АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

_________________________

Справа № 22-4289/12 р. Головуючий в 1 інстанції - Волошин В.О.

Доповідач - Усик Г.І.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2012 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Усика Г.І.

суддів - Соколової В.В., Нежури В.А.,

при секретарі - Бігус М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 5 січня 2012 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Компанії «Абаніко Лімітед», треті особи - приватні нотаріуси Київського міського нотаріального округу: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Компанія «Омега Мерчантс ЛТД» про визнання недійсним договору купівлі-продажу жилого будинку, договору про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу, повернення будинку, скасування державної реєстрації,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2009 р. ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (надалі Промінвестбанк, Банк) звернувся з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу жилого будинку АДРЕСА_2, посвідченого 18.08.2008 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, а також договору про внесення змін та доповнень до вказаного договору, посвідченого 21.08.2008 р. цим же приватним нотаріусом, скасування державної реєстрації правочину у державному реєстрі правочинів, та зобов'язання відповідача ОСОБА_1 повернути будинок у власність позивача.

Свої вимоги обгрунтовував тим, що оспорювані ним договори були укладені з порушенням вимог ст.52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», постанови Національного Банку України №368 від 28.08.2001 р. «Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні», якими передбачено, що угоди, що здійснюються з пов'язаними з банком особами, не можуть передбачати більш сприятливі умови, ніж угоди, укладені з іншими особами та, що угоди, укладені банком з пов'язаними особами на умовах сприятливіших за звичайні, визнаються судом недійсними з моменту їх укладення.

Зазначав, що відповідач ОСОБА_1, як голова правління Банку, відповідно до ст.42 Закону відноситься до пов'язаних з банком осіб, уклав угоду за ціною будинку, яка є заниженою по відношенні до його ринкової ціни, тобто на більш сприятливих для себе умовах, ніж угода, що була б укладена з іншими особами.

Крім того вказував на те, що відчуження активів Промінвестбанку за цінами, що не відповідають ринковим, загрожувало інтересам вкладників та кредиторів Банку, оскільки спірна угода була укладена за місяць до введення в Банку тимчасової адміністрації НБУ (постанова НБУ №308 від 07.10.2008 р. внаслідок погіршення фінансового стану Промінвестбанку).

Посилаючись на наведене, просив задовольнити позовні вимоги з застосуванням ст.216 ЦК України - двосторонньої реституції, та скасуванням державної реєстрації правочину у Державному реєстрі правочинів.

Судом до участі у справі, як відповідачів, притягнуто ОСОБА_2, Компанію «Абаніко Лімітед», третіми особами: Компанію «Омега Мерчантс ЛТД» та приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05.01.2012 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник Промінвестбанку просить рішення суду скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Банку в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права.

Зазначав, що відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що стороною позивача не доведено, що відчуження будинку відбулось за ціною нижчою від його ринкової ціни. При цьому суд не звернув увагу на те, що наданий суду доказ - «Звіт про оцінку майна - житлового будинку АДРЕСА_2, виконаний ТОВ «Інвестком» 27.06.2008 р. не в повній мірі відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, має недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, що підтверджується рецензією №268 від 11.02.2010 р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Вказував на те, що представником позивача заявлялись клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи для визначення ринкової вартості спірного житлового будинку станом на червень місяць 2008 р. та серпень 2008 р., однак вона не була здійснена у зв'язку з невиконанням судом вимог експерта. Послідуюче клопотання представника Банку про проведення експертизи судовим експертом Литвинчуком А.В. судом не було розглянуте, натомість матеріали цивільної справи були направлені до КНДІСЕ для проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи, згідно висновку якої визначити ринкову вартість житлового будинку не вбачається можливим у зв'язку з відсутністю інформації щодо технічного стану об'єкту дослідження на дату оцінки.

В судовому засіданні представник Промінвестбанку просив задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

ОСОБА_1, ОСОБА_2, представники Компанії «Абаніко Лімітед», Компанії «Омега Мерчантс ЛТД» та треті нотаріуси в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись за останніми відомими суду адресами.

Оскільки за останньою відомою суду адресою місця проживання ОСОБА_2: АДРЕСА_1 судове повідомлення повернулось у зв'язку з неможливістю його вручення за вказаною адресою, та ураховуючи відсутність іншого відомого місця проживання ОСОБА_2, судом було здійснено виклик цього відповідача через повідомлення у пресі.

05.09.2012 р., до судового засідання, яке було призначена на 15.00 год., представники Компанії «Абаніко Лімітед» та Компанії «Омега Мерчантс ЛТД», будучи належно повідомленими про час та місце розгляду справи, подали клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з необхідністю ознайомитись з додатковими матеріалами справи, однак в подальшому до суду не з'являлись і про причини неявки не повідомили, що може розцінюватись як недобросовісне користування своїми процесуальними правами.

За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились в судове засідання і не повідомили суд про причини своєї неявки.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб які приймали участь у справі, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

18.08.2008 р. між Промінвестбанком та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі продажу жилого будинку АДРЕСА_2, відповідно до якого Банк передав, а ОСОБА_1 прийняв у власність зазначений житловий будинок. Продаж будинку здійснено за 13 857 088 грн. Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі за № 3819.

21.08.2008 р. між цими ж сторонами був укладений договір про внесення змін в пункти 3 та 4 договору. Зазначено, що продаж будинку здійснено за 13 857 088,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість, у тому числі вартість без урахування податку на додану вартість: 11 547 573,33 грн., сума податку на додану вартість 2 309 515,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних Промінвестбанку про визнання зазначених угод недійсними, суд першої інстанції виходив з відсутності для цього правових підстав, а також безпідставності доводів позивача про те, що відчуження будинку відбулось за ціною нижчою від його ринкової ціни.

З таким висновком суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

З матеріалів справи убачається, що на засіданні Правління Промінвестбанку від 07.07.2008 р. було прийнято рішення про надання дозволу на продаж жилого будинку АДРЕСА_2 за ринковою вартістю, але не нижче балансової, у зв'язку з недоцільністю подальшого його утримання на балансі Банку, та доручено укласти договір з ТОВ «Інвесткон» на проведення робіт з визначення ринкової вартості цього будинку.

Станом на 15.08.2008 р. залишкова балансова вартість будинку складала 12 430 904,41 грн. Продаж будинку за спірною угодою відбувся за ціною 13 857 088,00 грн., яка була зазначена в довідці-характеристиці, виданої Київським міським бюро технічної інвентаризації 18.07.2008 р. № 1352986.

Така ж вартість жилого будинку АДРЕСА_2 зазначена і у «Звіті про оцінку майна…», виконаного ТОВ «Інвесткон» 17.07.2008 р.

Позивач стверджував, що відчуження будинку відбулось за ціною нижчою від ринкової, з посиланням на рецензію №268 від 11.02.2010 р. спеціаліста Київського науково-дослідного інституту, відповідно до якої, наданий на рецензування «Звіт про оцінку майна…» не в повній мірі відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, має недоліки, що вплинули на достовірність оцінки.

Судом першої інстанції за клопотанням представника Промінвестбанку призначалась судова будівельно-технічна експертиза для визначення ринкової вартості жилого будинку АДРЕСА_2 станом на червень місяць 2008 р. та на 18 серпня 2008 р. (ухвала суду від 19.07.2008 р.), однак така експертиза не була проведена у зв'язку з не виконанням судом вимог експертів щодо надання матеріалів справи та даних про технічний стан жилого будинку станом на червень 2008 р. та серпень 2008 р.

Відповідно до висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 04.01.2012 р., виконаної за повторно направленою ухвалою суду від 19.07.2008 р., визначити ринкову вартість жилого будинку АДРЕСА_2 станом на червень 2008 р. та на 18.08.2008 р. не виявляється можливим, оскільки в наданих на дослідження матеріалах відсутня повна інформація щодо технічного стану об'єкта дослідження.

Повторне клопотання представника Банку про проведення такої експертизи суд першої інстанції відхилив. Ураховуючи наведене, а також те, що дійсна ринкова вартість будинку на час його відчуження є істотною обставиною для справи, встановлення якої може як підтверджувати обґрунтованість доводів позивача так і спростовувати їх, та виходячи з положень ч.2 ст.303 ЦПК України про те, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку, колегія суддів задовольнила клопотання представника Промінвестбанку про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи для визначення ринкової вартості жилого будинку АДРЕСА_2 станом на червень 2008 р. та на серпень 2008 р.

Згідно висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 19.07.2012 р., виконаної експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, ринкова вартість об'єкта дослідження - житлового будинку АДРЕСА_2 станом на дати оцінки становить 9 505 793 долари США, або 46 076 480,00 грн.

Таким чином визначена експертним шляхом ринкова вартість жилого будинку АДРЕСА_2 у розмірі 46 076 480,00 грн. є значно більшою по відношенню до вартості цього будинку, за якою він був проданий ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 18.08.2008 р., що становила 13 857 088,00 грн.

Відповідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

За змістом ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.

Правовою підставою для визнання оспорюваної угоди недійсною, позивач зазначав невідповідність її вимогам ст.52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відповідно до якої угоди, що здійснюються з пов'язаними з банком особами, не можуть передбачати більш сприятливі умови, ніж угоди, укладені з іншими особами. Угоди, укладені банком із пов'язаними особами на умовах, сприятливіших за звичайні, визнаються судом недійсними з моменту їх укладення.

Відповідно до ч.2 зазначеної статті пов'язаними особами є, зокрема керівники банку, власники істотної участі.

Статтею 42 цього Закону передбачено, що керівниками банку є голова, його заступники та члени ради банку, головний бухгалтер, його заступник, керівники відокремлених структурних підрозділів банку.

Відповідно до ч.2 Закону (в редакції яка була чинною на час укладення спірної угоди) істотна участь - це пряме або опосередковане, самостійно або спільно з іншими особами володіння 10 і більше відсотками статутного капіталу або право голосу придбаних акцій (паїв) юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи.

На час укладення договору купівлі-продажу від 18.08.2008 р. ОСОБА_1 займав посаду Голови правління Промінвестбанку, крім того йому та членам його родини (дружина, син, дочка) належало 39,7 % вартості акцій, що свідчить про те, що він як керівник банку та володілець істотної участі, був пов'язаною з банком особою.

Частиною 3 ст.52 Закону «Про банки і банківську діяльність» визначено, що більш сприятливими умовами є, в тому числі і прийняття меншого забезпечення виконання зобов'язань, ніж вимагається від інших клієнтів.

Суд дійшов помилкового висновку, що вказаний у зазначеній нормі закону перелік більш сприятливих умов, є вичерпним, оскільки про таке не зазначено в самій нормі закону.

Крім того, відповідно до постанови Національного банку України №368 від 28.08.2001 р. «Про затвердження Інструкції про порядок регулювання банків в Україні» угоди, що укладаються з інсайдерами, не можуть передбачати більш сприятливі умови, ніж угоди, що укладені з іншими особами. Угоди укладені банком з інсайдерами на умовах більш сприятливих за звичайні, визнаються судом недійсними з часу їх укладення. ( п.1.14 Інструкції)

Більш сприятливими умовами визнається, в тому числі, продаж інсайдеру активу за вартістю, що є значно нижчою, ніж та, яку банк отримав би від продажу такого активу не інсайдеру тощо.

Оскільки на час укладення угоди купівлі-продажу жилого будинку, ОСОБА_1 був пов'язаною з Банком особою, і продаж будинку відбувся на більш сприятливих для нього умовах, за ціною, що є значно нижчою від ринкової ціни цього будинку, така угода є недійсною з моменту її укладення.

Слушними є і доводи представника Банку про те, що відчуження активів Банку за ціною, що є значно нижчою за ринкові, було здійснено всупереч інтересів Банку та загрожувало інтересам його вкладників і кредиторів, оскільки така угода була укладена в період значного погіршення фінансового стану Банку (07.10.2008 р. постановою Національного банку України №308 у зв'язку з погіршенням фінансового стану в Промінвестбанку була введена тимчасова адміністрація).

Ураховуючи наведене, рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог Промінвестбанку про визнання недійсним договору купівлі-продажу жилого будинку АДРЕСА_2 від 18.08.2008 р., укладеного між Промінвестбанком та ОСОБА_1, а також договору про внесення змін та доповнень до вказаного договору від 21.08.2008 р. та скасування державної реєстрації правочину у державному реєстрі правочинів, підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог Промінвестбанку.

Щодо позовних вимог Промінвестбанку про зобов'язання відповідача ОСОБА_1 повернути будинок у власність позивача, із застосуванням ст.216 ЦК України, то такі вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

На час звернення з позовом до суду ОСОБА_1 не був власником цього будинку.

Так, 08.11.2008 р. ОСОБА_1, відповідно до договору дарування будинку, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 безоплатно передав у власність ОСОБА_2 жилий будинок АДРЕСА_2.

29.06.2009 р. ОСОБА_2 подарувала зазначений будинок Компанії «Абаніко Лімітед» за договором дарування від 29.09.2009 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.01.2011 р. визнано в Україні арбітражне рішення, винесене 09.12.2010 р. на території Кіпр Міжнародним комерційним арбітражним судом ad hoc у складі одноособового арбітра Хрістакіса Коннаріса, яким визнано угоду про дарування жилого будинку АДРЕСА_2 від 29.10.2010 р. між Компанію «Омега Мерчантс ЛТД» та Компанію «Абаніко Лімітед», визнано Компанію «Омега Мерчантс ЛТД» правомірним набувачем права власності та майнових прав на вказаний будинок, та право власності цей будинок, надано дозвіл на примусове виконання в Україні арбітражного рішення, винесеного 09.12.2010 р. на території Республіки Кіпр Міжнародним комерційним арбітражним судом ad hoc одноособово арбітром Хрістакісом Коннарісом та зобов'язано Компанію «Абаніко Лімітед» не перешкоджати Компанії «Омега Мерчантс ЛТД» у здійсненні реєстрації права власності на жилий будинок АДРЕСА_2 та в наступній реалізації права власності на цей будинок.

Право власності на жилий будинок АДРЕСА_2 в Київському міському БТІ за Компанію «Омега Мерчантс ЛТД» зареєстровано 10.01.2011 р. в реєстровій книзі д.4-97, номер запису 9774.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» норма ч.1 ст.216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання індикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, на підставах, передбачених ч.1 ст.388 ЦК України.

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, але не була стороною договору, підлягають захистові лише шляхом подання індикаційного позову.

Зважаючи на викладене, рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог Промінвестбанк про визнання недійсним договору купівлі-продажу, а також договору про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації правочину у державному реєстрі правочинів, підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення таких вимог, а рішення в частині інстанції в задоволенні позовних вимог Промінвестбанк до ОСОБА_1 про зобов'язання передати будинок з застосуванням ст.216 ЦК України необхідно залишити без змін.

Крім того відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь Промінвестбанку підлягають стягненню судові витрати в розмірі 45,50 грн., в межах задоволених позовних вимог.

Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05.01.2012 р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про визнання недійсним договору купівлі-продажу, а також договору про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації правочину у державному реєстрі правочинів, скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу жилого будинку АДРЕСА_2, укладений між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ОСОБА_1, посвідчений 18.08.2008 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за №3753, а також договір про внесення змін та доповнень до вказаного договору, посвідчений 21.08.2008 р. приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за №3819, та скасувати державну реєстрацію зазначених правочинів у державному реєстрі правочинів.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» судові витрати в розмірі 45,50 грн. на відшкодування судових витрат.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 про зобов'язання передати будинок залишити без змін

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: