Справа № 0112/3397/2012

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2012 р.

Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого судді Романової Л.В.

при секретарі Осинській Ю.П.

за участю: представника потерпілої ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красноперекопськ Автономної Республіки Крим кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженки с. Ішунь Красноперекопського р-ну АРК, громадянка України, що має повну середню освіту, заміжню, не працюючу, має на утриманні повнолітнього сина -інваліда з дитинства, зареєстровану АДРЕСА_1, фактично проживаючу АДРЕСА_2, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України,

в с т а н о в и в :

В нічний час з 15 на 16 червня 2012 р. близько 01.00 год., ОСОБА_3, перебуваючи за місцем фактичного проживання без реєстрації АДРЕСА_3, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень матері ОСОБА_4, з яким три роки перебуває у фактичних шлюбних відносинах та веде спільне господарство -ОСОБА_5, умисно нанесла їй декілька ударів руками по голові, руках, штовхала, спричинивши згідно акту судово-медичного дослідження (обстеження) № 269 від 18 червня 2012 р. тілесні ушкодження у вигляді кровопідтьоку на передній поверхні в нижній треті лівого передпліччя (3), на наріжній поверхні в верхній треті правого плеча (2), на наріжній поверхні у верхній треті правого передпліччя, на внутрішній поверхні в нижній треті правого плеча; зашиб м'яких тканин в центрі тім`яно -потиличної області, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Підсудна в судовому засіданні свою вину у вчиненому злочині не визнала повністю.

Незважаючи на невизнання підсудною своєї вини, її вина у вчиненому злочині повністю доведена в ході розгляду справи та підтверджена наступними доказами.

Так, потерпіла в судовому засіданні показала, що пізно ввечері 15.06.2012 р. їй подзвонила ОСОБА_3, сказала, що необхідно, щоб вона приїхала до них додому в с. Ішунь, де ОСОБА_3 проживає з її сином. Вона приїхала на таксі, почала з'ясовувати у сина що трапилось. В цей час ОСОБА_3 намагалась нанести удари синові, вона стала його захищати, оскільки він хворий, інвалід 2 групи. Тоді ОСОБА_3 стала кидатись на неї, замахувалась, схопила за горло, притиснула до забору. Конфлікт не вгамовувався із-за ОСОБА_3, вона кричала, хапала її за руки, штовхала. Коли вона увійшла у приміщення будинку за ОСОБА_3, яка туди зайшла та щось робила, остання продовжувала кричати та кидатися на неї. Знаходячись в будинку, ОСОБА_3 схопила каструлю та перевернула її з варенням їй на голову, потім штовхнула, вона втратила орієнтири, від цього упала, ледь підвелась. Коли вони залишились вдома з сином, ОСОБА_3 з наріже підперла двері, щоб їх не можливо було відкрити. Вона уїхала додому вранці на таксі, сусідка ОСОБА_7 її відходжувала, а потім дочка її відвезла до себе.

Свідок ОСОБА_7 пояснила в судовому засіданні, що протягом багатьох років знає свою сусідку ОСОБА_5, в той вечір, коли зателефонувала ОСОБА_3 ОСОБА_5 знаходилась в її квартирі. ОСОБА_3 сказала, що ОСОБА_4 викрав індичку та вона має намір викликати міліцію та засадити його. Вимагала, щоб вона приїхала. Оскільки в пізній час автобуси не їздять, вона сама для ОСОБА_4 викликала таксі, на якому вона уїхала, повернулась вже вранці. До того, як її викликала ОСОБА_3 будь-яких синців у ОСОБА_4 не було. Коли вона повернулась вранці, всі руки та ноги у неї були в синцях, вона казала, що болить голова, дуже погано себе почувала. На голові були кулі. Вона допомагала їй, оскільки навіть самостійно ходити ОСОБА_4 не могла. Днів через 10 вони разом ходили до лікаря, весь цей час ОСОБА_4 погано себе почувала. Все це продовжувалось близько п'ятнадцяти днів після чого ОСОБА_5 уїхала з дочкою в Росію. Крім того, ОСОБА_5 душевно дуже переживала все, що відбулось.

Свідок ОСОБА_4 підтвердив факт бійки між ОСОБА_3 та його матір'ю, оскільки ОСОБА_3, з якою він сумісно проживав останні три роки, викликала матір, вона намагалась захистити його, та кидалась на неї, замахувалась била по руках, потім вони знаходились в будинку, звідти доносились звуки, схожі на штовханину. Він був біля будинку на лавочці, а коли побачив обох жінок, в них на головах було розлите варіння. Пізніше він дізнався, що варіння з каструлею перевернула матері на голову ОСОБА_3 Також пояснив, що ОСОБА_3 не могла вгомонитися всю ніч, ходила туди-сюди, з свого дому до нього, а під ранок прийшла з великою собакою породи ротвейлер та грозилась спустити з повідка.

Свідок ОСОБА_8 пояснив в суді, що в темний час влітку 2012 р. чув, що у дворі ОСОБА_4 крики між жінками -матір'ю ОСОБА_4 -ОСОБА_5 та ОСОБА_3, голос якої впізнав в судовому засіданні. Що трапилось він не знав, не вважав доцільним втручатися в конфлікт, йшов в будинок.

Свідок ОСОБА_9 пояснив в судовому засідання, що в нічний час влітку 2012 р. бачив з крильця свого будинку, що у дворі ОСОБА_4 відбуваєтьс якийсь конфлікт між жінками -ОСОБА_3, з якою жив ОСОБА_4 та його матір'ю -ОСОБА_5, яку він знає. Бачив, що ОСОБА_3 притиснула ОСОБА_5 до забору, стала замахувалась руками на неї. ОСОБА_5 кричала :«Помогите!».

Також вина підсудної підтверджується:

· повідомленням 16.06.2012 р. в 01.02 год. за телефоном "102" від ОСОБА_5 про нанесення тілесних ушкоджень гр-кою ОСОБА_3 у будинку за адресою АДРЕСА_3 (а.3 відм. мат-лу);

· протоколом усної заяви ОСОБА_5 в міліцію від 16.06.2012 р. про те, що за адресою АДРЕСА_3 ОСОБА_3 16.06.2012 р., заподіяла їй тілесні ушкодження (а.4 відм. мат-лу);

· актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 269 від 18 червня 2012 р. про виявлення у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень у вигляді кровопідтьоку на передній поверхні в нижній треті лівого передпліччя (3), на наріжній поверхні в верхній треті правого плеча (2), на наріжній поверхні у верхній треті правого передпліччя, на внутрішній поверхні в нижній треті правого плеча. Зашиб м'яких тканин в центрі тім`яно -потиличної області, що відноситься до легких тілесних ушкоджень. Не виключено їх утворення 16.06.2012 р. (а.9 відм. мат-лу);

· постановою органу дізнання від 19.06.2012 р. про відмову у порушенні в кримінальної справи за ст.296 КК України відносно ОСОБА_3, оскільки убачаються ознаки ст.125 КК України, порушення кримінальної справи має інший порядок (а.2 відм. мат-лу).

Показання потерпілої, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 повністю узгоджуються між собою, а також з актом судово-медичного обстеження, що виготовлений 18.06.2012 року, тобто безпосередньо після вчинення протиправних дій щодо потерпілої.

Підстав можливого оговору потерпілою підсудної судом не здобуто. Свідчення в суді чоловіка підсудної - ОСОБА_10 не мають будь-якого значення у справі.

Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеним умисне заподіяння підсудною потерпілій на ґрунті неприязних відносин легких тілесних ушкоджень. Дії підсудної повинні кваліфікуватися за ч.1 ст.125 КК України, вчинення умисного легкого тілесного ушкодження.

При призначенні покарання підсудної, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної, обставини справи.

На обліку лікарів нарколога та психіатра підсудна не перебуває, а.с.20, 21.

Обставин, що пом'якшують покарання підсудної, судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання підсудної, суд в порядку ст.67 КК України визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку (77 років).

За правилами ст.12 КК України ступінь тяжкості інкримінованого підсудній злочину, належить до категорії злочинів невеликої тяжкості. Беручи до уваги дані про особу підсудної, яка ніде не працює, має на утриманні повнолітнього сина -інваліда з дитинства, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не мала судимостей, злочин вчинила вперше, суд приходить до висновку обрання покарання у вигляді громадських робіт, що підлягають виконанню у вільний від основної роботи час на безоплатних суспільно корисних роботах, вид яких визначає орган місцевого самоврядування.

Враховуючи в сукупності всі обставини справи, дані про особу підсудної, відсутність в неї судимості, думку потерпілої, яка не бачить можливості примирення та залишає вирішити міру покарання на розсуд суду, відсутність місця роботи у підсудної, суд вважає необхідним і достатнім призначити покарання у вигляді громадських робіт на мінімальний термін, передбачений Загальною частиною Кримінального кодексу України - шістдесят годин.

В порядку ст. 28 КПК України потерпілою заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 341 грн.15 коп., у зв'язку із лікуванням після події та придбанням ліків за рекомендацією лікаря, відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 000 грн., яку потерпіла обґрунтувала тим, що після того, що сталося у неї з'явилося почуття страху, стурбованість, нервозність, які вона відчуває до теперішнього часу, що заподіює їй душевні переживання. Крім того, у неї погіршав загальний стан здоров'я від стресової ситуації, що сталася.

Враховуючи ті докази, якими потерпіла обґрунтувала свої матеріальні витрати у зв'язку із погіршенням самопочуття суд вважає доведеним частину витрат, які були понесені саме після звернення до лікаря та придбанням ліків, які призначив лікар. Вказана у позові сума у розмірі 341 грн.15 коп. підтверджена належними доказами частково - на суму 38 грн. 20 коп., яка в порядку ст.1166 ЦК України підлягає стягненню на користь потерпілої.

Оцінюючи докази в обґрунтування відшкодування моральних фізичних страждань та переживань потерпілої на суму 3000 грн. суд також враховує відсутність будь-якого визнання неправомірності своїх дій та критичного ставлення підсудної до власної поведінки, тому вважає доведеною і адекватною грошову компенсацію моральних переживань і фізичних страждань потерпілої суму у розмірі 2000 грн., яка у відповідності ст. ст. 23, 1167 ЦК України підлягає стягненню з підсудної на користь потерпілої. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди в грошовому вигляді судом враховуються вимоги розумності та справедливості.

Судові витрати і речові докази у справі відсутні. Запобіжний захід підсудній не обирався.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України , суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити їй покарання у вигляді громадських робіт -60 (шістдесят) годин.

Цивільний позов ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНП НОМЕР_1, на користь потерпілої ОСОБА_5 суму у відшкодування матеріальних збитків у розмірі 38 грн. 20 коп. та суму відшкодування моральної шкоди - 2000 грн. В іншій частині цивільного позову у задоволенні відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду АР Крим протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Красноперекопський міськрайонний суд.

Суддя: