Справа №11-972 2007 p.

                                                      Головуючий у 1 інстанції Пироженко О. В.

Категорія ст. 289 ч.3 ККУ

       Доповідач Рубайло Г.Я.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26   вересня  2007 року колегія суддів  судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області

в складі:

головуючого - Миколюка В. О.,

суддів - Рубайла Г. Я., Черкасова В. М.,

з участю прокурора Бобко І. В.,

потерпілого ОСОБА_1

та його представника адвоката ОСОБА_2,

засудженого ОСОБА_3,

його законного представника ОСОБА_4

та захисника адвоката ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, що затвердив обвинувальний висновок заступника Васильківського міжрайпрокурора Пагора Б. Б., засудженого ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_5 на вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 7 травня 2007 року, яким ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, раніше не судимий, засуджений за ст. 289 ч. 3 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Стягнуто на користь потерпілого ОСОБА_175 000 гривень у відшкодування моральної шкоди.

Як визнав суд 27 грудня 2004 року ОСОБА_3, маючи намір на незаконне заволодіння транспортним засобом, замовив на 28 грудня 2004 року на 7 год. 30 хв. до під'їзду будинку АДРЕСА_1, автомобіль-таксі. На вказаному автомобілі марки „Деу Ланос" НОМЕР_1, яким керував за дорученням ОСОБА_1, він поїхав в с Борову Фастівського району, де в автомобіль підсів його знайомий ОСОБА_6, якому не було відомо про злочинний намір ОСОБА_3. Після цього автомобіль за вказівкою ОСОБА_3 поїхав до дачного кооперативу „Стугна" поблизу с. Порадівка Васильківського району. Після зупинки автомобіля ОСОБА_3, який сидів у автомобілі за спиною водія, реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння автомобілем, став наносити ОСОБА_1 удари ножем в область шиї, волосяної частини голови, обличчя, рук та лівого боку. ОСОБА_1 став чинити опір і вони обоє через передні дверцята випали з автомобіля. Продовжуючи чинити опір, потерпілий дістав пістолет „ПГШ-790", заряджений патронами з гумовими кулями, та став стріляти в ОСОБА_3, забрав у ОСОБА_3 в процесі боротьби ножа і з місця події втік, а засуджений заволодів автомобілем „Део Ланос" вартістю 30285 гривень. При цьому потерпілому ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді численних різаних та забійних ран обличчя, волосяної    частини голови, шиї та    пальців рук, які

2

відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я.

В апеляціях:

прокурор ставить питання про скасування вироку у зв"язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого. Висновки суду щодо оцінки доказів викладено у вироку не в категоричних і точних судженнях, які б виключали сумніви з приводу достовірності доказів, прийняття показів засудженого на досудовому слідстві і відхилення його показів, даних в ході судового слідства, належно не мотивовані, не дана оцінка показам засудженого, отриманих в ході досудового слідства з точки зору їх достовірності та допустимості, на ряд доказів по справі суд лише послався у вироку, не давши їм належної оцінки. Окрім того, при постановленні вирку суд безпідставно у мотивувальній частині послався на ст. 103 КПК України, якою передбачено повноваження органів дізнання, у резолютивній частині вироку не вирішено питання речових доказів та стягнення судових витрат. З наведених підстав просить вирок суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд;

засуджений ОСОБА_3 в апеляції вказує, що суд не прийняв до уваги його скарги на дії працівників міліції, які його били та залякували, він знаходився у стані афекту, так як ОСОБА_1 застосував вогнепальну зброю і у нього були поранені ноги, а медична допомога йому в ІТТ не надавалась, не проведено балістичної експертизи зброї, яку застосував потерпілий, суд прийняв до уваги тільки докази, які його обвинувачують, а докази, які його виправдовують,   судом не прийняті до уваги.

