15.08.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Провадження № 22-ц/2090/5383/12 Головуючий 1-ї інстанції -Маслов М.І.
Справа № 2029/2-1520/11 Доповідач -Колтунова А.І.
Категорія: встановлення факту;
спадкування
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого: Колтунової А.І.,
суддів: Міненкової Н.О., Шевченко Н.Ф.,
при секретарі: Моторній Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18 червня 2012 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи -Харківське обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», ОСОБА_4 про встановлення факту сумісного проживання однією сім'єю з спадкодавцем, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,-
ВСТАНОВИЛА:
В квітні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з дійсним позовом, в якому просив: встановити факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_5 в період з 1984 року по день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 року; визнати за ним право власності на Ѕ частину всіх грошових вкладів відкритих на ім'я ОСОБА_5 у відділеннях Харківського обласного управління ВАТ «Ощадбанк України», що знаходяться за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; АДРЕСА_3; визнати за ОСОБА_5 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_4, Чугуївський район, Харківська область; визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 на Ѕ чистину житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_4, Чугуївський район, Харківська область, на ј частину житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_5; усунути від права на спадкування ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
В обґрунтування позову зазначив, що починаючи з 1984 року він та ОСОБА_5 проживали однією сім'єю без офіційної реєстрації шлюбних відносин, вели спільне господарство.
На підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 1984 року визнано за ОСОБА_5 право власності на Ѕ частину будинку з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 (далі -будинок НОМЕР_1). В подальшому, право власності на зазначений будинок зареєстровано Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».
На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04 листопада 1987 року, виданого Чугуївською державною нотаріальною конторою Харківської області, ОСОБА_5 та її покійній дочці ОСОБА_6 належало по Ѕ частині будинку з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_4, Чугуївський район, Харківська область (далі -будинок НОМЕР_2).
ІНФОРМАЦІЯ_5 року, після смерті ОСОБА_6, відкрилась спадщина. Спадкоємці протягом строку, встановленого законом, заяви про прийняття спадщини не подали. Спадщину фактично прийняла ОСОБА_5, яка на момент смерті та протягом 6 місяців після цього, мешкала разом з позивачем в будинку НОМЕР_2 та користувалася речами побутового призначення, які належали померлій.
Також позивач зазначає, що він та ОСОБА_5 внесли сумісні грошові заощадження до відділень ХОУ ВАТ «Ощадбанк України»на ім'я останньої. У квітні 2011 року ощадні книжки були викрадені.
ІНФОРМАЦІЯ_4 року, після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина. На підставі заповіту від 07 вересня 2010 року, посвідченого селищним головою Новопокровської селищної ради ОСОБА_7, ОСОБА_1 є спадкоємцем Ѕ частини всього майна, яке належало ОСОБА_5 на день її смерті. Інша ж частина спадкового майна заповітом не охоплена.
Позивач, як спадкоємець за заповітом, у встановлений законом строк, звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття в спадщину Ѕ частини всього майна, яке належало ОСОБА_5
Також, ОСОБА_8 зазначив, що є спадкоємцем 4- ї черги за законом, як особа, яка проживала з спадкодавцем однією сім'єю не менше 5 років.
Так, 11 липня 1984 року місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4. Місце проживання ОСОБА_5 за цією адресою було зареєстроване до 04 січня 2000 року. В подальшому місце її проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_5. Фактично ж, ОСОБА_5 продовжувала проживати однією сім'єю з позивачем за попереднім місцем реєстрації до дня смерті, що підтверджується довідкою Новопокровської селищної рада Чугуївського району Харківської області від 01 квітня 2011 року.
Починаючи з листопада 2009 року, у зв'язку з тяжким станом здоров'я, ОСОБА_5 потребувала постійного догляду та допомоги, який здійснював позивач. Відповідачі, які є онуками ОСОБА_5, такий догляд за хворою не здійснювали, допомоги не надавали. На підставі зазначеного, позивач вважає, що відповідачі підлягають усуненню від спадщини, а за ним належить визнати право власності на майно не охоплене заповітом, складеним ОСОБА_5, як за спадкоємцем першої черги.
