Справа №11-973 2007 p.
Головуючий у 1 інстанції Кабанячий В. А.
Категорія ст. 286 ч.1 ККУ
Доповідач Рубайло Г.Я.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2007 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області
в складі:
головуючого - Габріеля В. О.,
суддів - Рубайла Г. Я., Дриги А. М.,
з участю прокурора Єлфімова І. П.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією прокурора, що затвердив обвинувальний висновок, заступника Переяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора Кардаша О. М. на вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2007 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, раніше не судимий,
засуджений за ст. 286 ч. 1 КК України до 2 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком терміном 2 роки та покладені обов"язки не виїжджати на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання , роботи або навчання та періодично з'являтись на реєстрацію.
Вирішені цивільні позови та стягнуто з засудженого на користь потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 17 448 гривень 96 копійок матеріальних збитків та по 5 000 гривень моральної шкоди.
Як зазначено у вироку 19 листопада 2005 року близько 14 години засуджений ОСОБА_1, керуючи автомобілем ЗАЗ-110307 НОМЕР_1, рухаючись у населеному пункті с Гребля всупереч вимог п. п. 1.2, 1.5, 12.1, 3-29 Правил дорожнього руху без урахування дорожньої обстановки, дорожніх умов, без дотримання вимог дорожніх знаків та безпечної швидкості при повороті наліво не справився з управлінням автомобілем, виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з автомобілем „Рено Невада" номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3. В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_3 та пасажир автомобіля „Рено Невада" ОСОБА_2 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження.
В апеляції прокурора ставиться питання про скасування вироку та постановления нового вироку, оскільки суд всупереч вимог закону при
2
застосуванні ст. 75 КК України звільнив засудженого від відбування і додаткового покарання.
В запереченнях потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вважають апеляцію прокурора не обґрунтованою, вирок суду належно обґрунтований, постановлений з урахуванням усіх скоєного злочину. З наведених підстав просять вирок суду залишити без змін, а апеляцію прокурора без задоволення.
Заслухавши доповідача, прокурора, що підтримав апеляцію частково та просив привести вирок у відповідність до закону, засудженого ОСОБА_1, який у виступі та останньому слові просив залишити вирок суду без змін, а апеляцію без задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню частково, а вирок суду зміні з таких підстав.
Із матеріалів справи видно, і це не заперечується в апеляції, що висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 в порушення правил дорожнього руху, що призвело до спричинення потерпілим середньої тяжкості тілесних ушкоджень, ґрунтуються на доказах, яким суд дав об'єктивну оцінку і змістовно навів у вироку.
Кваліфікація злочинних дій винного за ст. 286 ч.1 КК України є правильною, в апеляції не оспорюється і колегією суддів під сумнів не ставиться.
Немає підстав ставити під сумнів і рішення щодо виду та розміру покарання засудженому. Із мотивувальної частини вироку вбачається, що суд вирішив це питання з дотриманням вимог чинного законодавства. Було враховано характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого. дані про особу винного, а також усі ті обставини, що обтяжують та пом"якшують відповідальність засудженого.
Разом з тим, звільняючи ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням судом не чітко викладено у резолютивній частині висновок про те, що засуджений на підставі ст.75 КК України звільняється лише від основного покарання, але не звільняється від додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на 2 роки.
За таких обставин апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню, а вирок суду зміні та приведенні у відповідність до закону резолютивної частини вироку, що не потребує постановления нового вироку.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляцію прокурора задовольнити частково.
Вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити, резолютивну частину вироку привести у відповідність до вимог закону і вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 1 ст. 286 КК України засудженим на 2 / два / роки обмеження
3
волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 / два / роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування основного покарання у вигляді 2 років обмеження волі з іспитовим строком 2 роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов"язати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місці проживання, роботи або навчання та періодично з'являтись в ці органи для реєстрації.
В решті вирок залишити без змін.