Справа № 11-966

                                                                                   Головуючий у 1 інстанці: Голік Г.К.

Категорія: ст.307ч.2, 309ч.2 КК України

                                                                                              Доповідач: Нагорний A.M.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2007р. Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської обл.

в складі:

Головуючого - Миколюка О.В.

Суддів -Нагорного A.M., Черкасова В.М.

з участю прокурора - Богомаза С А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за

апеляцією   помічника   Барившівського   міжрайрнного   прокурора  на   вирок

Березанського міського суду Київської обл. від 25.06.2007р.

Цим вироком

ОСОБА_1,    ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженець і житель Броварського району Київської обл., раніше неодноразово судимий, засуджений   за   ст.307ч.2   КК   України   до   5   років   позбавлення   волі,   з конфіскацією майна, за ст.309ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі. Остаточне покарання відповідно до ст.70 КК України визначене - 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю. Відповідно   до   ст.96   КК   України   до   засудженого   застосоване   примусове лікування від наркоманії в місцях позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він разом з ОСОБА_2, справа стосовно якої виділена в окреме провадження, 4.03.2007р. в м. Яготині незаконно придбали у невстановленої слідством особи опій ацетильований , масою в перерахунку на суху речовину 0,787г.

Даний наркотичний засіб вони, повертаючись додому в м. Бровари, - частково вжили.

По дорозі з м. Яготина ОСОБА_1, на найнятому автомобілі близько, 22год.30хв. під"їхав до огорожі Березанської виправної колонії №95, і за попередньою домовленістю з невстановленою особою, - перекинув пляшку з ацетильованим опієм, масою в перерахунку на суху речовину 0,787г., після чого - був затриманий.

В поданій апеляції прокурор не оспорює доведеність вини, обставини справи і міру покарання засудженому, але вважає необгрунтованим призначення засудженому примусового лікування від наркоманії. Прокурор вказує, що наркоманія, на яку згідно висновку судово-медичної експертиз страждає засуджений, - не є хворобою, що становить небезпеку для здоров"я інших осіб.

Прокурор просить вирок суду змінити, виключити з вироку рішення суду про застосування щодо ОСОБА_1 примусового лікування від наркоманії.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши доводи апеляції і матеріали справи, колегія суддів вважає апеляцію обгрунтованою.

Як вбачається з вироку суду і матеріалів справи, суд повно, всебічно і об"єктивно   дослідив   всі   докази   і   обставини   справи,   надав   їм   належну

2

юридичну оцінку і обгрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини і правильність юридичної кваліфікації дій засудженого. Однак, приймаючи рішення про призначення засудженому примусового лікування від наркоманії, суд виходив з висновку судово-медичної експертизи про те, що засуджений ОСОБА_1 потребує такого лікування. Втім, відповідно вимог ст.96 КК України, таке лікування може бути призначене лише за умови, що хвороба, на яку страждає засуджений, - становить небезпеку для здоров"я інших осіб. З матеріалів справи і зібраних доказів така небезпека від хвороби, на яку страждає ОСОБА_1 - не вбачається. Тому висновок суду про призначення засудженому примусового лікування від наркоманії не грунтується на законі і має бути скасованим.

На підставі викладеного,  керуючись ст.365,366 КПК України,  колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію помічника Баришівського міжрайонного прокурора задовольни ти. Вирок Баришівського районного суду Київської обл. від 25.06.2007р. стосовно ОСОБА_1 - змінити. Рішення суду про застосуван ня стосовно ОСОБА_1 ст.96 КК України і призначення стосовно нього примусового лікування від наркоманії - скасувати.

В решті вирок залишити без змін.