтверджені витрати на оплату судових експертиз та правової допомоги в сумі 3445,26 грн. (113714,0 – 1705,0=112009:113714,0х100%=98,5%х2000,0+962,20).

Таким же чином пропорційно до задоволених позовних вимог з позивача ОСОБА_16 на користь відповідача ОСОБА_17 слід стягнути понесені ним та підтверджені витрати на оплату правової допомоги в сумі 26,30 грн.(2450:45138,98х100%=5,43%х500,0).

В частині ж відшкодування витрат відповідача ОСОБА_17 по оплаті експертизи квартири АДРЕСА_6 в сумі 1250 грн.(а.с.225) суд вважає необхідним відмовити повністю, бо в цій частині відповідачу повністю відмовлено в задоволенні позову.

При вирішенні вимог позивача в частині відшкодування витрат, необхідних для розгляду справи, пов’язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчинення інших дій – витрат на пальне, необхідного для доставки експертів до об»єкту дослідження, в сумі 487,92 грн.(а.с.169-171), суд вважає, що позивачем не надано належних доказів використання для доставки саме вказаного ним автомобіля, відстані від експертної установи до об»єкту дослідження, дійсних витрат на пальне у вказаному розмірі, бо об»єм паливного баку ніби використаного автомобіля складає 60 л, в той час як позивач надав суду про одночасне придбання позивачем пального в кількості майже 68 л(а.с.171). тому позовні вимоги позивача в цій частині суд вважає необґрунтованими та такими, що не відлягають задоволенню.

Тому на підставі викладеного, та керуючись ст.58 Конституції України, ст.ст.5,319,322,364,365,368 ЦК України, ст.ст. 60,62,70,71 СК України(в редакції 10 січня 2002 року) та ст.22,25,28,29 Кодексу про шлюб та сім»ю України (в редакції 20.06.1969 року), ст.ст.116,118,121 ЗК України, ст.4,6 Закону України «Про судовий збір», ст. 3 Декрету КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 року, ст.ст.10,11,60,79,84,88,212-215 ЦПК України, суд -

                                                            ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги ОСОБА_16 до ОСОБА_17 про визнання права власності на сумісне майно, поділ майна, припинення права власності та стягнення компенсації вартості майна та ОСОБА_17 до ОСОБА_16 про визнання права власності на сумісне майно і його поділ задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_16 та ОСОБА_17 право спільної сумісної власності на :

1.          Автомобіль Chevrolet Aveo державний номерний знак АН 6590ВС, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_17.

2.          Земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд, розташовану по вул.. Оборона,66 в м. Красний Лиман Донецької області кадастровий номер 141330000010030089, що зареєстрована на праві власності за ОСОБА_17.

3.          Земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд, розташовану по вул.. Оборона,66-а в м. Красний Лиман Донецької області кадастровий номер 141330000010030090, що зареєстрована на праві власності за ОСОБА_17.

4.          Гараж № 76, розташований у гаражно-будівельному кооперативі «Світлофор» в м. Красний Лиман Донецької області, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_17.

5.          Два кондиціонера «Panasonik»,

6.          Комп»ютер вартістю 2900 грн.,

7.          Набір меблів для дитячої кімнати вартістю 2000 грн.

Розділити між ОСОБА_16 та ОСОБА_17

Вікторовичем сумісно нажите майно в такому порядку:

-           залишивши в натурі за ОСОБА_16 комп’ютер, набір меблів для дитячої кімнати, земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд, розташовану по вул.. Оборона,66-а в м. Красний Лиман Донецької області кадастровий номер 141330000010030090, визнавши за нею право власності на неї, у зв»язку з чим припинити право власності ОСОБА_17 на вказану земельну ділянку ;

-          залишити в натурі за ОСОБА_17 земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд, розташовану по вул.. Оборона,66 в м. Красний Лиман Донецької області кадастровий номер 141330000010030089; Автомобіль Chevrolet Aveo державний номерний знак АН 6590ВС, гараж № 76, розташований у гаражно-будівельному кооперативі «Світлофор» в м. Красний Лиман Донецької області, два кондиціонера «Panasonik».

Стягнути з ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_2, що народився у м. Красний Лиман Донецької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3, що народилася в м. Красний Лиман Донецької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, в рахунок компенсації вартості сумісно нажитого майна 53834,0 грн.

Стягнути з ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3, що

народилася в м. Красний Лиман Донецької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, на користь ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_2, що народився у м. Красний Лиман Донецької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, в рахунок компенсації вартості сумісно нажитого майна 2450 грн.

Стягнути з ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_2,

що народився у м. Красний Лиман Донецької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3, що народилася в м. Красний Лиман Донецької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, в рахунок компенсації витрат на будівельно-ремонтні роботи, виконані в квартирі АДРЕСА_2, 33614,5 грн.

Стягнути з ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_2,

що народився у м. Красний Лиман Донецької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3, що народилася в м. Красний Лиман Донецької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, в рахунок компенсації витрат на оплату судового збору 993,01 грн.

Стягнути з ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3, що

народилася в м. Красний Лиман Донецької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, на користь держави несплачений судовий           збір в сумі 17,05 грн.

Стягнути з ОСОБА_17, 11 вересня 1973 року

народження, що народився у м. Красний Лиман Донецької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь держави недоплачений судовий збір в сумі 402,02 грн.

Стягнути з ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3, що

народилася в м. Красний Лиман Донецької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, на користь ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_2, що народився у м. Красний Лиман Донецької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, в рахунок компенсації витрат на оплату судового збору 2,45 грн.

Стягнути з ОСОБА_17, 11 вересня 1973 року

народження, що народився у м. Красний Лиман Донецької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3, що народилася в м. Красний Лиман Донецької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, в рахунок компенсації витрат на проведення експертиз та оплату правової допомоги 3445,26 грн.

Стягнути з ОСОБА_16, 24 березня 1973 року

народження, що народилася в м. Красний Лиман Донецької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, на користь ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_2, що народився у м. Красний Лиман Донецької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, в рахунок компенсації витрат на оплату правової допомоги 26,30 грн.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_16 та ОСОБА_17 відмовити у зв»язку з відсутністю підстав.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд у 10 денний строк з моменту його проголошення.

Повне рішення буде виготовлено 08.10.2012 року.

                    Суддя