Справа № 11 - 939 2007 р.

                                                                    Головуючий у 1 інстанції Пасіка К. Г.

Категорія - ст. 121 ч. 1 КК

                                                                    Доповідач   Рубайло Г. Я.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2007 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області

в складі:

головуючого - судді Рубайла Г. Я.,

суддів - Давидової Н. І., Дриги А. М.

з участю прокурора Поповича В. М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого      ОСОБА_1 на вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2007 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ржищів Кагарлицького району Київсь­кої області, раніше судимого - 16 .05. 2006 року за ч.2 ст.186, ст.75 КК України до 4 років п/в з іспитотовим строк на 1 рік ; 17.11.2006 року за ч.3 ст.185, ч.1 ст. 296, ст.ст.70, 71, 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,

засуджений за ч.1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.. 71 КК України до призначеного судом покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком Ржищівського міського суду від 17 листопада 2006 року і остаточно призначено покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Як зазначено у вироці 27 лютого 2007 року за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_1 засуджений ОСОБА_1 з мотивів особистої неприязні на грунті побутової сварки та з помсти за спричинений ударом руки в обличчя фізичний біль умисно наніс потерпілому ОСОБА_2 два удари відрізком металевої труби в область тулубу, заподіявши останньому тяжкі тілесні ушкодження небезпечні в момент заподіяння у вигляді двохмоментного розриву селезінки з розвитком внутрішньої кровотечі.

В апеляції засуджений ОСОБА_1., не оспорюючи фактичних обставин справи, вказує, що судом не враховані пом'якшуючі обставини, оскільки він захищав дружину, після нанесення ударів ОСОБА_2 викликав швидку допомогу, відшкодував збитки по проведенню операції, цікавився станом здоров'я потерпілого, сприяв розкриттю злочину, має на утриманні неповнолітніх дітей. З наведених підстав просить звільнити його від покарання.

В запереченнях прокурор, що приймав участь у судовому розгляді справи, вважає вирок суду законним та обгрунтованим, просить апеляцію засудженого залишити без задоволення, а вирок суду без змін.

2

Заслухавши доповідача, прокурора, вважавшого вирок залишити без змін, а апеляцію засудженого без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено матеріалами справи висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими у судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, зокрема, повне визнання вини самим засудженим ОСОБА_1, висновком судово-медичної експертизи про характер та тяжкість тілесних ушкоджень, спричинених потерпілому ОСОБА_2, даними протоколу огляду місця події при якому було вилучено обрізок металевої труби, долученої до справи в якості речового доказу / а. с. 7-8 /.

Кваліфікація дій засудженого за ч. 1 ст. 121 КК України є правильною і колегією суддів під сумнів не ставиться.

Немає підстав ставити під сумнів і рішення суду щодо виду та розміру покарання ОСОБА_1, яке він оскаржує. Із мотивувальної частини вироку вбачається, що вирішив це питання з дотриманням вимог чинного законодавства. Було враховано характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого, дані про особу винного, а також усі ті обставини, які обтяжують та пом"якшують його відповідальність, у тому числі й ті, на які вказується в апеляції.

За таких обставин апеляція засудженого задоволенню не підлягає.

Разом з тим вирок суду щодо ОСОБА_1 підлягає зміні в порядку ст. 365 КПК України з таких підстав.

Оскільки ОСОБА_1 скоїв злочин в період іспитового строку, то суд обгрунтовано призначив йому остаточне покарання на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, але своє рішення в резолютивній частині вироку виклав у формі, що не відповідає вимогам закону. Зокрема, суд після призначення покарання за ст. 121 ч.1 КК України послався на ст. 71 КК України та приєднав до покарання за попереднім вироком, але не зазначивши його остаточно розміру, вирішив питання про речові докази і лише потім визначив остаточне покарання 5 років 6 міс позбавлення волі. Тому резолютивна частина вироку підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

В порядку ст. 365 КПК України вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити, виклавши резолютивну частину вироку в частині призначення покарання в новій

3

редакції і вважати ОСОБА_1 засудженим за ст. 121 ч. 1 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Ржищівського міського суду Київської області від 17 листопада 2006 року у вигляді 5 років позбавлення волі і остаточно призначити до відбування   5 /п'ять/років 6/шість/місяців позбавлення волі.

В решті вирок щодо ОСОБА_1залишити без змін.