Справа № 2-5/12

Провадження №2/227/164/12

Номер рядка звіту 26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.10.2012 Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого (ї) судді Войнаревич М. Г.,

при секретарі Сіваченко Л. В.,

за участю адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику цивільну справу за позовом ПАТ КБ "Надра" до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2012 року ПАТ КБ «Надра»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказавши, що 12 грудня 2007 року між ВАТ КБ «Надра»та відповідачем було укладено кредитний договір №12/12/2007/980-ПТП/2657. Відповідно до п.п. 1.1-1.4 договору позичальнику було надано у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 28900 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот) грн., зі строком погашення до 12 грудня 2010 року та сплатою 2,4% відсотків за місяць. Крім повернення кредиту та нарахованих відсотків за його користування позичальник зобов'язався у разі прострочення ним строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, а також у випадку прострочення виконання зобов'язань, що повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у п. 3.3.5 Договору. Позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення. А у разі порушення позичальником вимог п.п. 3.3.1, 3.3.2, 3.3.6, 3.3.8., 3.3.9 Договору, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 10% відсотків від суми кредиту, визначеної у п. 1.1 Договору, за кожен випадок. Станом на 09.12.2011 року відповідач заборгував банку 70673 грн. 72 коп., з яких: 24922 грн. 35 коп. - заборгованість з повернення кредиту, 25050 грн. 03 коп. -заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, 360 грн. -заборгованість зі сплати штрафу, 7219 грн. 56 коп. -пеня за порушення строку сплати мінімального обов'язкового платежу. Також, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 706 грн. 74 коп. сплаченого судового збору. На підставі п. 3.2.3 кредитного договору банк має право достроково стягнути з позичальника суму заборгованості по кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів при порушенні ним будь-якої умови кредитного договору.

Представник позивача Корженівська І.В. надіслала до суду заяву, якою позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу розглянути без участі представника банку.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив факт укладення між ним та позивачем кредитного договору, в зв»язку з чим по справі було призначено почеркознавчу експертизу.

Відповідно до висновку експерта № 1177 від 10.07.2012 року підписи від імені ОСОБА_2 в кредитному договорі № 12/12/2007/980 -ПТП/2657 від 12 грудня 2007 року, анкеті-заяві клієнта на отримання персонального пакета, виконані не самим ОСОБА_2, а іншою особою.

Підписи у розписці держателя картки, заяві на видачу готівки № 2482 від 12.12.2007 року виконані самим ОСОБА_2.

Представником ПАТ КБ «Надра»Ткачуком В.В. до суду направлені заяви про зміну позовних вимог та про збільшення позовних вимог, в яких, на підставі ч.ч. 1,2 ст. 1212, ст.ст. 536,1048, 1214 ЦК України просить стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти в сумі 28900 грн. та проценти за користування ними в сумі 13033 грн. 52 коп, а всього суму 41933 грн. 52 коп..

Судом встановлено, що 12 грудня 2007 року між ВАТ КБ «Надра»та відповідачем було укладено кредитний договір №12/12/2007/980-ПТП/2657, який слід визнати нікчемним.

Станом на 09.12.2011 року відповідач заборгував банку 24922 грн. 35 коп. - заборгованість з повернення кредиту, таким чином позивач визнає те, що банку повернуто 4077 грн. 65 коп., тому сума 28900 грн. є безпідставною.

Відповідно до вироку Хмільницького міськрайонного суду від 4 листопада 2011 року встановлено, що ОСОБА_5 шляхом зловживання довірою яка виразилась в знайомстві і дружніх стосунках з ОСОБА_2, з метою незаконного отримання кредиту, підробивши за попередньою змовою з ОСОБА_6 довідку для одержання кредиту в Хмільницькому відділення ВАТ КБ «Надра»ОСОБА_2, використав дану довідку подавши її в банківську установу на підставі якої було укладено кредитний договір з ОСОБА_2 на суму 28900 грн., які ОСОБА_5 отримав та використав в особистих цілях.

Даним вироком ОСОБА_5 було визнано винним у вчинені злочинів за ст. 190 ч.2, ст. 358 ч. 2 КК України та призначено кримінальне покарання.

За таких обставин, суд вважає що вимоги позивача про стягнення процентів за користування коштами взагалі не можуть мати місця, оскільки відповідач одержав в банку кошти шляхом шахрайських дій з боку ОСОБА_5, які останній використав в особистих цілях.

Видача кредиту проводилась шляхом перерахування позичальнику коштів на поточний рахунок, що відкритий в рамках обраного пакету, що підтверджується меморіальним ордером № 185 від 12.12.2007р. і позичальником отримано готівкою з каси кошти в розмірі 289000 грн. Проте враховуючи, що сторонами не досягнуто згоди відносно істотних умов договору та даний договір не підписаний сторонами, банк не має правових підстав на стягнення відсотків та штрафних санкцій з відповідача.

За період з 12.12.2007 р. по 09.12.2011 р. позичальником сплачено на погашення суми кредиту кошти в розмірі 4 077 грн. 65 коп., що враховані банком та тому враховуючи суму заборгованості в розмірі 28900 грн., з урахуванням часткової сплати боргу, загальна заборгованість по тілу кредиту становить 24922 грн. 35 коп.

Дані правовідносини регулюються наступним:

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір вчинений без додержання письмової форми є нікчемним, отже кредитний договір № 12/12/2007/980 - ПТП/2657 від 12 грудня 2007 року є нікчемним, а оскільки це встановлено законом, воно не підлягає доказуванню в суді та не вимагає визнання судом.

Згідно Листа ВСУ "Узагальнення практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 24.11,2008р., встановлено, що відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України нікчемний правочин є недійсним через його невідповідність вимогам законодавства. Такий правочин недійсний з моменту його вчинення незалежно від того, чи визнав його таким суд.

Відповідно до Листа ВСУ від 24.11.2008р., "Узагальнення практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" встановлено визнані недійсними правочини не створюють для сторін тих прав і обов'язків, які вони мають встановлювати, а породжують наслідки, передбачені законом. І хоча реституція не передбачена у ст. 16 ЦК як один із способів захисту, проте норма ч. 1 ст. 216 ЦК є імперативною і суд має забезпечити зазначені в ній правові наслідки. Реституцію цілком можна вважати окремим способом захисту цивільних прав, які порушуються у зв'язку з недійсністю правочину, оскільки у ст. 16 ЦК немає вичерпного переліку способів захисту цивільних прав.

Судом також встановлено, що підпис на заяві на видачу готівки № 2482 належить саме відповідачу, що не заперечував і ОСОБА_2

Відповідно до Постанови НБУ "Про затвердження Інструкції про порядок ведення касових операцій банками в Україні " від 01.06.2011р. №174 (на момент видачі коштів від 12.12.2007 ),а саме гл. 4 "Касові операції банків з клієнтами" передбачено :

п. 1.1. до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать: заява на переказ готівки, прибутково- видатковий касовий ордер, заява на видачу готівки, прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, грошовий чек, рахунки на сплату платежів, а також сліп, квитанція, чек банкомата, що формуються ПТКС, платіжними терміналами, імпринтерами, та документи для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій формі, установлені відповідною платіжною системою;

п. 1.3. касові документи мають містити такі обов'язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.

п.1.3 У грошових чеках, заявах на видачу готівки, на підставі яких видається клієнтам готівка, незалежно від суми, за винятком реалізації пам'ятних та інвестиційних монет, мають зазначатися дані паспорта особи-отримувача або документа, що його замінює, найменування документа, серія, номер і дата його видачі, найменування установи, що його видала.

Отже, враховуючи Постанову НБУ №174 "Про затвердження Інструкції про порядок ведення касових операцій банками в Україні , заява на видачу готівки є касовим документом, який посвідчує видачу коштів з каси та твердження про те, що заява на видачу готівки не є документом, що посвідчує факт отримання коштів не відповідає нормам чинного законодавства, а тому факт отримання коштів є беззаперечним та таким, що підтверджується доказами. Проте даний правочин є нікчемним, тому позивач ставить вимогу повернути лише ті кошти, які отримав відповідач з урахуванням сплаченої суми.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково, суду підтвердив свій підпис в заяві на видачу готівки № 2482 від 12 грудня 2007 року та розписці держателя картки від 20.03.2008 року, тим самим доведено, що кошти в сумі 28900 грн. від банку отримав, при цьому в погашення вказаної суми сплачено 4077 грн. 65 коп.. Будь яких інших документів, а саме анкету -заяву, та кредитний договір № 12/12/2007/980 -ПТП/2657 від 12 грудня 2007 року, він не підписував.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, його представника, які позов визнали частково, враховуючи письмові заяви та клопотання позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати понесені позивачем на сплату судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, ст.ст. 3, 203, 215, 1055 ЦК України, Постанови НБУ "Про затвердження Інструкції про порядок ведення касових операцій банками в Україні " від 01.06.2011р. №174, керуючись ст.ст. 3, 10, 15, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1 на користь ПАТ КБ «Надра», в особі філії ВАТ КБ „Надра" Вінницьке регіональне управління, п/і 21001 м. Вінниця, площа Жовтнева, 1, код ЄДРПОУ Філії 25962332, МФО Філії - 302355, кор. рах. філії № 35190800002023 в ПАТ КБ „Надра" МФО 320003 загальну суму заборгованості 24922 грн. 65 коп. та витрати по оплаті судового збору 249 грн. 23 коп., згідно ст. 4 ч.2 пп. 1.1 Закону України «Про судовий збір».

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Войнаревич М. Г.,