Просить скасувати вирок суду, провести перевірку по його скаргах на дії працівників міліції та викликати його до суду при розгляді апеляції;

аналогічна за змістом апеляція захисника засудженого адвоката ОСОБА_5, окрім того, адвокат вважає, що в діях засудженого відсутній склад злочину, передбачений ч. 3 ст.289 КК України, так як він діяв в стані крайньої необхідності під час сварки з потерпілим який застосував проти нього вогнепальну зброю, спричинив тілесні ушкодження, а ОСОБА_3 намагався використати залишений автомобіль, щоб дістатися до медичного закладу; не проведено балістичної експертизи зброї, яка була застосована потерпілим ОСОБА_1; порушено право на захист ОСОБА_3, так як він допитаний в якості підозрюваного без законного представника, педагога та, за його твердженням, і адвоката; засуджуючи ОСОБА_3, суд не взяв до уваги, що в порушення ст. 433 КПК України, органами досудового слідства не проведено психологічної експертизи для з"ясування, чи міг ОСОБА_3 повністю усвідомлювати значення своїх дій і якою мірою керувати ними; неповнолітній свідок по справі ОСОБА_7 допитувалась з порушенням закону, що свідчить про тиск на неї. З наведених підстав просить вирок скасувати, а справу повернути на додаткове розслідування.

В запереченнях представник потерпілого адвокат ОСОБА_2 вказує, що   апеляція   захисника ОСОБА_5 не обгрунтована, не доведено

3

порушення права засудженого на захист, оскільки пояснення він давав у присутності адвоката, а доводи про тиск на нього є безпідставними і нічим не підтверджені, підстав для проведення балістичної експертизи немає, оскільки при огляді її на досудовому слідстві ніяких переобладнань не виявлено, не було підстав і для проведення психологічної експертизи, призначене покарання відповідає тяжкості скоєного. З наведених підстав просить вирок суду залишити без змін, а апеляції без задоволення.

Заслухавши доповідача, прокурора, що підтримала апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, та просила вирок скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд, пояснення потерпілого ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, які заперечували проти задоволення апеляцій та просили вирок суду залишити без змін, засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_5, які підтримали свої апеляції і у виступах, а засуджений і в останньому слові просили вирок скасувати, а справу повернути на додаткове розслідування, законного представника засудженого ОСОБА_4, що підтримала апеляції засудженого та його захисника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів дійшла до наступного.

Як встановлено матеріалами справи викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими у судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_1про те, що 28 грудня 2004 року він на таксі під його управлінням возив засудженого в село біля біля Мотовилівки, а коли повертались назад, то ОСОБА_3 наказав зупинити автомобіль, а потім схопив його рукою та став наносити удари ножем в лоб, горло, потилицю. Йому вдалось вирватися та вискочити з автомобіля, де він застосував пістолет, зробивши декілька пострілів, та забрав у засудженого ножа, порізавши при цьому собі пальці рук.

Аналогічні покази у свідка ОСОБА_6, який знаходився у салоні автомобіля та бачив, як ОСОБА_3 дістав ножа та став різати ззаду по горлу водія, між ними зав'язалась боротьба, в процесі якої ОСОБА_1 почав стріляти.

Такі ж показання потерпілий та свідок давали на очній ставці між ними / т. 1 а. с. 50-52 /, під час очної ставки з засудженим свідок ОСОБА_6 підтвердив свої показання / т. 1 а. с. 53-57 /.

З висновку судово-медичної експертизи вбачається, що потерпілого ОСОБА_1мались легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді численних різаних та ушиблених ран обличчя, голови, волосистої частини голови, шиї і пальців рук і що ушкодження у вигляді різаних ран заподіяні гострими предметами, які мають колючо-різані властивості / т.1 а. с. 75-76 /, чим підтверджуються показання потерпілого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_6 про обставини спричинення тілесних ушкоджень потерпілому.

4

При огляді місця події були виявлені та оглянуті автомобіль „Деу Ланос", куртка, шапка спортивна, ніж, 2 гільзи та пістолет ПГШ-79 / т.1 а. с. 8-11,58-59/.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності суд обгрунтовано визнав ОСОБА_3   винним      в   незаконному   заволодінні      транспортним   засобом, поєднаному з насильством небезпечним для життя чи здоров'я та правильно кваліфікував його дії за ст. 289 ч. 3 КК України, а тому твердження в апеляціях засудженого та його захисника про недоведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який його засуджено, безпідставні, а будь-які об'єктивні докази нападу потерпілого ОСОБА_1на ОСОБА_3 у справі відсутні.

Безпідставні і доводи в апеляціях засудженого та його захисника про те, що було порушено право на захист, а показання засуджений ОСОБА_3 на досудовому слідстві давав під тиском слідчих органів. Як вбачається з матеріалів справи його було затримано 30 грудня 2004 року і в той же день призначено захисника з участю якого він був допитаний в якості підозрюваного / т. 1 а. с. 100,102, 105-108/, і всі подальші слідчі дії з ним проводились з участю захисників, проте будь - яких клопотань про неправомірні дії працівників міліції при цьому не заявлялось.

Немає підстав для повернення справи на додаткове розслідування з мотиву не встановлення стану розумового розвитку засудженого.

Як вбачається з висновків комплексної судової психолого-психіатричної експертизи, підстав сумніватись в об'єктивності яких не вбачається,ОСОБА_3 на час вчинення інкримінованих йому діянь та на час обстеження його експертами психічними захворюваннями не страждав і не страждає, він міг і може усвідомлювати свої дії та керувати ними / т. 1 а. с. 72 /. Ніяких даних в апеляції захисника засудженого, які б ставили під сумнів висновок експертів, не наведено, на обліку у психіатра засуджений не перебував/ т. 1 а. с. 91 /.

За таких обставин апеляції засудженого та його захисника задоволенню не підлягають.

Апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав. При призначенні покарання суд обгрунтовано на підставі ст. 98 КК України звільнив ОСОБА_3 від додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, оскільки він вчинив злочин у неповнолітньому віці, своє рішення судом належно мотивовано у вироці. Проте в резолютивній частині вироку мається помилкове посилання і на ст. 103 КПК України, а тому вказана обставина підлягає виключенню з вироку, а також підлягає вирішенню і питання речових доказів ножа та 2 гільз, які зберігаються в камері схову. Що стосується інших доводів, викладених в апеляції прокурора, то вони безпідставні та не мотивовані і апеляція в цій частині задоволенню не підлягає. Зокрема, в апеляції не наведено підстав з яких призначене покарання засудженому занадто м'яке; посилання на те, що суд не вирішив питання про стягнення судових витрат безпідставні, оскільки з протоколу судового засідання вбачається, що прокурором такий позов не заявлявся, а згідно довідки до обвинувального висновку /т.1 а. с. 141 / судових витрат по справі немає.

5

Разом з тим при призначенні покарання засудженому судом в достатній мірі не враховані дані про особу засудженого, зокрема те, що злочин ним вчинено в неповнолітньому віці, на час розгляду справи він не судимий, характеризується позитивно, навчався у коледжі, а тому для його виправлення та перевиховання, на думку колегії суддів, достатнім буде покарання в мінімальному розмірі позбавлення волі, передбаченому санкцією ст.289 ч. 3 КК України за якою його засуджено.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляцію прокурора задовольнити частково, апеляції засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області щодо ОСОБА_3 від 7 травня 2007 року змінити, призначене йому покарання пом'якшити і вважати його засудженим за ч. 3 ст. 289 КК України на 7 / сім / років позбавлення волі без конфіскації майна.

Виключити з резолютивної частини вироку посилання суду на ст.103 КПК України.

Речові докази кухонний ніж та 2 гільзи знищити після вступу вироку в законну сулу.

В решті вирок суду залишити без змін.