ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2012 р. Справа № 5016/1880/2012(8/73)

За позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго",

54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40,

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Інгул",

54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 8,

про врегулювання розбіжностей за договором, -

Суддя Гриньова -Новицька Т.В.

Представники:

Від позивача -Штокало О.В., дов. № 01/33-36 від 30.12.2011.

Від відповідача -Малярчук С.О., дов. № 909 від 11.10.2012.

- Козлов В.В., дов. № 76 від 24.01.2012.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Інгул" (далі - відповідач) укласти з позивачем Договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 1-44/23 від 08.06.2012р. на умовах проекту, наданого позивачем з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 13.09.2012 за договором. Також позивач просить стягнути з відповідач кошти на погашення судових витрат по справі, які складаються з судового збору у сумі 1073 грн.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримував і просив їх задовольнити.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та у судових засіданнях проти позовних вимог заперечував, посилаючись на таке: у спірного договору в редакції позивача, викладеній в позовній заяві, відсутній додаток № 4 "Кошторис обґрунтованих витрат", а тому даний спірний договір не може бути укладений, оскільки поза межами цього позову залишилися істотні умови договору, які не врегульовані сторонами і не можуть бути предметом розгляду даної справи, оскільки у позовній заяві ці умови договору, як спірні, не зазначені.

У судовому засіданні 11.10.2012 оголошено перерву; 18.10.2012 судове засідання поновлено.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

встановив:

На підставі укладеного сторонами 16.01.2012 Договору № 44/1341 про постачання електричної енергії, позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок останнього, а відповідач -оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Сторони встановили, що під час виконання умов Договору № 44/1341 про постачання електричної енергії, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку (п. 2.1 Договору).

Листом № 2898/04-18 від 26.06.2012 позивач надіслав на адресу відповідача проект Договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 2-44/23 від 08.06.2012 та додатки до нього, який відповідач отримав 02.07.2012.

Розглянувши запропонований позивачем проект Договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 2-44/23 від 08.06.2012 та додатки до нього, відповідач, керуючись положенням ч. 4 ст. 181 Господарського кодексу України (далі -ГК України), надіслав позивачу підписаний ним Договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 2-44/23 від 08.06.2012 та додатки до нього, разом із протоколом розбіжностей, який позивач отримав 28.08.2012.

Позивач, розглянувши запропонований відповідачем протокол розбіжностей, погодився з редакцією відповідача в частині: пунктів 8.2.1, 8.3.2, 8.3.3, 8.3.4 розділу 8 "Відповідальність сторін"; пунктів 10.8, 10.9 розділу 10 "Інші умови" та частково погодився з редакцією відповідача в частині: пунктів 2.3, 2.6, 2.7 розділу 2 "Обов'язки власника мереж"; пункту 7.3 розділу 7 "Порядок розрахунків за спільне використання технологічних електричних мереж"; пунктів 8.2.1, 8.3.2 розділу 5 "Відповідальність сторін", пункту 10.11 розділу 10 "Інші умови"; пункту 5 Додатку № 1, пунктів 1, 4 Додатку № 2, пункту 3 Додатку 3, 1 Додаток 7.

Протокол узгодження розбіжностей до протоколу розбіжностей до Договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 2-44/23 від 08.06.2012 направлений позивачем відповідачу. Решта розбіжностей, що залишилися неврегульованими передані позивачем до суду.

Відповідно до пункту 1.1. Правил користування електричною енергією в редакції, затвердженій постановою НКРЕ від 04.02.2010 № 105 (далі - Правила) ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають у процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробником або постачальником електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).

Пунктом 1.7 Правил, передбачено, що у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацію відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору. Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 ГК України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених ст. 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Статтею 181 ГК України визначений загальний порядок укладення договорів, відповідно до якого господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

За приписами ст. 181 ГК України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог ч. 1 цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Згідно з ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 7 ст. 181 ГК України, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона -виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарі (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений 20-денний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Відповідно до положень частини 8 статті 181 ГК України у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Як вбачається з наявних матеріалів справи 19.09.2012 ПАТ "Миколаївобленерго" звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Інгул" з вимогою про зобов'язання укласти Договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 1-44/23 від 08.06.2012 на умовах проекту, наданого ПАТ "Миколаївобленерго", з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 13.09.12, та викладенням пунктів 2.1, 2.2, 2.3, 2.6, 2.7, 3.1, 4.1, 6.3, 7.2, 7.3, 8.1.4, 9.1, 10.4, пунктів 2, 8, таблиці 5 Додатку № 1, пункту 2.1 Додатку № 3, пункт 2.1 абз. 2 Додатку № 4, таблиці в Додатку № 5, Додаток № 6, в редакції позивача. Також позивач просить суд відмовити відповідачу у включенні до Договору пунктів 4.4, 4.5, 4.6, 4.7, 4.8, 4.9.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив спірними умови договору, які містяться у додатку № 4 "Кошторис обґрунтованих витрат", при цьому сам Додаток № 4 до спірного договору не додав і зміст його в позовній заяві не визначив.

Пунктом 5.17 Правил передбачені істотні та обов'язкові умови для укладення договорів про спільне використання технологічних електричних мереж.

Слід зазначити, що ані позивачем, ані відповідачем додатку № 4 "Кошторис обґрунтованих витрат" не складено і такого додатку до спірного договору взагалі не існує.

В той же час у вказаному додатку повинні міститися істотні умови договору, оскільки згідно з п. 2.1 Додатку № 3 "Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж" до спірного договору вбачається, що вихідні данні для виконання розрахунку плати за спільне використання технологічних електричних мереж відповідача мають бути зазначені у Додатку № 4 "Кошторис обґрунтованих витрат".

Таким чином, у Додатку № 4 повинні міститися істотні умови договору про спільне використання технологічних електричних мереж, оскільки як зазначалося вище, від вихідних даних Додатку 4 залежить розмір плати за спільне використання технологічних електричних мереж.

За таких обставин суд вважає, що без визначення сторонами умов договору -Додатку № 4 "Кошторис обґрунтованих витрат", які є істотними та фактично залишилися поза межами позовних вимог і не врегульовані сторонами відповідно до вимог ст. 181 ГК України, спірний договір не може бути визнаний судом укладеним, оскільки згідно з ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо він містить всі істотні умови. Таким чином договір не може бути визнаний укладеним ані в редакції, що вимагає позивач, ані в редакції, що вимагає відповідач.

Враховуючи викладене та зміст позовних вимог, суд вважає, що без визначення сторонами істотних умов Договору про спільне використання технологічних електричних мереж (додатку № 4 "Кошторис обґрунтованих витрат"), які не врегульовані сторонами, спірний договір не може бути визнаний судом укладеним.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З огляду на вищенаведене у задоволенні позову слід відмовити з підстав, наведених у мотивувальній частині цього рішення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України господарські (судові) витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 821, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено та підписано "23" жовтня 2012 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька