2
5
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Васильковського В.М.
суддів: Девляшевського В.А., Проскурніцького П.І. секретаря Бойчука Л.М.,
з участю: відповідачів ОСОБА_1,ОСОБА_2
представників ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності та виселення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Калуського міськрайонного суду від 20 березня 2012 року, -
в с т а н о в и л а:
в грудні 2011 року ОСОБА_5 звернувся з даним позовом, мотивуючи його тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 14.08.2011 року. У зв'язку з незаконним проживанням у цій квартирі відповідачів він не може використовувати її за призначенням та розпоряджатися нею, тому просив зобов'язати відповідачів не чинити йому перешкод у здійсненні права власності щодо належної йому квартири та виселити їх із займаної квартири.
Заочним рішенням Калуського міськрайонного суду від 20 березня 2012 року позов ОСОБА_5 задоволено. Зобов'язано ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_5 у здійсненні права власності АДРЕСА_1 та виселено ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2 із вказаної квартири.
________________________________________________________________________________
Справа № 2/0908/2349/2011 Головуючий у І інстанції - Мигович О.М.
Провадження № 22ц/0990/2027/2012 Суддя-доповідач - Васильковський В.М.
Категорія 42
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що розглядаючи справу без участі відповідачів суд першої інстанції не врахував ту обставину, що на його адресу не надходило жодних повісток про час і місце розгляду справи. При наявній у нього реєстрації місця проживання суд не вправі був викликати його в судове засідання через оголошення в пресі. Також відсутнє повідомлення про розгляд справи через друкований засіб масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газеті «Урядовий кур'єр». Ухвалюючи заочне рішення суд позбавив його права на захист, неявка відповідачів не була повторною. Суд не врахував, що відповідач ОСОБА_1 звернулась із позовом про визнання договору купівлі-продажу квартири, власником якої є позивач, недійсним. Позивач звернувся з позовом про усунення перешкод у здійсненні права власності, хоча відповідачі у спірній квартирі не проживають і там не зареєстровані, що свідчить про відсутність предмету спору і необхідності такого способу захисту як виселення. Тому просить оскаржуване заочне рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
У засіданні апеляційного суду відповідачі та їх представник апеляційну скаргу підтримали, представник позивача доводи апеляційної скарги заперечив.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу від 14.08.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу за № 2137, і не може використовувати її за призначенням та розпоряджатися нею, так як відповідачі чинять йому перешкоди у здійсненні права власності щодо належної йому квартири та не виселяються з неї.
Задовольняючи позов суд виходив із того, що ОСОБА_5 є власником спірної квартири, тому має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї. Відповідачі проживають в даній квартирі без реєстрації, тобто незаконно, що стверджується довідкою КП ЖЕО-4 від 09.11.2011 року. Згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи Калуського МВ УМВС від 11.11.2011 року відповідачі вважають спірну квартиру своєю власністю, в ній знаходяться їх речі. Позивач не може вселитися в належну квартиру, а відповідачі чинять йому перешкоди у користуванні та розпорядженні цією квартирою, тому їх слід виселити з даної квартири.
Висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Конституцією України (ст. 41) закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317, 319, 321 ЦК України).
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами статей 16, 386, 391 ЦК України.
Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, квартира (статті 379, 382 ЦК України).
Права власника житлового будинку (квартири) визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають його право використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Відповідно до положень ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 є власником спірної квартири на підставі договору купівлі-продажу від 14.08.2011 року № 2137 та згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданого Івано-Франківським ОБТІ від 16.08.2011 року. Згідно довідки КП ЖЕО № 4 від 09.11.2011 року в спірній квартирі немає зареєстрованих жильців, а відповідачі зареєстровані по інших адресах, отже проживають в даній квартирі незаконно.
Суд першої інстанції обґрунтовано ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідачі повторно не з'явились в судове засідання, будучи повідомлені належним чином (а.с. 31-36, 54-61).
У розгляді справи брав участь представник відповідачів ОСОБА_9, який повідомлявся про судове засідання 22.02.2012 року (а.с. 15, 37).
Згідно із ч. 1 ст. 169 ЦПК України суд відклав розгляд справи в межах строків, встановлених ст. 157 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені судові повістки.
Відповідачі повідомлені про час і місце розгляду справи відповідно до вимог ст. ст. 74, 76 ЦПК України.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції процесуального порядку виклику в суд та повідомлення про час і місце розгляду справи.
Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Зазначених вимог закону відповідачі та їх представники не дотримались.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновку суду першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, не встановлено.
За таких обставин судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про задоволення позову є законним, а наведені в апеляційній скарзі доводи не обґрунтованими.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Заочне рішення Калуського міськрайонного суду від 20 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності та виселення, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Васильковський В.М.
Судді: Девляшевський В.А.
Проскурніцький П.І.