30.08.2012

Справа № 22ц-2790/934/2012р. Головуючий у першій

інстанції Євдокімова І.А.

Категорія 45 Доповідач у апеляційній

інстанції Єфімова В.О.

ОКРЕМА ДУМКА

СУДДІ ЛІВІНСЬКОГО С.В.

Рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 13 грудня 2011 року у задоволенні позову прокурора Ленінського району м.Севастополя відмовлено. Вирішено питання про судові витрати. Скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Гагарінського районного суду м.Севастополя від 09 березня 2011 року.

Ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 30 серпня 2012 року вказане рішення залишене без змін. При цьому більшість колегії суддів вважала, що рішення районного суду являється законним і обґрунтованим.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - визнання державного акту недійсним з підстав, визначених ст. ст. 203, 215 ЦПК України, не ґрунтується на вимогах закону і порушень з боку відповідача при отриманні оскаржуваного державного акту не встановлено, а також, що позивачем не надано доказів про повноваження Севастопольської міської Ради щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.

З наведеними висновками погодитися не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи та зроблені у зв'язку з неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права за наступних підстав.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 3 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлений ч.ч. 6-9 ст. 118 ЗК України в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, згідно ч. 6 цієї статті, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для індивідуального дачного будівництва у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін(ч.7).

Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою. Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи(ч.8).

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність(ч.9).

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається наступне.

Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації №1016-р від 11.12.2009р. (а.с.116-118), окрім іншого, затверджений обслуговуючому кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Беркут-08» проект землеустрою з відведення земельних ділянок площею 10,0 га для передачі у власність громадянам(згідно з додатком) для індивідуального дачного будівництва за адресою АДРЕСА_1. Передані громадянам України - членам обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Беркут-08» у власність земельні ділянки площею 10,0 га для індивідуального дачного будівництва з віднесенням цих земель до категорії земель рекреаційного призначення. На громадян України - членів обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Беркут-08»(згідно з додатком) покладено обов'язок забезпечити виконання умов, які вказані в погодженнях та висновках щодо проекту землеустрою з відведення земельних ділянок, а також виконання обов'язків землевласників відповідно до вимого земельного, містобудівного і природоохоронного законодавства, виконати через ліцензоване землевпорядне підприємство роботи щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі та підготовки технічної документації із землеустрою вказаних земельних ділянок.

Таким чином, земельну ділянку площею 0,0700 га по АДРЕСА_1 у власність відповідачу ОСОБА_3 вказаним розпорядженням адміністрації фактично надано не було.

Крім того, з матеріалів справи вбачається що розпорядження від 11.12.2009 року № 1016-р було прийнято до розроблення технічної документації з землеустрою та без її затвердження уповноваженим органом, а додаток до нього не містить в собі відомостей про площу земельних ділянок, які надаються громадянам, заява відповідача на ім'я Голови Севастопольської міської державної адміністрації про надання земельної ділянки не містить в собі відомостей про її отримання СМДА, оскільки не зареєстрована відповідно до діючого законодавства та немає вхідного номеру.

Окрім того, відповідач ОСОБА_3, в порушення вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, не надала суду доказів свого особистого звернення до Севастопольської міської ради чи Севастопольської міської державної адміністрації із заявою про передачу земельної ділянки у власність, а також розробки проектно-технічної документації щодо саме неї та надання її на розгляд вказаним органам влади та місцевого самоврядування.

Таким чином слід визнати, що набуття права власності ОСОБА_3, на підставі вказаного державного акту, на приведену вище земельну ділянку не відповідає приписам ст. ст. 116, 118 Земельного кодексу України і правова підстава для набуття відповідачем права власності на вказану земельну ділянку відсутня, у зв'язку з чим не може бути визнаний дійсним і державний акт, виданий на її ім'я.

Не можна визнати обґрунтованим також і висновок судів обох інстанцій про відсутність повноважень Севастопольської міської Ради на розпорядження спірною земельною ділянкою.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно ст. ст. 173, 174 ЗК України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради АРК, обласних, Київської чи Севастопольської міських рад. Рішення про встановлення і зміну меж районів у містах приймається міською радою за поданням відповідних районних у містах рад.

Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 13.11.1975 року № 361 "Про встановлення нових районів у деяких містах Української РСР" в м. Севастополі створено Гагарінський район. Рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської ради депутатів трудящих від 08.02.1977 року № 3/93 "Про межі районів м. Севастополя" затверджено межі Балаклавського, Гагарінського та Нахімовського районів.

Факт того, що спірна земельна ділянка знаходиться в територіальних межах м. Севастополя, а саме в Гагарінському районі, є загальновідомим, та відповідно до ч. 2 ст. 61 ЦПК України не потребує доказуванню.

В зв'язку з наведеним слід прийти до висновку, що повноваження щодо розпорядження цими землями до розмежування земель державної та комунальної власності в м. Севастополі та встановлення меж міста здійснюються Севастопольською міською Радою.

З огляду на зазначене, захист права власності на земельну ділянку відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України можливий шляхом припинення правовідношення права власності відповідача визнанням недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

За положеннями ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Таким чином, аналіз зібраних по справі доказів та їх оцінка в сукупності дає підстави прийти до висновку, що позов прокурора підлягав задоволенню в повному обсязі.

Суддя Апеляційного суду

м. Севастополя С.В. Лівінський