У жовтні 2011 року ОСОБА_2 подав до суду заперечення на позов, в якому зазначив, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 не проживали однією сім'єю, ОСОБА_5 не представляла позивача як свого чоловіка, шлюб офіційно не оформлювали, сумісних заощаджень не мали, у зв'язку з чим, грошові вклади були власністю ОСОБА_5 та відкриті на її ім'я. Також, зазначає, що під час складення заповіту ОСОБА_5 не усвідомлювала значення своїх дій. Вказує, що від надання допомоги ОСОБА_5, у зв'язку з її тяжким станом здоров'я, відповідачі не ухилялися.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18 червня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Встановлено юридичний факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 з ОСОБА_5 Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку всіх грошових вкладів з відсотками відкритих на ім'я ОСОБА_5 у відділеннях Харківського обласного Управління ВАТ «Ощадбанк України», а саме: філія № 5442/ 0177 (філія № 30 № 10020/030) по вул. Бекетова 8/20 (вул. Миру 22) у м. Харкові, рахунок № НОМЕР_3; філія № 286 № 10020/0286, по вул. Л. Пастера 177 у м. Харкові, рахунок № НОМЕР_4; філія № 159 № 5442/0159 (№ 10020/0159), по вул. Шарикова, 33, у м. Харкові, рахунок НОМЕР_5. Залишено відкритою 1/2 частину грошових вкладів на ім'я ОСОБА_5 в ВАТ «Ощадбанк України». Визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 на 1/3 частину будинку з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_4, Чугуївський район, Харківська область. Залишено відкритою 2/3 частини зазначеного будинку. Визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 на 1/4 частину будинку з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_5. Залишено відкритою 1/4 частину зазначеного будинку. Визнано за ОСОБА_5 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 на 1/6 частину жилого будинку з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_4, Чугуївський район, Харківська область. Відмовлено в задоволенні позовної вимоги щодо усунення ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від права спадкування після смерті ОСОБА_5
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить, з урахуванням уточнень заявлених в суді апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції змінити. Постановити нове рішення, яким визнати за ним право власності за заповітом на Ѕ частку всіх вкладів з відсотками відкритих на ім'я ОСОБА_5 у відділеннях Харківського обласного Управління ВАТ «Ощадбанк України», а саме: філія № 5442/ 0177 (філія № 30 № 10020/030) по вул. Бекетова 8/20 (вул. Миру 22) у м. Харкові, рахунок № НОМЕР_3; філія № 286 № 10020/0286, по вул. Л. Пастера 177 у м. Харкові, рахунок № НОМЕР_4; філія № 159 № 5442/0159 (№ 10020/0159), по вул. Шарикова, 33, у м. Харкові, рахунок НОМЕР_5 та на Ѕ частку зазначених вкладів за законом, визнати за ним право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 на 1/2 частину будинку з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_4, Чугуївський район, Харківська область та на 1/4 частину будинку з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_5, визнати за ним право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 на 1/2 частину будинку з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_4, Чугуївський район, Харківська область та на 1/4 частину будинку з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_5, визнати за ОСОБА_5 право власності на Ѕ частину будинку з надвірними будівлями, який розташована за адресою: АДРЕСА_4, Чугуївський район, Харківська область, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, усунути від права на спадкування ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вважає рішення необґрунтованим. Зазначає, що суд безпідставно не визнав за ОСОБА_5 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 на будинок НОМЕР_2, який розташований за адресою: АДРЕСА_4, Харківська область. Також, судом не прийнято до уваги те, що онуки матеріальної допомоги на утримання ОСОБА_5 не надавали. На підставі зазначеного, суд першої інстанції мав правові підстави для усунення останніх від права на спадкування.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник уточнену апеляційну скаргу підтримали.
ОСОБА_2 та ОСОБА_2 проти задоволення апеляційної скарги заперечували.
Третя особа ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримав.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін та представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Разом з тим, рішення суду першої інстанції підлягає зміні з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги, має право змінити рішення суду першої інстанції. Підставою для зміни рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку згідно п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 частково, визнаючи за ним право власності у порядку спадкування за заповітом на Ѕ частку всіх грошових вкладів з відсотками відкритих на ім'я ОСОБА_5 у відділеннях Харківського обласного Управління ВАТ «Ощадбанк України», а саме: філія № 5442/ 0177 (філія № 30 № 10020/030) по вул. Бекетова 8/20 (вул. Миру 22) у м. Харкові, рахунок № НОМЕР_3; філія № 286 № 10020/0286, по вул. Л. Пастера 177 у м. Харкові, рахунок № НОМЕР_4; філія № 159 № 5442/0159 (№ 10020/0159), по вул. Шарикова, 33, у м. Харкові, рахунок НОМЕР_5, на 1/3 частину будинку з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_4, Чугуївський район, Харківська область, на 1/4 частину будинку з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_5, суд першої інстанції керувався наступним.
ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_5 померла. На підставі заповіту від 07 вересня 2010 року, посвідченого селищним головою Новопокровської селищної ради ОСОБА_7, спадкоємцем Ѕ частини майна, що належить ОСОБА_5, призначений ОСОБА_1 (а.с. 27).
Свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_1 в нотаріальному порядку видано не було, оскільки між ним та відповідачами виник спір про право на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_5
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що під час життя, останній належала Ѕ частина будинку НОМЕР_1 з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_5; 2/3 частини будинку НОМЕР_2 з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_4, Харківська область (де Ѕ частина будинку належать на підставі спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_9 (а.с. 21), та 1/6 частина будинку належать на підставі спадкування за законом після смерті доньки ОСОБА_6). Також, ОСОБА_5 належали грошові вклади відкриті у відділеннях Харківського обласного Управління ВАТ «Ощадбанк України».
Таким чином, за позивачем в порядку спадкування за заповітом належить визнати право власності на Ѕ частину майна, яке належало померлій на праві власності.
Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_1 стосовно усунення від спадкування ОСОБА_2 та ОСОБА_2, то суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для їх задоволення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають зібраним по справі доказам, вимогам ст. 1224, 1236, 1258, 1261 ЦК України та ст. 74 Сімейного кодексу України.
Судом встановлено, підтверджується письмовими доказами та не заперечується сторонами, що ІНФОРМАЦІЯ_6 року ОСОБА_5 померла (а.с. 28).
Відповідно до довідки четвертої Харківської нотаріальної контори спадщину після її смерті прийняли ОСОБА_2, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Свідоцтво про право на спадщину ні за законом, ні за заповітом спадкоємцям не видавалось (а.с. 62 ).
На день смерті ОСОБА_5 належало наступне майно: на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 1984 року - Ѕ частина будинку НОМЕР_1 з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 (а.с. 18-20); на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04 листопада 1997 року- Ѕ частина будинку НОМЕР_2 з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_4, Харківська область (а.с. 21).
Згідно зазначеного свідоцтва про право на спадщину за заповітом право власності на Ѕ частину будинку НОМЕР_2 також набуто донькою ОСОБА_5 -ОСОБА_6
Відповідно до свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_5 року померла ОСОБА_6 (а.с. 29).
Доводи ОСОБА_1 відносно того, що після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняла лише ОСОБА_5, яка була зареєстрована та проживала в зазначеному будинку НОМЕР_2, під час розгляду справи в суді першої та в суді апеляційної інстанції, підтвердження не знайшли.
Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_6 були її діти -ОСОБА_2, ОСОБА_2 та її мати -ОСОБА_5, а також чоловік ОСОБА_10
На момент смерті ОСОБА_6 разом із нею в квартирі АДРЕСА_6, проживали її діти - ОСОБА_2, ОСОБА_2 та чоловік ОСОБА_10 (а.с. 155).
Таким чином, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 549 ЦК України 1963 року, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, ОСОБА_11, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 фактично вступили в управління та володіння спадковим майном.
Також, фактично вступила в управління та володіння спадковим майном і ОСОБА_5, оскільки проживала в будинку НОМЕР_2 з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_4, Харківська область (а.с. 37-38).
Проте, оскільки ОСОБА_10 помер у 2010 році та до цього часу належну йому частину спадкового майна не витребував, суд першої інстанції правильно виходив з того, що частка у спадщині, на яку мав право претендувати останній, перейшла до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доля померлої ОСОБА_6 в будинку НОМЕР_2 повинна бути розділена між трьома спадкоємцями.
На підставі зазначеного, доля кожного спадкоємця склала по 1/6 частині цього будинку (1/2: 3 = 1/6).
Таким чином, на день смерті ОСОБА_5 їй належало 2/3 частини будинку НОМЕР_2 з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_4, Харківська область (1/2 частина -як спадщина за заповітом та 1/6 частина -як спадщина за законом).
Зважаючи на зазначене, суд першої інстанції обґрунтовано визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину вказаного будинку в порядку спадкування за заповітом.
Доводи апелянта відносно неприйняття ОСОБА_11 та ОСОБА_11 спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6, матеріалами справи не підтверджені.
Оскільки ОСОБА_5 не оформила у встановленому законом порядку спадщину яка відкрилась після смерті ОСОБА_6, суд першої інстанції при визначенні спадкового майна та розміру часток, які належать спадкоємцям, правильно зазначив в мотивувальній частині рішення, що їй належить 2/3 частини будинку НОМЕР_2 з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_4, Харківська область.
Разом з тим, суд першої інстанції в резолютивній частині рішення помилково визнав право власності на зазначену частину будинку за померлою ОСОБА_5
Отже, судова колегія вважає за необхідне виключити зазначену вказівку з резолютивної частини рішення суду першої інстанції.
Судова колегіє вважає правильними висновки суду в частині визнання за позивачем права власності на ј частину будинку НОМЕР_1 з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 та Ѕ частину всіх грошових вкладів з відсотками відкритих на ім'я ОСОБА_5 у відділеннях Харківського обласного Управління ВАТ «Ощадбанк України».
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 відносно того, що він має право на частину грошових коштів, як фактичний чоловік ОСОБА_5, є необґрунтованими з наступних підстав.
Так, судом встановлений факт сумісного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_5 однією сім'єю, без офіційної реєстрації шлюбу.
Разом із тим, до 1 січня 2004 року, моменту набрання чинності Сімейним кодексом України, факт сумісного проживання чоловіка та жінки без шлюбу не спричиняв правових наслідків, у зв'язку з чим, він не підлягав встановленню в судовому порядку.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції мав право встановлювати факт сумісного проживання ОСОБА_1 з померлою ОСОБА_5 лише з 01 січня 2004 року.
У зв'язку з чим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції в цій частині змінити, зазначивши, що вказаний факт підлягає встановленню починаючи з 01 січня 2004 року.
Таким чином, спільною сумісною власністю ОСОБА_1 з ОСОБА_5 є майно, яке було ними набуто після 01 січня 2004 року.
Під час розгляду справи позивачем не було надано даних, які б підтверджували, що він разом з померлою ОСОБА_5 вкладали грошові кошти у ВАТ «Ощадбанк України»після 01 січня 2004 року.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги в зазначеній частині.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо усунення ОСОБА_2 та ОСОБА_2 від права на спадкування після смерті ОСОБА_5, ухвалено відповідно до вимог ч. 5 ст. 1224 ЦК України та на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч.5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялась від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» правило абзацу другого частини третьої статті 1224 ЦК України стосується особи, яка зобов'язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами Сімейного кодексу України. Факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку. Непред'явлення спадкодавцем, який мав право на утримання, позову про стягнення аліментів до особи, яка претендує на спадщину, не є достатньою підставою для відмови в позові про усунення від права на спадкування.
Правило частини п'ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до Сімейного кодексу України не були зобов'язані утримувати спадкодавця.
Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК України.
Так, під час розгляду справи позивачем не було надано доказів, які свідчать про те, що померла ОСОБА_5 зверталась до онуків -ОСОБА_11 та ОСОБА_11 з проханням про надання їй допомоги та про факт ухилення останніми від надання спадкодавцеві такої допомоги.
За таких обставин, судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції відносно відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Зважаючи на зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, а онуки - ОСОБА_11 та ОСОБА_11 є спадкоємцями за законом.
Доводи ОСОБА_1 відносно того, що він також є спадкоємцем четвертої черги за законом, оскільки проживав з померлою однією сім'єю, були предметом розгляду у суді першої інстанції та їм надана належна оцінка.
Окрім цього, судова колегія вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо наявності спадкоємців першої черги за представництвом.
За таких обставин судова колегія вважає, що судом першої інстанції була дана належна оцінка доводам позивача.
Доводи апеляційної скарги висновків викладених в рішенні суду не спростовують. Судова колегія, правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачає.
Керуючись ч.1 ст. 17, п.1 ч.1 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 10, 60, 303, 304, 308, п.1 ч. 1 ст. 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18 червня 2012 року -змінити.
Доповнити резолютивну частину рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18 червня 2012 року вказівкою про встановлення факту знаходження ОСОБА_1 з ОСОБА_5 в фактичних шлюбних відносинах з 01 січня 2004 року.
Виключити з резолютивної частини рішення визнання за померлою ОСОБА_5 право власності в порядку спадкування за законом після смерті доньки ОСОБА_6 на 1/6 частину житлового будинку НОМЕР_2, який розташований за адресою: АДРЕСА_4, Харківська область.
В іншій частині рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18 червня 2012 року залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: