Справа № 11-922

Головуючий в суді 1 інстанції - Бобкова Н.В.

Категорія - ст. 164 ч. 1 КК України

                                                                                                Доповідач - Дрига A.M.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„ 12 " вересня 2007 року                                                                                  м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області

у складі:

Головуючого - судді Рубайла Г.Я.,

          суддів      -                    Дриги A.M., Шилової Т.С.,

за участю прокурора - Хомич С.П.,

захисника - адвоката ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_2 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 червня 2007 року,

цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Біла Церква Київської області, українець, громадянин України, освіта -середня, розлучений, не працюючий, проживаючий АДРЕСА_1, раніше не судимий,

засуджений за ч.1 ст. 164 КК України на 1 рік обмеження волі;

Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що згідно рішення Білоцерківського міського суду від 27 вересня 1999 року ОСОБА_2 зобов'язаний сплачувати на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 1/2 частини неоподаткованого мінімуму доходу громадян, починаючи з 16 вересня 1999 року і до повноліття дитини.

Після вказаного рішення суду ОСОБА_2 інколи добровільно надавав допомогу на утримання сина, а з 2004 року почав злісно ухилятися від надання допомоги та сплати встановлених судом коштів на утримання дитини, вихованням дитини не займався, в зв'язку з чим 25.01.2007 p., 01.03.2007 p., 24.03.2007 р. та 26.03.2007 p. був попереджений державним виконавцем виконавчої служби м. Білої Церкви про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати встановлених судом аліментів на утримання дитини.

2

ОСОБА_2 на попередження не відреагував, продовжував ухилятися від сплати аліментів і станом на 28.02.2007 р. допустив заборгованість по виплатах за 90 місяців, що в твердій грошовій сумі становить 8493 грн.

В апеляції захисник ОСОБА_3, не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні вказаного злочину та вірності кваліфікації його дій, просить вирок суду відносно ОСОБА_2 скасувати, а справу закрити, застосувавши до ОСОБА_2 Закон України „Про амністію", мотивуючи тим, що протиправні дії ОСОБА_2 не становлять великої суспільної небезпеки та підпадають під дію п.п. „б", „ж" Закону України „Про амністію", засуджений являється постраждалим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має постійне місце проживання, повністю визнав свою вину і частково відшкодував заборгованість по аліментах, потерпіла просить суворо його не карати, надавши можливість працювати та виховувати дитину .

В апеляції засуджений, не оспорюючи доведеності його вини у вчиненні вказаного злочину та вірності кваліфікації його дій, просить вирок суду змінити, із застосуванням ст. 75 КК України, призначивши йому покарання, не пов'язане з обмеженням волі.

В запереченнях на апеляції захисника засудженого та засудженого прокурор, який приймав участь в розгляді справи, вказує на необґрунтованість і безпідставність вимог, вкладених в апеляціях, і просив залишити вирок суду без зміни, а апеляції - без задоволення.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляцій захисника і засудженого, думку засудженого та його захисника, які підтримали подані апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція захисника задоволенню не підлягає, апеляція засудженого підлягає задоволенню, а вирок суду зміні з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні злочину за обставин, вказаних у вироку, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами і є обгрунтованим.

Дії ОСОБА_2 судом вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КК України.

Як вбачається з вироку суду, при обранні засудженому покарання суд врахував характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину та особу засудженого.

Доводи апеляції захисника засудженого про застосування до засудженого Закону України „Про амністію" є необгрунтованими.

Відповідно до п „е" ст. Закону України" Про амністію" від 19 квітня 2007 року амністія не застосовується до осіб, які мають неповнолітніх дітей або дітей - інвалідів і вчинили злочини, що посягають на життя, здоров'я, честь, гідність чи інші охоронювані законом права та інтереси цих дітей. Засуджений має неповнолітню дитину, 1993 р. н. Він вчинив злочин, що посягає на охоронюване законом право неповнолітньої дитини на повноцінне життя та всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток, тому колегія суддів вважає, що апеляція захисника задоволенню не підлягає.

Що стосується міри покарання, призначеної судом ОСОБА_2, то воно підлягає пом'якшенню. Як убачається з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_2 частково - в сумі 2 000 грн. сплатив аліменти на утримання дитини (а.с.74), від колишньої дружини - ОСОБА_4 надійшла заява, в якій вона вказує, що знайшла роботу колишньому чоловіку, спільну мову із засудженим і просить його суворо не карати, засуджений щиро розкаявся у скоєному.

3

Враховуючи вказані обставини а також те, що злочин, який вчинив ОСОБА_2, не є тяжким, колегія суддів вважає, що виправлення засудженого можливо без відбування покарання і тому вважає за можливе застосувати до нього ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням з призначенням іспитового строку та накладенням зобов'язань відповідно до ст. 76 КК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 червня 2007 року щодо ОСОБА_2 змінити.

Пом'якшити призначене покарання ОСОБА_2, застосувавши до призначеного судом покарання ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.

У відповідності до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язок повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання.

З-під варти ОСОБА_2 звільнити негайно.

В решті вирок суду залишити без зміни.